Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207
Іменем України
14.12.2007
Справа №2-2/16034-2007
За позовом: ЗАТ «Стівідорна компанія «Авліта», (99016, м. Севастополь, вул. Приморська, 2 Г)
До відповідача ЗАТ «Кримвтормет», (95000, м. Сімферополь, вул. Суворовський спуск,5)
Про стягнення 22 271грн.19коп.
Суддя Толпиго В.І.
Від позивача : Терешко - представник, довіреність у справі
Від відповідач: Журавльова - ю/к, доручення у справі.
Суть спору:
Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про стягнення 17878грн05коп. заборгованості, 3517грн.43коп. інфляції, 875грн.71коп. річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором купівлі-продажу №656, укладеним між сторонами 12.01.2004р., у частині сплати отриманого товару, що і стало підставою для нарахування річних, інфляції та звернення позивача з позовною заявою до суду.
10 грудня 2007р. до ГС АРК надійшло доповнення №800/3838 від 07.11.2007р. до позовної заяви, відповідно до якої позивач зменшив розмір позовних вимог у зв'язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу, та просить суд стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 3 855грн14коп. та річні у розмірі 871грн12коп., всього 4 726грн26коп, тим самим збільшив період стягнення річних та інфляційних.
У засіданні суду, що відбулося 11.12.2007р., була оголошена перерва на 14.12.2007р., після перерви засідання було продовжено за участю того ж представника відповідача, позивач явку представника у судове засідання не забезпечив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані докази, суд встановив:
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 662 ЦК України передбачає обов'язок продавця передати товар покупцеві визначений договором купівлі - продажу.
12.01.2004р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу металолому №656, відповідно до п.2.1 якого, позивач зобов'язався передати відповідачу лом та відходи чорних та кольорових металів відповідно до ДСГУ 4121-2002и 1639-93, які повинні перевірятися позивачем на вибухобезпеку, про що в акті приймання-передачі здійснюється відповідна відзнака.
Пунктом 2.5 вищенаведеного договору, сторони домовились, що розрахунок за поставлений металолом здійснюється відповідно до приймально-здавальних актів, протягом місяця зі дню їх складення.
Угодою про продовження строку дії договору №656 від 12.01.2004р., укладеною 29.12.2005р., сторони продовжили строк дії договору до 31.01.2008р.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).
У виконання зобов'язань, узятих за вищенаведеним договором, позивач передав відповідачу металолом на загальну суму 17878грн.05коп., що підтверджується матеріалами справи у тому числі приймально-здавальними актами та не заперечується сторонами.
Відповідно до п.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У встановлений п.2.5 договору строк, відповідач не розрахувався з позивачем за отриманий товар.
На момент звернення позивача з позовом у суд, заборгованість склала 17878грн.05коп, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі двостороннім актом звірки розрахунків та не заперечується сторонами.
Однак, в процесі розгляду справи, суду стало відомо, що відповідач сплатив заборгованість у розмірі 17878грн.05коп., що підтверджується платіжними дорученнями №27 від 14.8.2007р. та №1270, №1271 від 09.11.2007р., тому суд вважає, що у частині стягнення 17878грн.05коп. провадження у справі підлягає припиненню у в'язку із відсутністю предмету спору.
Позивачем, також була заявлена вимога про стягнення 3517грн.43коп. інфляції за період з січня 2006р. по жовтень 2007р. та 875грн.71коп. річних ( з суми 4135грн.03коп. за період з 14.01.2006р. по 22.10.2007р.; з суми 6174грн. за період з 27.02.2006р. по 22.10.2007р., з суми 4509грн. за період з 01.4.2006р. по 22.10.2007р.; з суми 3060грн.02коп. 20.4.2006р. по 22.10.2007р.).
У частині стягнення 3517грн.43коп. інфляції позов підлягає задоволенню, а у частині стягнення річних, позов підлягає задоволенню частково - у розмірі 851грн.57коп. за наступними підставами:
Відповідно до ст. 625 ЦК України, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Інфляція позивачем розрахована вірно, з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Але, позивачем невірно розраховані річні, як вже було наведене вище, позивач розраховує річні з суми 4135грн.03коп. за період з 14.01.2006р. по 22.10.2007р, тоді як 4135грн.03коп. сплачені відповідачем 14.8.2007р., що підтверджується платіжним дорученням № 27, тому нарахування річних з наведеної суми повинно припинитися 14.8.2007р. Таким чином стягненню підлягає річні у розмірі 851грн.57коп., а у частині стягнення річних у розмірі 24грн.14коп. у позові слід відмовити, у зв'язку з необґрунтованим нарахуванням цієї суми.
Що стосується вимоги в частині збільшення періоду стягнення річних та інфляції, викладеної в заяві №800/3838 від 07.11.2007р., то ця заява не прийнята судом до розгляду в зв'язку з тим, що несплачена державним митом.
Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу з суми 18112грн.02коп. відносяться на відповідача, а з суми 4159грн.17коп. на позивача, у зв'язку із тим, що сума в розмірі 4135грн.03коп. відповідачем була сплачена до звернення позивача з позовом у суд, тому що відповідно до надпису на позові, позов «нарочно» був зданий в суд 01.11.2007р., а 4135грн.03коп. було сплачено 14.8.20007р., що підтверджується матеріалами справи.
За згодою представника відповідача у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення оформлений та підписаний 19.12.2007р.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49,п.1-1 ст.80, ст.ст.77,82,84,85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ЗАТ «Кримвтормет», (95000, м. Сімферополь, вул. Суворовський спуск, 5, р/р 26004256730001 в КРУ КБ «Приватбанк» м. Сімферополя, МФО 384436, ЄДРПОУ 00190638, ІНН 001906301096, Св-во №00395541 ) на користь ЗАТ «Стівідорна компанія «Авліта», (99016, м. Севастополь, вул. Приморська, 2 Г, р/р 26006945190001 в СФ АКБ «Укрсоцбанк», м. Севастополь, МФО 324195, ЄДРПОУ 30628382, ІНН 306283827036, Св-во № 39608096) річні в сумі 851грн.57коп., інфляцію в сумі 3517грн.43коп., 181грн.12коп. держмита, 95грн.96коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
3. У частині стягнення 17878грн.05коп. провадження у справі припинити у зв'язку із відсутністю предмету спору.
4. У частині стягнення 24грн.14коп. річних у позові відмовити.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.