Справа № 650/3195/24
провадження №1-кс/650/1190/24
13 грудня 2024 року селище Велика Олександрівка
Слідчий суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Біляївки Нововоронцовського району Херсонської області, громадянина України, українця, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, такого, що на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інваліда третьої групи з 17.01.2023 року (безстроково), раніше не судимого,
за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 286-1 КК України,
Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, а саме до 10.02.2025. Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки: 1). Прибувати до слідчого СВ відділення поліції № 1 Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області, прокурора, суду за першою вимогою; 2). Не залишати місце свого постійного проживання - подвір'я будинку АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду в період часу з 21.00 години до 06.00 години.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 286-1 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є порушення правил безпеки дорожнього особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Обґрунтованість підозри підтверджується наданими слідчому судді, зібраними у провадженні матеріалами.
Вказуючи про необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту слідчий покликається на наявність ризиків передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України.
Неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів слідчий обґрунтував неможливістю такими заходами запобігти встановленим ризикам.
Неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів слідчий обґрунтував неможливістю такими заходами запобігти встановленим ризикам.
На судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання, просив його задовольнити. Пояснив, що попередньо зібрані матеріали свідчать про обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування, а наявних ризиків достатньо для застосування до підозрюваного нічного домашнього арешту та не обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу.
На судовому засіданні слідчий також підтримав подане клопотання, просив його задовольнити.
На судовому засіданні підозрюваний не заперечив проти задоволення клопотання, вказуючи про достатність застосування до нього нічного домашнього арешту, за місцем постійного проживання. Він співпрацює зі слідством, повністю визнає свою вину та не збирається ухилятися від слідства та суду.
На судовому засіданні слідчий захисник не заперечив проти задоволення поданого прокурором клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, слідчий суддя встановив наступне.
Метою застосування запобіжного заходу (частина перша статті 177 КПК України) є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищевказаних ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі визначені у частині першій статті 178 КПК України.
Відповідно до частин першої, другої та шостої статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Згідно з частиною четвертою статті 185 КК України за вчинення відповідного злочину передбачено, зокрема, відповідальність у виді позбавлення волі.
Відповідно до частин першої та другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя встановив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 286-1 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024231130000477 від 05.07.2024 року, повідомленням про підозру від 10.12.2024 року, яке було вручене останньому 10.12.2024 року.
Відповідно до вказаної підозри ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він 04 липня 2024 року близько 23:00 години, перебуваючи на автодорозі Т-2207, на відстані близько 600 м від с. Нововознесенське Бериславського району Херсонської області (географічні координати - 47.442502, 33.592647), у порушення вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, і введених в дію з 01.01.2002, керуючи у стані алкогольного сп'яніння (1,88 проміле у крові) технічно справним автомобілем ВАЗ-21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись з боку с. Потьомкине у напрямку с. Нововознесенське Бериславського району Херсонської області, проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної пригоди, в порушення вимог п.п. 2.3б, 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, і введених в дію з 01.01.2002, не обрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого допустив втрату керування автомобілем з послідуючим з'їздом із проїзної частини на праве узбіччя, та подальшим перекиданням автомобіля.
В результаті ДТП пасажир автомобіля ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перебувала на передньому пасажирському сидінні, згідно висновку судово-медичної експертизи отримала тілесні ушкодження у вигляді множинних забійно-рваних ран обличчя, голови, перелому виличної кістки праворуч, перелому нижньої щелепи праворуч, рваної рани правого плеча, які відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
Вказані наслідки знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з грубим порушенням водієм автомобіля ВАЗ-21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 вимог «Правил дорожнього руху» затверджених постановою Кабінета Міністрів України від 10.10.2001, а саме:
п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п. 2.9. «Водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;
п. 12.1, згідно з яким «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».
Допущенні водієм ОСОБА_5 порушення вимог п.п. 2.3б, 12.1 «Правил дорожнього руху» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001, які знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди, у своїй сукупності призвели до настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості потерпілій ОСОБА_8 .
Таким чином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, а саме - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Обґрунтованість підозри підтверджується:
рапортом оперативного чергового ВП № 1 про те, що надійшло повідомлення про ДТП з потерпілими на трасі Т2207 поблизу с.Нововознесенське Бериславського району Херсонської області;
рапортом оперативного чергового ВП № 1 про те, що в наслідок ДТП є потерпіла ОСОБА_8 ;
протоколом огляду місця ДТП від 05.07.2024 року, в ході якого виявлено, оглянуто та вилучено автомобіль марки ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , та змив з керма на марлевий тампон;
постановою про речові докази, де залучено автомобіль марки ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , та змив з керма на марлевий тампон;
протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.07.2024 від ОСОБА_8 ;
протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 25.07.2024 року;
протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 05.12.2024 року;
протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 25.07.2024 року;
висновком експерта №23 від 11.08.2024 року, в якому встановлена ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 внаслідок ДТП;
висновком експерта автотехнічної експертизи №24-6366 від 27.11.2024 року, обставин виїзду автомобіля ВАЗ 21063 за межі проїзної частини;
висновок експерта № 24-3714 від 18.07.2024 року судової автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля ВАЗ-21063;
висновок експерта №24-4919 автотехнічної експертизи обставин виїзду автомобіля ВАЗ 21063 за межі проїзної частини;
результат токсикологічного дослідження № 407 від 30.10.2024 року;
повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 10.12.2024 року;
іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, дійшов висновку, що повідомлена підозрюваній підозра у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення є обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування на цьому етапі досудового розслідування є вагомими, щоб свідчити про можливу причетність останньої до кримінального правопорушення, що їй інкримінується.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 196 КПК України слідчим суддею встановлені такі обставини, щодо заявлених прокурором ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, визначений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, санкцією якого передбачено максимальне покарання у вигляді позбавленням волі на строк до трьох років, та з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, в тому числі шляхом перетину державного кордону України через неконтрольовані його ділянки, що межують з російською федерацією. Тобто усвідомлення відповідальності перед законом, може спонукати підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик, визначений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість здійснення підозрюваним незаконного впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає недоведеним, оскільки слідчим та прокурором не наведено конкретних доводів з цього приводу, зокрема не вказано імен відповідних свідків та обставини, що свідчать про таку ймовірність.
Ризик, визначений пунктом 4 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість здійснення підозрюваним перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає недоведеним, оскільки слідчим та прокурором не наведено конкретних доводів з цього приводу.
Таким чином, враховуючи викладене та зважаючи на доведення прокурором обставин щодо можливості на даній стадії досудового розслідування запобігти встановленим ризикам застосуванням запобіжного заходу у виді домашнього, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для його застосування до підозрюваного, у зв'язку з чим клопотання слідчого слід задовольнити.
Також, встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не може запобігти доведеному під час розгляду ризику, оскільки ті обмеження та обов'язки, що покладаються на підозрюваного при їх обранні будуть недостатніми за наведених вище обґрунтувань.
При обранні вказаного запобіжного заходу, слідчий суддя, також у відповідності до частини першої статті 178 КПК України оцінює в сукупності такі обставини: вагомість наданих доказів, під час дослідження яких у жодної зі сторін не було зауважень; можливість призначення покарання підозрюваному в разі доведеності вини у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років; відсутність відомостей про особливі хвороби у підозрюваного; наявність у нього незначних соціальних зв'язків за місцем проживання; відсутність на його утриманні родини й утриманців; репутацію підозрюваного.
Вирішуючи питання про можливість застосування до підозрюваного домашнього арешту із забороною останньому залишати житло в певний період доби, суд виходить із наведених вище обставин та вважає його прийнятним та виправданим.
З наведених підстав неможливе застосування до підозрюваного інших більш м'яких запобіжних заходів.
Визначаючи строк дії відповідного запобіжного заходу слідчий суддя, керуючись положенням частини четвертої статті 196 КПК України, виходить зі строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, який, у відповідності до пункту 4 частини третьої статті 219 КПК України, слід обраховувати з дня повідомлення особі про підозру, з урахуванням не прийняття рішення про його продовження, згідно з частиною третьою статті 219 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 57 діб, за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Для виконання запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
прибувати до слідчого СВ відділення поліції № 1 Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області, прокурора, суду за першою вимогою;
не залишати місце свого постійного проживання - подвір'я будинку АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду в період часу з 21.00 години до 06.00 години.
Ухвалу направити до відділу поліції за місцем проживання підозрюваного.
Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього даною ухвалою обов'язків, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в його житло в будь-який час, в т.ч. у період комендантської години, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань виконання покладених на нього обов'язків.
Строк дії ухвали - до 07 лютого 2025 року включно.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст складено 12 грудня 2024 року.
Слідчий суддя __________________ ОСОБА_1