Справа №766/22822/17
н/п 1-кп/766/96/24
13.12.2024 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань м. Херсона клопотання прокурора про оголошення в міжнародний розшук та застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 30.08.2017 під №12017230020003233, за обвинуваченням
ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона),
-у вчиненні кримінального правопорушення (злочину),
передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
15.11.20224 до Херсонського міського суду Херсонської області (головуюча суддя ОСОБА_1 ) надійшло клопотання про оголошення обвинуваченого ОСОБА_4 в міжнародний розшук та застосування щодо запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
І. Доводи клопотання
У клопотанні зазначено, що на розгляді суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017230020003233 від 30.08.2017 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. 14.12.2017 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, проте запобіжний захід застосовано не було. Згідно офіційних даних обвинувачений 07.10.2021 перетнув державний кордон в пункті пропуску «Грушів», що свідчить про його ухилення за межами України від кримінальної відповідальності. Про зміну місця свого проживання обвинувачений прокурора або суд не повідомив.
Так в ході судового розгляду встановлено наявність ризиків існування того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може продовжити переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання, яке є нетяжким і за санкцією якого передбаченого покарання у виді позбавлення волі строком до 5 років. Крім того ОСОБА_4 не має законного та стабільного джерела прибутку, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КК України, що є достатньою підставою для застосування саме «тримання під вартою».
ІІ. Доводи прокурора у судовому засіданні
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав зазначених в ньому.
ІІІ. Встановлені судом обставини
28.12.2017 на розгляд Херсонського міського суду Херсонської області у провадження судді ОСОБА_5 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 30.08.2017 під №12017230020003233, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
09.02.2021 вказаний обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження відповідно до здійсненого повторного авторозподілу (раніше визначена для розгляду кримінального провадження суддя ОСОБА_5 звільнена у відставку) передано у провадження судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 .
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.07.2021 розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 зупинено. Оголошено розшук ОСОБА_4 . Запобіжний захід не обирався, з клопотанням про надання дозволу на затримання прокурор до суду не звертався.
IV. Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали
Відповідно до вимог розділу IV КПК України, участь обвинуваченого під час судового розгляду є обов'язковою, що відповідає гарантіям, закріпленим міжнародними нормативно-правовими актами в сфері захисту прав людини.
Пунктом 1 ч. 7 ст. 42 КПК України на обвинуваченого покладено обов'язок прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.
Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу (ч. 6 ст. 193 КПК України).
Обов'язок доведення факту перебування підозрюваного, обвинуваченого у міжнародному розшуку покладається на слідчого, прокурора, який подав клопотання про застосування запобіжного заходу, та підтверджується відповідними відомостями (довідка, витяг із бази даних Інтерполу тощо). При цьому після затримання особи, яка перебувала у міжнародному розшуку, слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки такої особи до органу досудового розслідування, юрисдикція якого поширюється на місце вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого (п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 №511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину
V. Оцінка та висновки суду
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що ст. 193 КПК України чітко визначає вимоги щодо розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу без участі обвинуваченого. Це можливо лише за умови, що прокурором, окрім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
Отже законодавець явно розрізняє два випадки і для застосування другого потребується додаткова підстава. У першому випадку мова йде про національний розшук, а в другому - про міжнародний.
Таким чином, на переконання суду застосування ст. 281 КПК України в системному зв'язку із ст. 193 КПК України під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу є неприпустимим, оскільки вказані норми стосуються різних розшуків - міжнародного та національного.
У свою чергу органом, який здійснює повноваження щодо оголошення особи в міжнародний розшук є Генеральний секретаріат Інтерполу. Моментом оголошення особи в міжнародний розшук є прийняття рішення генеральним секретаріатом Інтерполу, що відображається в інформаційній базі МОКП.
При цьому особа під час розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу може вважатись оголошенню і міжнародний розшук лише за наявності відповідних підтверджуючих документів (довідки, витягу з бази даних Інтерполу, надіслання запиту про розшук і прийняття його до виконання іншою державою, яка не є членом МОКП; надіслання запиту про розшук до іншої держави на підставі двосторонньої угоди тощо)
З огляду на викладені норм, суд приходить до висновку, що орган досудового розслідування, якому доручено виконання розшуку, а також прокурор, на якого покладено обов'язок організації останнього є тими уповноваженими особами, які не позбавлені права на оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук.
Крім того суд звертає увагу на ту обставину, що розшук ОСОБА_4 було оголошено у липні 2021 року, тоді яка в жовтні 2021 року останній виїхав за межі України, що свідчить про неналежну організацію розшукових заходів щодо останнього органом досудового розслідування та прокурором, а усунення відповідних прогалин не є повноваженнями суду.
Оскільким жодних даних про те, що ОСОБА_4 був оголошений в міднародни й розшук суду надано не було, відсутні і підстави для застосування запобіжного заходу щодо останнього за його відсутності, а тому у задволенні заявлених клопотань прокурора слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 281, 369, 372, 376 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання прокурора про оголошення в міжнародний розшук та застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 30.08.2017 під №12017230020003233, щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1