СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/24010/24
пр. № 3/759/8474/24
13 грудня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Ключник А.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП,
До Святошинського районного суду м. Києва з Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , який 01.10.2024 року о 16 год. 55 хв., в м. Києві, бул. М. Руденка, 14-м, керуючи транспортним засобом - «Toyota Hilux», д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив наїзд на покриття паркингу (полікарбонат), що призвело до його пошкодження з матеріальними збитками чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
Окрім того, ОСОБА_1 будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, не дочекавшись працівників поліції для оформлення матеріалів, місце ДТП залишив, чим порушив п. 2.10 а), д) Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4, ст. 124 КУпАП заперечував надавши пояснення, що ДТП не було, а його транспортний засіб був припаркований неподалік даху покрівлі паркингу, надавши фотокартки місця ДТП з яких вбачається цілісність його транспортного засобу та цілісність покрівлі паркингу біля якої був припаркований його автомобіль.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши їх відповідність ст.ст. 278, 280 КУпАП, суддя дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме рапорту поліцейського Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП, 01.10.2024 року працівниками поліції отримано виклик щодо пошкодження майна за адресою м. Києві, бул. М. Руденка, 14-м. Прибувши на місце виявлено гр. ОСОБА_2 , який повідомив, що о 16.55 год. автомобіль «Mitsubishi L 200» під час руху пошкодив покриття з полікарбонату даху парковки та поїхав.
Разом з тим, ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено фотокартки, що у нього транспортний засіб «Toyota Hilux» а не «Mitsubishi L 200», до того ж його автомобіль знаходився в нерухомому стані та був припаркований без жодних слідів ушкоджень.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Натомість, згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП такий обов'язок покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.03.2019 у справі № 686/11314/17, працівник поліції має належним чином задокументувати та довести належними і допустимими доказами факт порушення водієм ПДР, яке пред'являлось водію перед прийняттям свого рішення.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.07.2020 у справі № 216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суду з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Виходячи з вимог ст. 62 Конституції України, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише у разі доведення її вини в установленому законом порядку належними та допустимим доказами, що є складовою справедливого правосуддя у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.
Враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини, за відсутності належних та допустимих доказів вини особи, суд дійшов висновку, що наявними у справі доказами не доведено наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, тому відповідно провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, ст. 124, 122-4, 221, 245, 247, 268, 283, 284, 285, 287-289, 294 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ключник А.С.