ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23226/24
провадження № 3/753/8042/24
"05" грудня 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Бондаренко М.С., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановила:
До Дарницького районного суду м. Києва 27 листопада 2024 року надійшли протоколи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП, що постановою судді від 05 грудня 2024 року об'єднані в одне провадження.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 01 листопада 2024 року серії ЕПР1 № 163933, водій ОСОБА_1 01 листопада 2024 року, о 12 год. 51 хв., у м. Києві, на вул. Драгоманова, 1Д керуючи транспортним засобом «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечного інтервалу, не вжив заходів для безпечного об'їзду, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_2 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 01 листопада 2024 року серії ЕПР1 № 163926, водій ОСОБА_1 01 листопада 2024 року, о 12 год. 51 хв., у м. Києві, на вул. Драгоманова, 1Д керуючи транспортним засобом «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП місце пригоди залишив. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 01 листопада 2024 року серії ЕПР1 № 163926, водій ОСОБА_1 01 листопада 2024 року, о 12 год. 51 хв., у м. Києві, на вул. Драгоманова, 1Д керуючи транспортним засобом «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови, поведінка яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на місці зупинки за допомогою тесту «Драгер» та в медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився на бодікамеру поліцейського. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснив, що 01 листопада 2024 року керував власним автомобілем та біля обіду прибувши до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вжив невелику кількість алкоголю, оскільки це був його вихідний день. Опісля, через менш ніж пів години вирішив спуститись до своєї машини та сидячи за кермом запаркованого автомобіля, коли допивав пиво, до нього підійшли працівники поліції, які почали стверджувати, що він вчинив ДТП у стані сп'яніння та втік. Вказав, що можливо дійсно, до того як він вжив алкогольні напої, могло відбутись зіткнення за участі його автомобіля, проте такого він не відчув, тому і поїхав з місця пригоди. Підсумовуючи викладене, просив закрити справу стосовно нього за ст. 122-4 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні адвокат Цьома Р.А. вказав, що ОСОБА_1 визнає факт керування транспортним засобом у проміжок час до того як він вжив алкогольні напої, тобто вчинення дорожньо-транспортної пригоди, однак він не визнає залишення місця ДТП та керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як працівники поліції ОСОБА_1 не зупиняли його після вживання алкогольних напоїв. На відеозаписі з матеріалів справи також відсутній факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки працівниками поліції. З вказаного відеозапису лише вбачається, що події, які на ньому зафіксовані відбувалися майже через годину після того, як він вчинив дорожньо-транспорту пригоду, тому вважає твердження про те, що ОСОБА_1 01 листопада 2024 року о 12 год. 51 хв. залишив місце ДТП керувавши при цьому транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння є виключно припущенням, яке нічим не підтверджується. Таким чином, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його адвоката, дійшла таких висновків.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, в тому числі: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
На підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення від 01 листопада 2024 року серії ЕПР1 № 163911; протокол про адміністративне правопорушення від 01 листопада 2024 року серії ЕПР1 № 163926 за ст. 122-4 КУпАП; протокол про адміністративне правопорушення від 01 листопада 2024 року серії ЕПР1 № 163933; схема місця ДТП; пояснення водійки «Hyundai» державний номерний знак НОМЕР_2 , рапорти працівників поліції, водійське посвідчення ОСОБА_1 ; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; DVD-R диск з бодікамери поліцейських.
Суддя, дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, оцінила докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши вказані матеріали справи суд дійшов висновків, що ними підтверджується факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.
Стосовно версії про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння в момент ДТП, слід зазначити наступне.
Як видно з доданих до матеріалів справи відеозаписів, на них зафіксовано, що після того, як до автомобіля підійшли співробітники поліції, ОСОБА_1 перебував в автомобілі на сидінні водія, будь-яких заперечень про те, що він не керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння останній не висловлював. З боку ОСОБА_1 лунали лише твердження про непричетність до дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась, а також декілька разів повторював наступне: «я нічого не робив», «відстаньте від мене. (04 хв. 45 с. - 05 хв. 20 с. відеозапису). Окрім цього, останній демонстративно у присутності працівників поліції перебуваючи на місці водії зробив декілька ковтків пива (07 хв. 50 с. відеозапису).
Вже після певного проміжку часу ОСОБА_1 взагалі не заперечував в розмові з поліцейськими вказаної обставини (дорожньо-транспортної пригоди), а лише вважав цей проступок (пошкодження іншого автомобіля) зовсім незначним, та що буде вирішено за участі страхової компанії.
Далі із матеріалів відеозапису чітко вбачається, що працівник поліції зазначає ОСОБА_1 про можливість пройти огляд на стан сп'яніння як на місці зупинки, або поїхати у медичний заклад і пройти огляд у медичному, або у особи є право відмовитися від проходження такого огляду (04 хв. 30 с. відеозапису).
Пропозиція пройти огляд у медичному закладі була доведена до відома особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Також працівником поліції був наданий час на прийняття відповідного рішення.
Після категоричної відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, працівники поліції в черговий раз пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі, ОСОБА_1 повторно відмовляється. Далі знову неодноразово звучить пропозиція пройти огляд на стан сп'яніння, ОСОБА_1 у категоричній формі відмовляється як на місці зупинки, так і в медичному закладі (34 хв. 00 с. відеозапису).
Отже, із поведінки ОСОБА_1 , зафіксованої на відеозаписі, вбачається його принципове не бажання проходити огляд на стан сп'яніння.
Твердження про те, що ОСОБА_1 вжив алкогольні напої після, а не до дорожньо-транспортної пригоди котре призвело до зіткнення (яке він начебто не відчув) приймаються критично. Власне попри позицію зазначену у судовому засіданні ОСОБА_1 не дав чітких, послідовних свідчень в хронологічному порядку, не допоміг встановити причинний зв'язок між його діями та наслідками.
Крім цього, суду не надано обґрунтованих пояснень з якої причини ОСОБА_1 , після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка була очевидною для сторонніх спостерігачів втік. Ця обставина дозволяє стверджувати, що ОСОБА_1 не вважав за необхідне владнати цю ситуацію у той конкретний момент, а також не надано пояснення щодо мотивів втечі, адже як з'ясувалось судом ОСОБА_1 все ж таки через декілька днів зателефонував іншій учасниці цієї дорожньо-транспортної пригоди задля вирішення цього питання.
Відтак, суд вважає, що долучені до матеріалів справи докази, зокрема відеозаписи, що були зроблені з нагрудної відеокамери інспекторів патрульної поліції стосуються вчинених правопорушень, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Порушень при провадженні справи про адміністративне правопорушення з боку працівників поліції при дослідженні матеріалів та перегляді відеозаписів судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що у справі зібрано достатньо доказів, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними та належними, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130, КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Частиною 1 ст. 36 КУпАП, яка регулює порядок накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень, передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Втім, частиною 2 цієї статті встановлено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З цих трьох адміністративних правопорушень, що ставляться у провину ОСОБА_1 найбільш серйозним за санкцією статті є передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя враховує дані про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи, беручи до уваги ступень тяжкості вчинених правопорушень, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом.
На переконання судді, накладання такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчинених адміністративних правопорушень та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. 124, ст. 122-4, ч. 1 ст. 130, статтями 23, 33, 40-1, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ухвалила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 років.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу у сумі 34 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Марина БОНДАРЕНКО