про залишення позовної заяви без руху
13 грудня 2024 року справа № 580/12256/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/12256/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
09.12.2024 вх. №57951/24 позивача у позовній заяві просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 до 21.02.2022 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги під час звільнення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 на відповідні тарифні коефіцієнти та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 до 21.02.2022 перерахунок грошового забезпечення.
У заяві про поновлення процесуального строку ОСОБА_1 стверджує: виникла потреба подати заяву до суду, проте не повідомляє з якою датою повязує перебіг строку звернення до суду. У наказі від 04.03.2024 №74 (вручений 02.04.2024 - виключений зі списків) не зазначено про нарахування індексації у період з 18.03.2015 до 01.03.2018 з урахуванням базового 2008 (вимоги позивач не формує щодо індексації ГЗ). З отриманої відповіді 19.08.2024, 30.08.2024 позивачу стало відомо.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
До 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, проте позивач не формує вимогу про стягнення і не надає доказ нарахованої і невиплаченої суми.
Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Отримання листа від уповноваженого органу у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Відповідно до висновку Верховного Суду в ухвалі від 23.01.2019 у справі №9901/35/19 під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Позивач просить здійснити перерахунок грошового забезпечення, проте у додатках немає наказу від 04.03.2024 №74 та не надано відомостей про його оскарження протягом місяця після звільнення, не наданий власний розрахунок деструктивних відхилень у контексті змісту і характеру порушеного права щодо кожної складової: одноразової грошової допомоги під час звільнення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 на відповідні тарифні коефіцієнти.
Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору. Верховний Суд у справі № 380/19324/23 ЄДРСР 117451674 зазначив: п.72 - надбавка за особливості проходження служби та премія, не є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, конкретний розмір яких установлений Кабінетом Міністрів України. Розмір цих складових грошового забезпечення не є постійним і визначається керівником в залежності від певних обставин, зокрема виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік; п.73 виходячи з положень абзацу п'ятого пункту 5 Порядку № 45 такі щомісячні виплати як надбавка за особливості проходження служби та премія мають бути зазначені у відповідних довідках про розмір грошового забезпечення у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не зазначив про зміст і характер порушеного права обраним відповідачем.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 169, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Відмовити у задоволенні необгрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Надати позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, що зазначені у мотивувальній частині ухвали Черкаського окружного адміністративного суду, зокрема: обгрунтування змісту і характеру порушеного права, повідомлення з якою датою позивач повязує перебіг строку звернення до суду з позовом з урахуванням складових грошового забезпечення; надання обгрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду; виконання вимогп.2 ч.5 ст.160 КАС україни щодо електронного кабінету.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не належить. Копію ухвали надіслати позивачу.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА