про залишення позовної заяви без руху
13 грудня 2024 року справа № 580/12204/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/12204/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька 83А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
09.12.2024 вх. №57743/24 позивач у позовній заяві просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.10.2024 №971010312866 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову в перерахунку розміру довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у проведенні з 01.01.2024 перерахунку та виплати довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Господарського суду Черкаської області від 09.10.2024 за №02/12161/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 58% суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Господарського суду Черкаської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09.10.2024 за №02/12161/2024 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2024.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Обираючи два способи захисту (п.2 ч.1 ст.5 КАС України щодо індивідуального акта та суперечливий інший), позивач правильно визначає суму судового збору, проте не обгрунтовує вимогу зобов'язального характеру як наслідок протиправної бездіяльності (п.4 ч.1 ст.5 КАС України) і не визначає похідну вимогу щодо протиправних дій відповідно до п.3 ч.1 ст.5 КАС України - утриматися від яких саме дій, що потребує обгрунтування.
Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що належали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У додатках до адміністративного позову не надано клопотання про поновлення пропущеного строку з підтвердженням поважних причин з 01.01.2024, у позовній заяві позивач не зазначив, з якою саме датою пов'язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом, зважаючи, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення прав.
Шостий апеляційний адміністративний суд у справі №580/530/23 ЄДРСР 112094969 зазначив: під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не окреслив зміст і характер порушеного права.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
Матеріали справи щодо перерахунку та окресленої довідки не містять доказів добровільної сплати позивачем ЄСВ з розрахунку встановленого згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3028 грн (замість 2102 грн) та/або доказів сплати ЄСВ з такого розрахунку під час нарахування і виплати суддівської винагороди у 2024 році діючим суддям Господарського суду Черкаської області (зі сплатою ЄСВ, ПДФО, військового збору від фонду оплати праці) для обчислення справедливого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).
Загальновідомо, що Вища рада правосуддя 29 серпня 2024 року повідомила до Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України про необхідність переглянути розрахунок базового посадового окладу судді, який наразі визначено у сумі 2102 гривні (https://sud.ua/uk/news/publication/309579-razmer-sudeyskogo-voznagrazhdeniya-dolzhen-byt-uvelichen-vysshiy-sovet-pravosudiya). Схвалена Урядом Бюджетна декларація на 2025-2027 роки передбачає, що розмір прожиткового мінімуму для розрахунку окладів суддів наступного року змінюватися не буде. Законом України від 15 грудня 2020 року №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» було запроваджено для розрахунку окладу судді застосування прожиткового мінімуму - 2102 гривні.
Пленум Верховного Суду обговорив, чи треба звертатися до Конституційного Суду щодо зменшеного розміру прожиткового мінімуму для розрахунку посадового окладу суддів у 2102 грн (https://sud.ua/uk/news/publication/286540-plenum-verkhovnogo-suda-reshil-chto-obraschatsya-v-ksu-po-povodu-zamorozhennogo-v-2021-godu-prozhitochnogo-minimuma-dlya-rascheta-oklada-sudi-osnovaniy-net).
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною ( ОСОБА_2 . Стандарт доказування: внутрішнє переконання чи баланс вірогідностей / https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/standart-dokazuvannya-vnutrishne-perekonannya-chi-balans-virogidnostey.html).
Відповідно до ч.2 ст.49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Згідно з ч. 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, що не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).
Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов'язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з'ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.
За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246 та від 30.03.2016 у справі № 814/3015/14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд під час визначення його прав і обов'язків.
Можливість залучення до справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, обумовлена рішенням суду, яке може вплинути на її права, інтереси та обов'язки, тому сприяє підвищенню результативності процедури доказування та забезпечує об'єктивний розгляд адміністративної справи.
Матеріали справи не містять клопотання про залучення учасником колишнього роботодавця - Господарського суду Черкаської області.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 5, 123, 160, 161, 169, 241-243, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обгрунтування змісту і характеру порушеного права, надання обґрунтованого клопотання про поновлення строків з доказами підтвердження поважності причин пропуску з повідомленням: з якою саме датою пов'язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом; обгрунтованого клопотання про залучення особи, яка ухвалює рішення про нарахування суддівської винагороди; надання публічної інформації (бухгалтерської довідки про нарахування суддям Господарського суду Черкаської області винагороди з величини відмінної від 2102 грн зі сплатою ЄСВ).
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА