13.12.2024
Справа № 497/1795/24
Провадження № 1-кп/497/153/24
про розгляд клопотання прокурора
про застування примусових заходів медичного характеру
13.12.2024 рокуБолградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 ,
особи, стосовно якої подане клопотання - ОСОБА_5 ,
його законного представника - ОСОБА_6 ,
та захисників - адвокатів ОСОБА_7 і ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Болград клопотання прокурора про застування примусових заходів медичного характеру з доданими матеріалами у кримінальному провадженні №120241622270000235 від 18.04.2024 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Жовтневе (теперішня назва - с.Каракурт) Болградського району Одеської області, зі слів - українську розуміє, має вищу освіту, є інвалідом 3-ї групи, пенсіонер, не працює, - зайнятий домашнім господарством, одружений, має одну дорослу дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимий,
- якому інкриміновано вчинення суспільно-небезпечних діянь, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.129ч.1 та 194ч.2 КК України, і який на підставі ухвали слідчого судді від 29.07.2024р. був поміщений до відділу спеціалізованої допомоги КНП "Миколаївський обласний центр психічного здоров'я" Миколаївської обласної ради, з продовженням його перебвання у вказаному закладі ухвалою суду від 12.09 та 08.11.2024р. до 06.01.2025р.,
03.09.2024 року згідно ухвали Одеського апеляційного суду від 08.08.2024р. надійшло у провадження до Болградського районного суду Одеської області клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури Одеської області про застування примусових заходів медичного характеру стосовно гр. ОСОБА_5 - у виді госпіталізації до психіатричного закладу.
Згідно вказаного клопотання прокурора, гр. ОСОБА_5 інкриміновано вчинення суспільно-небезпечних діянь, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.129ч.1 та 194ч.2 КК України за наступних обставин, зазначених в тексті клопотання та доданих матеріалах.
18.04.2024р. приблизно о 12:00 годині (більш точний час не встановлено), у с.Каракурт Болградського району Одеської області гр. ОСОБА_5 , перебуваючи на вулиці біля домоволодіння №166, що розташоване на вул.Шкільна, в результаті сварки, яку розпочав з особистих неприязних відносин з місцевою мешканкою - потерпілою ОСОБА_4 , що прибула до вказаного місця на своєму автомобілі марки «Hyundai» моделі «Tucson», 2005р. випуску з державним реєстраційним знаком НОМЕР_1 , умисно, з метою залякування ОСОБА_4 з мотивів особистих неприязних відносин, що виникли в нього в ході сварки, бажаючи їй помститися за її висловлювання, які він вважав образливими для себе, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків в результаті своїх дій та бажаючи їх досягнення, взявши зі свого домоволодіння сокиру та, тримаючи її у руці, розуміючи те, що ця загроза може викликати в ОСОБА_4 реальне побоювання за своє життя, направився в її бік, висловлюючи на її адресу погрози вбивства, створивши, таким чином, для потерпілої погрозу для життя, з урахуванням обставин та характеру дій, - у зв'язку з чим в потерпілої виникли реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
Не зупиняючись на скоєному, продовжуючи свої протиправні дії, в той же день і в тому ж місці - 18.04.2024 приблизно о 12:00 годині (більш точний час не встановлено), гр. ОСОБА_5 , під час вищевказаної події, діючи з прямим умислом на протиправне умисне знищення вищевказаного автомобіля марки «Hyundai» моделі «Tucson», 2005р. випуску з реєстраційним номером НОМЕР_1 , з мотивів особистих неприязних відносин, що виникли в ході сварки і бажаючи помститися потерпілій ОСОБА_4 за її висловлювання, які він вважав образливими для себе, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків в результаті своїх дій та бажаючи їх досягнення, взявши зі свого домоволодіння сокиру та пляшку з невстановленою паливної сумішшю підійшов до вказаного автомобілю, та тією сокирою наніс численні удари по кузову зазначеного автомобіля, пошкодивши кузовні деталі та стекла салону автомобілю, потім, проникнувши до салону автомобілю відкривши незачинені двері, та, з використанням невстановленої паливної сумішші підпалив салон автомобіля.
В результаті вказаних умисних дій ОСОБА_5 виникла пожежа - зазначений автомобіль загорівся, внаслідок чого його було зруйновано вогнем та він повністю втратив свою споживчу цінність, причому втрачене майно не може бути відновленим та перестало існувати як таке.
Інкриміновані вчинені суспільно-небезпечні діяння ОСОБА_5 підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.129ч.1 та 194ч.2 КК України, у зв'язку з чим він, враховуючи висновки психіатричної експертизи, підставі ухвали слідчого судді від 29.07.2024р. був поміщений до відділу спеціалізованої допомоги КНП "Миколаївський обласний центр психічного здоров'я" Миколаївської обласної ради.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив про застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу згідно ст.94 КК України відносно ОСОБА_5 з підстав, зазначених у клопотанні, надавши докази щодо обставин правопорушення.
ОСОБА_5 , щодо якого вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, будучи присутнім у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, у присутності захисника і свого законного представника - дружини ОСОБА_6 , - надав суду пояснення, повідомивши суду, що він не пам'ятає докладно послідовність усіх подій в той день, але пам'ятає, що він чомусь посварився з дядьком потерпілої ОСОБА_4 , яка є директором будинку культури і яка приїхала до нього, ОСОБА_5 , з цим своїм дядьком вдвох з'ясувати питання щодо оплати ним, ОСОБА_5 , вартості ліхтарів, які він за декілька днів до цього побив і які були розташовані біля будинку культури. Ліхтарі він також не пам'ятає навіщо побив, мабуть, після вживання алкоголю, та через те, що перестав вживати ліки, але пам'ятав, що то він скоїв, визнав це і обіцяв за ті ліхтарі заплатити - саме для цього потерпіла і приїхала до нього додому - щоби з'ясувати час - день, коли він зможе це зробити, але вона приїхала не сама, а з дядьком, який, зайшовши разом з потерпілою до його, ОСОБА_6 , подвір'я, почав грубо розмовляти з ним і його батьком, який в цей момент також вийшов з хати на подвір'я. Він, ОСОБА_5 , образився - але не пам'ятає, як в його руках опинилася сокира, якою він розбив потерпілій автомобіль - про це він пам'ятає, але докладно не пам'ятає, як він, власне, бив, куди саме, чим - сокирою чи палицею, а також як і чим підпалив той автомобіль - взагалі не пам'ятає, що він його підпалював і навіщо. Вважає, що все так сталося з-за того, що він отримав травму голови під час виконання завдань на майдані в м.Київ в якості працівника правоохоронного органу - ще у 2014-му році - з-за цього в нього й встановлена група інвалідності. Він переконаний, що йому потрібне лікування, бо вважає, що все сталося з-за того, що він перестав вживати необхідні ліки, бо думав, що він вже вилікувався від тієї травми. Не заперечує проти задоволення клопотання прокурора, оскільки розуміє, що йому потрібно лікуватися, не заперечує проти госпіталізації його до закладу з надання психіатричної допомоги у відділення з суворим наглядом.
Потерпіла ОСОБА_4 клопотання прокурора підтримала та пояснила, що вона є керівником будинку культури села Каракурт Болградського району. ОСОБА_5 знає давно - ще зі школи, хоча вчилася з ним в різних класах - він завжди був врівноваженою і адекватною людиною, виріс у с.Каракурт (раніше мало назву Жовтневе), але після одруження переїхав в інше село, однак часто останнім часом навідувався до свого батька, що залишився проживати у с.Каракурт. Тому вона, коли дізналася від свідків, що ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) побив 6 ліхтарів на вулиці біля будинку культури, та з'ясувавши в нього у телефонному режимі, що він бажає оплатити збитки, оскільки пояснити свої дії не зміг і відчував, на її думку, вину, трохи почекавши від нього коштів відшкодування, вирішила сама поїхати до нього додому і запитати коли він зможе відновити ліхтарі, та поїхала до нього на своєму автомобілі, разом з нею - так співпало - поїхав її дядько - чоловік похилого віку. ОСОБА_5 , коли вона під'їхала до його домоволодіння, спочатку зустрів її нормально, запросив до свого подвір'я, але, побачивши дядька, який зайшов за нею також на подвір'я ОСОБА_5 - почав проявляти раптово агресією, хоча спочатку на вид нормально спілкувався, аж раптом почав висловлювати на адресу її дядька незрозуміле невдоволення, схопився за сокиру і погнався за ними - за нею і її дядьком, тому їм довелося тікати. Вона відбігла трохи подалі від домоволодіння ОСОБА_5 , пробігла повз свій автомобіль, бо не встигла би до нього заскочити, і, озирнувшись, та, побачивши, що з її автомобіля йде дим - повернулася до нього, побачила на задньому сидінні якесь сміття, що тліло, і намагалася його руками викинути з автомобіля, але ОСОБА_9 підбіг і почав бити сокирою по автомобілю - з різних боків - по кузову, вікнам, по лобовому склу, і вона, злякавшись, знову стала тікати вслід за дядьком, а ОСОБА_9 спочатку повернувся до автомобіля, підняв з землі і закинув до нього знову те сміття, після чого автомобіль запалав вже сильно, а потім ОСОБА_9 знову пішов у їх бік - її і її дядька, там ще були й інші люди - багато сусідів, які повиходили зі своїх будинків, також був автомобіль з водієм. В цей час її автомобіль загорівся вже сильно, були викликані поліція і пожежники - автомобіль загасили, але він весь згорів і відновленню не підлягає.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила суду, що є сусідкою ОСОБА_5 - проживає з чоловіком у власному домоволодінні. який розташований поряд з будинком батька ОСОБА_11 , якого вона, свідок, знає більше 22-х років, була навіть тамадою на його проводках - коли його проводжали до армії. Володя часто приїжджав до свого батька - майже кожного дня, ходив на риболовлю, часто вгощав рибкою і їх - її з її чоловіком, як сусідів. В той день - вона точно пам'ятає - 18 квітня, приблизно о 14-15й годині, на мобільний її чоловіка подзвонив сусід - батько Мержева Володі (який вже помер - через три місяці після тих подій), і попросив вийти на вулицю і подивитися. о там відбувається, повідомивши, що там, начебто горить автомобіль. Сам сусід не міг вийти, бо хворів і був слабенький. Вона, свідок, вдяглася скоріше чоловіка і вийшла першою, та побачила вже палаючий автомобіль білого кольору (потерпіла поправила, що чорного), але свідок виправилася, повідомивши, що дійсно колір вже не було можливості розпізнати, адже автомобіль майже догоряв. Також вона далі, за автомобілем, бачила ОСОБА_12 ), що з якоюсь палкою - чи залізною, чи дерев'яною - вона не розгледіла - біг за якимось двома особами - жінкою і чоловіком; жінку вона впізнає - це потерпіла. Вона, свідок, і її чоловік пробули на вулиці десь з годину, бачили, як приїжджали пожежники і загасили пожежу, а також - як приїхала поліція, відразу на ОСОБА_13 були вдягнуті кайданки; він не проявляв більше агресії - сидів спокійно на лавочці на вулиці попід двором сусідів. На вулиці також було багато сусідів - від них вона і дізналася, що автомобіль підпалив ОСОБА_13 , але причину ніхто не знав. Потерпілу вона, свідок, дійсно бачила на місці події, але раніше з нею знайома не була. Раніше вона, свідок, не бачила таких проявів агресії від Володі, як в той день.
Вислухавши присутніх учасників судового провадження, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд дійшов наступних висновків.
Вчинення ОСОБА_5 інкримінованого суспільно небезпечного діяння, яке містить ознаки злочинів, передбачених ст.ст.129ч.1 та 194ч.2 КК України - повністю підтверджується сукупністю зібраних в ході досудового розслідування, наданих прокурором та досліджених в ході судового засідання наступними доказами:
- витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.04.2024р. про початок досудового розслідування;
- протоколом від 18.04.2024р. прийняття заяви гр. ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення;
- двома протоколами огляду місця події від 18.04.2024р. з фототаблицями - відрізок дороги загального користування біля домоволодіння АДРЕСА_3 - де виявлено обгорілий автомобіль, який по знаку впізнаний як «Хюндай» та домоволодіння АДРЕСА_3 - з дозволу власника - ОСОБА_14 , 1961р.н., - де виявлено металевий лом, який потерпіла упізнеала як предмет, яким їй погрожував ОСОБА_5 , і згідно якого встановлено факт вчинення пошкодження майна гр. ОСОБА_4 та предмет, яким їй погрожував ОСОБА_5 , до протоколів додано відеозапис огляду місць події на мікро-сіді-диску (а.с.102);
- постановою про визнання ОСОБА_4 потерпілою - від 18.04.2024р. та довіреністю на автомобіль;
- актом про пожежу від 18.04.2024р. (а.с.103);
- постановою про визнання доказами та передачу їх на зберігання від 19.04.2024р.;
- ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 22.04.2024р. про арешт вилученого майна з домоволодіння АДРЕСА_3 , а саме - на сокиру і лом - які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Болградського РВП ГУНП в Одеській області;
- ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 22.04.2024р. про арешт вилученого майна - транспортного засобу марки «Hyundai» моделі «Tucson», що вилучений біля домоволодіння АДРЕСА_3 (номер шасі НОМЕР_2 ) який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_15 (однак згідно довіреності від 17.02.2023 перебуває у розпорядженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та переданий на відповідальне зберігання до Відділення забезпечення спеціальних майданчиків Центру забезпечення ГУНП в Одеській області за адресою: м.Арциз Болградського району Одеської області, вул.Транспортна,2-б;
- ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 22.04.2024р. про арешт вилученого майна - на штани синього кольору з ременем чорного кольору; майку синього кольору, светр бежевого кольору, куртку чорного кольору - які поміщені до сейф-пакету № INZ 4024715, і на кросівки коричневого кольору, шкарпетки кольору хакі, кепку коричневого кольору - які поміщені до сейф пакету №1760181, що були вилучені в ОСОБА_5 і передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Болградського РВП ГУНП в Одеській області;
- протоколом затримання ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні злочину від 18.04.2024р.;
- повідомленням ОСОБА_5 про підозру від 19.04.2024р.;
- ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 20.04.2024р. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою від 20.04.2024р., якою ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою;
- витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення відомостей про злочин до ЄРДР від 26.04.2024р.;
- постановою про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 26.04.2024р.;
- повідомленням ОСОБА_5 про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри від 26.04.2024р.;
- висновком транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/116-24/9532-АВ від 18.06.2024, згідно якої визначено вартість збитків потрепілої внаслідок знищення її автомобіля кримінальним правопорушенням - в розмірі 334952грн.;
- постанова від 15.07.2024р. про визнання речовими доказами чотирьох фрагментів відрізків металу, що упаковані у пакет «МВС Експертна служба» з номером 4201536 - що передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Болградського РВП ГУНП в Одеській області і стосовно яких експерт не надав висновку через значне пошкодження, та сокира (квитанції 358,359, а.с.222,223);
- постанова про зміну досудового розслідування від 25.07.2024р.;
- постанова про залучення законного представника особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру від 25.07.2024р. - дружини ОСОБА_5 - ОСОБА_6 ;
- висновок судово-психіатричної експертизи від 23.05.2024р. №393, згідно висновків якої підозрюваний ОСОБА_5 страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді «Манії, з психотичними симптовами» (що відповідає діагностичним клінічним критеріям рубрики «F30.2» за Міжнародною кваліфікацією хвороб 10-го прегляду), що позбавляє його здатності самостійно реалізовувати своє право на захист та усвідомлювати свої дії і керувати ними, брати участь у проведенні з ним процесуальних дій; з урахуванням свого актуального психічного стану, особливостей інкримінованих йому дій, підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребує застосуванню щодо нього примусових заходів медичного характеру, що пов'язані з обов'язковою госпіталізацією до психіатричного закладу;
- ухвалу слідчого судді від 29.07.2024р., якою ОСОБА_5 був поміщений до відділу спеціалізованої допомоги КНП "Миколаївський обласний центр психічного здоров'я" Миколаївської обласної ради.
Оцінюючи досліджені під час судового розгляду даного клопотання докази, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів достатніми та взаємозв'язаними між собою.
Згідно п.3 постанови Пленуму ВС України №7 від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», неосудність є юридичною категорією, а тому визнання особи неосудною (ч.2ст.19 КК України) належить виключно до компетенції суду.
Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних діянь, страждав на хронічне психічне захворювання у вигляді «манії, з психічними симптомами (шо відповідає діагностичним клінічним критеріям рубрики «Е30.2» за Міжнародною кваліфікацією хвороб 10-го перегляду), у зв'язку із чим не був здатним усвідомлювати свої дії та керувати ними.
На теперішній час ОСОБА_5 також страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді «манії, з психічними симптомами (що відповідає діагностичним клінічним критеріям рубрики «Р30.2» за Міжнародною кваліфікацією хвороб 10-го перегляду), що позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, приймати участь у проведенні з ним процесуальних дій та самостійно реалізувати своє право на захист.
За своїм психічним станом у теперішній час, ОСОБА_5 становить суспільну небезпеку, потребує застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру - поміщення в спеціальний заклад для надання стаціонарної психіатричної допомоги (відповідно до ст. 92 КК України).
Відповідно до п.1ч.1ст.503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.
Відповідно до ч.4ст.503 КПК України примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 вчинив суспільно небезпечне діяння в стані неосудності, що виключає застосування до нього покарання, а тому відносно нього слід застосувати примусові заходи медичного характеру.
Згідно ст.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
У відповідності до вимог ст.ст.19,94 КК України до осіб, визнаних судом неосудними, залежно від характеру і тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння та ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб може бути застосована госпіталізація до психіатричних закладів зі звичайним, посиленим чи суворим наглядом.
Згідно з п.15 Постанови Пленуму ВС №7 від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», визначаючи відповідно до ч.ч.3-5 ст.94 КК України тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння. Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч.1ст.94 КК України) суд має спочатку з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).
Згідно висновку судово-психіатричного експерта №393 від 23.05.2024р., ОСОБА_5 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру - надання стаціонарної психіатричної допомоги.
Відповідно до ч.1,5 ст.94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом; тобто, в разі визнання особи психічно хворою, і яка вчинила суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду - така особа підлягає госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом може бути застосована судом.
Визначаючи вид примусових заходів медичного характеру та враховуючи обставини вчинення і тяжкість вчиненого діяння, характер і тяжкість захворювання ОСОБА_5 , стан здоров'я особи на даний час, суд дійшов висновку, що відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом.
Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у виді вартості судових експертиз - підлягають віднесенню на користь держави. Цивільний позов не заявлявся.
Відповідно до ч.15ст.615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення, тому, на підставі аналогії Закону, враховуючи стислий час в умовах постійного відключення електропостачання, суд дійшов висновку про можливість проголошення вступної та резолютивної частин ухвали з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту ухвали в день її проголошення
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19,92-94 КК України, ст.ст.372,512-513 КПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, на підставі ст. 94 КК України, примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації його до закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом.
Процесуальні витрати за здійснення судових експертиз - віднести на рахунок держави.
Речові докази після набрання цією ухвалою законної сили:
- транспортний засіб марки «Hyundai» моделі «Tucson», що вилучений біля домоволодіння АДРЕСА_3 (номер шасі НОМЕР_2 ) який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_15 (однак згідно довіреності від 17.02.2023 перебуває у розпорядженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та переданий на відповідальне зберігання до Відділення забезпечення спеціальних майданчиків Центру забезпечення ГУНП в Одеській області за адресою: м.Арциз Болградського району Одеської області, вул.Транспортна,2-б згідно постанови про визнання речовими доказами від 19.04.2024, - повернути власнику/користувачу автомобіля - ОСОБА_4 ;
- чотири фрагменти відрізків металу від автомобіля, що упаковані у пакет «МВС Експертна служба» з номером 4201536 - що передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Болградського РВП ГУНП в Одеській області - повернути власнику/користувачу автомобіля - ОСОБА_4 ;
- штани синього кольору з ременем чорного кольору; майку синього кольору, светр бежевого кольору, куртку чорного кольору - які поміщені до сейф-пакету № INZ 4024715, і на кросівки коричневого кольору, шкарпетки кольору хакі, кепку коричневого кольору - які поміщені до сейф пакету №1760181, та сокиру - що були вилучені в ОСОБА_5 і передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Болградського РВП ГУНП в Одеській області - повернути ОСОБА_5 або його законному представнику ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена учасниками судового засідання або зацікавленими особами шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня отримання її копії. Повний текст ухвали виготовлено 13.12.2024р.
Суддя ОСОБА_1