про залишення позовної заяви без руху
13 грудня 2024 року справа № 580/12213/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали позовної заяви у справі №580/12213/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Мністерства юстиції (м. Київ) (проспект Хіміків 50, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 36157425) про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, постановив ухвалу.
09.12.2024 вх.№57778/24 представник позивача - Юдін Володимир Сергійович, який діє згідно з ордером серії СА №1094912 у позовній заяві просить:
- визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Мністерства юстиції (м. Київ):
- від 16.04.2024 про стягнення з позивача виконавчого збору;
- від 16.04.2024 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження;
-від 01.05.2024 про накладення арешту на кошти боржника;
- від 03.05.2024 про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.
Згідно із частиною 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Подана позовна заява від імені представника позивача позивача - адвоката не через Електронний суд.
Усупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України адвокат не виконав вимоги щодо відомостей про електронний кабінет.
Згідно з висновком Верховного Суду України викладеним у постанові від 02.07.2014 (справа № 6-79цс14), аналіз норм ст. 99 Конституції України, ст. ст. 192, 533 ЦК України дає підстави дійти висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій визначена сума зобов'язання) валютою платежу (засобом погашення грошового зобов'язання) і його виконання є національна валюта України - гривня.
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обгрунтував зміст і характер порушеного права кожним індивідуальним актом у якому саме виконавчому провадженні, обираючи самостійні способи захисту відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Позивач не повідомив суд: з якою саме датою пов'язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом щодо кожного індивідуального акта.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Згідно з ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Згідно з частиною 1 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
Позивач визначає у позові відповідачем орган і не визначає виконавця, проте вимоги формує до щодо індивідуального акт виконавця без його ідентифікації (ПІБ не зазначає).
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; надання доказів на підтвердження протиправного втручання у які саме права позивача щодо кожного індивідуального акта; доказів реєстрації адвоката в підсистемі ЄСІТС і виконання процесуальних вимог; оформлення позовної заяви з дотриманням вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України; обгрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами на підтвердження і повідомленням: з якою датою пов'язує щодо кожного індивідуального акта; матеріалів виконавчого правадження засвідченими в установленому порядку; визначення належних відповідачів у розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА