Справа № 210/6992/24
Провадження № 2-н/210/1145/24
іменем України
11 грудня 2024 року
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Сільченко В.Є., розглянувши матеріали за заявою Комунального підприємства «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , -
03.12.2024 року заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з ч.5 ст.165 ЦПК України, у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
З метою з'ясування зареєстрованого місця проживання (перебування) боржника, в порядку ч. 5 ст.165 ЦПК України направлено запит до Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) боржника.
З наданої відповіді встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована з 8.08.2016 року по теперішній час ОСОБА_2 тоді як стягувач просить стягнути заборгованість з боржника ОСОБА_1 .
Таким чином, прізвище боржника ОСОБА_1 відрізняється від даних, зазначених стягувачем у поданій заяві про видачу судового наказу.
Будь-яких документів, що посвідчують особу боржника матеріали заяви не містять, а тому суддя позбавлений можливості усунути встановлені розбіжності.
Пунктом 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачено, що питання наявності спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.
Відповідно до п. 10 вищевказаної Постанови норми ЦПК України не передбачають можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки він видається лише за умови безспірності вимог.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Таким чином, із заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається виникнення права грошової вимоги на заявлені до стягнення суми заборгованості, а тому у видачі судового наказу належить відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 163, 165, 166, 353, 354 ЦПК України, -
У видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачу судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: В. Є. Сільченко