Справа № 296/11205/24
1-кс/296/4461/24
Іменем України
(повний текст)
09 грудня 2024 року м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024060000000794 від 22.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -
встановив:
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майор поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира із клопотанням, погодженим прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 , відповідно до змісту якого просить винести ухвалу про накладення арешту на:
- 10 купюр номіналом по 100 доларів США на загальну суму 1 000 доларів США;
- купюра номіналом 100 доларів США, з наступними серією та номером HB18323225I, яка передавалася як неправомірна вигода;
- грошові кошти номіналами купюр по 500 гривень та 1000 гривень на загальну суму 101 500 гривень;
- 7 купюр номіналом по 100 доларів США на загальну суму 700 доларів США.
В обґрунтування поданого клопотання cлідчий зазначає, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12024060000000794 від 22.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами комунальних та державних медичних установ, з метою отримання додаткових матеріальних благ у вигляді грошових коштів, запровадили механізм по вимаганню та отриманню неправомірної вигоди від фізичних осіб регіону за сприяння у видачі медичних заключень щодо перебування хворих на стаціонарному лікуванні, які необхідні для прийняття позитивного рішення під час скерування вказаних документів для повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень. У схему протиправної діяльності залучено ряд осіб, яких необхідно перевірити на причетність.
Так, лікар-травматолог КНП «Малинська міська лікарня» ММР ОСОБА_7 під час особистої зустрічі з ОСОБА_8 , висловив останньому вимогу сплатити йому грошові кошти в сумі 10 000 гривень, за надання медичного заключення щодо перебування останнього на стаціонарному лікуванні, яке необхідне для прийняття лікарсько-консультативною комісією висновку, який стане підставою для проходження медико-соціальної експертизи та визначення ступеня групи непрацездатності.
У подальшому, 05.11.2024 лікар-травматолог ОСОБА_7 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті КНП «Малинська міська лікарня» ММР, за адресою: м. Малин, вул. Г.Бондарик, 17, отримав від гр. ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 10 000 грн., а також надав останньому виписку форми №027/о із медичної картки стаціонарного хворого №4466 про перебування з 14.10.2024 по 24.10.2024 гр. ОСОБА_8 на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні (з травматологічними ліжками) КНП «Малинська міська лікарня» ММР, який в дійсності там не знаходився.
У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у секретаря комісії ЛКК КНП «Малинський міський центр ПМСД» Малинської міської ради ОСОБА_9 та невстановлених посадових осіб Коростенської міжрайонної МСЕК, виник умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 за вчинення в його інтересах дій з використанням наданого службового становища, уповноваженими на прийняття рішення про встановлення групи інвалідності. Таким чином ОСОБА_9 вступила у попередню змову з невстановленими посадовими особами Коростенської міжрайонної МСЕК, при цьому ОСОБА_9 мала діяти в якості пособника, а саме сприяти вчиненню кримінального правопорушення шляхом надання засобів його вчинення, зокрема шляхом отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 та передачі її невстановленим посадовим особам Коростенської міжрайонної МСЕК.
Після чого, 27.11.2024 ОСОБА_9 продовжуючи спільний злочинний умисел, за попередньою змовою з невстановленими посадовими особами Коростенської міжрайонної МСЕК, перебуваючи у своєму службовому кабінеті №65 КНП "Малинський центр первинної медико-санітарної допомоги" ММР, що за адресою: Житомирська область, Коростенський район, м. Малин, вул. 10 ОГШБ, 83, вимагала та отримала від гр. ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 1500 доларів США та 21 000 грн. за виготовлення необхідної медичної документації, продовження групи інвалідності та видачі довідки МСЕК.
29.11.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
29.11.2024 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч.3 ст.368 КК України.
29.11.2024, в порядку ч.3 ст.233 КПК України, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , до постановлення ухвали слідчого судді, в ході якого вилучено майно, на яке потрібно накласти арешт.
29.11.2024 вказане майно визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.
Необхідність накладення арешту слідчий обґрунтовує метою збереження вилученого майна як речових доказів.
Слідчий ОСОБА_3 , в судовому засіданні подане клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому.
Представник володільця майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання. Зазначив, що гроші мають легальне походження, збирались на операцію її чоловіка, яка проведена в грудні 2024 року. Крім того, вказав, що вилучені грошові кошти не можуть мати ознак речових доказів.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Судом встановлено, що 29 листопада 2024 року в період з 11 год. 00 хв. по 13 год. 47 хв. слідчим СВ Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_10 , на підставі ч.3 ст.233 КПК України, було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та вилучено:
- 10 купюр номіналом по 100 доларів США на загальну суму 1 000 доларів США;
- купюра номіналом 100 доларів США, з наступними серією та номером HB18323225I, яка передавалася як неправомірна вигода;
- грошові кошти номіналами купюр по 500 гривень та 1000 гривень на загальну суму 101 500 гривень;
- 7 купюр номіналом по 100 доларів США на загальну суму 700 доларів США.
Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області майора поліції ОСОБА_3 від 29 листопада 2024 року вилучені грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024060000000794 від 22.10.2024.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 04.12.2024 у справі № 296/11219/24 надано дозвіл на проведення обшуку 29.11.2024 за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Положеннями статті 170 КПК України закріплено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (абз.1 ч.3 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
Частиною 10 статті 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Обставини, викладені у клопотанні щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, підтверджуються сукупністю доказів, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань; інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №405829981; протоколами обшуку від 29.11.2024; постановою про визнання предметів та документів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 29.11.2024; інформацією про особу; аналітичною довідкою; рапортами від 22.10.2024, 21.10.2024; протоколом (додаткового) допиту свідка від 23.10.2024; посвідченням; довідками від 23.09.2023, 28.06.2024, 12.07.2024, 16.10.2023, 28.11.2024; пенсійним посвідченням; листами щодо виконання доручення від 22.10.2024, 12.11.2024; протоколами допиту свідка від 08.11.2024, 29.11.2024; випискою із медичної картки стаціонарного хворого №4466; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 27.11.2024; протоколами за результатами проведення НСРД від 26.11.2024, 27.11.2024; повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 29.11.2024; ухвалою суду №296/11219/24 від 04.12.2024.
Беручи до уваги досліджені докази, долучені до клопотання, обставини кримінального провадження (відповідно до фабули у витязі з ЄРДР та наданих слідчим матеріалів), приписи абз.1 ч.3 ст.170 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що майно, вилучене 29 листопада 2024 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме купюра номіналом 100 доларів США, з наступними серією та номером HB18323225I, - містить ознаки речового доказу у кримінальному провадженні №12024060000000794 від 22.10.2024, оскільки є предметом неправомірної вигоди, що підтверджується протоколом огляду та вручення грошових коштів від 27.11.2024 та протоколом НСРД від 26.11.2024, а тому клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню в цій частині.
Що стосується необхідності накладення арешту на: 10 купюр номіналом по 100 доларів США на загальну суму 1 000 доларів США; грошові кошти номіналами купюр по 500 гривень та 1000 гривень на загальну суму 101 500 гривень; 7 купюр номіналом по 100 доларів США на загальну суму 700 доларів США, то в ході розгляду клопотання слідчим не доведено, що вони відповідають критеріям речових доказів. Такі грошові кошти не є предметом неправомірної вигоди.
Крім того, слід врахувати, що ОСОБА_4 не має статусу підозрюваної у кримінальному провадженні №12024060000000794.
Враховуючи наведене у сукупності, клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 98, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024060000000794 від 22.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене 29.11.2024 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: купюру номіналом 100 доларів США серією та номером НВ18323225I.
Відмовити в накладенні арешту на наступне майно:
- 10 купюр номіналом по 100 доларів США на загальну суму 1000 доларів США;
- грошові кошти номіналами купюр по 500 гривень та 1000 гривень на загальну суму 101 500 гривень;
- 7 купюр номіналом по 100 доларів США на загальну суму 700 доларів США.
Майно, в арешті якого відмовлено ухвалою слідчого судді, підлягає негайному поверненню власнику майна.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною першою статті 174 КПК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали складено: 13.12.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1