Справа № 489/3937/20
кримінальне провадження
№1-в/489/167/24
10 грудня 2024 р. м. Миколаїв
Ленінський районній суд м. Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві подання про звільнення від відбування покарання:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаєва, громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_3 13.10.2023 була засуджена вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва за ч.1 ст. 185, ч.2 ст.15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі, звільнена від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням на 1 рік.
Начальник Інгульського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_4 звернувся до суду з поданням про звільнення засудженої від покарання на підставі ст. 74 КК України.
Дослідивши наявні матеріали особової справи, клопотання представника органу пробації про підтримання подання та його розгляду без його участі, клопотання прокурора про підтримання клопотання та розгляд без її участі, суд приходить до висновку, що вказане подання підлягає задоволенню.
Так, за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13.10.2023, ОСОБА_3 засуджено за вчинення крадіжки 27.07.2020 на суму 778,23 грн., повторної крадіжки 28.07.2020 на суму 1030,97 грн. та незакінченого замаху на повторну крадіжку в сумі 1361,85 грн.
09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX, яким пом'якшена кримінальна відповідальність через підвищення розміру вартості майна.
Так, на час вчинення інкримінованого засудженому кримінального правопорушення ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» передбачала настання адміністративної відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати (ч. 1 ст. 51) та повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню (ч. 2 ст. 51). При цьому, викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що станом на 2020 складав 210,20 грн.
Однак, станом на даний час ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» передбачає настання адміністративної відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 1 ст. 51КУпАП) та дію (ч. 2 ст. 51 КУпАП), передбачену частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян - грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року. Підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Тобто для кваліфікації правопорушення як кримінального (не розміру штрафу як покарання) вартість викраденого майна повинна була перевищувати у 2020 - 2102 грн.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майном настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Також відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За такого, оскільки Законом України від 18.07.2024 № 3886-IX пом'якшена кримінальна відповідальність через підвищення розміру вартості майна - предмета кримінального правопорушення до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання чинності таким законом.
Таким чином, внесені Законом України від 18.07.2024 № 3886-IX зміни до ст. 51 КУпАП призвели до декриміналізації діяння щодо викрадення майна, вартість якого станом на час його викрадення шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати становить менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у зв'язку з чим дія вказаного Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння кримінальним правопорушенням меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Натомість згідно вироку суду, ОСОБА_3 засуджена за крадіжкі майна, вартість якого, станом на дату вчинення кримінального правопорушення, становить менше 2102 грн. у 2020 році, внаслідок чого вчинене нею діяння на теперішній час не належить до кримінального правопорушення і тому не передбачає настання кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Керуючись ст.ст.372, 537, 539 КПК України, суд, -
Звільнити ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13.10.2023.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя