ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
"13" грудня 2024 р. Справа № 300/5130/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач), в інтересах якого діє адвокат Либовка Анна Володимирівна, звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач 1, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі, також - відповідач 2, ГУ ПФУ в Миколаївській області) в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №091630019331 від 25.03.2024 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи в Республіці Казахстан з 07.08.1991 по 28.02.1992, період ведення підприємницької діяльності з 19.08.1998 по 28.12.2019, зарахувати до страхового стажу на пільгових умовах період проходження військової служби з 06.06.2022 по 04.07.2022 та з 14.08.2022 по 05.11.2022 та призначити і виплачувати позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 26.01.2024.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 даний позов залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків (а.с.133-135).
Представник позивача у вказаний строк недоліки позовної заяви усунула.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (а.с.140-141).
До позовної заяви представник позивача долучила: копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АТ №11072787 від 17.06.2024, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001681 від 06.12.2019, попередній (орієнтовний) розрахунок витрат (підготовка та подання заяви - 8000 грн), копію договору про надання правової допомоги №53-2024 від 04.06.2024, копію додаткової угоди №1 від 14.06.2024 до договору про надання правової допомоги №53-2024 від 04.06.2024 (а.с.124-130). Одночасно у позовній заяві представник позивача просила стягнути солідарно витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн з відповідачів у справі.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 позов задоволено частково (а.с.194-210). Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 25.03.2024 №091630019331 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком, період роботи в Республіці Казахстан з 07.08.1991 по 28.02.1992, період ведення підприємницької діяльності з 19.08.1998 по 28.12.2019 в повному обсязі, період проходження військової служби з 06.06.2022 по 04.07.2022 та з 14.08.2022 по 05.11.2022 на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 18.03.2024, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
02.12.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача від 29.11.2024 про відшкодування судових витрат, в якій просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області 10.12.2024 скерувала через підсистему "Електронний суд" клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Розглянувши заяву позивача від 02.12.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі №300/5130/24, суд вказує таке.
Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини другої статті 252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Вказані положення узгоджуються з нормами частини сьомої статті 139, частини третьої, п'ятої статті 143 КАС України.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною сьомою цієї Статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з частинами першою та другою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Пунктом 1 частини третьої зазначеної статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд звертає увагу на те, що заяву представника позивача від 02.12.2024 про відшкодування судових витрат у справі № 300/5130/24 подано в межах процесуальних строків, визначених частиною сьомою статті 139, частиною другою статті 252 КАС України, а тому нема підстав для залишення такого клопотання без розгляду, позаяк рішення суду від 27.11.2024 отримано представником позивача 27.11.2024 о 19:30 год. в електронному вигляді в її електронному кабінеті.
Так, на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн подано:
- ордер серії АТ №1072787 від 17.06.2024;
- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001681 від 06.12.2019;
- попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на суму 8000,00 грн від 14.06.2024;
- договір №53-2023 від 04.06.2024;
- додаткова угода №1 до договору від 24.10.2023;
- додаткова угода №1 від 14.06.2024;
- акт приймання наданих послуг від 28.11.2024.
Згідно додаткової угоди №1 від 24.10.2023, адвокатське об'єднання "Індекс" в особі керуючого партнера Либовки Анни Володимирівни (Об'єднання) з одного боку та ОСОБА_1 (Клієнт) з іншого боку, дійшли згоди укласти цю додаткову угоду про надання правової допомоги, надалі згадується як Договір, про наступне: сторони домовились, що у межах Договору Клієнт (позивач) уповноважує Об'єднання підготувати необхідні документи (адвокатські запити, претензії, проект позовної заяви, письмові пояснення, клопотання, заяви, відповіді на відзив тощо) у справі щодо звернення ОСОБА_1 із позовною заявою до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, ГУ ПФУ в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, а також за необхідності - здійснювати представництво інтересів Клієнта у суді першої інстанції. Вартість послуг, зазначених у п. 1 цієї Додатковї Угоди складає 8000 грн. Ця сума є фіксованою, не залежить від обсягу фактично наданих послуг та оплачується клієнтом протягом 20 днів після набрання рішенням законної сили у разі повного або часткового задоволення позовних вимог (а.с.130).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 вищевказаного закону).
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід-Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 у справі № 520/11348/2020 дійшов таких висновків:
"74. Водночас колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
75. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
76. При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним…
…85. При розгляді питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, варто взяти до уваги позицію ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії". Так, ЕСПЛ наголосив, що відшкодовуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір.
86. Як зазначено ЄСПЛ у п. 268 Рішення по справі "ЕазіЛУезІ АІІіапсе Ьішіїед" проти України" від 23.01.2014 (Заява № 19336/04): "Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були Фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Войаггі V. Паїу) [ВП], заява №34884/97, п.ЗО, ЕСНК 1999-V).".
87. Аналогічну практику вирішення питання судових витрат застосовано ЄСПЛ у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пп. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.".
Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, потребують дослідження на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорію складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 8000 грн є завищеним, оскільки є неспівмірним зі складністю справи. Такий висновок суд зробив з огляду на зміст та незначну кількість та складність в опрацюванні документів, долучених до позовної заяви. Підготовка такої позовної заяви не потребувала значного часу і не мала завдати значних клопотів для адвоката.
Окрім цього, проект позовної заяви, відповіді на відзив та збір документальних доказів не потребує значних зусиль.
Суд визнає, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. З огляду на вищевказані обставини та часткове задоволення позову, суд вважає справедливим та пропорційним до розміру задоволених позовних вимог відшкодування позивачу судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 за подання та розгляд цього позову встановленим законом професійним суддею, що буде співмірним зі складністю цієї справи та обсягом наданих адвокатом юридичних послуг.
За вказаних обставин, заяву представника позивача від 02.12.2024 належить задовольнити частково: на користь позивача стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Миколаївській області 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 300/5130/24 задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159, вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, 54008) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Представнику позивача та відповідачам копію цієї ухвали надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Главач І.А.