13 грудня 2024 р. Справа № 520/13566/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, повний текст складено 11.09.24 по справі № 520/13566/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АНН-23»
до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України
про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «АНН-23» (далі по тексту - ТОВ «АНН-23», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДПС у Харківській області, перший відповідач), Державної податкової служби України (далі по тексту - ДПС України, другий відповідач), у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 15.04.2024 №10898094/44981614;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 29.01.2024 № 1668 датою її подання на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність та безпідставність оскаржуваного рішення ГУ ДПС в Харківській області, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1668 від 29.01.2024, складеної за правилом першої події на виконання умов договору комісії № 01102 від 01.10.2023 за фактом відвантаження товару, оскільки платником податку на адресу контролюючого органу було надано всі документи, що беззаперечно спростовують доводи про ризиковість здійсненої операції.
Зауважив, що не зазначення контролюючим органом у квитанції про зупинення податкової накладної конкретного переліку документів чи пояснень, які слід надати позивачу з метою усунення будь-яких сумнівів призводить до прояву суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не має змоги належним чином виконати свої обов'язки, мета яких - реєстрація податкових накладних.
До того ж, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені документами, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі № 520/13566/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АНН-23» (вул. Румянцівська, 7, м. Харків, 61028) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057), Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 15.04.2024 №10898094/44981614.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.01.2024 №1668 датою її подання на реєстрацію.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АНН-23» (вул. Румянцівська, 7, м. Харків, 61028, код ЄДРПОУ - 44981614) сплачену суму судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495).
Перший відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі № 520/13566/24 за позовом ТОВ «АНН-23», прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі; справу розглянути за участю представника ГУ ДПС.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків фактичним обставинам справи, що в силу положень ст. 317 КАС України є підставою для скасування такого рішення.
Наполягав, що квитанція не є рішенням податкового органу, а лише підтверджує факт прийняття ПН в електронному вигляді та формується і відправляється платнику податків в автоматичному режимі, а твердження позивача про недотримання контролюючим органом вимог пунктів 10-11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі по тексту - Порядок № 1165), з огляду на відсутність в чинному законодавстві вимог вказувати перелік документів, не відповідає дійсності.
Зауважив, що контролюючим органом було запропоновано позивачу надати пояснення та копії первинних документів, які б підтверджували реальність здійснення господарської операції, зокрема, складські документи, які платником податку надано не було, що правомірно слугувало підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної.
Заперечував проти обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача, оскільки адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Позивач, у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти доводів викладених в ній, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Звернув увагу суду апеляційної інстанції, що можливість надання платником податку переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерії оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Оскільки Порядок № 1165 не містить вимоги про прийняття контролюючим органом окремого рішення з питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, в силу положень пунктів 10-11 вказаного Порядку, зміст такого рішення повинен наводитись у квитанції про зупинення реєстрації ПН, яка є підтвердженням такого зупинення.
Враховуючи викладене, а також наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом та те, що перелік таких документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН, був наданий та є достатнім для прийняття рішення про реєстрацію ПН, контролюючий орган, на переконання позивача, не мав правових підстав для відмови у здійсненні реєстрації спірної ПН.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АНН-23", код ЄДРПОУ 44981614, зареєстровано у встановленому законодавством порядку, як суб'єкт господарювання, за адресою: вул. Румянцівська, 7, м. Харків, 61028, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АНН-23» свою господарську діяльність проводило відповідно до свого основного виду діяльності 46.17 «Дiяльнiсть посередникiв у торгiвлi продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами» та 46.19 «Дiяльнiсть посередникiв у торгiвлi товарами широкого асортименту», а саме уклало посередницькі угоди з групою компаній для централізованої закупівлі товарів (продуктів харчування та супутніх товарів) для їх реалізації комітентами через торгівельні об'єкти організацій, які здійснюють роздрібну торгівлю переважно продуктами харчування у мережі під загальною назвою «ПОСАД».
Постачання товарів за договором комісії не є доходом комісіонера Товариства з обмеженою відповідальністю «АНН-23», торгова націнка до вартості товару не застосовується, товар передається комітенту за ціною надходження, а доходом служить виключно комісійна винагорода, яка розраховується за підсумками місяця за ставкою що оговорюється у договорі комісії.
Па виконання замовлень комітентів у межах договорів комісії, Товариством з обмеженою відповідальністю «АНН-23» укладено низку угод з українськими виробниками та дистриб'юторами продуктів харчування серед яких: ПП "Компанія Гермес" (код 37878847), ТОВ "ГЛОБИНСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" (25167451), ТОВ "ДОМ ФАКТОР" (код 41255332), ТОВ "АРТИКАБІО" (код 40415643) та інші.
Згідно із умовами вказаних договорів передбачено самостійну доставку постачальниками товарів за адресами розташування розподільчих складів: м. Харків, вулиця Румянцівська, 7 (орендується у ТОВ ФВК «САД», код 42614205, на підставі договору №0109/23 від 01.09.2023), м. Харків, вул. К. Калініна, 115 (орендується у ТОВ «ДК «САД ІНВЕСТ КАПІТАЛ», код 34861097, на підставі договору №011123 від 01.11.2023р) та м. Харків, вул. Біологічна, буд. 10 (орендується у ТОВ «РОДОНІТ-Р», код 42568442, на підставі договору суборенди № 011123Р від 01.11.23).
Відвантаження комітентам проводиться на умовах самостійного вивозу товарів зі складів Товариства з обмеженою відповідальністю «АНН-23».
Позивач має всі необхідні трудові ресурси, що підтверджується штатним розписом, а також необхідне обладнання, яке орендовано згідно із договором оренди обладнання №1223 від 01.10.2023, для надання відповідних послуг.
Підприємством також придбано власні необоротні активи, які були необхідні та забезпечували процес централізованого постачання і розподілу товарів на умовах комісії. Станом на 01.01.2024 сальдо по рахунку 104 «Машини та обладнання» склало 20666,70 грн, 1121 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» - 56483,45 грн, необхідне обладнання (27 одиниць складського та офісного обладнання) за договором оренди обладнання № 1223 від 01.10.2023 р.
Товариство за нетривалий термін роботи з моменту реєстрації вже набуває позитивну історію надійного партнера, та намагається розширити свою присутність на ринку торгових технологій, забезпечуючи своїх партнерів необхідними товарами широкого асортименту за найбільш вигідними цінами, тим самим сприяє безперебійному забезпеченню продуктами харчування багатьох торгових об'єктів міста Харкова та Харківської області. Підтвердженням вказаних обставин є укладення низки договорів та надані позивачем комісійні послуги.
Матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТИКА-БІО», в якості виробника, та Товариством з обмеженою відповідальністю «АНН-23», в якості замовника, укладено договір PL №01/4 від 01.09.2023, відповідно до умов п.1.1 якого виробник приймає на себе зобов'язання щодо виробництва та постачання у власність продукції, а замовник приймає на себе зобов'язання прийняти та оплатити отриману від виробника продукції. Відповідно до п. 1.2 вказаного договору, найменування продукції, ціна, асортимент, одиниця виміру, визначається в специфікації (додаток № 1) до цього договору, яка підписується уповноваженими представниками та скріплюється печатками обох сторін і є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно із видатковою накладною від 29.01.2024 № 152 постачальник на адресу позивача поставив продукцію на суму 38013,00 грн.
Продукція поставлена відповідно до товарно-транспортної накладної від 29.01.2024 №136.
Крім того, між позивачем, в якості комісіонера, та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОДОНІТ-Р», в якості комітента, укладено договір комісії № 01102 від 01.10.2023, відповідно до умов п. 1.1 якого комісіонер зобов'язується за замовленням (дорученням), в інтересах і за рахунок комітента укласти із третіми особами договори із придбання товарів з податку на додану вартість: продуктів харчування, побутової хімії та інших супутніх товарів, за як найбільш можливо вигідними цінами, у строки передбачені цим договором, а комітент - виплатити винагороду, визначену в порядку та на умовах, установлених цим договором. У відносинах з третіми особами комісіонер діє від свого імені. Положеннями п. 1.2 договору товар, придбаний комісіонером за рахунок комітента, є власністю останнього. Якщо сторони не погодять інший строк, у такому разі комісіонер зобов'язується не пізніше 5 (п'яти) календарних днів із моменту отримання товару від постачальника, передати його комітенту на складі комісіонера за адресою: місто Харків, вул. Румянцівська, буд.7.
Сторонами було складено та підписано додаткову угоду від 01.11.2023 до договору комісії №01102 від 01.10.2023, згідно якої сторони дійшли згоди змінити п. 1.2 договору та викласти його в наступній редакції: товар, придбаний комісіонером за рахунок комітента, є власністю останнього. Якщо Сторони не погодять інший строк, у такому разі комісіонер зобов'язується не пізніше 5 (п'яти) календарних днів із моменту отримання товару від постачальника, передати його комітенту на складі комісіонера за адресами: місто Харків, вул. Румянцівська, буд.7, м. Харків, вул. Калініна Костянтина, буд. 115, м. Харків, вул. Біологічна, 10.
На підставі замовлення комітента на придбання товару за січень 2024 від 01.01.2024 позивачем відповідно до видаткової накладної від 29.01.2024 № 1751 відвантажено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОДОНІТ-Р» товар на суму 646025,33 грн, у тому числі ПДВ - 107670,89 грн.
За період січень 2024 року підприємством був наданий звіт комісіонера від 31.01.2024 та складений відповідний акт надання посередницьких послуг № 1932 від 31.01.2024, яким зафіксована комісійна винагорода за умовами договору комісії з Товариством з обмеженою відповідальністю «РОДОНІТ-Р».
Згідно із пп. 3.1.3 договору комісії № 01102 від 01.10.2023 року комітентом проведено розрахунок за поставлений товар шляхом перерахунку грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «РОДОНІТ-Р» на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «АНН-23» платіжною інструкцією № 1324 від 29.01.2024.
Також розрахунки між організаціями відображені у оборотно-сальдових відомостях по рахункам 361 (комісійна винагорода) та 3771 (постачання товарів) за січень та лютий 2024 року.
Надаючи посередницькі послуги згідно з договором комісії № 01102 від 01.10.2023 для Товариства з обмеженою відповідальністю «РОДОНІТ-Р», позивачем відвантажено товар по накладній № 1751 від 29.01.2024 на суму 646025,33 грн, у тому числі ПДВ - 107670,89 грн згідно із замовленням комітента на січень 2024 року від 01.01.2024. За вказаним документом у тому числі проводилось відвантаження товару, який надійшов від Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТИКА-БІО" (код 40415643) за договором поставки № 01/4 від 01.09.23 по видатковій накладній №152 від 29.01.2024 та товарно-транспортній накладній № 136 від 29.01.2024.
Внаслідок допущення технічної помилки під час занесення номенклатури товару до облікової бази Товариству з обмеженою відповідальністю «АНН-23», замість товару «Вишня без кісточки 0,4 кг (25 шт) Порада» за кодом УКТ ЗЕД 0710, було внесено прийняте на підприємстві найменування «Вишня б/к Порада заморож. 400 г» з помилковим кодом УКТ ЗЕД 0811. Облік надходжень від постачальника відображений у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 за січень 2024 року.
На виконання вимог чинного законодавства позивачем була складена відповідна податкова накладна № 1668 від 29.01.2024 на суму 646025,33 грн, сума ПДВ - 107670,89 грн на закуплений та відвантажений для Товариства з обмеженою відповідальністю «РОДОНІТ-Р» товар за договором комісії.
На виконання норм Податкового кодексу України податкова накладна № 1504 від 29.01.2024 року була направлена позивачем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Товариством з обмеженою відповідальністю «АНН-23» отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/рахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.02.2024 № 9031536002, відповідно до якої документ доставлено до ДПС України, реєстрація зупинена. В квитанції зазначено: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 0811 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено, що показник «D»=2.1708%, «Рпоточ»=0. При цьому запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Після отримання вказаної квитанції з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 29.01.2024 № 1668 позивачем направлено контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинено від 31.03.2024 № 23 з додатками у кількості 20.
Незважаючи на подання позивачем переліку документів, що відображають обставини, що слугували підставою для складання податкової накладної від 29.01.2024 №1668 15.04.2024 року комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН № 10898094/44981614. В якості підстави для прийняття вказаного рішення зазначено: ненадання/часткове ненадання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, платником податків.
Позивач, не погодившись із рішенням контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскаржив таке, звернувшись зі скаргою до Державної податкової служби України.
06.05.2024 за результатами розгляду скарги позивача Державною податковою службою України прийнято рішення про залишення без змін рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 15.04.2024 №10898094/44981614.
Вважаючи свої права порушеними, підприємство позивача звернулось до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності спірного рішення, оскільки контролюючим органом не було надано належної оцінки поданим позивачем разом із поясненнями документам, що підтверджують здійснення господарських операцій та слугували підставою для складання та реєстрації спірної податкової накладної а також не надано до суду доказів правомірності та обґрунтованості зупинення реєстрації спірної податкової накладної за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції, врахувавши обставини справи, з огляду на положення КАС України дійшов висновку, що належним та повним способом захисту порушених прав та інтересів позивача, є саме зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.01.2024 №1668 за датою її подання на реєстрацію.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
За змістом підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі за текстом ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі за текстом - Порядок № 1246).
Зокрема, пункт 12 Порядку № 1246 передбачає, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов'язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі за текстом ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом ЄРПН, Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов'язки їх членів затверджено Порядком № 1165, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з приписами пункту 7 Порядку № 1165 у разі встановлення за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування відповідності відображених в них операцій хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем, за результатами розгляду надісланої податкової накладної, отримано квитанцію, зі змісту якої вбачається, що підставою для зупинення реєстрації спірної ПН слугувало те, що обсяг постачання товару/послуги 0811 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).
Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Додатково повідомлені показники «D»=2.1708%, «Рпоточ»=0.
Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку № 3 до Порядку № 1165.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій під таке визначення підпадає випадок в якому, обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.
Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (підпункт 2 пункту 11 Порядку № 1165).
Так, з дослідженої колегією суддів квитанції встановлено, що перший відповідач, наводячи числові показники «D», «Р», не надає при цьому розрахунку за критерієм підпункту 2 пункту 11 Порядку № 1165, а також не вказує чіткого переліку документів, які слід подати до контролюючого органу для прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
Водночас, колегія суддів враховує, що позивачем стосовно відповідності пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції було надано пояснення, зі змісту яких вбачається, що надаючи посередницькі послуги, згідно з Договором комісії № 01102 від 01.10.2023 для ТОВ «РОДОНІТ-Р» (код ЄДРПОУ 42568442), ТОВ «АНН-23» відвантажило товар по накладній № 1751 від 29.01.2024 на суму 646 025,33 грн, у тому числі ПДВ 20% - 107 670,89 грн згідно з Замовленням комітента на січень 2024 року від 01.01.2024.
За даним документом, у тому числі проводилось відвантаження товару, який надійшов від ТОВ "АРТИКА-БІО" (код 40415643) за Договором поставки № 01/4 від 01.09.2023 по видатковій накладній № 152 від 29.01.24 та ТТН № 136 від 29.01.24.
Облік надходжень від постачальника відображений у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 за січень 2024 року. За період січень 2024 року підприємством був наданий Звіт комісіонера від 31.01.2024 та складений відповідний Акт надання посередницьких послуг № 1932 від 31.01.24, яким була зафіксована комісійна винагорода згідно умов Договору комісії з ТОВ «РОДОНІТ-Р» (код ЄДРПОУ 42568442), на підставі чого була складена відповідна податкова накладна N?1668 від 29.01.2024, у тому числі сума ПДВ 20% - 107 670,89 грн на закуплений та відвантажений для ТОВ «РОДОНІТ-В» товар за договором комісії.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520 передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов'язань між суб'єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.
Крім того, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі у разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
За результатами аналізу наведених норм Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 зазначив, що чинними нормативно-правовими актами наведено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 2540/3009/18.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18.
Натомість, у квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не відображено сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, які б вказували на ризиковість платника податку, та не наведено вичерпного переліку документів, який необхідно надати, що свідчить про необґрунтованість та невмотивованість такого рішення, оскільки позивач не міг передбачити відсутність яких саме документів може слугувати підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до податкового органу було надано повідомлення № 23 від 31.03.2024 про надання пояснень та копії документів щодо податкової накладної № 1668 від 29.01.2024 реєстрацію якої зупинено з додатками (20 шт.) зокрема: накладна № 1751 від 29.01.2024, договір комісії № 01102 від 01.10.2023, заявка від 01.01.2024, акт № 1932 від 31.01.2024, звіт комісіонера, платіжна інструкція № 1324 від 29.01.2024 та інші.
Дослідивши вищенаведені документи, судом апеляційної інстанції встановлено, що у зв'язку із відвантаженням товару на загальну суму 646025,33 грн, на виконання умов договору комісії № 01102 від 01.10.2023, що підтверджується видатковою накладною № 152 від 29.01.2024 та товарно-транспортною накладною № 136 від 29.01.2024, позивач, вважаючи, що у нього виникло податкове зобов'язання відповідно до частини 1 статті 187 ПК України (за правилом першої події), керуючись пунктом 201.1 статті 201 ПК України, сформував на адресу контрагента ТОВ «РОДОНІТ-Р» податкову накладну від 29.01.2024 № 1668 та подав її на реєстрацію.
Колегія суддів зазначає, що вказані документи та пояснення стосовно здійсненої господарської операції позивачем були надані до ГУ ДПС у Харківській області, що не спростовується першим відповідачем.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що положеннями пункту 9 Порядку № 520 (в редакції, що була чинна на момент прийняття оскаржуваного рішення) контролюючому органу за результатами розгляду пояснень та документів, поданих платником на виконання вимог п. 5 Порядку № 520, було надано право направити повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.
Враховуючи, що контролюючий орган вважав недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування подані позивачем разом з повідомленням документи, на адресу ТОВ «АНН-23» було надіслано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН від 05.04.2024 № 10870089/44981614, із зазначенням про необхідність надання копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено, зокрема складські документи.
Відповіді на вказане повідомлення ТОВ «АНН-23» не надавало, оскільки вважало, що всі необхідні документи та пояснення на підтвердження реальності здійснення господарської операції є в наявності у контролюючого органу.
Колегією суддів встановлено, що дійсно витребувані контролюючим органом документи були надані позивачем разом із повідомленням, та, як наслідок, малися у розпорядженні ГУ ДПС в Харківській області станом на момент надсилання повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень.
Водночас, податковим органом жодним чином не обґрунтовано доцільність повторного подання вищевказаних документів, причини їх неприйняття із повідомленням про надання пояснень № 23 від 31.03.2024 та необхідність витребування цих самих документів.
Незважаючи на подання витребуваних первинних документів, ГУ ДПС у Харківській області, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН від 15.04.2024 №10898094/44981614 з мотивів ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН. Водночас, в додатковій інформації взагалі не зазначено конкретно яких саме документів не вистачило контролюючому органу для прийняття позитивного рішення.
Колегія суддів вважає неприйнятними доводи контролюючого органу на ненадання складських документів, оскільки позивачем зазначалось у поясненнях, що за умовами укладених із дистиб'юторами договорів передбачено самостійну доставку товарів за адресами розташування розподільчих складів, які орендуються у ТОВ ФВК «САД» на підставі договору № 0109/23 від 01.09.2023, у ТОВ «САД ІНВЕСТ КАПІТАЛ» на підставі договору № 011123 від 01.11.2023, у ТОВ «РОДОНІТ-Р» на підставі договору суборенди № 011123Р від 01.11.2023. Відвантаження комітентам проводиться на умовах самостійного вивозу товарів зі складів ТОВ «АНН-23».
При цьому, суд апеляційної інстанції при розгляді даної справи враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 7 грудня 2022 року по справі № 500/2237/20 та від 1 лютого 2023 року по справі № 140/506/22, відповідно до якої контролюючий орган, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Крім того, слід зазначити, що позивачем, з метою спростовування будь-яких сумнівів контролюючого органу було подано скаргу на рішення від 15.04.2024 №10898094/44981614.
За результатами розгляду скарги на рішення від 15.04.2024 №10898094/44981614 комісією центрального рівня прийнято рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.05.2024 № 28558/44981614/2, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Підставами визначено, зокрема, ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Таким чином, з наведеного слідує, що рішення Комісії регіонального рівня та рішення Комісії центрального рівня вмотивовані абсолютно різними підставами відмови у реєстрації податкової накладної, що в свою чергу, свідчить про формальність їх прийняття, як таких, що винесені без належного дослідження відповідачами наданих первинних документів.
Варто зазначити, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У постанові Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб'єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У цій справі Суд також вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Отже, критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 420/14943/21.
Разом з цим, при прийнятті спірного рішення від 15.04.2024 №10898094/44981614 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1668 від 29.01.2024 першим відповідачем не надано правової оцінки фактичним обставинам справи (поданим документам, іншим доказам), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону.
Колегія суддів зазначає, що суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 липня 2023 року у справі № 420/7850/22.
Колегія суддів враховує, що відповідно до сталої практики Верховного Суду в аналогічних спорах, при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов'язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.
У постанові від 21 лютого 2023 року по справі № 2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі № 460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинні бути вказані об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
В свою чергу, з настанням першої події, із визначених пунктом 187.1 статті 187 ПК України, зокрема, фактом здійснення відвантаження товару, що підтверджується відповідною видатковою накладною і товарно-транспортною накладною, і було пов'язано складання спірної податкової накладної та подання її на реєстрацію.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини цієї справи колегія суддів дійшла висновку, що подані позивачем документи для реєстрації спірної податкової накладної підтверджують зазначені у ній дані та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН.
Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень “суб'єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН.
Зупинення реєстрації податкових накладних не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.
Водночас, позивачем своєчасно, за встановленою формою та в повному обсязі, відповідно до приписів пункту 6 Порядку № 1165, пункту 5 Порядку № 520 і підпунктів 201.16.1., 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України подано до ГУ ДПС у Харківській області інформацію та документи, які підтверджують здійснення господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.
Колегія суддів зауважує, що в силу частини 2 статті 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
ГУ ДПС у Харківській області під час судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови в реєстрації спірної ПН в ЄРПН.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у Харківській області при прийнятті рішення від 15.04.2024 №10898094/44981614 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1668 від 29.01.2024 діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання його протиправним та скасування, що зумовлює задоволення позовних вимог в цій частині.
Як установлено пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності “небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути “ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, “ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта.
На законодавчому рівні поняття “дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов'язаний був зареєструвати спірну податкову накладну були виконані позивачем, а тому у другого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати таку накладну. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.
Зважаючи на те, що обставини, які слугували підставами для відмови в реєстрації спірної податкової накладної, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "АНН-23" від 29.01.2024 № 1668 датою її фактичного подання.
Згідно з частиною 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 по справі № 520/13566/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова