10 грудня 2024 р.Справа № 480/13255/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,
за участю: секретаря судового засідання Щурової К.А.
позивача ОСОБА_1
представника позивача Пономаренка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 (суддя Глізько С.М.; м. Суми) по справі № 480/13255/23
за позовом ОСОБА_1
до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України
про визнання протоколу протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України (далі по тексту - відповідач, Центральна ВЛК ДПС України), у якому просить суд:
- визнати протиправним протокол № 310 від 31.10.2023 Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України в частині невключення всіх травм (захворювань), а саме: двобічний деформуючого гонартроз III стадії з частинами загостреннями та больовим синдромом; хондромаляція тіла надколінника III ст. зі значним порушенням функцій; гіпертанічна хвороба II стадії (гіпертензивне серце); гостра реакція на стрес з виходом в одужання; поширений міжхребцевий остеохандроз хребта - за наявності об'єктивних даних без порушення функцій; хронічна двобічна сенсоневральна втрата слуху з сприйняттям шепітної мови 4м на обидва вуха; зниження гостроти зору до 0,5 на обидва ока з корекцією 1,0/1,0, внаслідок складного міопічного астигматизму в 1,25 дптр.; аліментарне ожиріння 1 ступеня; стеатогепатоз, отриманих ОСОБА_1 , пов'язаних з захистом Батьківщини;
- зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Державної прикордонної служби України внести зміни до протоколу № 310 від 31.10.2023, доповнивши всі травми (захворювання), отримані ОСОБА_1 , а саме: двобічний деформуючого гонартроз III стадії з частинами загостреннями та больовим синдромом; хондромаляція тіла надколінника III ст. зі значним порушенням функцій; гіпертанічна хвороба II стадії (гіпертензивне серце); гостра реакція на стрес з виходом в одужання; поширений міжхребцевий остеохандроз хребта - за наявності об'єктивних даних без порушення функцій; хронічна двобічна сенсоневральна втрата слуху з сприйняттям шепітної мови 4м на обидва вуха; зниження гостроти зору до 0,5 на обидва ока з корекцією 1,0/1,0, внаслідок складного міопічного астигматизму в 1,25 дптр.; аліментарне ожиріння 1 ступеня; стеатогепатоз до причинно-наслідкового зв'язку - «Травма, ТАК, пов'язана з захистом Батьківщини», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржуване рішення (протокол) прийнято позивачем протиправно, оскільки відповідач поверхнево вивчив подані позивачем матеріали, у тому числі акти від 30.03.2023 за формою Нвс-1 та Нвс-5. Також, позивач вказує, що у свідоцтві про хворобу від 13.01.2023 за № 56/38 Госпітальної ВЛК ЛВМКЦ ДПСУ причиною захворювань вказано «Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» не придатний до військової служби, проте, таке формулювання причинно-наслідкового зв'язку можливе лише за відсутності акта службового розслідування. Тому, оскільки у даному випадку вказаний акт наявний, таке формулювання підлягає обов'язковому перегляду.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року по справі № 480/13255/23 в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України про визнання протоколу протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
Позивач, не погодившись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року по справі № 480/13255/23 та прийняте нове, визнавши протиправним протокол № 310 від 31.10.2023 Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України в частині невключення всіх травм (захворювань): Двобічний деформуючого гонартроз ІІІ стадії з частинами загостреннями та больовим синдромом, хондромаляція тіла надколінника ІІІ ст. зі значним порушенням функцій. Гіпертанічна хвороба ІІ стадії (гіпертензивне серце). Гостра реакція на стрес з виходом в одужання. Поширений міжхребцевий остеохандроз хребта, - за наявності об'єктивних даних без порушення функцій. Хронічна двобічна сенсоневральна втрата слуху з сприйняттям шепітної мови 4м на обидва вуха. Зниження гостроти зору до 0,5 на обидва ока з корекцією 1,0/1,0 внаслідок складного міопічного астигматизму в 1,25дптр. Аліментарне ожиріння 1 ступеня. Стеатогепатоз, отриманих ОСОБА_1 , пов'язаних з захистом Батьківщини.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що матеріали службового розслідування доводять причинно-наслідковий зв'язок між виконанням обов'язків військової служби під час захисту Батьківщини та отриманням пошкодження здоров'я позивача. Вказує, що висновки службового розслідування, викладені у формах актів Нвс-5, Нвс-1, є доказом отриманих травм та обов'язково повинні враховуватись при визначенні причинного зв'язку їх отримання, а тому є обов'язковими для прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва). Вважає, що ЦВЛК провела поверхневе вивчення матеріалів, поданих позивачем, не з'ясувала всі обставини отриманих травм, які обов'язково повинні бути вивчені, тому порушила порядок та процедуру встановлення причинно-наслідкового зв'язку захворювання. Відтак, рішення, оформлене протоколом № 310 від 31.10.2023, про диференціацію травм (захворювань) за різними підставами їх отримання є незаконним та протиправним.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, позивача та його представника, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що наказом голови Державної прикордонної служби України від 15 лютого 2023 року №199-ОС про особовий склад полковник ОСОБА_1 був звільнений з військової служби за підпунктом «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у відставку.
Наказом начальника Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені І. Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України від 28.02.2023 за № 77-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. 28.02.2023 визначено остаточною датою закінчення проходження військової служби.
Як зазначає позивач, останній після введення воєнного стану брав участь у заходах, у забезпеченні здійснення заходів національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії. З початку збройної агресії з боку російської федерації, а саме з 24.02.2022, кожного ранку о 07 годині 00 хвилин керівництвом ліцею було організовано щоденний огляд приміщень ліцею на їх цілісність та неушкодженість. 02.03.2022 близько 07 години 30 хвилин представниками підрозділів збройних сил та інших відомств російської федерації здійснено посягання на територіальну цілісність та недоторканість України шляхом ракетних обстрілів території військової частини НОМЕР_1 та території ліцею, а саме: казарм, приміщення штабу та інших приміщень, розташованих на території військової частини, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що призвело до тяжких наслідків. У результаті ракетного обстрілу ОСОБА_1 отримав вибухово-хвильову травму та травму колінних суглобів. У період з 02.05.2022 по 08.11.2022 ОСОБА_1 перебував на лікуванні, внаслідок отриманих у зв'язку із захистом Батьківщини травм.
Після лікування, 29.10.2022 позивач був направлений начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовою частиною НОМЕР_1 ) на ВЛК. До направлення додано медичну характеристику, видану завідуючим відділення охорони здоров'я ліцею, на полковника ОСОБА_1 від 03.05.2022, у якій зазначалось, що наявний діагноз - посттравматичний двобічний гонатроз. Пошкодження менісків лівого колінного суглобу, стан після меніскектомії. Функція статики та ходи порушена помірно. 02.03.2022 звернувся за медичною допомогою з приводу забію нижніх кінцівок внаслідок вибухо-хвильової травми після ворожого обстрілу.
Довідкою військово-лікарської комісії №199 від 08.11.2022 встановлено двобічний післятравматичний гонартроз: ліворуч III ступеню, праворуч II ступеню. Стан після оперативного лікування від 30.08.2022 - парціальна меніскектомія правого колінного суглобу, дебридмент; 11.10.2022 - парціальна меніскектомія лівого колінного суглобу, дебридмент, Комбінована контрактура обох колінних суглобів, ПФС III. Функція статики та ходи значно порушена.
05.12.2022 заступник голови ДПСУ направив ОСОБА_1 до Львівського військово-медичного клінічного центру для проходження лікування, де встановлено діагноз: Залишкові явища групової травми обох колінних суглобів 02.03.2022, травматичного ушкодження менісків обох колінних суглобів, операцій: ортроскопії, парціальної меніскектомії правого колінного суглобу 30.08.2022; артроскопїї, паціальної меніскектомії лівого колінного суглобу 11.10.2022 - у вигляді асептичного некрозу латерільних надвиростків обох стегневих кісток, деформуючого ортрозу обох колінних суглобів III ступеня, розгинальної контрактури обох колінних суглобів з значним порушенням функцій. Гіпертанічна хвороба II стадії (гіпертензивне серце, ангіопатія судин сітківки). Посттравматичний стресовий розлад при помірно виражених. Короткочасних проявах з астенічним синдромом. Поширений міжхребцевий остеохандроз хребта, - за наявності об'єктивних даних без порушення функцій. Хронічна двобічна сенсоневральна втрата слуху з сприйняттям шепітної мави 4м на обидва вуха. Зниження гостроти зору до 0,5 на обидва ока з корекцією 1,0/1,0 внаслідок складного міопічного астигматизму в 1,25дптр. Аліментарне ожиріння 1 ступеня. Стеатогепатоз.
З метою встановлення придатності до військової служби Львівським військово-медичним клінічним центром (ВЛК) 13.01.2023 видано свідоцтво про хворобу, в якому вказано, що позивач непридатний до військової служби, захворювання, ТАК, пов'язано з проходженням військової служби.
27.03.2023 позивач отримав 2-гу групу інвалідності.
29.03.2023 складений та 30.08.2023 затверджений головою Державної прикордонної служби України акт 10/02-23 (форма НВС-1) про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби (полковник ОСОБА_2 ), у пункті 6 якого, окрім іншого, зазначено: «З пояснень працівників - помічника начальника ліцею ОСОБА_12 та водія транспортного засобу ОСОБА_4 встановлено, що під час слідування за військовослужбовцями генерал-майором ОСОБА_5 , полковником ОСОБА_6 , підполковником ОСОБА_7 , побачили, як останні від вибуху впали на підлогу ( ОСОБА_8 був привалений дверима, ОСОБА_9 лежав на спині, а ОСОБА_10 лежав на животі). ОСОБА_11 побіг кликати на допомогу медичних працівників, а ОСОБА_12 залишився надавати допомогу потерпілим та видимих ушкоджень у них не побачив. В п.7 та п.9 вказаного акту зазначено, що причиною нещасного випадку є протиправні дії військовослужбовців збройних сил російської федерації, в умовах військової агресії з боку російської Федерації, які вчинені на території України. Діагноз, згідно з довідкою закладу охорони здоров'я: Пошкодження менісків правого колінного суглобу. Посттравматичний правобічний гонартроз II ст. (від 30.08.2022). Посттравматичний двобічний гонартроз зліва III ст.« справа II ст. Пошкодження менісків правого колінного суглобу, (від 11.10.2022). Відповідно до довідки від 02.03.2022, виданої завідувачем відділення охорони здоров'я Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені І.Г. Харитоненка ОСОБА_15 Вибухово-хвильова травма колінних суглобів.
Також, 29.03.2023 складений та 30.08.2023 затверджений головою Державної прикордонної служби України акт 10-23 (форма НВС-5) розслідування нещасного випадку, що стався 02 березня 2022 року близько 07.20 у Державному ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені І.Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України. У вказаному акті повторюється зміст вищевказаних фактичних обставин, а також зазначається висновок, що груповий нещасний випадок уважається таким, що стався з генерал-майором ОСОБА_5 , полковником ОСОБА_6 , підполковником ОСОБА_7 під час виконання ними обов'язків військової служби, відповідно до вимог частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
21.07.2023 позивач звернувся з заявою до ЦВЛК, в якій просив переглянути постанову госпітальної ВЛК ЛВМКЦ ДПСУ №М17 від 13.01.2023, свідоцтво про хворобу №56038, щодо визначення причинного зв'язку захворювань (травми, контузії, каліцтва), отриманих ним, та змінити формулювання причинного зв'язку. Підставою для написання заяви слугували результати службового розслідування Адміністрації ДПСУ від 30.03.2023, акти форми Нвс5 за № 10-23 від 29.03.2023, Нвс 1 за № 10/1-23 від 29.03.2023.
ЦВЛК листом від 04.08.2023 № 3000/442 звернулась до позивача та запропонувала надати документи про проходження військової служби та всі наявні медичні документи, що характеризують стан здоров'я.
19.08.2023 позивач направив відповідачу всю наявну у нього запитувану інформацію.
Листом № 3000/690 від 17.11.2023 ЦВЛК направила позивачу витяг з протоколу засідання ЦВЛК №310 від 31.10.2023, де зазначила наступне:
«Травма (захворювання) колишнього військовослужбовця ОСОБА_13 , 1980 року народження, який з 01.08.1997 по 21.03.2019 проходив військову службу в ЗСУ, з 21.03.2019 по 15.02.2023 військову службу за контрактом в ДПС України, звільнений з військової служби за станом здоров'я: Залишкові явища операцій: артроскопії, парціальної меніскектомії правого колінного суглобу (30.08.2022), артроскопії парціальної меніскетомії лівого колінного суглобу (11.10.2022) по причині пошкодження менісків обох колінних суглобів, у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців.
Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.
Захворювання: Двобічний деформуючий гонартроз III стадії з частими загостреннями та больовим синдромом, хондромаляція тіла надколінника III ст. зі значними порушеннями функцій. Гіпертонічна хвороба II ст. (гіпертензивне серце). Гостра реакція на стрес з виходом в одужання. Поширений міжхребцевий остеохондроз -за наявності об'єктивних даних без порушень функцій. Хронічна двобічна сенсоневральна втрата слуху зі сприйняттям шепітної мови 4м. на обидва вуха. Зниження гостроти зору до 0,5 на обидва ока з корекцією 1,0/1,0 внаслідок складного міопічного астигматизму в 1,25 дптр. Аліментарне ожиріння ОСОБА_14 .
Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
Постанову госпітальної Львівського ВМКЦ від 13.01.2023 № 56/38 в частині причинного зв'язку захворювання - скасувати (визнати такою, що втратила чинність)».
Позивач, вважаючи, що дані висновки ЦВЛК не ґрунтуються на належних доказах, оскільки окрім іншого, ЦВЛК провела поверхневе вивчення матеріалів поданих позивачем, не з'ясувала всі обставини отриманих травм, які обов'язково повинні бути вивчені, тому порушила порядок та процедуру встановлення причинно-наслідкового зв'язку захворювання, звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваного протоколу № 310 від 31.10.2023 Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі по тексту - Закон № 2232).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2232, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частиною 2 статті 1 Закону № 2232, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 статті 1 Закону № 2232 передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною 5 статті 1 Закону № 2232 передбачено, що від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232, щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
За приписами частин 1, 2, 3 ст. 2 Закону № 2232, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Частиною 4 статті 2 Закону № 2232 встановлено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Як вбачається з матеріалів справи, спірним у даній справі є протокол № 310 від 31.10.2023 Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України в частині невключення всіх травм (захворювань), отриманих ОСОБА_1 , пов'язаних з захистом Батьківщини;
Так, порядок проведення військово-лікарськими комісіями Держприкордонслужби медичного огляду військовослужбовців Держприкордонслужби з метою визначення їх придатності за станом здоров'я до військової служби (роботи за фахом), установлення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв, визначається Положенням про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затвердженим наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України № 333 від 06.05.2009, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2009 за № 570/16586 (далі по тексту - Положення).
Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІ Положення, основними завданнями військово-лікарських комісій Держприкордонслужби є:
організація та проведення медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення;
медичний відбір громадян України для проходження військової служби за контрактом у Держприкордонслужбі;
оцінка результатів медичного огляду військовослужбовців, осіб, які є кандидатами на військову службу в Держприкордонслужбі, осіб, які вступають до навчальних закладів Держприкордонслужби, і розроблення пропозицій щодо вдосконалення цієї роботи;
визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби, причинного зв'язку захворювань, поранень, травм контузій і каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу у Держприкордонслужбі;
визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у колишніх військовослужбовців Держприкордонслужби;
визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв, що спричинили смерть військовослужбовців Держприкордонслужби;
визначення за станом здоров'я можливості проживання за кордоном членів сімей військовослужбовців, які направляються за кордон у довгострокові закордонні відрядження, на навчання, при виїзді останніх за кордон або при переміщенні їх по службі з переїздом в інші регіони України;
розроблення методичних рекомендацій до медичного огляду, вимог до стану здоров'я, фізичного розвитку та індивідуальних психофізіологічних особливостей військовослужбовців Держприкордонслужби, кандидатів на військову службу в Держприкордонслужбі, кандидатів до вступу на навчання до ВВНЗ.
Для виконання зазначених завдань у Держприкордонслужбі створюються Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК), постійно та тимчасово діючі військово-лікарські комісії (ВЛК), а також постійно діючі лікарсько-льотні комісії. (пункт 2 глави 1 розділу ІІ Положення)
Пунктом 3 глави 1 розділу ІІ Положення передбачено, що ЦВЛК та ВЛК приймають постанови, які оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв.
Пунктом 4 глави 1 розділу ІІ Положення встановлено, що у прийнятті постанов усі ВЛК та ЛЛК є незалежними. У своїй роботі вони керуються Основами законодавства України про охорону здоров'я, Законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктом 1 глави 4 розділу ІІІ Положення, направлення на медичний огляд проводиться начальниками відповідних органів Держприкордонслужби, де проходить службу військовослужбовець, військовою прокуратурою, судами, головою ЦВЛК, начальниками закладів охорони здоров'я Держприкордонслужби за місцем лікування.
Медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби військовослужбовців, які одержали захворювання, поранення, травму, контузію, каліцтво під час захисту держави, участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національного контингенту та національного персоналу у країнах, де ведуться бойові дії, або захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, здійснюється ВЛК тільки після закінчення стаціонарного лікування в закладі охорони здоров'я та досягнення визначеного наслідку (результату) лікування захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва. (пункт 20 глави 4 розділу ІІІ Положення)
На виконання пункту 1 глави 11 розділу ІІІ Положення, постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. ВЛК при винесенні постанови оцінює висновки лікарів за результатами медичного огляду в закладі охорони здоров'я Держприкордонслужби, документи особи, які характеризують стан її здоров'я, з інших закладів охорони здоров'я (результати обстежень, висновки лікарів і спеціалістів тощо) за наявності, які є додатковими матеріалами для встановлення діагнозу.
У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні, у разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК.
Згідно з пунктом 2 глави 11 розділу ІІІ Положення, постанови ВЛК відповідно до цього Положення розглядаються, затверджуються, контролюються та переглядаються ЦВЛК. За рішенням ЦВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Приписами пунктів 1, 2 глави 12 розділу ІІІ Положення передбачено, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців Держприкордонслужби встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців Держприкордонслужби при медичному огляді визначають постійно діючі госпітальні (гарнізонні) ВЛК, у складних випадках - ЦВЛК.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 глави 12 розділу ІІІ Положення, постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у формулюванні "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини" приймається у разі, якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії та флоту в роки Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), а також при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота), або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань.
Пунктом 6 глави 12 розділу ІІІ Положення встановлено, що постанова ВЛК про причинний зв'язок гострого професійного захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається з урахуванням відомостей, зазначених у формах Нвс-5, Нвс-1, НПвс, довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Пунктом 11 глави 12 розділу ІІІ Положення передбачено, що у разі відсутності у свідоцтві про хворобу або довідках ВЛК колишніх військовослужбовців постанов ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв, неналежного їх оформлення або незгоди з постановою, а також у разі наявності в документах записів про звільнення з Держприкордонслужби (Прикордонних військ України) через хворобу чи за станом здоров'я ЦВЛК розглядає зазначені документи, направлені військовим комісаріатом.
За наявності підстав для зміни (перегляду) постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва, зазначених у свідоцтві про хворобу або довідці ВЛК, постанова ВЛК у разі прийняття нової постанови підлягає скасуванню (відміні).
Отже, системний аналіз вказаних норм, дає підстави для висновків про те, що встановлення діагнозу та причинного зв'язку захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва належить до компетенції ВЛК та ЦВЛК, яка реалізується шляхом прийняття відповідних постанов. Основними документами, на підставі яких приймаються постанови ВЛК та ЦВЛК є висновки лікарів за результатами медичного огляду в закладах охорони здоров'я Держприкордонслужби, а документи, які характеризують стан здоров'я військовослужбовця з інших закладів охорони здоров'я, є додатковими матеріалами для встановлення діагнозу.
Разом з цим, при визначенні причинного зв'язку гострого професійного захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва), ВЛК та ЦВЛК зобов'язані враховувати відомості, зазначені у формах Нвс-5, Нвс-1, НПвс, довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Водночас, підставою для прийняття постанови про причинний зв'язок захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва) у формулюванні "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини", є не наявність форм Нвс-5, Нвс-1, НПвс, а підтверджений документально факт отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії та флоту в роки Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), а також при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота), або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань.
Як вбачається з матеріалів справи, аргументуючи підстави для визнання протиправним та скасування рішення ЦВЛК щодо відмови у перегляді постанови ВЛК про встановлення причинного зв'язку захворювання, ОСОБА_1 вказує на поверхневе вивчення відповідачем матеріалів, поданих позивачем, у тому числі актів від 30.03.2023 за формою Нвс-1 та Нвс-5. Позивач зазначає, що у свідоцтві про хворобу від 13.01.2023 за № 56/38 Госпітальної ВЛК ЛВМКЦ ДПСУ причиною захворювань вказано «Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» не придатний до військової служби, проте таке формулювання причинно-наслідкового зв'язку можливе лише за відсутності акта службового розслідування, однак у даному випадку вказаний акт наявний, а тому таке формулювання підлягає обов'язковому перегляду.
Втім, з огляду на встановлені обставини та нормативне регулювання спірних правовідносин, колегія суддів не може погодитись з указаними доводами ОСОБА_1 , оскільки сама по собі наявність актів, складених за формою Нвс-1 та Нвс-5, не зумовлює безумовне виникнення у військовослужбовця права на встановлення причинного зв'язку захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва у формулюванні «Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
Колегія суддів наголошує на тому, що при прийнятті рішення щодо причинного зв'язку, зазначені акти мають враховуватись ВЛК чи ЦВЛК, проте, підставою для встановлення згаданого причинного зв'язку є виключно медичні документи, які достеменно підтверджують факт отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини або в інших передбачених випадках.
Як вбачається з пояснень відповідача, позивач проходив стаціонарне медичне обстеження у ЛВМКЦ з 08.12.2022 по 23.12.2022 (медична карту стаціонарного хворого № 2966 та з 11.01.2023 по 13.01.2023 - медична карта стаціонарного хворого № 169).
Після проведення необхідних обстежень та аналізів позивача було оглянуто госпітальною ВЛК 13.01.2023, складено свідоцтво про хворобу № 56, в якому зазначено наступні діагнози: «Двобічний деформуючий гонартроз III стадії з частими загостреннями та больовим синдромом, хондромаляція тіла надколінника III стадії зі значними порушеннями функцій. Залишкові явища операцій: артроскопії, парціальної меніскектомії правого колінного суглобу (30.08.2022р.), артроскопії, парціальної меніскектомії лівого колінного суглоба (11.10.2022р.), по причині пошкодження менісків обох колінних суглобів, - у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців.
Гіпертонічна хвороба II стадії (гіпертензивне серце). Гостра реакція на стрес з виходом в одужання. Поширений міжхребцевий остеохондроз, - за наявності обєктивних даних без порушень функції. Хронічна двобічна сенсоневральна втрата слуху зі сприйняттям шепітної мови 4м на обидва вуха. Зниження гостроти зору до 0,5 на обидва ока з корекцією1,0/1,0, внаслідок складного міопічного астигматизму в 1,25дптр. Аліментарне ожиріння I ступеня. Стеатогепатоз».
За статтями 61 «а», 39 «б» графи III Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб), позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Також, винесено постанову про причинний зв'язок захворювань з проходженням військової служби.
На виконання вимог п. 2 глави 11 Розділу III Положення, свідоцтво про хворобу №56 від 13.01.2023 направлялося до ЦВЛК на затвердження разом з медичними картами стаціонарного хворого №2966 та №169, після вивчення матеріалів медичної карти стаціонарного хворого ЦВЛК не виявила порушень процедури проведення медичного огляду з боку госпітальної ВЛК ЛВМКЦ та застосування відповідних статей Розкладу хвороб, затвердила свідоцтво про хворобу № 56 постановою № 38 від 01.02.2023.
Згідно з актами №10/02-23 від 30.03.2023 (форми Нвс-1 та Нвс-5), внаслідок ракетного обстрілу службової будівлі, 02.03.2022 позивач отримав травмування, згідно з довідкою завідуючого медичної частини Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Харитоненка "Вибухово-хвильова травма колінних суглобів, рекомендована консультація травматолога", об'єктивний статус описаний неінформативно "біль в ділянці колінних суглобів, обмеження функції та їх набряк".
Відповідно до виписних епікризів за результатами стаціонарного лікування в період з 30.08.2022 по 13.01.2023, виявлено пошкодження менісків обох колінних суглобів, з приводу чого виконувалося оперативне лікування. При проходженні медичного огляду ВЛК у ЛВМКЦ акти розслідування про нещасний випадок отримання травми колінних суглобів не були надані.
Враховуючи викладене, з урахуванням наданих військово-облікових та медичних документів, у комісії були підстави переглянути постанову госпітальної ВЛК ЛВМКЦ від 13.01.2023 №56/38 про причинний зв'язок пошкоджень колінних суглобів (травми) і винести її в формулюванні: «Залишкові явища операції: артроскопії, парціальної меніскектотомії правого колінного суглоба (30.08.2022), артроскопії парціальної меніскектомії лівого колінного суглобу (11.10.2022) по причинні пошкодження менісків обох колінних суглобів, у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців, - травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.»
На підставі вищезазначеного, комісія склала протокол засідання № 310 від 31.10.2023, яким постанову госпітальної ВЛК ЛВМКЦ від 13.01.2023 № 56/38 в частині причинного зв'язку скасувала, і винесла нову - «травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини», проте постанова про причинний зв'язок інших захворювань залишилась без змін у зв'язку із відсутністю у позивача документів, які б відповідали вимогам п.п. 5 п.4 ст. 12 Розділу III Положення.
З викладеного вище вбачається, що саме надані позивачем нові документи та їх дослідження відповідачем стали підставою для зміни останнім причинно-наслідкового зв'язку щодо частини захворювань позивача, у зв'язку з чим і було прийнято оскаржуване рішення.
Колегія суддів враховує, що при розгляді по суті спору в адміністративних справах, у яких оспорюються рішення лікарських комісій, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому така оцінка виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зазначив, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Також, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відповідність оскаржуваного рішення ЦВЛК критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 по справі № 480/13255/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді В.Б. Русанова Т.С. Перцова
Повний текст постанови складено 13.12.2024 року