Провадження № 2/734/1091/24 Справа № 734/4246/24
іменем України
10 грудня 2024 року смт Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Домашенка Ю.М.,
при секретарі - Легкобит І.В.,
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович про стягнення процентів за договором, інфляційних витрат за час прострочення виконання грошового зобов?язання, трьох процентів річних від простроченої суми,
встановив:
До суду звернувся ОСОБА_3 (далі Позивач) із зазначеним позовом.
Позовні вимоги мотивує таким.
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 07.06.2023, яке набрало законної сили 02.11.2023, стягнуто з ОСОБА_4 (далі Відповідач) на користь Позивача заборгованість за договором позики в розмірі 450000 грн та судові витрати у виді судового збору в розмірі 4500 грн.
Підтвердженням укладення договору позики та отримання коштів є розписка Відповідача, згідно з якою він взяв у борг в Позивача 450000 грн, які зобов?язався повернути до 15.09.2021.
Відповідач рішення суду у добровільному порядку не виконав, у зв'язку із чим за заявами Позивача приватним виконавцем Приходьком Ю.М. відкриті виконавчі провадження з примусового виконання зазначеного судового рішення.
Приватним виконавцем 21.05.2024 стягнуто з Відповідача 273,53 грн в погашення основного боргу, 4500 грн - у погашення судових витрат та 1000 грн - у повернення авансового внеску.
З огляду на те, що Відповідач свої зобов'язання за договором позики не виконує, Позивач просить стягнути проценти за користування грошовими коштами відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦПК України на рівні облікової ставки Національного банку України, оскільки їх розмір не визначено у договорі позики, та інфляційні втрати за час прострочення виконання грошового зобов'язання і три проценти річних від простроченої суми згідно зі ст. 625 ЦК України, а саме,
проценти за договором позики в розмірі 236545,20 грн за період з 16.09.2021 по 09.09.2024;
інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов?язання за договором позики в розмірі 184792,11 грн за період з 16.09.2021 по 31.07.2024;
три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов?язання за договором позики в розмірі 40286,99 грн за період з 16.09.2021 по 09.09.2024;
інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов?язання зі сплати судового збору в розмірі 145,95 грн. за період з 02.11.2023 по 20.05.2024;
три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов?язання зі сплати судового збору в розмірі 74,20 грн. за період з 02.11.2023 по 20.05.2024.
Представник Відповідача подав відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Сторонами не дотримано вимоги закону щодо укладення договору позики у письмовій формі, що унеможливлює стягнення процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Крім того, позикодавець не вправі нараховувати проценти за користування позикою після закінчення строку повернення позики, оскільки права та інтереси позивача в такому випадку забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Також при розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних Позивачем не урахував вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, з яких убачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
За таких обставин, представник Відповідача вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Представник позивача подав відповділь на відзив, у якій зазначив, що підтвердженням укладення договору позики є розписка позичальника, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 1047 ЦК України. Проценти за користування позикою мають виплачуватися щомісяця до дня повернення позики, тобто і після закінчення строку її повернення. Стаття 625 ЦК України є спеціальною нормою та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання. Оскільки прострочення зобов'язання розпочалося до введення в Україні воєнного стану, вимога про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних є обгрунтованою.
У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, а представник Відповідача вважав їх такими, що задоволенню не підлягають.
Суд, дослідивши всі докази у справі, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Згідно з розпискою від 03.08.2021 Відповідач отримав у Позивача в борг 450 000 грн. Зобов'язується повернути до 15.09.2021.
Відповідно до рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 07.06.2023, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 01.11.2023, стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість за вказаним договором позики в розмірі 450000 грн та судові витрати у виді судового збору в розмірі 4500 грн.
З метою виконання зазначеного судового рішення, 28.11.2023 видані виконавчі листи № 1 щодо стягнення 450000 грн заборгованості та № 2 - про стягнення 4500 грн судового збору.
07.12.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області відкрито виконавче провадження № 734537683 з виконання вказаного рішення суду в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 450000 грн заборгованості за договором позики та виконавче провадження № 73537465 - в частині стягнення судового збору у розмірі 4500 грн.
06.12.2023 Позивач сплатив приватному виконавцю Приходьку Ю.М. авансовий внесок за виконавчим листом № 1 від 28.11.2023 у розмірі 1000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3342029896.1.
Приватним виконавцем 21.05.2024 перераховано Відповідачу 273,53 грн у виконавчому провадженні № 734537683, 4500 грн - у виконавчому провадженні № 73537465, та 1000 грн - повернення авансового внеску у виконавчому провадженні № 734537683.
21.05.2024 виконавче провадження № 73537465 закінчено у зв'язку із виконанням у повному обсязі.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Згідно зі ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За змістом ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Правовий висновок щодо нарахування та стягнення процентів від суми позики після спливу строку кредитування викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження), згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред?явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 К України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142г19) зазначено, що проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05.07.2023 у справі № 295/7309/21 (провадження № 61-10115св22).
З огляду на викладене, з Відповідача підлягають стягненню на користь Позивача проценти за користування позикою за період з 03.08.2021 по 15.09.2021.
У період з 03.08.2021 по 09.09.2021 (38 днів) облікова ставка НБУ становила 8%, з 10.09.2-021 по 15.09.2021 (6 днів) - 8,5%.
Згідно з проведеним судом розрахунком проценти за користування позикою в зазначений період становлять 4376,71 грн (450000 х (8 : 365) х 38 : 100 = 3747,94 грн; 450000 х (8,5 : 365) х 6 : 100 = 628,78 грн; всього: 3747,94 + 628,78 = 4376,71 грн).
Вирішуючи питання щодо стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд ураховує положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, з яких убачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на викладене, інфляційні втрати та три проценти річних підлягають стягненню за період 16.09.2021 по 23.02.2024 включно, тобто за 161 день, оскільки Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який триває і на цей час.
Індекс інфляції у жовті 2021 року становив 100,90; у листопаді 2021 року - 100,80; у грудні 2021 року - 100,60; у січні 2022 -101,30; у лютому 2022 року - 101,60.
Розрахунок інфляційних втрат здійснено за формулою:
ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )
ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,
......
ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Останній період
IIc (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) = 1.05305931
Інфляційне збільшення: 450000 x 1.05305931 - 450 000 = 23876,69 грн.
Розрахунок трьох процентів річних здійснено за формулою:
Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Д - кількість днів прострочення.
450 000,00 x 3 % x 161 : 365 : 100 = 5954,79 грн.
За таких обставин, необхідно стягнути з Відповідача на користь Позивача проценти за договором позики у розмірі 4376,71 грн; інфляційні втрати у розмірі 23876,69 грн; три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов?язання у розмірі 5954,79 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.
Також, згідно із ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача 342,08 грн судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354, 368 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович про стягнення процентів за договором, інфляційних витрат за час прострочення виконання грошового зобов?язання, трьох процентів річних від простроченої суми - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 проценти за договором позики у розмірі 4376 (чотири тисячі триста сімдесят шість) гривень 71 копійку; інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов?язання за договором позики у розмірі 23876 (двадцять три тисячі вісімсот сімдесят шість) гривень 69 копійок; три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов?язання за договором позики у розмірі 5954 (п?ять тисяч дев?ятсот п?ятдесят чотири) гривні 79 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 342 (триста сорок дві) гривні 8 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 16.12.2024.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович (14013, м Чернігів, просп. Перемоги, 139, прим. 419).
Суддя Ю.М. Домашенко