іменем України
13 грудня 2024 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/3896/24
Головуючий у першій інстанції - Рахманкулова І. П.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1163/24
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді: Скрипки А.А.
суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.
сторони:
позивач: Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна"
відповідач: ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова у складі судді Рахманкулової І.П. від 26 червня 2024 року, місце ухвалення рішення м. Чернігів, дата складання повного тексту рішення - 27 червня 2024 року, у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані електронні комунікаційні послуги,
У березні 2024 року ПрАТ "ВФ Україна" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані електронні комунікаційні послуги в сумі 18 769 грн. 10 коп. В обґрунтування вимог заявленого позову ПрАТ "ВФ Україна" вказувало, що 18.07.2021 року між ПрАТ "ВФ Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір № 395393871329 про надання послуг мобільного зв'язку на номер телефону НОМЕР_1 . ОСОБА_1 було присвоєно особовий рахунок НОМЕР_2 . Відповідно до п. 3.1. - п. 3.4. укладеного договору, абонент зобов'язаний своєчасно сплачувати рахунки за отримані послуги; у разі неодержання рахунків зателефонувати до оператора, звернутися до онлайн консультанта на сайті або скористатися мобільним додатком для одержання інформації щодо витрат; перед замовленням і використанням послуг оператора, а також контент-послуг ознайомитись з тарифами, а також іншою інформацією оператора та контент-провайдера; абонент не звільняється від оплати наданих послуг, якщо з незалежних від оператора причин він не отримав рахунок. Позивачем було надіслано рахунок №2843384397 від 28.02.2022 року відповідачу про оплату послуг за період з 01.02.2022 року по 28.02.20222 року, в сумі 250 грн. Позивач зазначав, що на особовому рахунку відповідача станом на 01.02.2022 року обліковувався залишок коштів в сумі 0 грн. 87 коп., а протягом лютого 2022 року відповідачем не було сплачено кошти, то до сплати підлягала сума у розмірі 249 грн. 13 коп. У березні 2022 року позивачем на адресу відповідача було надіслано рахунок № 2857337968 від 31.03.2022 року за послуги, які були надані за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 року, на загальну суму 11 164 грн. 99 коп. Оскільки на особовому рахунку відповідача станом на 01.03.2022 року обліковувалася заборгованість у сумі 249 грн. 13 коп., а протягом березня 2022 року не було погашено борг, оплаті підлягала сума в розмірі 11 414 грн. 11 коп. У квітні 2022 року позивачем на адресу відповідача було надіслано рахунок № 2871898828 від 30.04.2022 за послуги, надані за період з 01.04.2022 року по 30.04.2022 року, на суму 7 354 грн. 99 коп. Оскільки на особовому рахунку відповідача станом на 01.04.2022 року обліковувалась заборгованість в сумі 11 414 грн. 11 коп., а протягом квітня 2022 року не було сплачено кошти, то оплаті підлягала сума у розмірі 18 769 грн. 10 коп. З 27.08.2022 року відповідачу було припинено надання послуг за договором № 395393871329 на номер телефону НОМЕР_1 , та 26.09.2022 року була надіслана претензія із проханням сплатити заборгованість на загальну суму 18 769 грн. 10 коп., проте, відповідач її не сплатив. Позивач вказував, що 22.12.2023 року Деснянським районним судом м.Чернігова було видано судовий наказ №750/18295/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "ВФ Україна" заборгованості за надані електронні комунікаційні послуги в сумі 18 769 грн. 10 коп. та 268 грн. 40 коп., у відшкодування сплаченого судового збору. Проте, ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 05.01.2024 року за заявою відповідача вказаний судовий наказ було скасовано. За даних обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача про стягнення заборгованості за надані електронні комунікаційні послуги в сумі 18 769 грн. 10 коп. Також позивач просив стягнути з відповідача на свою користь витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 грн.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.06.2024 року відмовлено у задоволенні позову ПрАТ "ВФ Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані електронні комунікаційні послуги.
В апеляційній скарзі на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.06.2024 року ПрАТ "ВФ Україна" просить скасувати рішення суду першої інстанції від 26.06.2024 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги заявленого ПрАТ "ВФ Україна" до ОСОБА_1 позову. Також позивач просить стягнути із відповідача на свою користь понесені витрати зі сплати судового збору. Доводи апеляційної скарги вказують, що рішення суду першої інстанції від 26.06.2024 року не відповідає вимогам законності та обгрунтованості. В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що позовні вимоги позивача стосуються тільки оплати фактично отриманих відповідачем послуг. В підписаному сторонами спору договорі, відповідач своїм підписом під договором підтверджує правильність наданих ним відомостей та ознайомлений з умовами обраного ним тарифного плану, положеннями законодавства у сфері комунікацій, Тарифами оператора та Умовами користування мережами рухомого (мобільного) зв'язку, які надаються. Згідно з умовами договору, відповідач взяв на себе обов'язок своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги, та плату за утримання номера в мережі мобільного зв'язку. Апелянт не погоджується із посиланням суду першої інстанції на Закон України "Про захист прав споживачів", оскільки жодних порушень прав відповідача, як споживача наданих позивачем послуг, судом не було встановлено. Апелянт стверджує, що позивачем було надано суду перелік тарифів оператора, в яких зазначено, в тому числі, і умови користування тарифним пакетом "RED XL", а також детальний перелік країн, де можливе отримання послуг та тарифи за користування по кожній країні. Також підтвердженням бажання та можливості користування умовами саме даного тарифного пакету, є вказівка про це у підписаному відповідачем договорі, що судом першої інстанції було проігноровано. Апелянт вважає неправдивими доводи відповідача відносно того, що у нього забрали телефон під час окупації с.Слобода Чернігівського району, де він на той час перебував, оскільки вказані доводи спростовуються наданою позивачем деталізацією отриманих послуг за телефоном відповідача, з якої вбачається, що номер телефону відповідача фіксується базовою станцією, яка знаходиться в с.Поляна Мукачівського району Закарпатської області. Апелянт стверджує, що відповідач двічі звертався за роз'ясненнями до позивача, і йому двічі надавалась відповідь та пропозиція отримати деталізацію у електронній формі, проте, жодних дій зі сторони відповідача вчинено не було. За доводами апелянта, суд першої інстанції не прийняв до уваги надані стороною позивача докази, які підтверджують порушення відповідачем умов укладеного договору, та відповідно, обґрунтованість вимог заявленого позову.
У відзиві на апеляційну скаргу позивача ПрАТ "ВФ Україна" відповідач ОСОБА_1 просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ПрАТ "ВФ Україна" на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.06.2024 року, у зв'язку із її безпідставністю, та залишити без змін обґрунтоване рішення суду першої інстанції від 26.06.2024 року.
Згідно приписів ч.1 статті 369 ЦПК України, апеляційний суд розглядає справу за апеляційною скаргою ПрАТ "ВФ Україна" на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.06.2024 року у справі за позовом ПрАТ "ВФ Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані електронні комунікаційні послуги, за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до ч.13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Як вбачається із матеріалів справи, учасники даного спору обізнані про наявність ухвал апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження у справі та про призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що 18.07.2021 року між ПрАТ "ВФ Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір № 295424163025/395393871329 про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку (а.с.5).
З метою нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги зв'язку, ОСОБА_1 було присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_2 .
Згідно з п.1.1. - п.1.2. укладеного між сторонами даного спору договору, оператор надає замовлені абонентом, згідно з договором послуги рухомого (мобільного) зв'язку в межах України, згідно відповідної ліцензії щодо надання послуги. Міжнародний телефонний зв'язок здійснюється з роумінг-партнерами оператора. Загальні умови та порядок надання послуг встановлюються згідно законодавства, регламентуються Умовами користування, які є невід'ємною складовою частиною договору та розміщені на сайті оператора https://www.vodafone.ua/terms-of-use.
В момент підписання договору, відповідачем було обрано тарифний пакет "RED XL" та замовлено наступні послуги: "Мобільний інтернет", "СмС", "Міжнародна лінія", що підтверджується відповідними відмітками у договорі (а.с.5). Згідно з умовами укладеного договору, відповідач взяв на себе обов'язок своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номера в мережі мобільного зв'язку. Відповідно до п.3.1.-п.3.4. укладеного договору, абонент зобов'язаний своєчасно сплачувати рахунки за отримані послуги та плату за збереження номеру при тимчасовому відключенні (збереження номеру при тимчасовому відключенні в мережі оплачується і в тому випадку, коли надання послуг призупинено за несплату попередніх рахунків або за заявою абонента). У разі неодержанні рахунків зателефонувати до оператора за номерами 111 або +380800400111, звернутися до онлайн консультанта (чат) на сайті https://www.vodafone.ua або скористатися мобільним додатком для одержання інформації щодо витрат. Перед замовленням і використанням послуг оператора, а також контент-послуг ознайомитись з тарифами, а також іншою інформацією оператора та контент-провайдера. Абонент не звільняється від оплати наданих послуг, якщо з незалежних від оператора причин він не отримав рахунок.
На підтвердження вимог заявленого позову позивачем надано звіт по історії балансу за період з 30.07.2021 року по 18.09.2023 року по особовому рахунку № НОМЕР_2 абонента ОСОБА_1 (а.с.6).
Як вбачається із копій рахунків за надані позивачем послуги (а.с.7-9), на особовому рахунку відповідача станом на 01.02.2022 року обліковувався залишок коштів в сумі 0 грн. 87 коп., а протягом лютого 2022 року відповідачем не було сплачено кошти, згідно рахунку, у розмірі 249 грн. 13 коп. У березні 2022 року позивачем на адресу відповідача було надіслано рахунок №2857337968 від 31.03.2022 року за послуги, які було надано за період з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року, на загальну суму 11 164 грн. 99 коп. Оскільки на особовому рахунку відповідача станом на 01.03.2022 обліковувалася заборгованість в сумі 249 грн. 13 коп., а протягом березня 2022 року не було погашено борг, то оплаті підлягала сума в розмірі 11 414 грн. 11 коп. У квітні 2022 року позивачем на адресу відповідача було надіслано рахунок №2871898828 від 30.04.2022 року за послуги, надані за період з 01.04.2022 року по 30.04.2022 року, на суму 7 354 грн. 99 коп. Оскільки на особовому рахунку відповідача станом на 01.04.2022 року обліковувалась заборгованість у розмірі 11 414 грн. 11 коп., а протягом квітня 2022 року не було сплачено кошти в сумі 7 354 грн. 99 коп., то загальний розмір заборгованості відповідача становить: 18 769 грн. 10 коп. (а.с.9).
З 27.08.2022 року відповідачу було припинено надання послуг за договором №395393871329 на номер телефону - НОМЕР_1 , через наявність заборгованості по особовому рахунку, та 26.09.2022 року позивачем була надіслана відповідачу претензія із проханням сплатити заборгованість на загальну суму 18 769 грн. 10 коп. (а.с.10).
22.12.2023 року Деснянським районним судом м.Чернігова було винесено судовий наказ у справі №750/18295/23 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПрАТ "ВФ Україна" заборгованості за надані електронні комунікаційні послуги в сумі 18 769 грн. 10 коп. та 268 грн. 40 коп., у відшкодування сплаченого судового збору. Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 05.01.2024 року за заявою боржника ОСОБА_1 вказаний судовий наказ було скасовано (а.с.18).
Як вбачається із рішення суду першої інстанції від 26.06.2024 року, відмовляючи у задоволенні вимог заявленого ПрАТ "ВФ Україна" до ОСОБА_1 позову, суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні від 26.06.2024 року зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 був ознайомлений (отримав повну і достовірну інформацію) із порядком і умовами надання вказаної послуги з передачі даних (інтернет-доступ) в режимі міжнародного роумінгу, її вартістю та погодився із запропонованими оператором телекомунікаційними умовами, а також ініціював надання йому послуг міжнародного роумінгу. Суд першої інстанції також вказав, що позивачем не надано доказів належного повідомлення абонента про суму коштів на особовому рахунку для отримання послуг міжнародного роумінгу, про технічну неможливість припинення надання послуг у разі відсутності коштів на його особовому рахунку, а також не обґрунтовано правомірність надання таких послуг фактично у кредит без згоди абонента. Судом першої інстанції також зазначено, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували та свідчили про замовлення відповідачем послуги "Міжнародний роумінг", та про те, що споживачу було завчасно надано всю вичерпну інформацію про послугу, на підставі якої споживач її замовив. За встановлених обстави, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПрАТ ''ВФ Україна'' до ОСОБА_1 .
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги ПрАТ "ВФ Україна" відносно того, що висновок оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 26.06.2024 року про відмову у задоволенні вимог заявленого ПрАТ "ВФ Україна" позову не узгоджується із фактичними обставинами справи та нормами права, які регулюють спірні правовідносини, не можуть бути підставою для скасування рішення суду від 26.06.2024 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.
В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що позовні вимоги позивача стосуються тільки оплати фактично отриманих відповідачем послуг. В підписаному сторонами спору договорі, відповідач своїм підписом під договором підтверджує правильність наданих ним відомостей та ознайомлений з умовами обраного ним тарифного плану, положеннями законодавства у сфері комунікацій, Тарифами оператора та Умовами користування мережами рухомого (мобільного) зв'язку, які надаються. Згідно з умовами договору, відповідач взяв на себе обов'язок своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги, та плату за утримання номера в мережі мобільного зв'язку. Апелянт не погоджується із посиланням суду першої інстанції на Закон України "Про захист прав споживачів", оскільки жодних порушень прав відповідача, як споживача наданих позивачем послуг, судом не було встановлено. Апелянт стверджує, що позивачем було надано суду перелік тарифів оператора, в яких зазначено, в тому числі, і умови користування тарифним пакетом "RED XL", а також детальний перелік країн, де можливе отримання послуг та тарифи за користування по кожній країні. Також підтвердженням бажання та можливості користування умовами саме даного тарифного пакету, є вказівка про це у підписаному відповідачем договорі, що судом першої інстанції було проігноровано. Апелянт вважає неправдивими доводи відповідача відносно того, що у нього забрали телефон під час окупації с.Слобода Чернігівського району, де він на той час перебував, оскільки вказані доводи спростовуються наданою позивачем деталізацією отриманих послуг за телефоном відповідача, з якої вбачається, що номер телефону відповідача фіксується базовою станцією, яка знаходиться в с.Поляна Мукачівського району Закарпатської області. Апелянт стверджує, що відповідач двічі звертався за роз'ясненнями до позивача, і йому двічі надавалась відповідь та пропозиція отримати деталізацію у електронній формі, проте, жодних дій зі сторони відповідача вчинено не було. За доводами апелянта, суд першої інстанції не прийняв до уваги надані стороною позивача докази, які підтверджують порушення відповідачем умов укладеного договору, та відповідно, обґрунтованість вимог заявленого позову.
З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно приписів ч.1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Положеннями ч.1 статті 628 ЦК України регламентовано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У статтях: 2, 104, 107 Закону України "Про електронні комунікації" визначено, що абонент - кінцевий користувач, який отримує електронні комунікаційні послуги на умовах договору, укладеного з постачальником електронних комунікаційних послуг; оператор електронних комунікацій (оператор) - суб'єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов'язаними засобами.
Кінцеві користувачі послуг мають право на захист своїх прав відповідно до законодавства, в тому числі в судовому порядку або шляхом звернення у разі їх порушення до регуляторного органу для проведення заходів державного нагляду та усунення виявлених порушень. Споживачі електронних комунікаційних послуг, крім зазначеного, мають право на позасудовий розгляд спорів за їх зверненням регуляторним органом відповідно до статті 123 цього Закону.
Кінцеві користувачі послуг під час замовлення та/або отримання електронних комунікаційних послуг мають право на:
1) захист своїх прав державою;
2) вільний доступ до електронних комунікаційних послуг;
3)безпеку електронних комунікаційних послуг (згідно з договором про надання електронних комунікаційних послуг);
4) вільний вибір постачальника електронних комунікаційних послуг;
5) вільний вибір виду та кількості електронних комунікаційних послуг, які пропонуються постачальниками електронних комунікаційних послуг, у тому числі на отримання за наявності технічної можливості окремої електронної комунікаційної послуги (не в складі пакета послуг);
6)безоплатне отримання від постачальника електронних комунікаційних послуг вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання електронних комунікаційних послуг;
7) своєчасне і якісне одержання електронних комунікаційних послуг на умовах, визначених договором;
8) отримання від постачальника електронних комунікаційних послуг наявних відомостей щодо наданих електронних комунікаційних послуг у порядку, визначеному законодавством;
9) скорочення постачальником електронних комунікаційних послуг доступу кінцевого користувача до окремих видів електронних комунікаційних послуг на підставі його заяви;
10) повернення від постачальника електронних комунікаційних послуг невикористаної частки коштів у разі відмови від передплачених електронних комунікаційних послуг у випадках і порядку, визначених правилами надання і отримання цих послуг та договором про надання електронних комунікаційних послуг;
11)відмову від електронних комунікаційних послуг у порядку, встановленому договором про надання електронних комунікаційних послуг;
12)відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання чи неналежного виконання постачальником електронних комунікаційних послуг обов'язків, передбачених договором про надання електронних комунікаційних послуг чи законодавством;
13)оскарження неправомірних дій постачальників електронних комунікаційних послуг шляхом звернення до суду або уповноважених державних органів;
14)відмову від оплати електронної комунікаційної послуги, яку вони не замовляли;
15)отримання інформації щодо можливості та порядку відмови від замовленої електронної комунікаційної послуги;
16)безоплатне отримання від постачальника електронних комунікаційних послуг рахунків за надані електронні комунікаційні послуги. За особистим зверненням кінцевого користувача з урахуванням технічної можливості обладнання електронної комунікаційної мережі нарахована до оплати сума за надані послуги повинна бути розшифрована тільки за той розрахунковий період, до якого кінцевий користувач має претензії, із зазначенням номера кінцевого користувача, якого викликав кінцевий користувач, виду послуги, обсягу наданих послуг, суми коштів до сплати за кожний сеанс зв'язку.
Електронні комунікаційні послуги, що надаються знеособлено (анонімно), розшифруванню не підлягають;
17) перенесення номера;
18) інші права, визначені законодавством України та договором про надання електронних комунікаційних послуг.
Правовими основами діяльності операторів електронних комунікацій є, зокрема, пріоритет інтересів споживачів електронних комунікаційних послуг, що кореспондує загальному змісту законодавства про захист прав споживачів.
Приписами ч.1-ч.4, ч.6-ч.8 статті 105 Закону України "Про електронні комунікації" регламентовано, що до укладення договору про надання електронних комунікаційних послуг незалежно від типу чи виду електронних комунікаційних послуг кінцевий користувач має право на отримання вичерпної інформації щодо опису умов такого договору відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг, яка повинна, зокрема, включати:
1)основні характеристики кожної електронної комунікаційної послуги;
2)відомості про постачальника електронних комунікаційних послуг, зокрема найменування, адресу місцезнаходження, а також номер телефону, електронну адресу та адресу веб-сайту;
3)загальну вартість електронних комунікаційних послуг, включаючи податки, а також усі додаткові платежі, пов'язані з наданням послуги;
4)мінімальні обсяг та/або тривалість користування електронною комунікаційною послугою, необхідні для використання умов акцій (спеціальних пропозицій);
5)умови та процедури (в частині, що стосується кінцевого користувача), пов'язані з послугою перенесення номера, переходом до іншого постачальника електронних комунікаційних послуг та виплатою відшкодування кінцевому користувачу у зв'язку із порушенням таких умов, у тому числі щодо термінів;
6)інформацію про право кінцевих користувачів, які використовують передплачені електронні комунікаційні послуги, на повернення, за запитом, будь-якого залишкового кредиту у випадках перенесення номера та переходу до іншого постачальника електронних комунікаційних послуг;
7)інформацію про платежі, що виникають при достроковому розірванні договору, у тому числі при перенесенні номера, про порядок розблокування термінального (кінцевого) обладнання та повернення витрат, пов'язаних з наданням термінального (кінцевого) обладнання;
8)механізм оплати, постачання (надання) електронних комунікаційних послуг, термін, до якого постачальник електронних комунікаційних послуг зобов'язується розпочати надання послуги, та порядок розгляду скарг з приводу їх надання;
9)строк дії договору про надання електронних комунікаційних послуг або, в разі його укладення на визначений строк, - умови продовження та припинення його дії, в тому числі дострокового;
10)інформацію, передбачену правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг, щодо заходів технічного захисту електронних комунікаційних мереж, що застосовуються постачальником електронних комунікаційних послуг відповідно до законодавства у сфері кібербезпеки;
11)інформацію щодо придатності електронних комунікаційних послуг для користування споживачами з інвалідністю;
12)інформацію відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та законодавства про захист прав споживачів щодо:
а)порядку відшкодування у разі невідповідності електронних комунікаційних послуг, передбачених законодавством чи договором, параметрам якості та інших порушень умов договору про надання електронних комунікаційних послуг;
б)дій, які вживаються постачальником електронних комунікаційних послуг для реагування на інциденти безпеки, кібербезпеки, загрози чи уразливості електронних комунікаційних послуг (мереж);
в)можливості та порядку врегулювання питань у разі неналежного реагування на інциденти кібербезпеки, загрози чи уразливості послуг (мереж), порушення законодавства про захист персональних даних.
На доповнення до інформації, передбаченої частиною першою цієї статті, постачальники послуг доступу до мережі Інтернет та міжособистісних послуг електронних комунікацій надають таку інформацію:
1)як складову основних характеристик кожної послуги - значення параметрів якості послуг, які пропонуються відповідно до статті 111 цього Закону;
2)вартість активації електронної комунікаційної послуги, всі періодичні витрати та витрати, пов'язані з її отриманням, та як складову інформації про ціну такої послуги:
а)деталі тарифного плану (планів), передбаченого договором, із зазначенням для кожного тарифного плану типів електронних комунікаційних послуг, що пропонуються, та їх обсягів, які включаються в розрахунковий період, а також ціни на додаткові обсяги електронних комунікаційних послуг;
б) для тарифного плану (планів) із встановленим обсягом електронних комунікаційних послуг право споживача перенести невикористаний обсяг з попереднього розрахункового періоду на наступний розрахунковий період, якщо така можливість передбачена договором про надання електронних комунікаційних послуг;
в)способи забезпечення прозорості моніторингу кінцевим користувачем обсягу споживання електронних комунікаційних послуг та розрахунків за них;
г)інформацію про тарифи щодо номерів або послуг, які є предметом спеціальних цінових умов (надається безпосередньо перед встановленням з'єднання або підключенням послуги), відповідно до правил надання;
ґ)для пакетних послуг, зокрема тих, які передбачають надання електронних комунікаційних послуг та термінального обладнання - зазначати також вартість окремих елементів пакета так, якщо б вони надавалися окремо за наявності технічної можливості щодо певної послуги;
д)деталі та умови, в тому числі вартість обслуговування, технічної підтримки та допомоги кінцевим користувачам послуг;
е)способи отримання актуальної інформації про всі чинні тарифи про витрати на технічне обслуговування;
3)як складова інформації про строк дії договору на пакетні електронні комунікаційні послуги - умови пролонгації та/або розірвання такого договору, в тому числі умови припинення надання пакетних електронних комунікаційних послуг у цілому або їх окремого елемента, в порядку, передбаченому умовами договору;
4)персональні дані, які необхідно надати до початку надання електронних комунікаційних послуг, у тому числі ті, які будуть збиратися, оброблятися під час надання такої послуги та передаватися третім особам;
5)про продукти та електронні комунікаційні послуги, розроблені для споживачів з інвалідністю, та про способи отримання і оновлення такої інформації;
6)процедури вирішення спорів.
На доповнення до інформації, передбаченої частинами першою та другою цієї статті, постачальники послуг міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації надають таку інформацію:
1)обмеження доступу до екстрених служб або інформації про місцезнаходження абонента через відсутність технічної можливості, якщо електронна комунікаційна послуга дозволяє кінцевим користувачам здійснювати дзвінки на номер у національному або міжнародному плані нумерації;
2)право кінцевого користувача приймати рішення про внесення його персональних даних до баз даних номерів та тип таких персональних даних.
На доповнення до інформації, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, постачальники послуг доступу до мережі Інтернет надають інформацію про:
1)заходи, що вживаються постачальником електронних комунікаційних послуг і можуть впливати на якість послуг доступу до мережі Інтернет, конфіденційність та захист персональних даних кінцевих користувачів, а також їх можливий вплив;
2)вплив обмеження обсягу, швидкості та інших параметрів якості на послугу доступу до мережі Інтернет, зокрема на використання контенту, програм та послуг;
3)мінімальну, середню та максимальну швидкості передавання даних з/до мережі Інтернет у разі фіксованого зв'язку або прогнозовану максимальну швидкість завантаження на пристрій та завантаження в мережу Інтернет у разі мобільного зв'язку (до власної мережі), а також щодо впливу значних відхилень від рекламованої швидкості на реалізацію прав кінцевих користувачів щодо отримання послуги;
4)способи захисту прав, доступні кінцевому користувачу відповідно до законодавства, у разі постійної або регулярно повторюваної невідповідності між фактичними характеристиками надання послуги доступу до мережі Інтернет (в частині швидкості та/або параметрів якості) та характеристиками, передбаченими пунктами 1-4 цієї частини.
Постачальники електронних комунікаційних послуг повинні доводити до кінцевих користувачів, у тому числі через свої веб-сайти, інформацію, передбачену частинами першою - четвертою цієї статті.
Інформація повинна подаватися в доступному та зручному для користування вигляді, що забезпечує її однозначне та чітке розуміння, і доступ до неї (із забезпеченням незмінності) протягом всього періоду часу надання відповідних електронних комунікаційних послуг.
За запитом зазначена вище інформація повинна бути надана в доступному форматі для споживачів з інвалідністю відповідно до законодавства.
Інформація, зазначена у частинах першій - четвертій цієї статті, є невід'ємною частиною договору про надання електронних комунікаційних послуг і може бути змінена в порядку, визначеному статтею 112 цього Закону.
З метою забезпечення правильності виставлення рахунків за надані електронні комунікаційні послуги постачальники таких послуг повинні:
1)вести достовірний облік електронних комунікаційних послуг, що надаються ними;
2)зберігати записи про надані електронні комунікаційні послуги протягом строку позовної давності, визначеного законом;
3)у разі встановлення плати залежно від часу чи обсягу споживання наданих електронних комунікаційних послуг (тривалість часу, обсяг даних, кількість повідомлень, сеансів зв'язку) враховувати при розрахунках лише повні відповідні одиниці обліку таких послуг згідно з правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг. Поняття повної одиниці обліку послуг визначається правилами надання та отриманням електронних комунікаційних послуг.
Якщо послуги доступу до мережі Інтернет або універсальні електронні комунікаційні послуги обліковуються на основі споживання у часі або за обсягом споживання, їхні постачальники пропонують кінцевим користувачам можливість здійснювати контроль за отриманням кожної з цих послуг.
Відповідно до приписів ч.1, ч.9 статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.
Статтею 21 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.
У пункті 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 року (далі - Правила), наведено ряд визначень, відповідно до яких: послуги рухомого (мобільного) зв'язку - це послуги, які надаються оператором рухомого (мобільного) зв'язку і під час отримання яких кінцеве обладнання абонента може вільно переміщатися в межах телекомунікаційної мережі такого оператора або його роумінг-партнера із збереженням абонентського номера або мережевого ідентифікатора споживача.
Договором про надання послуг вважається правочин, укладений між споживачем і оператором, провайдером, за яким оператор, провайдер зобов'язується на замовлення споживача надавати послуги, а споживач - їх оплачувати (якщо інше не передбачено договором).
Згодою споживача є волевиявлення, виражене споживачем у будь-який спосіб, у тому числі вчинення дій, які можуть бути зафіксовані обладнанням оператора, провайдера (голосове, текстове повідомлення, використання сигналів тонового набору тощо).
Роумінгом у розумінні Правил, є послуга, яка забезпечує можливість абонентові одного оператора рухомого (мобільного) зв'язку отримувати послуги в мережі іншого оператора із збереженням початкової реєстрації абонента в телекомунікаційній мережі свого оператора, а роумінг-партнери - оператори, що уклали договір про роумінг.
Відповідно до пункту 14 Правил, надання послуг здійснюється у разі: 1)укладення договору відповідно до основних вимог, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; 2)їх оплати споживачем. Надання програмної послуги абонентові здійснюється на підставі угоди, укладеної між абонентом і провайдером такої послуги відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" та інших нормативно-правових актів.
Згідно пункту 15 Правил, до укладення договору оператор, провайдер зобов'язаний безоплатно надати споживачеві для ознайомлення вичерпну інформацію про зміст, якість, вартість та порядок надання послуг, зокрема: тарифи, тарифні плани на послуги із зазначенням мінімального строку їх дії, пільги з надання та оплати послуг; умови і порядок оплати послуг; перелік країн, з якими організований міжнародний телефонний зв'язок та в яких надається роумінг; порядок розгляду звернень споживачів.
Зазначена інформація повинна надаватися споживачеві у доступній формі шляхом розміщення у місцях продажу послуг, пунктах колективного користування, довідково-інформаційних, сервісних службах оператора, провайдера, на його веб-сайті. Крім того, на вимогу споживача може надаватися інша інформація про надання послуг відповідно до законодавства.
У пункті 35 Правил зазначено, що споживачі під час замовлення та/або отримання послуг мають право на: вибір виду та кількості послуг та відмову від оплати послуги, яку вони не замовляли.
Відповідно до підпункту 27 пункту 39 Правил, оператори, провайдери зобов'язані повідомляти абонентові під час першої реєстрації його кінцевого обладнання в мережі роумінг-партнера для отримання міжнародного роумінгу про суму коштів на особовому рахунку абонента (за наявності технічної можливості), вартість послуг телефонного зв'язку з абонентами країни перебування та України, з передачі текстових повідомлень, доступу до Інтернету, а також додатково повідомляти абонентові, з яким укладений договір у письмовій формі, про технічну неможливість припинення надання послуг у разі відсутності коштів на його особовому рахунку.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що право користуватися передбаченими договором послугами за межами України виникає лише у випадку замовлення послуг міжнародного роумінгу.
При цьому, під час здійснення розрахунків оператор, провайдер не має права стягувати плату за послугу, яку споживач не замовляв (підпункт 4 пункту 64 Правил).
Відповідно до приписів ч.1, ч.6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно положень ч.1-3 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що 18.07.2021 року між ПрАТ "ВФ Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір № 295424163025/395393871329 про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку (а.с.5). З метою нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги зв'язку, ОСОБА_1 було присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_2 .
Згідно з п.1.1.-п.1.2. укладеного між сторонами даного спору договору, оператор надає замовлені абонентом, згідно з договором послуги рухомого (мобільного) зв'язку в межах України, згідно відповідної ліцензії щодо надання послуги. Міжнародний телефонний зв'язок здійснюється з роумінг-партнерами оператора. Загальні умови та порядок надання послуг встановлюються згідно законодавства, регламентуються Умовами користування, які є невід'ємною складовою частиною договору та розміщені на сайті оператора https://www.vodafone.ua/terms-of-use.
В момент підписання договору, відповідачем було обрано тарифний пакет "RED XL" та замовлено наступні послуги: "Мобільний інтернет", "СмС", "Міжнародна лінія", що підтверджується відповідними відмітками у договорі (а.с.5).
Дослідивши зміст вказаного вище договору, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що врегулювання тарифів на підставі окремо розміщених на сайті Умов, які не були підписані споживачем під час укладання договору, не вважається погодженими сторонами, як складова договору, оскільки відомості та ціни мають мінливий характер, змінюються одноособово держателем сайту, тому визначити, яка саме редакція діяла на момент укладання договору, є неможливим. Позивачем ПрАТ "ВФ Україна" не надано доказів незмінності вказаних Умов, у хронологічний період нарахування відповідачу заборгованості за надані послуги. Також позивачем не надано суду жодних доказів щодо вартості отриманих відповідачем послуг, які надавались йому іноземним оператором у роумінгу, оскільки не доведено факту розрахунку з іноземним оператором за ці ж послуги, при цьому, така послуга як "міжнародний роумінг" відповідачем не замовлялася.
При цьому, у рамках договорів про надання послуг мобільного зв'язку, оператори, провайдери мобільного зв'язку зобов'язані надавати абонентам повну та достовірну інформацію про послуги, що надаються, їх вид, якість, вартість та тарифікацію та не вправі нараховувати та стягувати оплату за послуги, які не були замовлені споживачем та на отримання яких останній не надавав своєї усвідомленої згоди.
Апеляційний суд звертає увагу, що участь у договорі споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема, у договорах про надання послуг мобільного зв'язку.
У положенні Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09.04.1985 року №39/248 "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" наголошено: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.
З огляду на викладене вище, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції відносно того, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 був ознайомлений із порядком і умовами надання послуги з передачі даних в режимі міжнародного роумінгу, її вартістю, та погодився із запропонованими оператором умовами, а також ініціював надання йому послуг міжнародного роумінгу на суму 18 769 грн. 10 коп. Крім того, позивачем не надано доказів належного повідомлення абонента про суму коштів на особовому рахунку для отримання послуг міжнародного роумінгу, про технічну неможливість припинення надання послуг, у разі відсутності коштів на його особовому рахунку, а також не обґрунтовано правомірності надання таких послуг фактично у кредит на суму 18 769 грн. 10 коп., без відповідної згоди на те абонента.
Згідно приписів ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду: від 13 березня 2019 року у справі №607/7810/17, провадження №61-15449св18, від 01.07.2021 року у справі №172/637/20, провадження № 61-7917св21.
У контексті законодавчих положень норм права, які регулюють спірні правовідносини, та фактичних, документально підтверджених обставин справи, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 26.06.2024 року відносно того, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 був ознайомлений (отримав повну і достовірну інформацію) із порядком і умовами надання вказаної послуги з передачі даних (інтернет-доступ) в режимі міжнародного роумінгу, її вартістю, та погодився із запропонованими оператором телекомунікаційними умовами, а також ініціював надання йому послуг міжнародного роумінгу. Позивачем не надано також доказів належного повідомлення абонента про суму коштів на особовому рахунку для отримання послуг міжнародного роумінгу, про технічну неможливість припинення надання послуг, у разі відсутності коштів на його особовому рахунку, а також не обґрунтовано правомірність надання таких послуг фактично у кредит, без відповідної згоди на те абонента. Позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували та свідчили про замовлення відповідачем послуги "Міжнародний роумінг", а також відносно того, що споживачу було завчасно надано всю вичерпну інформацію про послугу, на підставі якої споживач її замовив. За вказаних обставин, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог заявленого до ОСОБА_1 позову.
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 26.06.2024 року, ухваленого на підставі норм права, які регламентують спірні правовідносини та на основі з'ясованих обставин, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом в ході розгляду справи.
За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ПрАТ "ВФ Україна" необхідно залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.06.2024 року, необхідно залишити без змін.
Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" - залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 26 червня 2024 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених п.2 ч.3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Дата складення повної постанови - 13.12.2024 року.
Головуючий: Судді: