Справа № 570/3613/24
Номер провадження 2/570/1204/2024
"09" грудня 2024 р.
Рівненський районний суд Рівненської області в особі:
судді Красовського О.О.
секретаря судових засідань Захарук Г.Л.
позивачки ОСОБА_1
представника позивачки - адвоката Курганської О.В.
відповідачки ОСОБА_2
відповідачки ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників, -
В провадженні суду перебуває зазначена цивільна справа.
Позивачка зазначає, що є власницею частини житлового будинку на АДРЕСА_1 на підставі рішення Рівненського районного суду від 04.03.2005 р. у справі №2-456/2005. Інша 1/2 частина житлового будинку належить ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області 30.09.2005 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Спадкоємцем майна був її чоловік - ОСОБА_5 , який фактично прийняв спадкове майно, однак юридично не оформив. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. Спадкоємцями його майна є його доньки - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які в шестимісячний строк подали заяви до Рівненської районної нотаріальної контори про прийняття спадщини, однак свідоцтва про право на спадщину не отримали до цього часу. Будинок має значний технічний знос, і позивачка як власник частини житлового будинку проводить у ньому ремонтні роботи та бажає провести його перебудову. Однак належна їй 1/2 частина житлового будинку не може бути виділена в натурі, а добровільно вирішити питання про припинення права власності відповідачів із виплатою їм грошової компенсації немає можливості, тому вона звернулася до суду. Просить суд ухвалити рішення, яким припинити право спільної часткової власності ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з присудженням на користь спадкоємців 1/2 частини житлового будинку - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грошової компенсації у розмірі 111886 грн., та визнати за позивачкою право власності на 1/2 частину зазначеного житлового будинку.
25.09.2024 року до суду надійшла заява про затвердження мирової угоди.
Згідно тексту мирової угоди, позивачка сплачує відповідачкам 82195,20 грн. грошової компенсації за належну їм частину житлового будинку на АДРЕСА_1 . Після цього право власності на зазначену частину майна для ОСОБА_4 та її спадкоємців (відповідачок у справі) припиняється. Також визнається за позивачкою право власності на зазначену частину житлового будинку. Сторони вирішили питання щодо розподілу судових витрат. Сторони заявляють, що цією мировою угодою не порушуються права третіх осіб. Про наслідки затвердження мирової угоди та наслідки закриття провадження у справі їм відомо.
В судовому засідання сторони підтвердили, що мають бажання вирішити спір шляхом затвердження судом мирової угоди.
Представник позивачки адвокат Курганська О. вважає, що відсутність у відповідачок правовстановлюючих документів на частину житлового будинку на АДРЕСА_1 , як на спадкове майно, не є перешкодою для затвердження судом мирової угоди, оскільки право на спадкове майно належить спадкоємцям після прийняття ним спадщини. Тобто спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття. А відповідачки прийняли спадкове майно після смерті свого батька, який прийняв у спадщину майно після смерті своєї дружини ОСОБА_4 . За наведеного просить суд затвердити мирову угоду.
Позивачка просить суд затвердити мирову угоду.
Відповідачі просять суд затвердити мирову угоду. Вони підтвердили також, що можуть отримати свідоцтво про право на спадщину щодо майна після смерті батька, але вирішили не звертатися до нотаріуса, оскільки оформлення спадкових прав у нотаріуса для них дорого коштує.
Суд вважає, що наявні підстави для відмовити у затвердженні мирової угоди та продовження судового розгляду справи, виходячи з наступного.
За положеннями ч.1 ст. 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
За положеннями ч.5 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або
2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
У даному випадку умови мирової угоди суперечать закону.
При вирішенні питання щодо затвердження мирової угоди суд звертає увагу її сторін, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд при здійсненні судочинства не може підміняти собою інші органи, зокрема органи, які вчиняють нотаріальні дії, а судові рішення не можуть підміняти нотаріальне посвідчення правочинів, зокрема щодо переходу права власності на нерухоме майно.
Тому мирова угода не може бути затверджена судом.
Керуючись п.1 ч.5 ст. 207, ст. 259 ЦПК України, суд, -
Відмовити у затвердженні мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Красовський О.О.
Повне рішення суду складено 13 грудня 2024 року.