Справа № 493/1954/23
Провадження № 2/493/88/24
12 грудня 2024 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Тітової Т.П.
за участю секретаря Сирота О.В.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Балта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
23.11.2023 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просили суд ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою загального користування за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення самочинно збудованих елементів благоустрою та стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Ухвалою судді від 24.11.2023 року позовну заяву позивачів залишено без руху та надано термін на усунення недоліків.
05.12.2023 року від позивачів надійшла уточнена позовна заява, в якій вони просили суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою загального користування за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення самочинно збудованих капітальних конструкцій, а саме огорожу з східного боку позначеною № 1 за схемою розташування будівель та споруд Додаток № 13, фотографія 6 Додаток 15; ворота позначених № 2 за схемою розташування будівель та споруд Додаток 13, фотографія 6 Додаток 15; гаражу позначеного літерою «Б» за схемою розташування будівель та споруд Додаток 13, фотографія 6 додаток 15 та стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Ухвалою судді від 05.12.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи проводиться в порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання.
13.12.2023 року від позивачів на адресу суду надійшла заява про проведення експертизи.
19.12.2023 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив суд при прийнятті процесуального рішення у справі врахувати викладені у відзиві заперечення проти позову, а також додані до нього письмові докази.
Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 21.12.2023 року у задоволенні клопотання позивачів про виклик і допит свідків відмовлено.
28.12.2024 року на адресу суду від позивачів надійшла уточнена заява про проведення будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 12.01.2024 року клопотання позивачів про призначення судової будівельно-технічної експертизи задоволено.
05.03.2024 року від експерта на адресу суду надійшло клопотання.
Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 29.03.2024 року поновлено провадження у справі у зв'язку з надходженням клопотання експерта.
Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 03.04.2024 року клопотання експерта про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи задоволено. Надіслано справу для продовження експертизи та провадження у справі зупинене.
02.08.2024 року на адресу суду від експерта повторно надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних з проведенням експертизи та рахунки для оплати її вартості.
Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 27.08.2024 року поновлено провадження у справі у зв'язку з надходженням клопотання експерта.
Ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 13.11.2024 року позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_2 залишено без розгляду та закрито провадження у справі і призначено справу до судового розгляду по суті.
Підстави позову вмотивовані тим, що відповідач самочинно (без письмового дозволу мешканців багатоквартирного житлового будинку) облаштував прилеглу до його будинку земельну ділянку загального користування за адресою: АДРЕСА_1 , яка є прибудинковою територією парканом та автогаражами (фотографії з місця самовільної забудови, Додаток 15), чим істотно порушив п. 6.1.27 ДБН Б.2.2-12:2019 (Планування та забудова територій), а саме - допущено забудову проїзного - розворотнього майданчика не менше 12х12 м, який забезпечує можливість розвороту сміттєвозів, прибиральних і пожежних машин з урахуванням їх технічних характеристик. Також даний проїзд та розворотній майданчик є необхідними для мешканців будинку АДРЕСА_2 (в'їзд у двір та автогараж, необхідність викачування туалетів, підвоз дров), а саме ці забудови істотно заважають під'їзду асенізаторської техніки (відеодокази додаються на диску). Порушено відстань від вікон житлового будинку до будівлі гаражу (фотографія 3, додаток 15, схема Додаток 2), яка має бути не менш ніж 12 м п. 6.1.39 ДБН Б.2.2-12:2019 (Планування та забудова територій), відстань від житлових будинків до будівель гаражів ІІІ, ІV ступенів вогнестійкості треба приймати не менш 12 м. Також порушено п. 5 Правил охорони електричних мереж, а саме: відстань для повітряних ліній напругою до 1 кВ має бути не менш 2-х м уздовж повітряних ліній електропередач - у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови не відхиленого їх положення. Дане порушення унеможливлює під'їзд аварійних бригад РЕМ до стовпа з якого запитано електроживленням будинок АДРЕСА_2 . Саме ці істотні порушення (відсутність розворотнього майданчика) позбавляють можливості використовувати в'їзд у власний двір особистим автотранспортом при необхідності з причепом, або вантажним автомобілям по вказаній земельній ділянці (схема Додаток 2). Незважаючи на вимоги позивачів щодо звільнення земельної ділянки загального користування від вказаних елементів благоустрою, відповідач так і не здійснив їх демонтаж. Отже відповідне самочинне будівництво з боку відповідача створило їм перешкоди для користування земельною ділянкою загального користування за адресою: АДРЕСА_1 , які полягають у неможливості в'їзду та виїзду особистого автотранспорту у двір та гараж, створює перешкоди щодо безпечного руху спеціальної техніки, відповідач фактично на свій власний розсуд без відповідних дозвільних документів змінив функціональне призначення земельної ділянки загального користування напроти свого будинку.
В судовому засіданні позивачі позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі.
Відповідач та його представник позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що відповідно до рішення Балтського районного суду від 27.02.2012 року за відповідачем визнано право власності на нежитлову будівлю (колишня котельня), розташовану по АДРЕСА_3 , яка раніше належала Балтській міській раді Одеської області. Згідно витягу про державну реєстрацію прав № 35224695 від 20.08.2012 року ОСОБА_2 на праві приватної власності належить нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_4 .
Відповідно до рішення Балтської міської ради Одеської області № 41 від 13.03.2013 року ОСОБА_2 надано згоду на реконструкцію нежитлової будівлі, розташованої по АДРЕСА_4 під житловий будинок з господарськими будівлями. Згідно довідки відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Балтської РДА № 13-15/59 від 26.07.2013 року, забудова земельної ділянки по АДРЕСА_4 дійсно відповідає генеральному плану та функціональному зонуванню території м. Балти.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 333954043 від 30.05.2023 року ОСОБА_2 є власником закінченого будівництвом об'єкта, який складається з житлового будинку, прибудови, погребу, тераси, двох гаражів, огорожі, воріт, вимощення.
Згідно рішення Балтської міської ради Одеської області № 376-VI від 04.05.2012 року ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність із земель житлової та громадської забудови загальною площею 284 м2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_4 . Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 11130414 від 18.10.2013 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площею 0,0284 га, кадастровий номер 5120610100:02:005:0132, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 .
Згідно з п. 6 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою КМУ № 406 від 07.06.2017 року, зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок , наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ганків (щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків), не потребує оформлення дозвільних документів на будівництво. Таким чином чинне законодавство України не містить зобов'язань щодо оформлення дозвільних документів на будівництво гаражів, парканів (огорож) на присадибних (садових, дачних) ділянках. Як вбачається з доданих документів, гараж, паркан та ворота ОСОБА_2 збудував, не порушуючи вимог законодавства України у сфері будівництва, тобто всі дозволи в нього є. Вказані гараж, паркан та ворота побудовані та розташовані виключно на земельній ділянці, яка належить йому на праві приватної власності і не знаходяться на земельній ділянці загального користування. Також він не змінював функціональне призначення земельної ділянки загального користування навпроти свого будинку. Таким чином твердження позивачів про те, що ОСОБА_2 збудував гараж, паркан та ворота самовільно, без будь-яких дозволів та на земельній ділянці загального користування, не відповідають дійсності, а доказів зворотного позивачі суду не надали. Також ним не були порушені вимоги п. 6.1.27 ДБН Б.2.2-12:2019 щодо забудови проїздного-розворотнього майданчика не менше 12 х 12 м, оскільки в цьому ж пункті вказано, що в стихлих умовах дозволяється організація Т-подібних розворотних майданчиків з розмірами 12 х 4 м. Щодо нібито порушення ОСОБА_2 вимог п. 5 Правил охорони електричних мереж, то 12.12.2023 року ним до АТ «ДТЕК Одеські електромережі» направлено заяву про перенесення (перевлаштування) об'єктів електроенергетики. Вважають, що позивачі вибрали неефективний спосіб захисту, тому що, якщо судом і буде прийнято рішення про їх демонтаж, то для позивачів це нічого не змінить, так як паркан, ворота та гараж побудовані виключно на земельній ділянці відповідача без порушень її кордонів і при їх відсутності позивачі не зможуть користуватися цією земельною ділянкою без згоди її власника.
Суд, заслухавши позивачів, заперечення відповідача та його представника, дослідивши докази, надані позивачами та відповідачем, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно відповіді Балтської міської ради Одеської області від 21.08.2022 року № Ко-515 ОСОБА_1 задля фіксації можливого порушення ДБН надана схема з відстанями до вказаних об'єктів нерухомого майна, фотофіксацію розворотного майданчика за адресою: АДРЕСА_1 , та викопіювання із містобудівної документації «План зонування території м. Балта» (т. 1 а.с. 9-12, 59-61).
Відповідно до копію акту обстеження прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від 20.04.2023 року вбачається, що із західної сторони багатоповерхового будинку до першого поверху побудовано прибудови. Далі на захід повз проїзного майданчику знаходиться паркан, який огороджує двоповерховий будинок. Під'їзд до багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , здійснюється з вул. Госпітальєрів. Проїзд автомобілями відбувається через всю південну сторону від багатоквартирного будинку та завертає на західну сторону, в кінці якої знаходиться глухий кут. Північна та східна сторона багатоквартирного будинку не проїзна. Висновки та пропозиції: з вирішення спірних питань щодо правомірності забудови земельної ділянки ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 та звільнення прибудинкової території, розворотного майданчику від тимчасових та капітальних споруд, рекомендовано звернутися до суду (т. 1 а.с. 15-16, 64-65, 220-223).
Листом Балтської міської ради Одеської області від 07.08.2023 року № Ко-479 надана інформація про те, що на публічному Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва опублікована інформація щодо реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта за амністією щодо будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , виданої Державною інспекцією архітектури та містобудування України та рекомендовано звернутися до Державної інспекції архітектури та містобудівництва України щодо розгляду питання щодо надання правової оцінки облаштуванню парканом та гаражами прилеглу до багатоквартирного будинку території загального користування. Додатково повідомлено, що відділ архітектури, містобудування та капітального будівництва Балтської міської ради Одеської області документації на будівництво вищезазначеного об'єкта нерухомого майна не надавав (т. 1 а.с. 17, 66).
Згідно листа Державної інспекції архітектури та містобудування України від 24.05.2023 року вбачається, що за результатами розгляду колективної скарги рекомендації щодо обґрунтованості позапланової перевірки та необхідності її проведення відсутні (т. 1 а.с. 19-20, 68-69).
Відповідно до листа ВП № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області розглянуто матеріали, що надійшли поштою з Подільської окружної прокуратури за зверненням ОСОБА_1 та рекомендовано з даного приводу звернутися до суду в порядку цивільного судочинства, так як в даному випадку вбачаються цивільно-правові відносини між фізичними особами (т. 1 а.с. 21-22, 70-71).
Фотофіксація та відеофіксація АДРЕСА_1 на яких зафіксовано паркан та гаражі, належні ОСОБА_2 та проїзд автомобіля по зазначеній ділянці дороги (т. 1 а.с. 37, 98).
Рішенням Балтського районного суду від 27.02.2012 року за ОСОБА_2 визнано право власності на нежитлову будівлю (колишня котельня), розташовану по АДРЕСА_3 , яка раніше належала Балтській міській раді Одеської області (т. 1 а.с. 120).
Згідно рішення Балтської міської ради Одеської області № 376-VI від 04.05.2012 року ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність із земель житлової та громадської забудови загальною площею 284 м2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 136, т. 2 а.с. 39, 47-49).
Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав № 35224695 від 20.08.2012 року ОСОБА_2 на праві приватної власності належить нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 123).
Згідно рішення Балтської міської ради Одеської області № 41 від 13.03.2013 року ОСОБА_2 надано згоду на реконструкцію нежитлової будівлі, розташованої по АДРЕСА_4 під житловий будинок з господарськими будівлями (т. 1 а.с. 121).
Відповідно до довідки відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури райдержадміністрації від 26.07.2013 року № 13-15/59 вбачається, що забудова земельної ділянки, на яку рішенням Балтської міської ради № 376-VI від 04.05.2012 року надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо надання земельної ділянки у приватну власність із земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_4 , дійсно відповідає генеральному плану та функціональному зонуванню територій м. Балти, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів від 16.01.1981 року № 18 (т. 1 а.с. 122).
Згідно копії висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 від 26.07.2013 року № 13-15/458 вбачається, що відділ регіонального розвитку, містобудування та архітектури Балтської райдержадміністрації погодив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_4 (т. 2 а.с. 56).
Згідно копії акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 12.08.2013 року вбачається, що межові знаки пред'явлені та передані ОСОБА_2 на зберігання (т. 1 а.с. 137, т. 2 а.с. 52).
Відповідно до копії висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 від 23.08.2013 року № 195 вбачається, що Відділ Держземагенства у Балтському районі Одеської області погодив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_4 (т. 2 а.с. 53-54).
Обмеження щодо використання земельної ділянки відсутні, що підтверджується копією переліку обмежень у використанні земельної ділянки від 23.08.2023 року № 195 (т. 2 а.с. 55).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.09.2013 року вбачається, що земельній ділянці, розташованої за адресою АДРЕСА_4 присвоєно кадастровий номер 5120610100:02:005:0132 (т. 2 а.с. 51).
Згідно копії проекту землеустрою за 2013 рік вбачається, що ОСОБА_2 відведено земельну ділянку у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_4 (в межах населеного пункту) (т. 2 а.с. 66-98).
Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 11130414 від 18.10.2013 року вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площею 0,0284 га, кадастровий номер 5120610100:02:005:0132, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 138-139, 209).
Відповідно до копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 10.05.2023 року вбачається, що за результатами технічного обстеження реконструкції житлового будинку літ. «А», погріб літ. «а1», гараж літ. «Б», гараж літ. «В» по АДРЕСА_1 встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації (т. 1 а.с. 125-129, 203-207).
Згідно копії технічного паспорту будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_5 (станом на 01.01.2021 року), АДРЕСА_1 від 12.05.2023 року вбачається, що за результатами проведеного технічного обстеження гаражу літ. «Б» та гаражу літ. «В» встановлено можливість їх надійної та безпечної експлуатації. Тераса літ. «а2», огорожа № 1, ворота № 2, вимощення І на підставі п. 6 Постанови КМУ «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують дозволу на їх виконання та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» від 17.06.2017 року № 406, не відноситься до самочинного будівництва та не потребують прийняття в експлуатацію (т. 1 а.с. 130-135, 187-202).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 333954043 від 30.05.2023 року ОСОБА_2 є власником закінченого будівництвом об'єкта, який складається з житлового будинку, прибудови, погребу, тераси, двох гаражів, огорожі, воріт, вимощення (т. 1 а.с. 124, 208).
Згідно копії заяви ОСОБА_2 , адресованої АТ «ДТЕК Одеські електромережі» від 12.12.2023 року вбачається, що він звернувся із заявою про перенесення (перевлаштування) об'єктів електроенергетики (т. 1 а.с. 140).
Відповідно до копії архівної довідки від 21.10.2024 року № 08-06-02/178 вбачається, що у документах архівного фонду «Балтська районна державна адміністрація» в справах розпорядження районної державної адміністрації за 2012-2014 роки відсутні відомості про наміри забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 (т. 2 а.с. 43, 60).
У положеннях спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в ч. 1 ст. 376 ЦК України, поняття самочинного будівництва визначено через сукупність його основних ознак, які виступають умовами або підставами, за наявності яких об'єкт нерухомості може бути визначений самочинним, а саме, якщо цей об'єкт: 1) збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) збудований без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Згідно із ч. 4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
З урахуванням змісту ст. 376 ЦК України в поєднанні з положеннями ст. ст. 16, 386, 391 цього Кодексу вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.
Зазначені положення узгоджуються з нормами ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України та ст. 3 ЦПК України.
Таким чином, суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і, залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), допустиме лише за умови, якщо неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.
Саме про таке застосування норм матеріального права свідчить і практика судів касаційної інстанції, зокрема Постанова Верховного Суду України від 19 квітня 20017 року у справі № 6-129цс 17, постанова Верховного Суду від 22.05.2019 року провадження № 61-7516св19, від 26.06.2019 у справі № 388/314/15-ц.
Згідно з вимогами ст. ст. 12, 49, 64, 81, 89 ЦПК України особа, яка бере участь в справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 ЦПК України. Суд оцінює належність, допустимість достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Суд враховує доводи відповідача в тій частині, що він є власником гаражів літ. «Б, В» та огорожі відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав, що також підтверджується наявним в матеріалах справи технічним паспортом на будинок з господарськими будівлями та спорудами.
Тобто факт самочинного будівництва спірних господарських споруд за адресою домоволодіння АДРЕСА_1 , не підтверджується жодним документом, з якого можна було б встановити, що проводилась перевірка за результатом якої було б встановлено факт самочинного будівництва та у зв'язку із чим відповідача притягували б до адміністративної відповідальності та виписували припис про усунення порушень.
Крім того позивачі не довели факт того, що господарські споруди під літ. «Б», «В» та огорожа, що належать ОСОБА_2 побудовані на земельній ділянці загального користування, оскільки як вбачається з матеріалів справи відповідачу у власність виділена земельна ділянка для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і що ОСОБА_2 вийшов за межі даної ділянки позивачами доказів не надано.
Позивачі в ході розгляду справи відмовились від проведення судової будівельно- технічної експертизи, а суд за власною ініціативою не вправі здійснювати такі дії, отже відсутні докази того, що відповідач порушив вимоги державних будівельних норм і правил, при забудові гаражів та огорожі.
Тобто суду не надано доказів того, що захист порушених прав позивачів може бути здійснений лише у спосіб звернення з цим позовом шляхом доцільності знесення гаражів і огорожі.
Інших доказів котрі б свідчили, що дані об'єкти порушують права позивачів вони не надали.
У відповідності з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином задоволення позову позивачів при наявних доказах буде мати характер припущення, що не відповідатиме зазначеним вище нормам матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки позивачами не доведені ті обставини, на які вони посилаються на підтвердження своїх вимог, підстави для задоволення позову в частині усунення перешкод та зобов'язання відповідача здійснити знесення, відсутні.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, судові витрати компенсації не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 15, 16, 376, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 3, 12, 49, 64, 81, 82, 89, 258, 259, 263-265, 293, 294 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.
Рішення судуможе бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право протягом строку на апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 16.12.2024 року.