Справа № 645/7339/24
Провадження № 1-кс/645/1824/24
13 грудня 2024 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221190001603 від 07.12.2024 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194 КК України,
Прокурор Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 , звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з клопотанням, в якому просить накласти арешт на речовий доказ - шапка чорного кольору, яку 12.12.2024 року добровільно видала працівникам поліції гр. ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що невстановлена особа 07.12.2024, знаходячись поблизу приміщення центрального розподільчого теплового пункту Немишлянської філії за адресою: м. Харків, вул. Бригади Хартія 42-А, намагалась шляхом підпалу, пошкодити вікно належне КП "ХТМ", чим було завдано матеріальної шкоди власнику майна.
За даним фактом 07.12.2024 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221190001603 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України.
Також, невстановлена особа 07.12.2024 близько 02:25 год. знаходячись за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, буд. 25, вчинила підпал приміщення відділення №111, служби доставки "Нова Пошта", чим спричинила матеріальну шкоду.
За даним фактом 07.12.2024 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221190001607 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
07.12.2024 постановою прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 кримінальні провадження: № 12024221190001603 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України та № 12024221190001607 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, були об'єднані в одне кримінальне провадження під № 12024221190001603 від 07.12.2024.
07.12.2024 року в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який в ході допиту повідомив, що дійсно він підпалював військові автомобілі, «Нові пошти», «Укрпошту», та центральні теплові пункти КП «ХТМ».
07.12.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 194, ч.2 ст. 194 КК України.
Під час проведення досудового розслідування свідком ОСОБА_4 , добровільно видано 12.12.2024 працівникам поліції шапку чорного кольору, яка належить ОСОБА_5 .
В подальшому, постановою слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 від 12.12.2024, вищевказаний предмет визнано речовим доказом.
Прокурор зазначає, що метою накладення арешту на вищезазначене майно є позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вилученим під час огляду майном, оскільки щодо нього існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом правопорушення. Таким чином, арешт, добровільно виданої 12.12.2024 свідком ОСОБА_4 , шапки чорного кольору, яка належить ОСОБА_5 , необхідний з метою забезпечення збереження речового доказу. Тимчасове обмеження права власності є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. Даний ризик підтверджується тим, що вилучене майно, яке підлягає арешту, є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки є предметом злочинного посягання, тому у разі не накладення арешту на майно, існує загроза його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву про проведення судового засідання без його участі та без фіксування судового засідання технічними засобами.
Підстав для визнання явки прокурора обов'язковою слідчий суддя не вбачає.
Інші сторони судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду клопотання були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Слідчий суддя перевіривши матеріали, додані до клопотання, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
13 грудня 2024 року (п'ятниця) до Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12024221190001603 від 07.12.2024 року, виданого добровільно свідком ОСОБА_4 під час досудового розслідування 12.12.2024 року (четверг). Вказане клопотання надійшло на адресу суду 13.12.2024 року. Таким чином, строки звернення до суду з клопотанням про арешт майна прокурором не порушені.
Судом встановлено, що в провадженні СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221190001603 від 07.12.2024 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194 КК України.
Під час проведення досудового розслідування свідком ОСОБА_4 , добровільно видано 12.12.2024 працівникам поліції шапку чорного кольору, яка належить ОСОБА_5 .
Постановою слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 від 12.12.2024 року вищевказаний предмет визнано речовим доказом.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд, зокрема, повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Таким чином, доведено, що вказані у клопотанні речі, мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, оскільки існують розумні підозри вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, і не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 98, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на речові докази, а саме: шапку чорного кольору, яку 12.12.2024 року добровільно видала працівникам поліції гр. ОСОБА_4 .
Визначити місце зберігання даного речового доказу по кримінальному провадженню № 12024221190001603 від 07.12.2024 року у камері зберігання речових доказів ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. В. Вакуленка, 1/32.
Виконання ухвали доручити ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області та Немишлянській окружній прокуратурі м. Харкова.
Роз'яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 13.12.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1