Справа №705/3938/24
3/705/2015/24 ПОСТАНОВА
04.12.2024 м.Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , такого, що не працює,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 30.06.2024 серії ААБ № 185291 ОСОБА_1 30.06.2024 о 13.00 годині у с. Колодисте по вул. Гагаріна, 35, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, не вибрав безпечну швидкість руху, здійснив наїзд на камінь, від чого автомобіль Дачія Сандеро д.н. НОМЕР_1 відкинуло в електроопору, в результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив п.п. 2.3 б, 10.1, 12.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
24.09.2024 до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Цімохи Р.Р., в якому вказано, що ОСОБА_1 категорично не визнає вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. 30.06.2024 транспортним засобом ОСОБА_1 не керував, жодного правопорушення не вчиняв. При складанні матеріалів про адміністративне правопорушення працівниками поліції допущено низку порушень та не було встановлено: хто керував транспортним засобом; коли мала місце ДТП; при яких обставинах мала місце ДТП; працівниками поліції не роз'яснено ОСОБА_1 його права; не зрозуміло з чого взято, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Просив провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу і події адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні адвокат Цімоха Р.Р. підтримав раніше подане клопотання та просив його задовольнити.
У зв'язку з невизнанням вини ОСОБА_1 було відкладено розгляд справи для виклику свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для надання пояснень у судовому засіданні.
Однак указані свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судові засідання не з'явилися, причини неявки невідомі, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Зважаючи на процесуальні строки розгляду справи та строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, 04.12.2024 у судовому засіданні суддя дійшов висновку про недоцільність подальшого відкладення розгляду справи для очікування свідків та доцільність розгляду справи про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів.
Вислухавши пояснення адвоката Цімохи Р.Р., дослідивши матеріали справи відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя дійшов такого висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні у справі «OHalloran and Francis v. The United Kingdom»[GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктами правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП для того, щоб порушення вважалося завершеним (доведеним до кінця і таким, що підлягає оформленню і покаранню), потрібні факти - особа водій повинна експлуатувати автомобіль (керувати автомобілем, їхати, залишити в стані, через який в подальшому буде порушено правила дорожнього руху) і заподіяння або спричинення збитку.
Як слідує зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 185291 від 30.06.2024, ОСОБА_1 ставиться у провину недотримання вимог п.п. 2.3 б, 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п. 2.3 б Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з п. 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Із наданих суду доказів неможливо однозначно встановити, що транспортним засобом керував саме ОСОБА_1 , що механічні пошкодження транспортний засіб одержав саме у вказані у протоколі про адміністративне правопорушення дату і час та такі пошкодження утворилися саме у зв'язку з порушенням вимог зазначених пунктів ПДР.
За наведених вище обставин скеровані до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), тож, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям у частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.
Зважаючи на вищевикладене, досліджені матеріали справи, відсутність достатніх та переконливих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 , наявність сумнівів щодо винуватості останнього, які тлумачаться на його користь, суддя приходить до переконання про необхідність закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 251, 256, 284, 287 КУпАП,
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Уманський міськрайонний суд Черкаської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.І.Єщенко