Головуючий І інстанції: Сліденко А.В.
13 грудня 2024 р. Справа № 520/25483/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2024, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/25483/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області , Головного управління ДПС у м. Києві третя особа Державна податкова служба України
про 1) визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління державної податкової служби у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) за єдиним внеском від 31.05.2021 за № 42038; 2) визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління державної податкової служби у м. Києві про сплату боргу (недоїмки), форма "Ф", від 02.09.2021 № 0066577-1306-2657; 3) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "С", від 31.05.2021 за № 42109070908, штраф за порушення законодавства про патентування, порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі та послуг в сумі 99 060,70 грн; 4) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Р", від 31.05.2021 за № 4280070908, ПДВ в сумі 244 266,55 грн, згідно акту перевірки нібито занижено суму податкового зобов'язання із посиланням на надані мною письмові пояснення та документальні підтвердження; 5) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Ш", від 31.05.2021 за № 4275070908, військовий збір в сумі 420,10 грн. та штраф в сумі 105,02 грн; 6) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Р", від 31.05.2021 за № 42099070908, військовий збір в сумі 11 197,78 грн. та штраф в сумі 1678,65 грн; 7) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Р", від 31.05.2021 за № 42096070908, податок на доходи фізичних осіб в сумі 134 373,41 грн. та штраф в сумі 20 143,86 грн; 8) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "ПС", від 31.05.2021 за № 42037070908, штраф за ненадання для перевірки документів з податку на доходи ф ізичних осіб в сумі 1020,00 грн; 9) визнання протиправним та скасування рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42040070908, штраф з єдиного внеску в сумі 7875,10 грн.; 10) визнання протиправним та скасування рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42046070908, штраф з єдиного внеску в сумі 331,71 грн. та пеня в сумі 18,24 грн; 11) визнання протиправним та скасування рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42049070908, штраф з єдиного внеску - 2679,49 грн та пеня - 664,02 грн; 12) визнання протиправним та скасування рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42052070708, штраф з єдиного внеску - 340,00 грн; 13) визнання протиправним та скасування рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42057070908, штраф з єдиного внеску в сумі 850,00 грн; 14) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Ш" від 31.05.2021 за № 42070070908, штраф з єдиного внеску в сумі 3710,70 грн; 15) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Ш" від 31.05.2021 за № 42072070908, єдиний податок в сумі 5041,00 грн та штраф в сумі 1260, 25 грн; 16) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "ПС" від 31.05.2021 за № 42078070908, неподання декларації про доходи за 2018 рік, штраф в сумі 340 грн,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДПС у Харківській області, третя особа - Державна податкова служба України в якому просила:
- поновити строк звернення до суду з даною позовною заявою;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління державної податкової служби у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) за єдиним внеском від 31.05.2021 за № 42038;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління державної податкової служби у м. Києві про сплату боргу (недоїмки), форма "Ф", від 02.09.2021 № 0066577-1306-2657;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "С", від 31.05.2021 за № 42109070908, штраф за порушення законодавства про патентування, порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі та послуг в сумі 99 060,70 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Р", від 31.05.2021 за № 4280070908, ПДВ в сумі 244 266,55 грн, згідно акту перевірки нібито занижено суму податкового зобов'язання із посиланням на надані мною письмові пояснення та документальні підтвердження;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Ш", від 31.05.2021 за № 4275070908, військовий збір в сумі 420,10 грн. та штраф в сумі 105,02 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Р", від 31.05.2021 за № 42099070908, військовий збір в сумі 11 197,78 грн. та штраф в сумі 1678,65 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Р", від 31.05.2021 за № 42096070908, податок на доходи фізичних осіб в сумі 134 373,41 грн. та штраф в сумі 20 143,86 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "ПС", від 31.05.2021 за № 42037070908, штраф за ненадання для перевірки документів з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1020,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42040070908, штраф з єдиного внеску в сумі 7875,10 грн.;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42046070908, штраф з єдиного внеску в сумі 331,71 грн. та пеня в сумі 18,24 грн;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42049070908, штраф з єдиного внеску - 2679,49 грн та пеня - 664,02 грн;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42052070708, штраф з єдиного внеску - 340,00 грн:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42057070908, штраф з єдиного внеску в сумі 850,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Ш" від 31.05.2021 за № 42070070908, штраф з єдиного внеску в сумі 3710,70 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Ш" від 31.05.2021 за № 42072070908, єдиний податок в сумі 5041,00 грн та штраф в сумі 1260, 25 грн:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "ПС" від 31.05.2021 за № 42078070908, неподання декларації про доходи за 2018 рік, штраф в сумі 340 грн:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у Харківській області, форма "Ф" № 0127376-1310-2657 від 01.10.2018;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у Харківській області, форма "Ф" № 0127377- 1310-2657 від 01.10.2018;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у Харківській області, форма "Ф" № 0166126- 3314-2657 від 05.05.2020;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у Харківській області, форма "Ф" № 0166125-3314-2657 від 05.05.2020;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у Харківській області, форма "Ф" № 0117702-2408-2657 від 06.05.2021;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у Харківській області, форма "Ф" № 0117703- 2408-2657 від 06.05.2021;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у Харківській області, форма "Ф" № 0117703- 2408-2657 від 01.01.1900.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі №520/25483/23 позов було залишено без руху у зв'язку із недоліками в оформленні, а саме відсутності копій позову та доданих матеріалів для усіх учасників справи.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі №520/25483/23 позов було прийнято до розгляду, вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, залучено до участі у справі у якості відповідача - ГУ ДПС у Харківській області, поновлено строк для звернення до суду, витребувано у ГУ ДПС у Харківській області податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0127376-1310-2657 від 01.10.2018; форми "Ф" № 0127377- 1310-2657 від 01.10.2018; форми "Ф" № 0166126- 3314-2657 від 05.05.2020; форми "Ф" № 0166125-3314-2657 від 05.05.2020; форми "Ф" № 0117702-2408-2657 від 06.05.2021; форми "Ф" № 0117703- 2408-2657 від 06.05.2021; форми "Ф" № 0117703- 2408-2657 від 01.01.1900.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2024 справа №520/25483/23 передана до провадження судді Сліденка А.В.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі №520/25483/23 справа була прийнята до провадження, а позов було залишено без руху у зв'язку із виявленими після прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі недоліками, зокрема, викладені позивачем доводи визнати недостатніми підставами для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними. Клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду - залишено без задоволення. Встановлено способом усунення недоліків в оформленні позову подання до суду: зокрема, юридично умотивованої і документально підтвердженої заяви про поновлення строку звернення до суду з урахуванням положень ст.ст.42, 45 Податкового кодексу України разом із доказами поважності причин пропуску строку на звернення до суду.
22.08.2024 судом від заявника отримано процесуальний документ, де висловлена незгода із ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2024.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі №520/25483/23 продовжено по суті розгляд справи за вимогою про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у м. Києві від 02.09.2021р. №0066577-1306-2657; витребувано докази.
Вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2024р. у справі №520/25483/23 в іншій частині вимог - визнано невиконаними.
Позов в частині вимог: 1) визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №Ф-42038 (приєднано до позову; т.1 а.с.10 зворот); 2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №42109070908 про застосування 99.060,70грн. штрафу (приєднано до позову; т.1 а.с.9); 3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №42080070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.11-12); 4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №4275070908; 5) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №42099070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.30); 6) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №42096070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.27); 7) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №42037070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.26); 8) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 №42040070908 (приєднано до позову, т.1 а.с.10); 9) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 №42046070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.14); 10) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 № 42049070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.16); 11) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 № 42052070708 (приєднано до позову; т.1 а.с.18); 12) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 №42057070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.20); 13) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №42070070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.33); 14) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 №42072070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.23); 15) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №42078070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.25) - залишено без руху. Продовжено позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 09.08.2024р., на 5 днів з моменту отримання даної ухвали. Встановлено способом усунення недоліків подання до суду юридично умотивованої і документально підтвердженої заяви про поновлення строку звернення до суду з урахуванням положень ст.ст.42, 45 Податкового кодексу України разом із доказами поважності причин пропуску строку на звернення до суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2024р. у справі №520/25483/23 витребувано у Державної податкової служби України: 1) докази оскарження позивачем в адміністративному порядку вимоги Головного управління державної податкової служби у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) за єдиним внеском від 31.05.2021 за № 42038; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "С", від 31.05.2021 за № 42109070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Р", від 31.05.2021 за № 4280070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Ш", від 31.05.2021 за № 4275070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Р", від 31.05.2021 за № 42099070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Р", від 31.05.2021 за № 42096070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "ПС", від 31.05.2021 за № 42037070908; рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42040070908; рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42046070908; рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42049070908; рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42052070708; рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42057070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Ш" від 31.05.2021 за № 42070070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Ш" від 31.05.2021 за № 42072070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "ПС" від 31.05.2021 за № 42078070908; 2) у разі оскарження позивачем зазначених рішень докази направлення ОСОБА_1 кожного рішення контролюючого рішення за результатами розгляду скарг із читабельними доказами відправлення в частині дати.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2024р. у справі №520/25483/23 було витребувано у Головного управління Державної податкової служби у м. Києві докази направлення заявнику: вимоги Головного управління державної податкової служби у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) за єдиним внеском від 31.05.2021 за № 42038; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "С", від 31.05.2021 за № 42109070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Р", від 31.05.2021 за № 4280070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Ш", від 31.05.2021 за № 4275070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Р", від 31.05.2021 за № 42099070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Р", від 31.05.2021 за № 42096070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "ПС", від 31.05.2021 за № 42037070908; рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42040070908; рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42046070908; рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42049070908; рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42052070708; рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42057070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Ш" від 31.05.2021 за № 42070070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Ш" від 31.05.2021 за № 42072070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "ПС" від 31.05.2021 за № 42078070908 та оригінал або належним чином засвідчені копії читабельної якості повернутих рекомендованих листів з повідомленням про вручення поштового відправлення з Довідкою про причини повернення/досилання в частині дати, відображеної на поштовому штемпелі, проставленому на вищезазначеній довідці. Роз'єднано в окремі провадження об'єднані у позові вимоги до Головного управління ДПС у м. Києві та до Головного управління ДПС у Харківській області.
05.09.2024 судом від заявника було отримано процесуальний документ, де висловлена незгода із ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2024р. у справі №520/25483/23 та додано уточнену заяву про поновлення строку звернення до суду, аргументуючи яку заявником зазначено, що про наявність податкового боргу у розмірі 520.057,79 грн. та про наявність зазначеної податкової вимоги дізналася з сайту судової влади, де розміщено ухвалу по справі № 320/16435/23. Наголошує, що з 2018 року мешкала і мешкає зараз за кордоном і лише кілька разів на кілька днів приїздила у місто Харків. Зауважила, що 13.05.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Лише за останній місяць позивачка прийняла всіх можливих заходів для витребування повної інформації стосовно виникнення та нарахування податкової заборгованості.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2024р. у справі №520/25483/23 було витребувано у Державної податкової служби України: 1) докази оскарження позивачем в адміністративному порядку вимоги Головного управління державної податкової служби у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) за єдиним внеском від 31.05.2021 за №Ф-42038; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "С", від 31.05.2021 за № 42109070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Р", від 31.05.2021 за № 4280070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Ш", від 31.05.2021 за № 4275070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Р", від 31.05.2021 за № 42099070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Р", від 31.05.2021 за № 42096070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "ПС", від 31.05.2021 за № 42037070908; рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42040070908; рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42046070908; рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42049070908; рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42052070708; рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42057070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Ш" від 31.05.2021 за № 42070070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Ш" від 31.05.2021 за № 42072070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "ПС" від 31.05.2021 за № 42078070908; 2) у разі оскарження позивачем зазначених рішень докази направлення ОСОБА_1 кожного рішення контролюючого рішення за результатами розгляду скарг із читабельними доказами відправлення в частині дати.
Окрім того, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2024р. у справі №520/25483/23 було витребувано у Головного управління Державної податкової служби у м. Києві докази направлення заявнику: вимоги Головного управління державної податкової служби у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) за єдиним внеском від 31.05.2021 за № 42038; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "С", від 31.05.2021 за № 42109070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Р", від 31.05.2021 за № 4280070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Ш", від 31.05.2021 за № 4275070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Р", від 31.05.2021 за № 42099070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Р", від 31.05.2021 за № 42096070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "ПС", від 31.05.2021 за № 42037070908; рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42040070908; рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42046070908; рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42049070908; рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42052070708; рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 за № 42057070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Ш" від 31.05.2021 за № 42070070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "Ш" від 31.05.2021 за № 42072070908; податкового повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у м. Києві, форма "ПС" від 31.05.2021 за № 42078070908 (відносно кожного окремого рішення суб'єкта владних повноважень) та оригінал або належним чином засвідчені копії читабельної якості повернутих рекомендованих листів з повідомленням про вручення поштового відправлення з Довідкою про причини повернення/досилання в частині дати, відображеної на поштовому штемпелі, проставленому на вищезазначеній довідці.
12.09.2024р. на виконання ухвали до суду відповідачем - Головним управлінням ДПС у м. Києві подано пояснення, у яких зазначено, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ГУ ДПС у м. Києві було прийнято кожний окремий правовий акт індивідуальної дії, а саме: вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-42038 від 31.05.2021, податкові повідомлення - рішення від 31.05.2021 № 42109070908, від 31.05.2021 № 4280070908, від 31.05.2021 № 4275070908, від 31.05.2021 №42099070908, від 31.05.2021 № 42096070908, від 31.05.2021 № 42037070908, від 31.05.2021 № 42040070908, від 31.05.2021 № 42046070908, від 31.05.2021 № 42049070908, від 31.05.2021 № 42052070708, від 31.05.2021 № 42057070908, від 31.05.2021 №42070070908, від 31.05.2021 № 42072070908, від 31.05.2021 № 42078070908, які надіслані на адресу позивача в порядку статті 42 Податкового кодексу України та вважаються врученими - 02.07.2021р. Також надано до суду витребувані докази.
13.09.2024р. на виконання ухвали до суду відповідачем - Державною податковою службою України подано згідно даних підсистеми «Скарга» ІКС «АСО» всю наявну інформацію по скаргам фізичної особи ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 викладені в заяві від 30.08.2024 доводи визнати недостатніми підставами для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду. Заяву про поновлення строку звернення до суду від 30.08.2024р. - залишено без задоволення. Вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2024р. та від 26.08.2024р.у справі №520/25483/23 - визнано невиконаними. Позов в частині вимог: 1) визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №Ф-42038 (приєднано до позову; т.1 а.с.10 зворот); 2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №42109070908 про застосування 99.060,70грн. штрафу (приєднано до позову; т.1 а.с.9); 3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №42080070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.11-12); 4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №4275070908; 5) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №42099070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.30); 6) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №42096070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.27); 7) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №42037070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.26); 8) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 №42040070908 (приєднано до позову, т.1 а.с.10); 9) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 №42046070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.14); 10) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 № 42049070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.16); 11) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 № 42052070708 (приєднано до позову; т.1 а.с.18); 12) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 №42057070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.20); 13) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №42070070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.33); 14) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 №42072070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.23); 15) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №42078070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.25) - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 в частині залишення без розгляду частини вимог, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги, апелянт послався на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Апелянт зазначає, що в її випадку податкові органи не надали жодного доказу наявності підстав для проведення перевірки, що передбачено нормами податкового законодавства. Вказує, що податкові органи не надали до суду копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу. Звертає увагу, що доказів направлення на її адресу копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки також не надано.
Наголошує, що надані відповідачами до суду докази направлення приведених документів на її адресу містять опису поштового вкладення, з урахуванням чого вважає, що у неї є всі підстави вважати, що спірні повідомлення- рішення в дійсності не направлялися на її адресу, як і акт документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 від 12.04.2021 за № 29134/Ж5/26-15 08/ НОМЕР_1 та наказ про проведення перевірки.
Просить звернути увагу, що з наданих позивачем до суду даних податкового обліку адреса АДРЕСА_1 вважається неосновним місцем податкового обліку ФОП ОСОБА_1 , а основним місцем податкового обліку ФОП ОСОБА_1 позивач вважає адресу АДРЕСА_6.
Вказує, що у своїх запитах повідомляла ГУ ДПС у м. Києві, що мешкає за межами України, з урахуванням чого вважає, що має можливість отримати всю кореспонденцію виключно за електронною адресою.
Також, посилається на лист ДПС України від 18.08.2023 за № 23620/6/99-00-06-03-03-06 із рішенням про відмову в задоволенні їїї скарги, який позивачка отримала 21.08.2023 на електронну адресу. Наполягає, що рішення ДПС України від 18.08.2023 за № 23620/6/99-00-06-03-03-06 було направлено лише на 28-ий календарний день, наступний за днем отримання скарги, тобто із порушення для відповіді.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані у цій справі податкові повідомлення - рішення вважаються належним чином врученими позивачеві в день проставлення Укрпоштою відмітки у довідці на рекомендованому повідомленні і саме з зазначеної дати починається відлік шестимісячного строку звернення до суду з оскарження податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.
Зазначає, що будь-яких інших рішень ДПС України за результатами розгляду адміністративних скарг заявника на податкові повідомлення - рішення контролюючого органу матеріали позову та судової справи не містять.
Також, суд вказав, що оскільки у межах спірних правовідносин заявник не подав юридично умотивованої та документально доведеної заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду разом із доказами пропуску строку на звернення до суду з поважних причин, то недоліки в оформленні позову за ч.1 ст.123 та ч.6 ст.161 КАС України слід кваліфікувати у якості невиправленого (неусунутого у повному обсязі).
Крім того, зазначив, що оскільки відносини з приводу адміністративного оскарження вимоги ГУ ДПС у м.Києві від 31.05.2021р. №Ф-42038 та податкових повідомлень - рішень ГУ ДПС у м.Києві від 31.05.2021 № 42109070908, від 31.05.2021 № 4280070908, від 31.05.2021 № 4275070908, від 31.05.2021 №42099070908, від 31.05.2021 № 42096070908, від 31.05.2021 № 42037070908, від 31.05.2021 № 42040070908, від 31.05.2021 № 42046070908, від 31.05.2021 № 42049070908, від 31.05.2021 № 42052070708, від 31.05.2021 № 42057070908, від 31.05.2021 №42070070908, від 31.05.2021 № 42072070908, від 31.05.2021 № 42078070908) (а також строки оскарження цих рішень контролюючого органу до суду) розпочались і закінчились до початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України (24.02.2022р.), то будь які обставини запровадження правового режиму воєнного стану не можуть виправдовувати тривалого пропуску строку звернення заявника до суду.
Отже, вважав, що позов в даній частині вимог містить недолік, котрий зумовлює залишення позову без розгляду за ч.4 ст.123 КАС України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
У межах справи №520/25483/23 предметом позову є вимоги відносно індивідуальних актів суб'єкта владних повноважень - ГУ ДПС у м. Києві, датованих 02.09.2021 (податкова вимога Головного управління ДПС у м. Києві від 02.09.2021 №0066577-1306-2657) та 31.05.2021 (відносно решти рішень контролюючого органу, винесених із посиланням на акт перевірки від 12.04.2021 №29134/Ж5/26-15-07-09-08/3090407248).
Згідно з ч. 2 ст.122 КАС України за загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згаданий строк поширюється на рішення контролюючого органу - ГУ ДПС у м. Києві, які були прийняті із посиланням на акт перевірки від 12.04.2021р. №29134/Ж5/26-15-07-09-08/3090407248 ( саме: вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-42038 від 31.05.2021, податкові повідомлення - рішення від 31.05.2021 № 42109070908, від 31.05.2021 № 4280070908, від 31.05.2021 № 4275070908, від 31.05.2021 №42099070908, від 31.05.2021 № 42096070908, від 31.05.2021 № 42037070908, від 31.05.2021 № 42040070908, від 31.05.2021 № 42046070908, від 31.05.2021 № 42049070908, від 31.05.2021 № 42052070708, від 31.05.2021 № 42057070908, від 31.05.2021 №42070070908, від 31.05.2021 № 42072070908, від 31.05.2021 № 42078070908).
За спеціальними правилами ст.ст.42 і 45 Податкового кодексу України визначений ч.2 ст.122 КАС України шестимісячний строк на оскарження податкових повідомлень - рішень контролюючого органу слід обчислювати, зокрема, від календарної дати проставлення установою поштового зв'язку відбитку штемпелю про повернення надісланої за належною податковою адресою кореспонденції контролюючого органу без отримання платником податків у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
У спірних правовідносинах заявником цей строк у 6 місяців пропущений відносно усіх заявлених вимог.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
У силу спеціального застереження за п.45.1 ст.45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Згідно з п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п. 42.3 ст. 42 Податкового кодексу України якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Пунктом 66.3 ст.66 Податкового кодексу України визначено, що у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.
Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.
У такому разі платник податків, визначений у пункті 64.2 статті 64 цього Кодексу, зобов'язаний подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням відповідну заяву у десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) згідно з порядком обліку платників податків. У разі неподання такої заяви протягом 10 календарних днів платник податків або посадові особи платника податків несуть відповідальність відповідно до закону.
Колегія суддів відзначає, що усі оскаржені заявником у межах справи №520/25483/23 податкові повідомлення - рішення контролюючого органу містять відомості про податкову адресу заявника як - АДРЕСА_1 .
Ця адреса відповідає відомостям про місцезнаходження заявника як фізичної особи - підприємця за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_2 , що спростовує доводи апелянта про те, що адреса АДРЕСА_1 вважається неосновним місцем податкового обліку ФОП ОСОБА_1 .
Саме на цю адресу відповідачем - ГУ ДПС у м. Києві 01.06.2021 були направлені оскаржені податкові повідомлення - рішення та рішення про застосування штрафних санкцій, котрі були повернуті 02.07.2021р. за закінченням терміну зберігання.
У якості доводу в заявах про поновлення пропущеного строку звернення до суду наданих до суду першої інстанції позивачем указано єдину причину - проведення процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень (тобто досудового урегулювання спору).
Колегія суддів зауважує, що правила такої процедури регламентовані приписами ст.56 Податкового кодексу України і передбачають подання адміністративної скарги на конкретне податкове повідомлення - рішення контролюючого органу.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України, зі змісту якої вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України слідує, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 Податкового кодексу України.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
На виконання вимог ч.4 ст.9 КАС України в частині з'ясування об'єктивної істини за власною ініціативою безвідносно до правових позицій сторін та процесуальної поведінки учасників справи судом від відповідачів були витребувані усі докази стосовно поданих заявником адміністративних скарг.
На виконання цієї ухвали суду про витребування доказів Державною податковою службою України до суду надано всю наявну інформацію по скаргам заявника згідно даних підсистеми "Скарга" ІКС "АСО".
Так, згідно з рішенням ДПС України від 09.08.2023р. №21953/6/99-00-06-02-01-06 предметом адміністративного оскарження була виключно вимога ГУ ДПС у м. Києві про сплату недоїмки від 31.05.2021р. №Ф-42038.
При цьому, рішенням ДПС України від 09.08.2023р. №21953/6/99-00-06-02-01-06 адміністративна скарга заявника на вимогу ГУ ДПС у м. Києві від 31.05.2021р. №Ф-42038 про сплату недоїмки була залишена без розгляду у зв'язку із пропуском строку на подачу адміністративної скарги.
Рішенням ДПС України від 09.08.2023р. №21953/6/99-00-06-02-01-06 установлено, що календарною датою отримання заявником вимоги ГУ ДПС у м. Києві від 31.05.2021р. №Ф-42038 є - 02.07.2023р., скарга була передана на пошту - 19.07.2023р., а тому не підлягає розгляду по суті.
Як доречно відмітив суд першої інстанції, що установлені обставини справи цілком узгоджуються із доводами заявника, згідно з якими з 24.09.2020р. заявник вибув на межі України і став на консульський облік в Генеральному консульстві України в Барселоні.
З огляду на викладене, дата прийняття рішення ДПС України від 09.08.2023. №21953/6/99-00-06-02-01-06 та дата отримання заявником цього рішення контролюючого органу не може бути кваліфікована у якості початку перебігу строку на звернення до суду згідно з ч.4 ст.122 КАС України, позаяк передбачена законом процедура досудового урегулювання спору була ініційована заявником поза межами визначеного законом строку.
Відтак, як правильно зазначив суд першої інстанції, стосовно епізоду про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у м. Києві від 31.05.2021р. №Ф-42038 суд не знаходить підстав для поновлення строку звернення та продовження розгляду справи по суті, бо оскарження даної вимоги відбулось поза межами строку та рішенням ДПС України від 09.08.2023р. №21953/6/99-00-06-02-01-06 скаргу було залишень без розгляду, а не розглянуто по суті.
Згідно з рішенням ДПС України від 18.08.2023р. №23620/6/99-00-06-03-03-06 предметом адміністративного оскарження була виключно податкова вимога ГУ ДПС у м. Києві від 02.09.2021р. №0066577-1306-2657. Дане рішення було направлено заявнику 18.08.2023р. та повернулось до контролюючого органу неврученим у зв'язку із закінченням терміну зберігання поштового відправлення.
Рішення ДПС України від 09.08.2023р. №21953/6/99-00-06-02-01-06 та рішення ДПС України від 18.08.2023р. №23620/6/99-00-06-03-03-06 не стосуються жодного із інших оскаржених у межах справи №520/25483/23 і прийнятих із посиланням на акт перевірки від 12.04.2021р. №29134/Ж5/26-15-07-09-08/3090407248 рішень контролюючого органу (саме: податкових повідомлень - рішень від 31.05.2021 № 42109070908, від 31.05.2021 № 4280070908, від 31.05.2021 № 4275070908, від 31.05.2021 №42099070908, від 31.05.2021 № 42096070908, від 31.05.2021 № 42037070908, від 31.05.2021 № 42040070908, від 31.05.2021 № 42046070908, від 31.05.2021 № 42049070908, від 31.05.2021 № 42052070708, від 31.05.2021 № 42057070908, від 31.05.2021 №42070070908, від 31.05.2021 № 42072070908, від 31.05.2021 № 42078070908).
Отже, з огляду на приписи ст.56 Податкового кодексу України та ч.4 ст.122 КАС України указане рішення ДПС України від 18.08.2023р. №23620/6/99-00-06-03-03-06 не може бути кваліфіковано у якості початку перебігу строку звернення до суду, позаяк оскаржені у позові рішення суб'єкта владних повноважень заявником попередньо до ДПС України в адміністративному порядку не оскаржувались.
Лист ДПС України від 18.08.2023р. №66446/6/26-15-13-06-10 також не може бути кваліфіковано судом у якості початку перебігу строку звернення до суду у спірних правовідносинах, позаяк стосується виключно відповіді на звернення заявника з приводу відомостей даних інтегрованих карток інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючого органу відносно заявника. (т.1 а.с.64), з урахуванням чого, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на лист ДПС України від 18.08.2023 за № 23620/6/99-00-06-03-03-06 як на поважну підставу для поновлення строку звернення до суду.
Будь-яких інших рішень ДПС України за результатами розгляду адміністративних скарг заявника на податкові повідомлення - рішення контролюючого органу матеріали позову та судової справи не містять.
Відповідних доводів заявником у тексті поданих до суду процесуальних документів не наведено.
Отже, рішення ДПС України від 18.08.2023р. №23620/6/99-00-06-03-03-06 має юридичне значення виключно стосовно податкової вимоги Головного управління ДПС у м. Києві від 02.09.2021р. №0066577-1306-2657.
Відносно решти вимог, заявлених позивачем до ГУ ДПС у м. Києві, колегія суддів не знаходить об'єктивних даних для застосування іншої норми процесуального закону, окрім абз.1 ч.2 ст.122 КАС України.
Оскаржені заявником у межах справи №520/25483/23 податкові повідомлення - рішення контролюючих органів системи ДПС України були направлені суб'єктом владних повноважень засобами поштового зв'язку за податковою адресою заявника як платника податків а саме: АДРЕСА_2 і були повернуті установою поштового зв'язку контролюючому органу за закінченням терміну зберігання (т.1 а.с.35).
Позов до суду було подано - 08.09.2023.
Будь-яких доводів стосовно причин незабезпечення заявником отримання цих рішень контролюючого органу за податковою адресою платника податків згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ані позов, ані інші процесуальні документи позивача у справі не містять.
При цьому, як доречно звернув увагу суд першої інстанції, заявником самостійно до тексту позову було приєднано і витяг з Реєстру платників єдиного податку, і витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, де зазначена адреса - АДРЕСА_1 .
Жодних об'єктивних даних про фізичну нездатність заявника забезпечити належне приймання кореспонденції контролюючого органу за податковою адресою або існування реально непереборних та нездоланних перешкод у цьому матеріали справи не містять.
У позові заявником у якості зареєстрованого місця проживання указано адресу - АДРЕСА_3 .
Проте, згідно з приєднаною до справи відповіддю №230094 від 18.09.2023р. місцезнаходженням заявника як фізичної особи - підприємця за період 01.04.2005р.-23.03.2017р. було указано АДРЕСА_4 .
23.03.2017р. підприємницька діяльність заявника була припинена за власним рішенням.
Згідно з витягом з реєстру платників єдиного податку від 15.03.2018р. податковою адресою заявника була поштова адреса - АДРЕСА_2 .
Згідно з приєднаною до справи відповіддю №230105 від 18.09.2023р. місцезнаходженням заявника як фізичної особи - підприємця за період 14.03.2018р.-13.05.2020р. було указано АДРЕСА_2 .
13.05.2020р. підприємницька діяльність заявника була припинена за власним рішенням.
У силу спеціального застереження за п.45.1 ст.45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Згідно з приєднаною до справи відповіддю №730780 від 08.08.2024р. адресою реєстрації заявника є - АДРЕСА_5 .
За приписами пп. 70.2.4 п. 70.2 ст. 70 Податкового кодексу України до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення вноситься інформація про місце проживання.
Відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що у своїх запитах позивачка повідомляла ГУ ДПС у м. Києві, що мешкає за межами України, з урахуванням чого вважає, що має можливість отримати всю кореспонденцію виключно за електронною адресою, яку повідомляла в кожному листі, запиті, скарзі до податкових органів, колегія суддів не приймає такі до уваги, оскільки доказів на підтвердження відповідного інформування контролюючого органу з приводу зміни власної податкової адреси позивачем не надано, матеріали справи таких не містять.
Відповідно до положень п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику), (п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України).
Зазначена норма кореспондується і з абз. 3 п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, яким передбачено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
З положення наведених норм чинного законодавства вбачається, що надіслане контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків вважається врученим у тому числі і у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення.
Враховуючи викладені вище обставини, аналізуючи норми чинного законодавства та використовуючи логічно-змістовне тлумачення п. 56.18 ст. 56, п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, суд зазначає, що контролюючий орган, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки. У випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, він має нести ризик настання негативних наслідків такої своєї поведінки.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 12.02.2020 у справі №826/17798/18, від 23.09.2021 у справі №640/8096/19.
Також, слід зазначити, що Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.05.2022 року у справі №810/3116/18 зазначено, що відповідно до п. 42.2. ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Судом також зазначено, що постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.
З огляду на вищевикладене, оскаржувані у цій справі податкові повідомлення - рішення вважаються належним чином врученими позивачеві в день проставлення Укрпоштою відмітки у довідці на рекомендованому повідомленні і саме з зазначеної дати починається відлік шестимісячного строку звернення до суду з оскарження податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.11.2023р. у справі 420/8162/23, у постанові від 11.09.2024р. у справі №580/12642/23.
Покликання апелянта на те, що надіслані контролюючим органом рішення не містять опису вкладення судова колегія відхиляє, оскільки така вимога до поштової кореспонденції контролюючого органу з огляду на положення статті 42 ПК України законодавцем не встановлюється, а означений довід апелянта є суб'єктивним трактуванням положень податкового законодавства України.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 11.09.2024р. у справі №580/12642/23 також зазначив, що "Колегія суддів звертає увагу, що неналежна організація процесу із податкових повідомлень-рішень з боку відповідальних осіб позивача, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання позовної заяви є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Позивач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання позовної заяви. Процесуальна поведінка позивача не демонструє повноти використання своїх процесуальних прав, достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав у судовому порядку. Пропуск строку звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі не є поважною причиною пропуску строку. Указана позиція викладена Верховним Судом в постанові від 26 жовтня 2023 року у справі №500/4332/22."
У межах справи №520/23483/23 заявник особисто визнає, що з 2020 року мешкала і мешкає за кордоном, на підтвердження чого надала копію закордонного паспорту, довідку про реєстрацію в Іспанії з 03.04.2018 по 18.03.2022, посвідчення від 21.03.2016 на право проживання в Іспанії в якості резидента до 19.03.2017 та довідки про перебування на консульському обліку.
Строк звернення до адміністративного суду врегульований статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини першої цієї статті позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Наведені норми встановлюють загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах, водночас, передбачаючи можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальними нормами, якими встановлені окремий порядок захисту порушених прав платників податків, в тому числі і в судовому порядку, є норми Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Абзацами першим - третім пункту 56.18 визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Згідно з пунктом 58.19 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56, пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України в системному зв'язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов'язань.
У постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
У вказаній постанові Верховний Суд визначив помилковим твердження про те, що як за загальним правилом, так і у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду становить 1095 днів відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 Податкового кодексу України.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що спірні податкові повідомлення-рішення можуть бути оскаржені до суду у строки, встановлені частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тривалість пропуску строку звернення до суду з огляду на приписи ч.2 ст.122 КАС України є значною, водночас позивачем не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення.
При цьому, колегія суддів зважає, що за правовою позицією, сформульованою у постанові Верховного суду від 14.09.2023р. у справі №520/12477/22: 1) поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.; 2) Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.; 3) Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.; 4) Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що у випадку позивачки податкові органи не надали жодного доказу наявності підстав для проведення перевірки, що передбачено нормами податкового законодавства, а також, що податкові органи не надали до суду копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, то колегія суддів вважає такі недоречними, оскільки предметом розгляду судом апеляційної інстанції є дотримання позивачем строків звернення до суду в частині позовних вимог та оцінка поважності підстав пропуску такого строку, а не розгляд по суті позовних вимог та надання оцінки правомірності/неправомірності податкових повідомлень-рішень.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 4 статті 123 КАС України встановлено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Тобто, поновлення ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 строку звернення до суду суддею Зоркіною Ю.В., не позбавляє можливості суддю на розгляд якому була передана зазначена справа після повторного автоматизованого розподілу даної судової справи перевірити дотримання позивачем норм КАС України, зокрема, на дотримання позивачем ст. 122 КАС України та, у разі виявлення недотримання зазначеної статті, залишити позовну заяву без руху.
Суддею суду першої інстанції в ухвалі від 26.08.2024 надано обґрунтування підстав через які викладений в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2023р. у справі №520/25483/23 висновок про поновлення строку для звернення до суду в частині вимог є передчасним.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
З положень ч.1 ст.123, ч.6 ст.161, п.5 ч.1 ст.171 КАС України слідує, що саме позивач повинен подати до суду докази звернення із позовом у межах визначеного процесуального строку, а у разі пропуску строку звернення до суду - навести доводи про існування поважних причин пропуску строку на звернення до суду та подати докази поважності причин пропуску строку на звернення до суду.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 01.06.2023р. у справі № 300/4156/22 суд не наділений повноваженнями щодо самостійного визначення чи пошуку обставин, що зумовили об'єктивну неможливість позивача у визначений законодавством строк реалізувати своє право на подання позову.
Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з ч.14 ст.171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Відповідно до ч.15 ст.171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis, пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява №45783/05; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року в справі «Меньшакова проти України», заява №377/02). Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» («Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»), заява №28090/95). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року «Osman v. the United Kingdom» («Осман проти Сполученого Королівства»), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року «Kreuz v. Poland» («Круз проти Польщі»), заява №28249/95).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (пункт 47, заява №3236/03) суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їхня свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Отже суд дійшов правильного висновку про те, що строк звернення до суду пропущено з причин, які виникли з волі позивача, а, отже, не є поважними. Жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, позивачем не надано та судом не знайдено.
Колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом допущено порушення норм права при постановленні оскаржуваної ухвали.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №440/4906/24 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 312, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 по справі № 520/25483/23 - в частині залишення без розгляду позовних вимог про 1) визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №Ф-42038 (приєднано до позову; т.1 а.с.10 зворот); 2) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №42109070908 про застосування 99.060,70грн. штрафу (приєднано до позову; т.1 а.с.9); 3) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №42080070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.11-12); 4) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №4275070908; 5) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №42099070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.30); 6) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №42096070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.27); 7) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №42037070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.26); 21 №42040070908 (приєднано до позову, т.1 а.с.10); 9) визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 №42046070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.14); 10) визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 № 42049070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.16); 11) визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 № 42052070708 (приєднано до позову; т.1 а.с.18); 12) визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 №42057070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.20); 13) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №42070070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.33); 14) визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021 №42072070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.23); 15) визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.05.2021р. №42078070908 (приєднано до позову; т.1 а.с.25) - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло