Справа № 521/18406/24
Номер провадження:1-в/521/1326/24
10 грудня 2024 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з секретарем - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника колонії (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_4 ,
засудженого (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в режимі відеоконференції (дистанційного судового провадження) клопотання начальника Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» ОСОБА_6 , про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (УДЗ) відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ревове Ширяївського району Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого та неповнолітніх (непрацездатних) осіб на утриманні не маючого, відбуваючого покарання у виді позбавлення волі в умовах Державної установи «Одеська виправна колонія №14», зареєстрованого та до засудження проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
засудженого 27.02.2024 року вироком Суворовського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць, суд
Начальник Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з клопотанням про застосування відносно засудженого ОСОБА_5 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (УДЗ).
Представник колонії, який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, клопотання вважав доцільним.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував.
Засуджений (в режимі відеоконференції) та його захисник, в судовому засіданні, кожен окремо, клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду клопотання, дослідивши матеріали клопотання та особової справи, вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно положень ст. 81 КК України вбачається, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим передбаченого ч. 3 ст. 81 КК України відповідної частини строку покарання, при цьому якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
За змістом даної норми умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є правом, а не обов'язком суду.
Частиною 3 статті 81 КК України встановлено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі;
3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
Відповідно до положень ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Отже, ключовою підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи, а висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен засновуватись на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі.
Під час розгляду клопотання судом встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ревове Ширяївського району Одеської області, є громадянином України, має неповну середню освіту, неодружений та непрацездатних (неповнолітніх) осіб на утриманні не має, без інвалідності, постійно залучається до праці по благоустрою території установи, до засудження мав постійне зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на теперішній час засуджений вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 27.02.2024 року за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць та відбуває покарання у виді позбавлення волі в умовах Державної установи «Одеська виправна колонія №14».
Початок строку: 24.03.2020 року (з врахуванням положень ч. 5 ст. 72 КК України), кінець строку: 24.04.2025 року. На момент розгляду клопотання засуджений відбув більш ніж 2/3 строку призначеного покарання.
Під час відбування покарання характеризується наступним чином: до дисциплінарної відповідальності притягувався, однак визнаний таким, що стягнень не має та має 6 заохочень, постійно залучається до робіт з благоустрою території установи, до праці відноситься з відповідальністю, доручену роботу виконує вчасно та якісно. Робить висновки зі свої минулих помилок, усвідомлює наслідки вчиненого правопорушення. Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого, складеного комісією Державної установи «Одеська виправна колонія №14» - засуджений набрав 61 бал та вважається таким, що став на шлях виправлення та може бути представлений до умовно-достроково звільнення від відбування покарання.
Суд погоджується з позицією адміністрації виконання покарань про те, що ОСОБА_5 довів своє виправлення, оскільки надані до клопотання документи свідчать про те, що за час відбування покарання до засудженого 6 разів застосовувалися заходи заохочення, та засуджений є особою, яка не має стягнень (згідно п. 14 ст. 134 КВК України). Крім того, суд звертає увагу, що заохочення засудженим не отримані лише в останній період відбування покарання, що передував настанню пільги, яка передбачена положеннями ст. 81 КК України, а отримувалися на протязі майже всього часу відбування покарання, що не може свідчити про те, що засудженим отримувалися заохочення лише з метою настання формально-юридичних підстав для умовно - дострокового звільнення, а тому отримання такої кількості заохочень (причому, їх отримання має системний характер) суд розцінює як реальну та дійсну поведінку ОСОБА_5 , яка направлена на виправлення та перевиховання.
Крім того, як вбачається з матеріалів особової справи засудженого, під час відбування покарання засуджений приймав та приймає активну участь в благоустрої установи колонії, дотримується вимог порядку та умов відбування покарання, отже в матеріалах справи наявні переконливі докази сумлінної поведінки засудженого ОСОБА_5 , який під час відбування покарання додержується загальноприйнятих норм і правил поведінки, сумлінно відносить до праці в колонії, має добру поведінку в побуті, прагне своєю діяльністю спокутувати провину за вчинений злочин.
Отже, враховуючи викладене, оцінюючи пояснення засудженого, характеристику яка надана адміністрацією установи, суд вважає, що відбутий засудженим ОСОБА_5 , строк покарання, є співрозмірним з вчиненим ним діянням, його наслідками, та обставин відбуття ним покарання (поведінка засудженого під час відбування покарання), які судом зазначено вище.
Відповідно, суд вважає, що засуджений має підстави для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, оскільки, відбувши більшу частину покарання, ОСОБА_5 своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, та є особою, яка стала на шлях перевиховання, щиро розкаялась у вчиненому, що є безумовною підставою для задоволення клопотання.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд
Клопотання начальника Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» ОСОБА_6 , про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (УДЗ) відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (УДЗ) - задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця, призначеного вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 27.02.2024 року за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України, умовно-достроково на невідбутий строк 4 (чотири) місяці 14 (чотирнадцять) днів.
Копію ухвали вручити прокурору, направити засудженому та до Державної установи «Одеська виправна колонія №14».
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1