про відмову в забезпеченні позову
13 грудня 2024 року Київ № 320/59242/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка подана одночасно з пред'явленням позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство "Інфоресурс" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якому просить суд: заборонити посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та іншим компетентним суб'єктам вживати дії спрямовані на мобілізацію ОСОБА_1 та направлення останнього до військової частини для проходження військової служби до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтуванні заяви про забезпечення позову зазначено, що у випадку призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період, позивач набуде нового юридичного статусу - військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо таке буде прийнято на користь позивача, позаяк надання відстрочки від призову на військову службу особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим. Згідно з пунктом 62 Порядку № 560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої і вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти та здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9. Довідка, сформована в ЄДЕБО, похибки під час механізму її формування та, відповідно, хибний висновок про порушення позивачем послідовності освіти є основним предметом спору у позовній заяві. І так як така довідка є основним документом для отримання особою відстрочки у зв'язку з навчанням, на думку позивача, є допустимим прохання надання захисту для позивача на період розгляду справи, незважаючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не є відповідачем у справі.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали заяви, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої і другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини першої статті 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі та повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
При цьому частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Аналіз змісту зазначених норм свідчить про те, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно з частиною другою статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В силу вимог пункту 5 частини третьої статті 151 КАС України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають із такого рішення.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 153 КАС України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
Таким чином, ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням: 1) висновків про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; 2) в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд має із урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
З системного аналізу наведених правових норм можна дійти висновку, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними та адекватними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із урахуванням такого: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібні висновки сформовані у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 у справі № 826/10936/18, від 22.11.2019 у справі № 640/18007/18, від 20.12.2019 у справі № 640/9158/19.
Суд зазначає, що предметом спору в адміністративній справі, що розглядається, є внесення виправлень у запис у Єдиній державній електронній базі з питань освіти стосовно позивача про послідовність здобуття ним освіти.
Разом з цим заборона посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_1 та іншим компетентним суб'єктам вживати дії спрямовані на мобілізацію ОСОБА_1 та направлення останнього до військової частини для проходження військової служби не є предметом оскарження в цій справі та зазначені особи не є сторонами у справі. Ймовірність призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період, про яку зазначає позивач, стосується періодів на майбутнє, у той час як судовому захисту належать порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Суд дійшов висновку, що вимога заявника, зазначена в заяві про забезпечення позову, суперечить вимогам КАС України, позаяк згідно з пунктом 5 частини третьої статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом установлення заборони вчиняти дії, що випливають з рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі.
Ураховуючи імперативність норми чинного законодавства, а також те, що рішення суб'єкта владних повноважень щодо мобілізацію та направлення позивача до військової частини для проходження військової служби не приймалося, суд уважає, що відповідний захід забезпечення не може бути застосовано в силу прямої заборони, передбаченої частиною третьої статті 151 КАС України.
Згідно з частиною п'ятою статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заявлений захід забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень не є предметом оскарження в цій адміністративній справі, а тому в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.
Відповідно до частини восьмої статті 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка подана одночасно з пред'явленням позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство "Інфоресурс" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Басай О.В.