Справа № 450/669/24 Провадження № 2/450/925/24
13 грудня 2024 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Мусієвського В.Є.
при секретарі Расяк С.М.
розглянувши в залі суду м. Пустомити матеріали заяви представника третьої особи Міськевич Миколи Миколайовича Микуш Дмитра Михайловича про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Рівненської області на розгляд у межах справи № 918/1061/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи ОСОБА_1 , про визнання майнових прав, -
15 лютого 2024 року до Пустомитівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи ОСОБА_1 , про визнання майнових прав.
Ухвалою судді від 13 березня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
15 квітня 2024 року представником заявника ОСОБА_4 подано заяву про вступ ОСОБА_5 у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Протокольною ухвалою суду від 29 травня 2024 року у задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_4 про вступ ОСОБА_5 у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відмовлено.
15 жовтня 2024 року представником позивача ОСОБА_2 ОСОБА_6 подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою від 17 жовтня 2024 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_6 про забезпечення позову відмовлено.
10 грудня 2024 року представником третьої особи ОСОБА_1 подано заяву про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Рівненської області на розгляд у межах справи № 918/1061/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Мотивував заяву тим, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04 грудня 2024 року відкрито провадження у справі № 918/1061/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Зазначив, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство боржника. З огляду на вказане, просив заяву задовольнити.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подану заяву про передачу справи за підсудністю та матеріали цивільної справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII (далі - Кодекс № 2597-VIII).
Приписами ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частиною 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14 травня 2020 року у справі №903/69/18 зазначає, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо концентрації всіх спорів у межах справи про банкрутство. Так, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Така ж правова позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 918/420/16, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №908/4057/14, від 11 липня 2018 року у справі № 922/3040/17, від 29 листопада 2019 у справах №908/130/15-г, № 923/1194/17, від 05 лютого 2020 у справі № 921/557/15-г.
У постановах від 15 травня 2019 року у справі № 289/2217/17, від 12 червня 2019 року у справі № 289/233/18, від 19 червня 2019 року у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикції усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.
Таким чином, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію 21 жовтня 2019 року Кодексу України з процедур банкрутства повинен відбуватися саме і виключно Господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Така правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у її постановах від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19).
Випадки передачі справ з одного суду до іншого при розгляді справи в порядку цивільного судочинства визначені ст. 31 ЦПК України, згідно якої до підстав такої передачі відносяться наступні: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
Таким чином, суд зазначає, що оскільки ЦПК України не містить положень щодо дій суду у випадку відкриття стосовно боржника провадження з приводу банкрутства, то в такому випадку необхідно керуватись ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.
При цьому, судом враховується правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц в якій зазначено, що зі змісту норм Кодексу України з процедур банкрутства убачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача. Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства. З огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позови до боржника, який перебуває в процедурі банкрутства, повинні розглядатись в межах справи про банкрутство.
Судом встановлено, що Господарським судом Рівненської області 04 грудня 2024 року постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі № 918/1061/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Водночас, провадження у даній цивільній справі № 450/669/24 відкрито 13 березня 2024 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи ОСОБА_1 , про визнання майнових прав.
Частиною 1 ст. 42 ЦПК України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
В межах даної цивільної справи № 450/669/24 ОСОБА_1 перебуває у процесуальному статусі третьої особи, а не сторони спору, з огляду на що, із врахуванням приписів ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про неплатоспроможність (банкрутство), в межах цієї справи не уповноважений вирішувати майновий спір, в якому боржник не є стороною спору.
Отже, даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства у межах справи № 918/1061/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви представника третьої особи ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 247, 259, 260, 261, 354 ЦПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, -
У задоволенні заяви представника третьої особи Міськевич Миколи Миколайовича Микуш Дмитра Михайловича - відмовити.
Ухвало остаточна та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Мусієвський В.Є.