10 грудня 2024 р.Справа № 440/3559/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.,
представника позивача - Капусти О.А.,
представника відповідача - Набока В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2024, (головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, повний текст складено 23.08.24 року) по справі № 440/3559/24
за позовом Приватного підприємства "Август-Плюс"
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Приватне підприємство "Август-Плюс" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати:
- податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 05.03.2024:
№00030210701 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 534 838,34 грн, з них: за податковим зобов'язанням - 356 558,89 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 178 279,45 грн;
№00030240701 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 455 972,50 грн;
№00030270701 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 18 798,31 грн;
№00030280701 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 6 800,00 грн;
№00030290701 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 17 000,00 грн;
№00030300701 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 17 000,00 грн;
- розпорядження №31-рл від 08.03.2024 в частині анулювання ПП «Август-Плюс» ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями реєстраційний номер 16020308202300268 терміном дії з 09.03.2023 до 09.03.2024, що видана за адресою: Полтавська обл., м. Горішні Плавні, просп. Героїв Дніпра, буд. 63 та реєстраційний номер 16020308202300243 терміном дії з 13.03.2023 до 13.03.2024, що видана за адресою: Полтавська обл., м. Горішні Плавні, вул. Конституції, буд. 14А.
В обґрунтування позову зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем безпідставно, без належного дослідження усіх первинних документів.
Вказувало, що ним правомірно включено до складу адміністративних витрат вартість послуг по розробці технічної документації вартістю 157 000,00 грн, наданих ФОП ОСОБА_1 у травні 2023, оскільки ці послуги були використані в господарській діяльності.
Щодо взаємовідносин з АТ «Укрпошта» зазначив, що позивач орендував нежитлові приміщення належні АТ «Укрпошта» за адресою: смт. Диканька, вул. Незалежності, 93, яке використовувалось ним в якості складського приміщення для зберігання обладнання та архіву первинних документів, тобто використовувалось з метою провадження господарської діяльності.
По відносинах з ПП «Профремонт», вказувало, що цим контрагентом надавалися позивачу ремонтно-будівельні роботи з поточного ремонту на об'єктах, належних ПП «Август-Плюс» на праві приватної власності, які використовуються під магазини. За висновками податкового органу, виконання робіт ПП «Профремонт» не підтверджено з огляду на роботу магазинів на час можливого ремонту, віддаленість торгівельних точок одна від одної та відсутність у контрагента транспорту з метою перевезення будівельних матеріалів та працівників до об'єкта. Водночас, зазначені висновки зроблені відповідачем лише на підставі наявної інформації про ПП «Профремонт» за базою даних про подані 20 ОПП та даних ЄРПН без зустрічної перевірки контрагента. В свою чергу, придбання вищевказаних послуг підтверджується первинними документами, наданими на перевірку, що спростовує висновки податкового органу про фіктивний характер господарської операції.
Як наслідок, вважало податкові повідомлення - рішення № 00030210701, № 00030240701, № 00030270701 прийняті за наслідками перевірки органом ДПС України взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_1 , АТ «Укрпошта» та ПП «Профремонт» протиправними.
Вважало висновки податкового органу щодо факту реалізації позивачем алкогольних напоїв протягом часу доби, у який встановлено заборону такого продажу його припущеннями, які не підтверджуються належними доказами. У зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №00030280701 не відповідає вимогам податкового законодавства та є протиправним.
Також, зауважувало, що актом перевірки не встановлено фактів реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку, що свідчить про протиправність податкових повідомлень-рішень № 00030290701 та № 00030300701.
В свою чергу, оскільки відповідачем протиправно прийняті податкові повідомлення-рішення № 00030290701 та № 00030300701, тому розпорядження №31-рл від 08.03.2024 в частині анулювання ліценції на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, прийняте за наслідками таких рішень також підлягає скасуванню.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 позов задоволено.
ГУ ДПС у Полтавській області (далі - відповідач), не погодившись із судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просило його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції невірно надано оцінку доказам у справі, що призвело до невірних висновків про відсутність порушень податкового законодавства в діях позивача.
Вказує, що ПП «Август-Плюс» безпідставно включено до складу адміністративних витрат у травні 2023 року вартість робіт по розробленню проектної документації на об'єкті «Реконструкція будівлі спортивного клубу боулінгу з баром під торгову будівлю з допоміжними приміщеннями за рахунок улаштування прибудови та внутрішнього перепланування по вул. О. Халаменюка 1 в м. Кременчуці Полтавської області», замовлених у ФОП ОСОБА_1 , оскільки такі витрати мали бути включені до складу первісної вартості основного засобу.
По взаємовідносин з АТ «Укрпошта» встановлено, що в орендованому приміщенні в перевірєямий період ПП «Август-Плюс» господарську діяльність не здійснювало, реалізація продуктів харчування через магазин роздрібної торгівлі за даною адресою також не проводилась, РРО не реєструвались, ліцензії не отримувались, в суборенду приміщення не здавалось. Тому, понесені ПП «Август-Плюс» витрати на оренду невиробничого приміщення, використання якого очікується в майбутньому, підлягають включенню до складу витрат саме майбутніх періодів, так як економічні вигоди, пов'язані з його використанням, очікуються в майбутніх періодах.
Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Профремонт», вказує про безтоварність господарських операцій з придбання ПП «Август-Плюс» послуг з поточного ремонту приміщень магазинів з огляду на те, що на період ремонту магазини не зачинялись, ремонти виконувались ПП «Профремонт» у регіонах, що розташовані територіально віддалено один від одного, тоді як транспорт у контрагента позивача з метою перевезення будівельних матеріалів та працівників до місця розташування об'єкта відсутній згідно повідомлення за формою 20-ОПП, що свідчить про неможливість ПП «Профремонт» виконати роботи у зазначених в актах виконаних робіт обсягах.
Також, ПП «Август-Плюс» порушено п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в наслідок чого не здійснено своєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН на загальну суму обсягу постачання 375 965,69 грн по взаємовідносинам з АТ «Укрпошта».
Крім того, в ході перевірки ПП «Август-Плюс» вибірковим порядком, по торгових об'єктах, що знаходиться за адресами провадження діяльності, встановлено у фіскальних чеках факт реалізації алкогольних напоїв протягом часу доби, на який рішенням уповноважених органів встановлено заборону продажу згідно баз даних ІС «Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій», чим порушено ч. 10 ст. 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Зауважує, що перевіркою встановлено факти реалізації позивачем алкогольних напоїв з дублікатами марок акцизного податку у фіскальних чеках по магазинах, що є порушенням п. 226.3, п. 226.7, п.226.9 ст. 226 ПК України та абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
На підставі встановлених ПП «Август-Плюс» порушень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», податковим органом прийняте спірне розпорядження, яким анульовано ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Вказаним вище обставинам, на думку апелянта, суд першої інстанції не надав належної оцінки, що призвело до помилкових висновків про визнання протиправними спірних податкових повідомлень-рішень та розпорядження, а також їх скасування.
Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ГУ ДПС у Полтавській області в період з 27.12.2023 по 23.01.2024 проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «Август-Плюс» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, законодавства з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства за період з 01.07.2021 по 30.09.2023, за наслідками якої складено акт від 13.02.2024 № 1597/16-31-07-01-02/38742694 (т. 1 а.с. 36-58).
В акті зазначено про порушення позивачем, зокрема:
- п. 44.1 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України, П(С)БО №11 «Зобов'язання», затверджене наказом Міністерства фінансів України 31.01.2000 №20, П(С)БО № 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, П(С)БО № 14 «Оренда», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 №181, П(С)БО № 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів країни від 31.12.1999 №318, Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.3.1, п.3.2, п.3.10 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433, внаслідок чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 475 700 грн. у т.ч. 2 півріччя 2021 - 62 069 грн., 2022 р. - 135 923 грн., 9 місяців 2023 р. - 277 708 грн.;
- п.44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.3, пп. «г» п.198.5 ст.198 ПК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2, п.2.1, п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, внаслідок чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет, в розмірі 364 778 грн., в т.ч. за серпень 2021 р. - 43 605 грн., вересень 2021 р. - 8 443 грн. жовтень 2021 р. - 9 779 грн., листопад 2021 р. - 7 139 грн., січень 2022 р. - 3 355 грн., лютий 2022 р.- 10 241 грн., червень 2022 р. - 32 632 грн., липень 2022 р. - 22 075 грн., серпень 2022 р. - 9 947 грн., вересень 2022 р. - 23 945 грн., жовтень 2022 р. - 20 008 грн. листопад 2022 р. - 14 870 грн., грудень 2022 р. - 14 784 грн., січень 2023 р. - 18 779 грн, лютий 2023 р. - 10 804 грн., березень 2023 р. - 4 667 грн., квітень 2023 р. - 19 161 грн, травень 2023 р. - 17 216 грн., червень 2023 р. - 24 671 грн., липень 2023 р. - 24 387 грн, серпень 2023 р. - 16 193 грн., вересень 2023 р. - 8 077 грн.;
- п. 198.5 ст.198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в наслідок чого не здійснено своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму обсягу постачання 375 965,69 грн., в т.ч. за червень 2022 р. - 10 112,11 грн., липень 2022 р. - 23 333,33 грн, серпень 2022 р. - 49 733,99 грн., вересень 2022 р. - 23 612,41 грн., жовтень 2022 р. - 24 355,77 грн., листопад 2022 р. - 24 355,77 грн., грудень 2022 р. - 23 333,33 грн., січень 2023 р. - 23 333,33 грн., лютий 2023 р. - 23 333,33 грн., березень 2023 р. - 23 333,33 грн., квітень 2023 р. - 23 333,33 грн., травень 2023 р. - 24 462,36 грн, червень 2023 р. - 25 666,66 грн., липень 2023 р. - 25 666,66 грн, серпень 2023 р. - 25 666,66 грн, вересень 2023 р. - 2 333,30 грн;
- ч. 10 ст. 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме здійснено реалізацію алкогольних напоїв протягом часу доби, на який рішенням уповноважених органів встановлено заборону продажу по магазину за адресою: м. Горішні Плавні, просп.. Героїв Дніпра, буд. 63;
- п. 226.3, п. 226.7, п. 226.9 ст. 226 ПК України, абз.3 ч.4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» - за адресами провадження діяльності м. Горішні Плавні, просп. Героїв Дніпра, буд. 63 (РРО фіскальний номер 3000772642) на суму 256,8 грн, м. Горішні Плавні, вул. Конституції буд.14а (РРО фіскальний номер 3000933496 та 3000933478) на суму 552,5 грн.
05.03.2024 ГУ ДПС в Полтавській області на підставі акту перевірки прийнято, в тому числі податкові повідомлення-рішення:
№ 00030210701 згідно якого ПП «Август-Плюс» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 713 550 грн., з них: за податковим зобов'язанням - 475 700 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 237 850 гривень 00 копійок;
№ 00030240701 згідно якого ПП «Август-Плюс» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 455 972,50 грн., з них: за податковим зобов'язанням - 364 778, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 91 194,50 гривень;
№ 00030270701, яким до ПП «Август-Плюс» застосовано штрафні (фінансові) санкції за відсутність реєстрації податкових накладних в розмірі 28 998,31 гривень;
№ 00030280701, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення с.10 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в розмірі 6 800 грн;
№ 00030290701 та № 00030300701, якими до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення ст. 226 ПК України та абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в розмірі 17 000 гривень кожне;
Крім того, 08.03.2024 податковим органом прийнято Розпорядження № 31-рл, яким ПП «Август-Плюс» анульовано ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, зокрема:
реєстраційний номер 16020308202300268 терміном дії з 09.03.2023 до 09.03.2024, що видано за адресою: Полтавська обл., м. Горішні Плавні, просп. Героїв Дніпра, буд. 63 (т. 1 а.с. 64-75).
реєстраційний номер 16020308202300243 терміном дії з 13.03.2023 до 13.03.2024, що видано за адресою: Полтавська обл., м. Горішні Плавні , вул. Конституції, буд.14А (т. 1 а.с. 86, 89).
Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями № 00030240701, № 00030280701, № 00030290701, № 00030300701 - повністю, з № 00030210701, №00030270701 частково та розпорядженням в частині анулювання ліцензій № 16020308202300268 та № 16020308202300243, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірні податкові повідомлення-рішення та розпорядження в оскаржуваних частинах прийняті відповідачем не в межах, не на підставі та не в спосіб, встановлений податковим законодавством.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно п. 22.1 ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.
Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Статтею 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.
За приписами п. 138.2 ст. 138 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта; на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Зі змісту наведених положень вбачається, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.
Пунктом 200.1 ст. 200 вказаного Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно п. 198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Згідно з п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Відповідно до п. 6 ПСБО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Щодо правомірності податкових повідомлень рішень від 05.03.2024 № 00030210701 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 534 838,34 грн; № №00030240701 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 455 972,50 грн та № 00030270701 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 18 798,31 грн.
Судом встановлено, що ПП «Август-Плюс» зареєстроване в якості юридичної особи, є платником податку на додану вартість з 01.11.2013 (т. 1 а.с. 33-34). Видами діяльності ПП «Август-Плюс» є, зокрема, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; обслуговування напоями; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 , АТ «Укрпошта», ПП «Профремонт».
Так, 28.04.2023 між ПП «Август-Плюс» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір №25 на проектні роботи, за умовами якого виконавець зобов'язується прийняти і оплатити розроблення проектної документації на об'єкті - Реконструкція будівлі спортивного клубу боулінгу з баром під торгову будівлю з допоміжними приміщеннями за рахунок улаштування прибудови та внутрішнього перепланування по вул. О. Халаменюка 1 в м. Кременчуці, а саме: автоматична система пожежної сигналізації з мовним оповіщенням; система димовидалення; автоматична система порошкового пожежогасіння (т. 1 а.с. 90-91).
Пунктом 2.1 Договору визначено, що вартість робіт складає 157 000,00 грн без ПДВ.
На виконання договору, ФОП ОСОБА_1 надав позивачу послуги з розроблення проектної документації на об'єкті - Реконструкція будівлі спортивного клубу боулінгу з баром під торгову будівлю з допоміжними приміщеннями за рахунок улаштування прибудови та внутрішнього перепланування по вул. О. Халаменюка 1 в м. Кременчуці , про що складено акт № 57 від 17.05.2023 (т. 1 а.с. 92).
Позивачем сплачено виконавцю кошти за надані послуги в сумі 157 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 02.05.2023 № 16195 (т. 1 а.с. 93).
Нежитлове приміщення по вул. О.Халаменюка 1 в м. Кременчуці в перевіряємому періоді перебувало в користуванні ПП «Август-Плюс» на підставі Договору оренди № 15/02-23 від 15.03.2023 (т. 1 а.с. 94-98)
Понесені витрати позивач включив до складу адміністративних витрат по коду рядка 2180 «Інші операційні витрати» Фінансового звіту малого підприємства (Ф-2м) за півріччя 2023 року.
Водночас, за висновками податкового органу, зазначені витрати мали буть включені ПП «Август-Плюс» до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів.
Відповідно до пункту 14 П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.
Згідно з пунктом 15 П(С)БО 7 «Основні засоби» витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.
Рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об'єкта, що приведе в майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат (пункт 29 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561).
За положеннями пунктів 30, 31, 32 Методичних рекомендацій витрати на капітальний ремонт об'єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду. Такі витрати можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою замортизованою частиною (компонентом) основних засобів. Витрати на ремонт можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов'язання (необхідність) підприємства здійснити в майбутньому витрати для приведення активу до стану, в якому він придатний для використання. Наприклад, у разі придбання будівлі, яка потребує ремонту, витрати на ремонт приймаються на збільшення первісної вартості цієї будівлі до суми, яка може бути відшкодована від використання будівлі в майбутньому.
Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об'єктом.
Прикладами такого поліпшення є:
а) модифікація, модернізація об'єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;
б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);
в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;
г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.
Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 надані послуги з розроблення ПП «Август-Плюс» проектної документації на об'єкті - Реконструкція будівлі спортивного клубу боулінгу з баром під торгову будівлю з допоміжними приміщеннями за рахунок улаштування прибудови та внутрішнього перепланування по вул. О. Халаменюка 1 в м. Кременчуці.
В свою чергу, самі по собі послуги з розроблення проектної документації не можуть бути визнані капітальними інвестиціями, адже не можуть бути ідентифіковані з окремою замортизованою частиною (компонентом) основних заходів навіть якщо за їх висновками об'єкт підлягає капітальному ремонту.
Крім того, у чинному законодавстві щодо обліку основних засобів відсутні визначення капітальний або поточний ремонт. Всі витрати по ремонту (капітальний та поточний) підприємство може віднести на поточні витрати.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 821/1496/16, від 04.01.2023 у справі № 640/10524/20.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ПП «Август-Плюс» правомірно включено послуги з розроблення проектної документації у травні 2023 року до складу поточних витрат.
Відповідачем не спростовано належним чином вищезазначених обставин, висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства у цій частині є непідтвердженим та безпідставним.
Також, 17.05.2022 між ПП «Август Плюс» (орендар) та AT «Укрпошта» (орендодавець) укладено договір оренди нерухомого майна № 106003-470, за умовами якого орендодавець передає в строкове платне користування нерухоме майно, розташоване в смт. Диканька Полтавського району Полтавської області на першому та другому поверхах триповерхової адміністративної будівлі № 93 по вул. Незалежності, загальною площею 463,3 кв.м. з метою розміщення продуктового супермаркету (т. 1 а.с. 99-105).
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акту приймання-передачі майна, форма якого затверджена в додатку № 1 до Договору.
Згідно п. 3.1 Договору розмір орендної плати за користування майном з ПДВ становить 28 000,00 грн на місяць.
Починаючи з 17.05.2023, кожного року оренди, розмір орендної плати за користування майном автоматично збільшується на 10 % від ставок, що діяли за попередній рік оренди. При цьому сторони погодились, що така зміна ставок відбувається без укладення будь-яких змін та доповнень до Договору (п. 3.2 Договору).
Крім того, за умовами договору оренди Орендар за Договором повинен також проводити оплату послуг з утримання майна (електропостачання, теплопостачання та інші комунальні послуги) за фактом їх використання та на підставі виставлених Орендодавцем рахунків.
17.05.2022 орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до умов договору у будинку № 93, вул. Незалежності, смт. Диканька, Полтавський район, Полтавська область приміщення № 15 - № 20, № 27-№37, № 47- № 49, № 52 (частина), № 53-№61, № 75-78 згідно з планом за поверхами. Загальна площа приміщення, прийнята в оренду: 463,3 кв.м, що підтверджується актом приймання-передачі майна (т. 1 а.с. 106).
В подальшому, на виконання умов договору сторонами складені акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за період червень 2022 р. - вересень 2023 р. щодо надання послуг з оренди нерухомого майна (т. 1 а.с. 108-125).
На підставі вищевказаних актів АТ «Укрпошта» надавало позивачу рахунки - акти приймання передачі наданих послуг, які сплачені ним в повному обсязі. Відповідні податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.1 а.с. 126-147).
За висновками податкового органу, за адресою: смт. Диканька, вул. Незалежності 93 ПП «Август-Плюс» господарської діяльності, реалізації продуктів харчування через магазин роздрібної торгівлі не здійснювало, РРО не реєструвались, ліцензії не отримувались, в суборенду вказані приміщення не здавались.
ПП «Август-Плюс» визнається, що за вказаною адресою реалізації продуктів харчування через магазин роздрібної торгівлі не здійснювалась, РРО не реєструвалось, ліцензії не отримувались.
Разом з тим, як за твердженням позивача орендоване приміщення за адресою: смт. Диканька, вул. Незалежності 93 використовувалось ним в якості складського приміщення для зберігання холодильних вітрин, на підтвердження чого як податковому органу так і суду надало договір поставки №1644 від 03.07.2020 укладений між ПП «Август-Плюс» та ТОВ «ВІК Хітлайн», видаткову накладну № 69 від 26 січня 2023 року, товарно-транспортну накладну № 69 від 26.01.2023 та платіжну інструкцію про оплату вказаного холодильного обладнання (т. 1 а.с. 148-153).
Крім того, за твердженням ПП «Август-Плюс» у спірному приміщенні також знаходився архів документів на паперових носіях, а саме первинних документів складених на постачання товарів по торгівельних точках ПП «Август-Плюс», що розташовані в м. Полтава, у зв'язку з великим обсягом таких документів та недоцільністю оренди приміщення у м. Полтава.
За даною адресою знаходилось і офісне приміщення ПП «Август-Плюс» для забезпечення можливості працювати з вказаними первинними документами.
В свою чергу, планова документальна виїзна перевірка проводилася відповідачем лише з урахуванням інформації, що міститься в інформаційних базах ДПС без перевірки обставин, наведених суб'єктом господарювання, зокрема, шляхом виїзду до спірного приміщення.
Отже, ГУ ДПС у Полтавській області не спростовано ні в суді першої, ні апеляційної інстанції тверджень позивача щодо використання орендованого приміщення в господарській діяльності.
Як наслідок, вірним є висновок суду першої інстанції про помилковість висновків акту перевірки щодо неправомірного включення ПП «Август-Плюс» до складу витрат на збут вартість послуг з оренди невиробничих приміщень з урахуванням компенсаційної вартості послуг по транспортуванню природного газу, які розташовані за адресою: смт. Диканька, вул. Незалежності 93, яка не пов'язана з отриманим доходом в розмірі 375 965,73 грн.
З огляду на вищенаведені обставини безпідставними є висновки податкового органу і щодо не нарахування ПП «Август-Плюс» податкових зобов'язань з ПДВ та не включення до складу податкового зобов'язання суми ПДВ у розмірі 75 193 грн. в т.ч. червень 2022 р. - 2022 грн, липень 2022 р. - 4667грн., серпень 2022 р. - 9947 грн., вересень 2022 р. - 4722 грн., жовтень 2022 р. - 4871 грн, листопад 2022 р. - 4871 грн, грудень 2022 р. - 4667 грн, січень 2023 р. - 4667 грн, лютий 2023 р. - 4667 грн, березень 2023 р. - 4667 грн, квітень 2023р. - 4667 грн, травень 2023 р. - 4892 грн, червень 2023 р. - 5133 грн, липень 2023 р. - 5133 грн, серпень 2023 р. - 5133 грн, вересень 2023 р. - 467 грн.
Щодо висновків відповідача про нереальність господарських операцій позивача з ПП «Профремонт».
14.07.2020 між ПП «Август-Плюс» (замовник) та ПП «Профремонт» (підрядник) укладено договір на виконання ремонтно-будівельних робіт з поточного ремонту № 14/07/20, за умовами якого замовник доручає, а підрядник виконує власними та залученими силами та засобами всі передбачені договором роботи, забезпечує необхідну якість робіт у відповідності з ДБН, ДСТУ, БНіП та інших нормативних документів, здає їх в обумовлені строки замовнику з передачею всієї виконавчої документації, усуває зауваження та дефекти, допущені з його вини, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботи (т. 1 а.с. 154-156)
На виконання умов договору, в перевіряємий період ПП «Профремонт» виконувало ремонтно-будівельні роботи з поточного ремонту на об'єктах ПП «Август-Плюс», а саме:
- м. Горішні Плавні, вул. Героїв Дніпра, буд.63;
- м. Горішні Плавні, вул. Конституції, буд. 14а;
- м. Кременчук, вул. Київська, буд. 1/49;
- м. Кременчук, просп. Лесі Українки, буд. 13а;
- м. Лубни, просп. Володимирівський, буд. 42/1;
- м. Полтава, вул. Балакіна, буд. 8;
- м. Полтава, вул. Дмитра Коряка, буд. 3, що підтверджується актами надання послуг, приймання виконаних будівельних робіт (т. 1 а.с. 182-240, т. 2 а.с. 1-243, т. 3 а.с. 1-71).
Виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3.
Зі змісту актів виконаних робіт вбачається, що ПП «Профремонт» виконував наступні будівельні роботи: заміну потолочних плит, плитки стін, утеплення фасаду, потолка, ремонт стін, виконання перегородок з газоблокві, ремонт полів, внутрішнє опорядження стін.
Позивачем сплачено ПП «Профремонт» кошти за будівельні роботи у безготівковому порядку, про що зазначено у акті перевірки.
Як зазначив позивач та не заперечував відповідач, вищенаведені приміщення належать ПП «Август-Плюс» на праві оренди на підставі відповідних Договорів оренди нежитлових приміщень та використовуються ним під магазини «Маркетопт».
В бухгалтерському обліку вищенаведені операції відображені позивачем, зокрема, наступним чином: Дт 93 «Витрати на збут» - Кт 685 «Розрахунки з різними кредиторами», Дт 644 «Податковий кредит» - Кт 685 «Розрахунки з різними кредиторами».
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що надані документи містять відомості, які в повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись в перевіряємому періоді між позивачем та його контрагентом, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", господарські операції знайшли своє відображення у бухгалтерському обліку позивача та доводять наявність змін в його активах під час вчинення господарської операції.
Згідно правової позиції Верховного Суду викладеній в постановах від 28.05.2019 по справі №815/2960/17, від 15.10.2019 по справі 813/1066/16, від 23.07.2019 по справі №826/10852/18, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податку як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов'язує право платника на податкову вигоду. Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.
Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що спірні господарські операції позивача та його контрагента здійснені в межах їх основних видів діяльності, укладення договорів на виконання ремонтно-будівельних робіт обумовлено наявністю ділової мети, а результати робіт використаний позивачем у власній господарській діяльності, а саме задля забезпечення належного функціонування магазинів «Маркетопт».
За висновками податкового органу, ПП «Профремонт» не мало можливість виконати замовлені позивачем обсяги ремонтних робіт з огляду на відсутність транспорту для доставки матеріалів та працівників до об'єктів, розташованих на значній відстані один від одного.
До таких висновків відповідач дійшов на підставі аналізу баз даних в частині повідомлень форми 20-ОПП та даних в ЄРПН.
Проте, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що податкова інформація, яка наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону (постанови від 08.12.2021 у справі № 810/3514/17, від 05.08.2021 у справі № 813/5824/15, від 16.09.2020 у справі № 520/4150/19).
В свою чергу, податковим органом зустрічні перевірки контрагента позивача не проводилися, первинні документи не досліджувалися, а отже належними доказами не доведено не можливості виконання ПП «Профремонт» спірних господарських операцій.
Колегія суддів зауважує, що норми Податкового кодексу України не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання вимог податкового та іншого законодавства його контрагентами, якщо цей платник (замовник) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням робіт, послуг, призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення підрядником послуг правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення платником податку на прибуток вимог закону щодо формування витрат, тому цей платник не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на зменшення об'єкта оподаткування на суму витрат, які він фактично поніс у зв'язку з отриманням доходу, за можливу неправомірну діяльність контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність цього платника щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Тобто нормативно закріплено підхід належної обачності та індивідуальної юридичної відповідальності платника податків при здійсненні господарських операцій та їх наслідків.
Принцип індивідуальної відповідальності платника податків, також доктринально закріплений у судовій практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Рішенням ЄСПЛ у справі "Інтерсплав проти України" визначено, що платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань.
Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.
Доводи апелянта про безтоварність господарських операцій через роботу магазинів, тоді як виконувані підрядником роботи потребували їх зачинення колегія суддів вважає такими, що є його припущеннями, не підтвердженими жодними доказами.
Суд першої інстанції вірно зауважив, що положеннями ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» надано визначення:
п.3.2 Будівництво - нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва.
п.3.7 Капітальний ремонт - сукупність робіт на об'єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій території. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
3.21 Реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Проведення капітального ремонту та реконструкції дійсно передбачають призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин.
Водночас, ПП «Август-Плюс» проводилися роботи з поточного ремонту орендованих приміщень.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що досліджені господарські операції по правочинам між позивачем та ПП «Профремонт» були реально здійснені, що повністю підтверджується наявністю належним чином оформлених первинних документів, такі операції пов'язані з господарською діяльністю підприємства, всі учасники господарських операцій володіли спеціальною податковою правосуб'єктністю, а висновок відповідача про безтоварність укладеного правочину є таким, що не відповідає дійсності, та не ґрунтується на належних доказах.
Як наслідок, вірним є висновок суду першої інстанції про протиправність податкових повідомлень-рішень від 05.03.2024 № 0003021070 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 534838,34 грн та № 00030240701 згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 455 972,50 грн.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 00030270701.
Судом встановлено, що вищевказаним податковим повідомленням-рішенням застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції за відсутність реєстрації податкових накладних в загальному розмірі 28 998,31 грн.
Позивач вважає безпідставним застосування відповідачем штрафних санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних на загальну суму обсягу постачання 375 965,69 грн за наслідками придбання послуг оренди невиробничого приміщення у AT «Укрпошта» в розмірі 18 798,31 грн.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що у ПП «Август-Плюс» відсутній обов'язок нарахування компенсуючого ПДВ в розмірі 75 193 грн на послуги з оренди невиробничого приміщення у AT «Укрпошта» з огляду на вищенаведені обставини.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 18 798,31 грн.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 00030280701 від 05.03.2024.
Так, в ході перевірки ПП «Август-Плюс», контролюючим органом встановлено у фіскальних чеках факт реалізації алкогольних напоїв протягом часу доби, на який рішенням уповноважених органів встановлено заборону продажу згідно баз даних ІС «Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» розділу «Данні чеків - Товари», а саме по магазину за адресою м. Горішні Плавні просп.. Героїв Дніпра, буд.63 через РРО фіскальний номер 3000772642 02.08.2022 здійснено реалізацію алкогольних напоїв до 12-00 год., а саме 02.08.2022 о 11:59 год.
У зв'язку з цим, відповідачем встановлено порушення позивачем ч.10 ст.153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6 800,00 грн.
Відповідно до ч.10 ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.
Порядок заборони торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1457 «Про затвердження Порядку заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях» (далі-Порядок).
Відповідно до п. 3 Порядку заборона торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в межах території, на які вводиться воєнний стан, запроваджується шляхом видання наказу військовим командуванням разом з військовою адміністрацією (у разі її утворення) з метою забезпечення громадської безпеки і порядку. Цим же наказом визначається час введення та строк дії заборони. Наказ доводиться до виконання органів місцевого самоврядування. Застосування процедур, передбачених Законом «Про засади державної регуляторної політики», як і для всіх нормативно-правових актів воєнного часу, в цьому випадку не вимагається.
Рішенням № 11 Ради оборони Полтавської області від 01 квітня 2022 року «Про невідкладні заходи для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави», прийнятим Полтавською обласною військовою адміністрацією, дозволити торгівлю алкогольними напоями і речовинами на спиртовій основі (продаж алкоголю військовослужбовцям і працівникам правоохоронних органів не здійснювати) на території Полтавської області з 12.00 години до 18.00 години починаючи з 02.04.2022 року. Дія рішення поширюється на всіх суб'єктів господарювання на території Полтавської області незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями отриману згідно з вимогами законодавства.
Розпорядженням Полтавської обласної військової адміністрації № 247 від 31.08.2022 «Про введення в дію рішення Ради оборони Полтавської області від 29 серпня 2022 року № 23» та Рішенням № 23 Ради оборони Полтавської області від 29 серпня 2022 року «Про невідкладні заходи для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави», прийнятим Головою Ради оборони Полтавської області - начальником Полтавської військової адміністрації встановлено заборону на продаж будь-яких алкогольних напоїв закладами торгівлі та громадського харчування на території Полтавської області, окрім визначеного для такого продажу часу, а саме з 12:00 до 18:00 починаючи з 01.09.2022.
Дія рішення поширюється на всіх суб'єктів господарювання на території Полтавської області незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями отриману згідно з вимогами законодавства.
Розпорядженням Полтавської обласної військової адміністрації № 437 від 14.12.2022 «Про введення в дію рішення Ради оборони Полтавської області від 13 грудня 2022 року № 32» та Рішенням № 32 Ради оборони Полтавської області від 13 грудня 2022 року «Про невідкладні заходи для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави», прийнятим Головою Ради оборони Полтавської області - начальником Полтавської військової адміністрації заборонено продаж будь-яких алкогольних напоїв закладами торгівлі та громадського харчування на території Полтавської області, окрім визначеного для такого продажу часу, а саме з 10:00 до 21:00 починаючи з 15.12.2022, з урахуванням заборони суб'єктам господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері реалізації алкогольних напоїв на продаж таких напоїв військовослужбовцям Збройних Сил України та працівникам правоохоронних органів.
Дія рішення поширюється на всіх суб'єктів господарювання на території Полтавської області незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями отриману згідно з вимогами законодавства.
З аналізу наведених норм вбачається, що на території Полтавської області в перевіряємий період було заборонено продаж будь-яких алкогольних напоїв закладами торгівлі та громадського харчування, окрім визначеного для такого продажу часу, а саме з 12:00 до 18:00.
Податковим органом за наслідками перевірки баз даних ІС «Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» виявлено фіскальний чек, яким реалізовано алкогольні напої до 12:00, а саме 02.08.2022 о 11:59 год.
Як зазначив позивач, така розбіжність в декілька секунд могла виникнути в наслідок не вірного відображення часу в самому РРО внаслідок перебоїв в електропостачанні (аварійні та планові відключення), адже автоматичної синхронізації всіх РРО з офіційним часом не відбувається.
В свою чергу, відповідач належних та допустимих доказів на підтвердження факту реалізації ПП «Август-Плюс» алкогольного напою із вказаними порушеннями, зокрема, фіскальних чеків за наслідками проведення контрольної розрахункової операції ні суду першої, ні апеляційної інстанції не надав.
При цьому, як вірно зауважив суд першої інстанції достовірно встановити таке порушення можливо лише в рамках фактичної перевірки, провівши контрольно-розрахункову операцію, перебуваючи безпосередньо в місці реалізації та зафіксувавши реальний час такого продажу.
З урахуванням наведеного, податкове повідомлення-рішення № 00030280701 від 05.03.2024 є протиправним та підлягає скасуванню, як правильно зазначив суд першої інстанції.
Щодо податкових повідомлень-рішень № 00030290701 та № 00030300701.
Як вбачається з акту перевірки, податковим органом за перевіряємий період діяльності позивача встановлено факти реалізації алкогольних напоїв з дублікатами марок акцизного податку у фіскальних чеках по магазинах за адресами:
- м. Горішні Плавні просп. Героїв Дніпра, буд 63 (через РРО 3000772642);
- м. Горішні Плавні вул. Конституції буд 14 а (через РРО 3000933496 та 3000933478).
Вказані обставини, на думку відповідача, свідчили про порушення позивачем ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»; п. 226.11 ст. 226 ПК України, як наслідок, ним застосовано до ПП «Авгус-Плюс» штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17 000,00 грн за кожну адресу.
За правилами п. 226.1 ст. 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (пункт 226.2 статті 226 ПК України).
Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України (п. 226.3 ст. 226 ПК України).
Підпунктом 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПК України встановлено, що суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов'язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм цього Кодексу, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п'ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробникам тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.
Відповідно до п. 226.8 ст. 226 ПК України кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки.
Виробники та імпортери тютюнових виробів ведуть облік та звітують про використання марок акцизного податку за видами марок (ТІ тютюн імпортний, ТВ тютюн вітчизняний) у кількісному виразі.
Згідно з п. 226.9 ст. 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
На виконання вказаної норми права Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 27.12.2010 № 1251, якою затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Положення № 1251, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 5 Положення № 1251 встановлені вимоги до марок акцизного податку під час їх виробництва.
Згідно з п. 20 Положення №1251 маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється виробниками зазначеної продукції.
Для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Для алкогольних напоїв імпортного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження:
пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення;
наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція);
пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів;
відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.
Відповідно до п. 226.11 ст. 226 ПК України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються.
При цьому, п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР) передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Водночас, п. 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну України від 21 січня 2016 року № 13 (далі - Положення №13) встановлено, що фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити, зокрема, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Згідно із п. 228.9 ст. 228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Відповідно до абз. 20 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Тобто, законодавцем визначена міра відповідальності у вигляді штрафу саме, зокрема за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв , алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
При цьому немаркованими вважаються, зокрема, алкогольні напої, марковані з відхиленням від вимог Положення № 1251, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 Положення № 1251 або за які не сплачено або сплачено не в належному розмірі акцизний податок, а підставою для притягнення до відповідальності згідно із наведеними положеннями є ухилення від сплати акцизного податку.
Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону № 481/95-ВР, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі - Порядок).
Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що підставами для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта господарювання, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання алкогольних напоїв, повинні додержуватись вимог абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону № № 481/95-ВР, ст. 226 ПК України та п. 20 Положення № 1251, щодо належного маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Колегія суддів зазначає, що необхідною передумовою застосування до суб'єкта господарювання рішення про застосування фінансових санкцій є наявність необхідних доказів на підтвердження порушення таким суб'єктом вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Відповідно до абз. 20 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР склад правопорушення утворює факт зберігання, транспортування чи реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
Судом встановлено, що податковий орган під час перевірки досліджував копії розрахункових документів з інформаційної бази ДПС України, на підставі яких встановив факт реалізації позивачем алкогольних напоїв маркованих МАП з однаковими реквізитами за серією та номером МАП.
Разом з тим, наявність описаних в акті перевірки фактів реалізації алкогольних напоїв з марками акцизного податку, що дублюються за жодних обставин не можуть ототожнюватися з тим, що алкогольні напої є немаркованими, адже це не відповідає ознакам, визначеним у п. 226.9 ст. 226 ПК України та п. 20 Положення № 1251.
Відповідачем ні суду першої ні апеляційної інстанції не надано належних та достатніх доказів, що підтверджують відсутність марок акцизного податку на алкогольних напоях чи їх пошкодження або маркування з відхиленням від вимог Положення № 1251, в тому числі фотофіксації, детального опису пошкоджених МАП у акті перевірки чи підстав.
В свою чергу, випадків, визначених п. 226.9 ст. 226 ПК України контролюючим органом не зафіксовано.
Посилання апелянта на інформаційну базу ДПС України, з якої останній встановив наявність дублювання МАП суд першої інстанції вірно визнав помилковим, оскільки податкова інформація не визнається належним доказом і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 02.04.2020 у справі № К/9901/25783/19.
Крім того, відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надано доказів несплати виробником вказаних алкогольних напоїв акцизного податку.
Також відповідачем за наслідками перевірки не встановлено саме відсутність марок акцизного податку на реалізованих алкогольних напоях, їх пошкодження або підробку, несплату акцизного податку, а фактично встановлено дублювання МАП, проте це є іншим видом порушення законодавства.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав притягнення до відповідальності ПП «Август-Плюс» за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, встановленої абз. 20 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Судом встановлено, що розпорядження №31-рл від 08.03.2024 в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями реєстраційний номер 16020308202300268 терміном дії з 09.03.2023 до 09.03.2024 та реєстраційний номер 16020308202300243 терміном дії з 13.03.2023 до 13.03.2024 прийнято на підставі податкових повідомлень-рішень №00030290701 та №00030300701.
Враховуючи, що за наслідками судового розгляду вищевказані податкові-повідомлення рішення визнані протиправними та скасовані, тому розпорядження в оскаржуваній частині також підлягає скасуванню.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеній нормі КАС України, відповідач не довів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень - рішень та розпорядження.
Отже, у спірних правовідносинах податковий орган діяв не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що прийняті податковим органом податкові повідомлення - рішення та розпорядження в оскаржуваних частинах не відповідають вимогам чинного законодавства, що є підставою для їх скасування.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 по справі № 440/3559/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова
Повний текст постанови складено 13.12.2024 року