справа№380/14523/24
13 грудня 2024 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/14523/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обчислення розміру пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 , без застосування показника середньої заробітної плати (дохід, Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2021, 2022, 2023 роки;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 з 29.05.2024 (з дня призначення пенсії за віком) пенсію за віком з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2021, 2022, 2023 роки, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Позов обґрунтовано тим, що позивачу з 03.03.2012 було призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України «Пенсійне забезпечення». Надалі, 29.05.2024 позивачу призначено пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії із застосуванням середньої заробітної плати за 2021-2023 роки, однак листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області позивача було повідомлено про відсутність підстав для здійснення відповідного перерахунку. Позивач вважає таку поведінку відповідача протиправною, адже в даному випадку мало місце призначення пенсії за іншим Законом, а саме - Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відтак при здійсненні її призначення повинен був застосовуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
24.07.2024 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на позов, у якому відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на те, що оскільки позивач отримував пенсію за вислугу років, а не пенсію по інвалідності, підстави для застосування при обчисленні розміру пенсії за віком показника середньої заробітної плати в Україні за три попередні роки (2021-2023), відсутні.
Чинним законодавством передбачено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший враховується заробітна плата (дохід), яка визначається із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Окрім цього, Головне управління у справі просить врахував, що розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058.
Тобто, зважаючи на те, що пенсія за вислугу років обчислюється в тому ж порядку та розмірі, що і пенсія за віком, то позивача з 29.05.2024 року переведено на той самий вид пенсії (за віком).
Ухвалою судді від 12.07.2024 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Судом встановлені наступні обставини:
ОСОБА_1 з 03.03.2012 перебував на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії за віком, призначеної у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII.
З 29.05.2024 ОСОБА_1 на підставі його заяви було призначено пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач 07.06.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2021-2023 роки.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №16285-16903/Ф-52/8-1300/24 позивача повідомлено, зокрема, про те, що він перебуває на обліку та з 03.03.2012 одержував пенсію за вислугу років, а з 29.05.2024 його переведено на пенсію за віком згідно поданої заяви від 29.05.2024 №1158. Пенсію обчислено при наявному страховому стажі 38 років 02 місяці (зараховано по 24.04.2020). Коефіцієнт страхового стажу - 0,38167 ((458/100*12)*1).Середньомісячний заробіток, обчислений із заробітної плати за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 29.02.2012, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) - 7994,47 грн. (середній заробіток за 2014-2016 роки - 3764,40 грн., збільшений на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796), становить 30691,49 грн. (7994,47 грн. х 3,83909 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Розмір пенсії станом на 01.06.2024 складає 13498,93 грн., а саме:11714,02 грн. - розмір пенсії за віком (30691,49 грн. х 0,38167); 70,83 грн. - доплата за понаднормовий стаж, тобто за 3 роки (2361,00 грн. х з%); 2356,97 грн. - підвищення як жителю гірського району;-642,89 грн. - обмеження в індексації з 01.03.2023. Для перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, підстав немає.
Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії, звернувся до суду з метою захисту своїх прав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Приписами ч.3 ст. 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV)
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства), пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до ч.2 ст.40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск:К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Згідно з ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, порядок переходу з одного виду пенсії на інший у відповідності з Закону №1058-ІV передбачений статтею 45 вказаного закону.
Відтак, наведені приписи свідчать про те, що лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV в частині застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Як встановлено судом, і не заперечується сторонами, позивач з 03.03.2012 отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Надалі позивача з 29.05.2024 за його ж заявою переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, яка обчислена за нормами Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач у 2024 році звернувся вперше.
Так, Верховний Суд у подібних правовідносинах неодноразово висловлював правову позицію щодо того, що у випадку, якщо особа, яка вже отримує пенсію за одним законом виявила бажання отримувати пенсію, право на яку визначене іншим законом, то має місце саме призначення пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №577/2576/17, Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі №720/208/17, від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, від 18 серпня 2020 року у справі №263/6611/17 та ряду інших.
Отже, суд дійшов до висновку, що при призначенні позивачу пенсії за віком за нормами Закону №1058-ІV з 29.05.2024 має застосовуватись частина 2 статті 40 Закону №1058-ІV та при обрахунку такої пенсії має враховуватись середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки.
У зв'язку з чим суд доходить висновку, що відповідачем протиправно відмолено позивачу в здійсненні перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021-2023 роки.
З метою дефективного захисту порушеного права позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021-2023 роки, починаючи з 29.05.2024.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - задоволити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, які полягають у відмові ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021-2023 роки, починаючи з 29.05.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021-2023 роки, починаючи з 29.05.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1211,20 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп. 15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Рішення суду складено в повному обсязі 13.12.2024 року.
Суддя Гавдик З.В.