Справа №573/2084/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - Терещенко
Номер провадження 11-сс/816/597/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Категорія - тримання під вартою
Іменем України
02 грудня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 573/2084/24 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області від 30.10.2024 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвокати ОСОБА_7 ,
установила:
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки заявлені ризики не підтверджуються матеріалами клопотання та є припущеннями органу досудового розслідування. Крім того, вважає, що висновки слідчого судді в частині відсутності підстав для визначення застави як альтернативного запобіжного заходу є необґрунтованими.
30.10.2024 до Білопільського районного суду Сумської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, погодженим із прокурором Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури, звернувся слідчий ВП № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, яке обґрунтував тим, що ОСОБА_9 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, а саме в умисному вбивстві 30.09.2024 ОСОБА_10
05.10.2024 до ЄРДР за № 12024200570000476 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, а 29.10.2024 ОСОБА_9 було вручене повідомлення про підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Зважаючи на те, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, існують ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК, тому слідчий просив застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області від 30.10.2024 до ОСОБА_9 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. Своє рішення слідчий суддя суду першої інстанції умотивувала тим, що повідомлена ОСОБА_9 підозра є обґрунтованою, існують ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, запобігти яким можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи захисника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу, доводи прокурора ОСОБА_6 , який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги захисника, просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, завданнями кримінального провадження, крім іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК), а згідно ст. 177 КПК підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті, тобто: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. При цьому обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, однак в кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів; забезпечення таких стандартів вимагає від національного суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Здійснивши розгляд клопотання слідчого та задовольнивши його, слідчий суддя суду першої інстанції дійшла правильного висновку про застосування відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а не обрання будь-якого іншого, більш м'якого запобіжного заходу, передбаченого ч. 1 ст. 176 КПК, та дотрималась вимог ст. 176, 177, 178, 183 і 194 КПК, з'ясувала і дослідила всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання особи під вартою, а саме наявність на той час у органу досудового розслідування щодо ОСОБА_9 обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого правопорушення, існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, на які вказував слідчий у своєму клопотанні, а також відсутність об'єктивних обставин, які б вказували на можливість застосування до підозрюваного іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
При встановленні факту наявності обґрунтованої підозри колегія суддів також враховує і усталену судову практику з цього питання ЄСПЛ, який у своїх численних рішеннях (зокрема від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, п. 175) і від 20.03.1997 у справі «Луканов проти Болгарії» (Lukanov v. Bulgaria) визначив, що слідчий суддя, оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо «існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення». «Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу» («Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» (John Murray v. the United Kingdom), рішення від 28.10.1994, заява № 14310/88). Питання про те, що «тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою» (п. 3 рішення від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» (Ferrari-Bravo v. Italy), заява № 9627/81).
Незважаючи на те, що на стадії застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний дослідити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК, а також встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення докази наявність обставин, зазначених в ч. 1 ст. 194 КПК, але в той же час цей же слідчий суддя позбавлений процесуальної можливості встановлювати будь-які фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та давати безпосередньо оцінку доказам його вчинення.
Мають місце і заявлені у клопотанні слідчого ризики того, що ОСОБА_9 перебуваючи на свободі, може переховуватись від органу досудового розслідування, суду та незаконно впливати на свідка у даному кримінальному провадженні. При цьому врахування тяжкості кримінального правопорушення у даному випадку має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинене кримінальне правопорушення, а також обставини його вчинення підвищують ризик того, що ОСОБА_9 може чинити спроби перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Є обґрунтованим і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК, враховуючи фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 , зокрема те, що свідок ОСОБА_11 , яка звернулася із заявою про вчинення кримінального правопорушення, на даний час є співмешканкою підозрюваного та допомагала йому ховати труп ОСОБА_10 , а тому останній може чинити спроби тиску на неї з метою зміни показань.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об'єктивне існування обставин, які вказують на наявність цих ризиків.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про те, що підозрюваний не перешкоджає проведенню досудового розслідування, то такі задоволенню не підлягають, оскільки вказані обставини не є тими безумовними підставами, що унеможливлюють тримання обвинуваченої особи під вартою, і повинні враховуватись разом з іншими фактичними обставинами кримінального провадження та вимогами кримінального процесуального закону, які регламентують обрання, зміну, скасування чи продовження запобіжних заходів, у їх сукупності, а також на теперішній час не зменшують наявні ризики.
Зважаючи на наявність ризиків, зазначених в ухвалі слідчого судді суду першої інстанції, необхідність забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника судового провадження була застосована належна правова процедура, колегія суддів вважає, що суспільний інтерес, що полягає у захисті прав потерпілих від злочинів привалює над принципом поваги до свободи особистості і виправдовує саме на теперішній час подальше тримання підозрюваного під вартою. При цьому більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить запобігання встановленим слідчим суддею суду першої інстанції ризикам, що є виправданим та необхідним елементом і визначає потребу в триманні підозрюваного під вартою, враховуючи наявність об'єктивної потреби у цьому та всі обставини, що свідчать «за» і «проти» наявності справжнього публічного інтересу.
Колегією суддів не встановлено істотних порушень положень КПК при розгляді слідчим суддею суду першої інстанції питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали (п. 3 ч. 1 ст. 409, ч. 2 ст. 412 КПК).
Відповідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, серед іншого, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, а тому колегія суддів на даний час не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_9 такого запобіжного заходу як застава.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і умотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, у зв'язку з чим колегія суддів приходить висновку про залишення судового рішення без змін, а поданої апеляційної скарги - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,
постановила:
Ухвалу слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області від 30.10.2024 відносно ОСОБА_12 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника ОСОБА_5 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3