Справа № 717/2188/24
14 грудня 2024 року слідчий суддя Кельменецького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
керівника органу
досудового розслідування: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
підозрюваного: ОСОБА_6
розглянув клопотання слідчого слідчого відділення Дністровського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області ОСОБА_7 за погодженням із прокурором Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 .
Встановив:
Слідчий слідчого відділення Дністровського районного відділу поліції ОСОБА_7 за погодженням із прокурором, звернувся до суду із клопотанням в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6
ОСОБА_6 підозрюється в тому, що 04 вересня 2024 року, біля 09 години 05 хвилин, під час проведення обшуку , за адресою АДРЕСА_1 , перебуваючи на проїзній частині АДРЕСА_1 , маючи умисел на протиправне заподіяння смерті працівникам правоохоронного органу, які перебували при виконання службових обов'язків та пошкодження їх майна здійснив 10 пострілів в напрямку житлового домоволодіння із вогнепальної зброї, де на той момент знаходились працівники поліції, а саме на подвір'ї знаходились старший слідчий ОСОБА_8 , та поліцейський офіцер громади ОСОБА_9 , однак свій умисел щодо позбавлення життя працівників правоохоронного органу не довів до кінця з незалежних від нього причин, оскільки не влучив у них, при цьому автомобілі працівників поліції «Renault Duster» реєстраційний номер НОМЕР_1 та «ЗАЗ Lanos» реєстраційний номер (026) 0357 зазнали механічних пошкоджень. Після цього, ОСОБА_6 продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на заподіяння смерті працівникам правоохоронного органу, які перебували при виконання службових обов'язків , 04 вересня 2024 року, біля 09 години 12 хвилин, в с. Чепоноси Дністровського району Чернівецької області, на перехресті вулиця Шевченка та вулиці Кузьми Галкіна, з метою заподіяння смерті працівникам правоохоронного органу, здійснив два постріли із вогнепальної зброї по службовому автомобілю працівників поліції «Renault Duster» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який їхав на допомогу працівникам поліції, які здійснювали слідчу дію, у якому знаходились начальник СКП відділення поліції №2 Дністровського районного відділу поліції ОСОБА_10 та поліцейський офіцер громади ОСОБА_11 , однак свій злочинний намір не довів до кінця з незалежних від нього причин, оскільки складові елементи ймовірно мисливського патрону (дріб) були зупинені та відрикошетилися кузовом та склом автомобіля, однак автомобіль «Renault Duster» реєстраційний номер НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 кваліфіковане слідчим за ст.348 КК України, як замах на вбивство працівника правоохоронного органу у зв'язку із виконанням цим працівником службових обов'язків.
Під час судового засідання начальник слідчого відділення Дністровського районного відділу поліції ОСОБА_4 долучив до клопотання копії повідомлень про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 347, ч.1 ст. 345 , ч.1 ст. 343, ч.1 ст. 263 КК України.
При обранні запобіжного заходу враховується, що наявні докази вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень є вагомими. У разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
Повідомлення про підозру вручені ОСОБА_6 14 грудня 2024 року.
Підозра у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінальних правопорушень злочину є обґрунтованою.
Наявні достатні підстави вважати, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК на які вказує слідчий, а саме підозрюваний, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку річ із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. .
Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 183 КПК України - тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Оцінюючи доводи клопотання сторони обвинувачення на предмет наявності ризиків, передбачених п. 1 та п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд погоджується із доводами прокурора про їх наявність, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.. 348, ч.1 ст. 347, ч. 1 ст. 345 , ч.1 ст. 343, ч.1 ст. 263 КК України. Санкція ст. 348 КК України відносить цей злочин до особливо тяжких, та за нього передбачена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за його вчинення у разі доведення вини, підозрюваний може переховуватися від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, намагатися вплинути на свідків або знищити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, з метою уникнути відповідальності.
При встановленні наявності продовження існування ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
У матеріалах справи відсутні відомості про проведення допиту свідків у порядку, передбаченому статтею 225 КПК.
Суд вважає обгрунтованими доводи прокурора про ймовірність того, що ОСОБА_6 не будучи обмеженим у спілкуванні із свідками, може впливати на них, з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які достовірно відомі свідкам, для того щоб він міг уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими твердження прокурора, що існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, суд вважає підтвердженими наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Суд вважає, що сторона захисту не навела інших обставин, які б дозволяли інакше оцінити наявність або ж відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України та ґрунтуючись на досліджених матеріалах та поясненнях учасників провадження, суд врахує наступні обставини: 1) надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень передбачених ст. 348, ч.1 ст. 347, ч.1 ст. 345 , ч.1 ст. 343 КК України; 2) ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального проступку, нетяжких злочинів, тяжкого злочину та особливо тяжкого злочину, і у разі визнання його винуватим, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років, або довічне позбавлення волі; 3) підозрюваний не має постійного місця роботи; 4) відомості щодо застосування до нього раніше запобіжних заходів відсутні, 5) підозрюваний переховувався від органів досудового розслідування.
Суд також враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо сторона обвинувачення доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ч. 1 ст. 184 КПК України). Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування "обґрунтованої ймовірності", за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак потребує встановлення реальної можливості допустити це в майбутньому.
Застосовуючи такий запобіжний захід як тримання під вартою, слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_12 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, вчиненого в період дії воєнного стану, що свідчить про неможливість запобігання ризику шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою.
Обставини які свідчать про існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, для запобігання цим ризикам, обґрунтовуються протоколами допиту свідків.
Слідчий суддя вважає, більш м'які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.
Згідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Суд вважає, що в даному випадку не слід визначити розмір застави. Зокрема ОСОБА_6 підозрюється у вчинені злочину передбаченого ст. 348 КК України, у замахові на вбивство працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, тобто злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
На підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 131,132, 176-179, 182 -184, 193-194 КПК України, -
Клопотання слідчого слідчого відділення Дністровського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали до 17 години 07 лютого 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Виконання ухвали доручити Дністровському районному відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області.
Слідчий суддя: ОСОБА_1