Справа № 489/3433/22
кримінальне провадження
№1-в/489/174/24
10 грудня 2024 р. м. Миколаїв
Ленінський районній суд м. Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві подання про звільнення від призначеного покарання:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_3 09.02.2023 був засуджений вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва за ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.
Начальник Інгульського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_4 звернувся до суду з поданням про звільнення засудженого від покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.02.2023 (за епізодом крадіжки), на підставі ст. 74 КК України.
Дослідивши наявні матеріали особової справи, клопотання представника органу пробації про підтримання подання та його розгляду без його участі, клопотання прокурора про підтримання клопотання та розгляд без її участі, суд приходить до висновку, що вказане подання підлягає задоволенню.
Так, за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.02.2023, ОСОБА_3 засуджено за вчинення 25.08.2022 за попередньою змовою групою осіб в період воєнного стану крадіжки майна на суму 1160 грн.
09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX, яким пом'якшена кримінальна відповідальність через підвищення розміру вартості майна.
Так, на час вчинення інкримінованого засудженому кримінального правопорушення ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» передбачала настання адміністративної відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати (ч. 1 ст. 51) та повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню (ч. 2 ст. 51). При цьому, викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що станом на 2022 складав 248,10 грн.
Однак, станом на даний час ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» передбачає настання адміністративної відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 1 ст. 51КУпАП) та дію (ч. 2 ст. 51 КУпАП), передбачену частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян - грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року. Підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Тобто для кваліфікації правопорушення як кримінального (не розміру штрафу як покарання) вартість викраденого майна повинна була перевищувати у 2022 - 2481 грн.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майном настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Також відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За такого, оскільки Законом України від 18.07.2024 № 3886-IX пом'якшена кримінальна відповідальність через підвищення розміру вартості майна - предмета кримінального правопорушення до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання чинності таким законом.
Таким чином, внесені Законом України від 18.07.2024 № 3886-IX зміни до ст. 51 КУпАП призвели до декриміналізації діяння щодо викрадення майна, вартість якого станом на час його викрадення шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати становить менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у зв'язку з чим дія вказаного Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння кримінальним правопорушенням меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Натомість згідно вироку суду, ОСОБА_3 засуджений за крадіжку майна, вартість якого, станом на дату вчинення кримінального правопорушення, становить менше 2481 грн. у 2022 році, внаслідок чого вчинене ним діяння на теперішній час не належать до кримінальних правопорушень і тому не передбачає настання кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Керуючись ст.ст.372, 537, 539 КПК України, суд, -
Звільнити ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.02.2023 (за епізодом крадіжки ч.4 ст. 185 КК України).
Вважати ОСОБА_3 засудженим вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва за ч.1 ст. 357 до одного року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя