Справа № 420/27638/24
13 грудня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до члена Вищої ради правосуддя Бурлакова Сергія Юрійовича про визнання протиправною бездіяльності та стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
02.09.2024 Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 , який в порушення статей 42, 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктів 13.7, 13.8 Регламенту Вищої ради правосуддя, не виготовив висновки по скарзі ОСОБА_4 від 01.06.2022 (вх. №М-999/4/7-22) та не передав висновок разом із дисциплінарною скаргою та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами на розгляд Дисциплінарній палаті;
- зобов'язати члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 по скарзі ОСОБА_4 від 01.06.2022 (вх. №М-999/4/7-22) виготовити висновок та передати висновок разом із дисциплінарною скаргою та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами на розгляд Дисциплінарній палаті.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю Білостоцького О.В.
Ухвалою суду від 09.09.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до Члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 було передано на розгляд до Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду, як суду першої інстанції.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, позивачем було подано апеляційну скаргу.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 було скасовано, справу №420/27638/24 направлено до Одеського окружного адміністративного суду для вирішення питання щодо відкриття провадження.
Ухвалою суду від 25.10.2024 прийнято до розгляду адміністративну справу №420/27638/24 за позовом ОСОБА_1 до Члена Вищої ради правосуддя Бурлакова Сергія Юрійовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 25.11.2024 на 11.00 годину в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 25.11.2024 задоволено заяву про самовідвід судді Білостоцького О. В. в адміністративній справі №420/27638/24 та передано адміністративну справу №420/27638/24 до Відділу надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю Токмілову Л.М.
Ухвалою суду від 27.11.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до члена Вищої ради правосуддя Бурлакова Сергія Юрійовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду уточненого адміністративного позову у відповідність до вимог статей 160, 161 КАС в частині приведення суб'єктного складу учасників справи у відповідність до приписів КАС України; з копіями для сторін; доказів на підтвердження обставин, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги або письмово повідомити про неможливість надання доказів, із зазначенням причин, з яких такі докази не можуть бути подані позивачем разом з позовною заявою.
09.12.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено, зокрема скріншот з автоматизованого розподілу матеріалів Вищої ради правосуддя, на підтвердження того, що дисциплінарну скаргу ОСОБА_4 №М-999/4/7-22 від 01.06.2022 розподілено на члена ВРП Бурлакова С.Ю.
Крім того, 09.12.2024 від позивача надійшоа заява про уточнення позовних вимог, у якій він просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність з 31.07.2024 року члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова Сергія Юрійовича який в порушення пунктів 13.7, 13.8, 13.9, 13.10 Регламенту Вищої ради правосуддя по скаргах ОСОБА_4 від 01.06.2022 року (вх.№М-999/4/7-22), Скардова Р.І. (вх.№ С-2221/0/7-22) від 28.12.2022 року не розглянув в порядку пріоритету (п.13.7 Регламенту ВРП) протягом тридцяти днів із дня отримання скарги не ухвалив рішення і не підготував матеріали із пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи, не постановив ухвалу про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, не підготував висновок, який разом із дисциплінарною скаргою та зібраними під час попередньої перевірки матеріалами через відповідний структурний підрозділ секретаріату ВРП не передав на розгляд відповідної Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення скарги скаржнику, відмови у відкритті або відкриття дисциплінарної справи;
- визнати протиправною бездіяльність з 31.07.2024 року члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова Сергія Юрійовича який в порушення пункту 13.8 Регламенту Вищої ради правосуддя обгрунтованою ухвалою не продовжив строк на перевірку по скаргах ОСОБА_4 від 01.06.2022 року (вх. №М-999/4/7-22), ОСОБА_5 (вх.№ С-2221/0/7-22) від 28.12.2022 року;
- стягнути з члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова Сергія Юрійовича (04050, м.Київ вул.Студентська 12А, код ЄДРПОУ 00013698) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду спричинену за наслідками протиправної бездіяльності члена Вищої ради правосуддя у розмірі 15000 грн;
- стягнути з члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова Сергія Юрійовича (04050, м.Київ вул.Студентська 12А, код ЄДРПОУ 00013698) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 19601 грн.
Статтею 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Водночас, приписами статей 160, 161, 172 КАС України визначені обов'язкові вимоги до форми і змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, а також правила об'єднання в одній позовній заяві декількох позовних вимог.
За наведеного, умовами прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161, 172 КАС України, а також дотриманні визначених статтею 122 КАС України строків звернення до суду, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску.
Тож право на судовий захист не є абсолютним. Законодавством встановлені вимоги, які мають бути дотримані особою, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Згідно з пунктами 3, 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Згідно з пунктом 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Приписами частини 4 статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Так, частиною 1 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Тобто, залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем її недоліків та дотримання порядку її подання.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Тобто, похідною вимогою після визнання протиправною бездіяльності є зобов'язання вчинити певні дії задля поновлення порушеного права.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 2 статті 5 КАС України).
Зі змісту позовних вимог вбачається, що ОСОБА_1 , просить визнати протиправною бездіяльність члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова Сергія Юрійовича. При цьому, вимог щодо зобов'язання вчинити певні дії членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова Сергія Юрійовича не заявлено.
Крім того, суд зазначає, що позовна вимога про відшкодування шкоди в адміністративному судочинстві є похідною позовною вимогою від публічно-правового спору, а тому суд має з'ясувати безпосередній причинний зв'язок факту завдання моральної шкоди від дій, рішень чи бездіяльності суб'єктом владних повноважень, які заявлені (об'єднані) предметом у відповідному спорі. Крім того, обставини відшкодування моральної шкоди є індивідуальними та доводяться окремо у кожній справі.
При цьому, зі змісту уточненої позовної заяви судом встановлено, що позивач не надав обґрунтованого розрахунку суми, яку просить стягнути, зокрема не вказав яким чином визначено розмір моральної шкоди у розмірі 15000 грн, а саме: якими інформаційними джерелами користувався та як саме (алгоритм обчислення) він визначав вартість моральної шкоди.
Згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Суд звертає увагу позивача, що обставини відшкодування моральної шкоди є індивідуальними та доводяться окремо у кожній справі.
Верховний Суд у численних рішеннях виклав правовий висновок про необхідність надання позивачами обґрунтованого розрахунку шкоди, заявленої до відшкодування (у тому числі моральної), та залишення позовних заяв без руху у випадку невиконання позивачами такого обов'язку.
Зокрема, такий висновок викладено: - в ухвалі Верховного Суду від 28.10.2021 у справі №140/10792/21; - в ухвалі Верховного Суду від 18.10.2021 у справі №420/15949/21; - в ухвалі Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №9901/360/20, правомірність якого підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2021.
З урахуванням викладеного, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, заявленої до відшкодування.
Крім того, частиною 3 статті 161 до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що він звільнений від сплати судового збору за відшкодування шкоди (матеріальної та моральної) на підставі пункту 11 частини 2 статті З Закону України «Про судовий збір».
Так, згідно з пунктом 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Отже, положення пункту 11 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір», можуть бути застосовані при зверненні до суду за оскарженням не будь-якої бездіяльності суб'єкта владних повноважень, такою бездіяльністю повинна бути заподіяна шкода.
Тобто, вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання, вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується. Проте, слід врахувати, що до адміністративного позову не було додано судового рішення, яким, станом на дату подання позовної заяви, було б визнано протиправною бездіяльність відповідача і на підставі чого позивачем заявлялася б вимога про відшкодування шкоди, завданої такою бездіяльністю.
Крім цього, наведене законодавче положення поширюється лише на вимогу, яка визначена пунктом 6 частини 1 статті 5 КАС України (стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю), тоді як подана у даній справі позовна заява містить й інші позовні вимоги, застережень щодо відсутності обов'язку справляння судового збору з якої Закон № 3674-VI не містить.
Відтак, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 2 статті 3 Закону № 3674-VI.
Згідно норм частини 3 статті 6 Закону № 3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Вимоги про стягнення грошових коштів за моральну шкоду у розмірі 15000 грн. та 19601 грн. матеріальної шкоди є майновими та заявлені в одному провадженні із вимогами про вирішення спору немайнового характеру.
Так, згідно з частиною 3 статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави для висновку про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб, а тому, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Тобто, вимоги про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, що визначені у грошовому вимірі та складають ціну матеріальних вимог, є майновими вимогами, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимоги майнового характеру.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 та постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц, в ухвалі від 09 вересня 2020 року у справі № 202/507/20, в ухвалах від 16.03.2020 у справі № 9901/64/20, від 15.01.2020 у справі № 826/12286/15, від 30.07.2020 у справі № 9901/194/20.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі подання позову майнового характеру, ставка судового збору становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Таким чином, за подання цієї позовної заяви судовий збір складає 1211,20 гривень.
Позивач не надав до суду квитанцію про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, за подання цієї позовної заяви позивачеві необхідно сплатити судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Отже, позивачу необхідно подати до суду уточнену позовну заяву із викладенням прохальної частини у відповідності до вимог частини 1 статті 5 КАС України; належні та об'єктивні обґрунтування у чому саме полягає моральна шкода та обґрунтувати її розмір, надати відповідні розрахунки заявленої моральної шкоди та підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між стверджуваними душевними, фізичними та психологічними стражданнями і протиправною бездіяльністю; докази сплати судового збору у сумі 1211,20 грн.
Повернення позовної заяви із суто формальних підстав не відповідає завданню адміністративного судочинства та принципам захисту прав людини.
Згідно статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини 2-6 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи подання позивачем уточненої позовної заяви, яку подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, що перешкоджає вирішенню питання щодо відкриття провадження по справі, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви, встановивши позивачу 5-денний строк на усунення недоліків з дня отримання копії ухвали шляхом подання суду належно засвідчених доказів.
Керуючись статтями 118, 121, 160, 161, 169, 171 КАС України, суд,-
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви у справі за адміністративним позовом до члена Вищої ради правосуддя Бурлакова Сергія Юрійовича про визнання протиправною бездіяльності та стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня вручення копії даної ухвали позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду не належить до оскарження.
Суддя Токмілова Л.М.
продовження строку для усунення недоліків позовної заяви