Рішення від 10.12.2024 по справі 913/190/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2024м. ДніпроСправа № 913/190/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Угленко О.Ю.;

від відповідача: Фастовець В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Чарівна Скриня" (м. Київ)

до Козлової Юлії Миколаївни (м. Кремінна Луганської області)

про стягнення штрафних санкцій за договором № ОП_ГМО_ДО_20/11/2020-62 від 01.12.2020 у загальному розмірі 2 635 887 грн. 80 коп. та повернення обладнання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Чарівна Скриня" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Козлової Юлії Миколаївни (далі - відповідач), в якій на момент звернення з нею до суду, просило суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 2 635 887 грн. 80 коп., з якої 13 622 грн. 00 коп. - штрафні санкції згідно з пунктом 9.13. договору № ОП_ГМО_ДО_20/11/2020-62 від 01.12.2020; 2 383 878 грн. 00 коп. - штрафні санкції згідно з пунктом 9.7.4. договору № ОП_ГМО_ДО_20/11/2020-62 від 01.12.2020; 238 387 грн. 80 коп. - штрафні санкції згідно з пунктом 13.15 договору № ОП_ГМО_ДО_20/11/2020-62 від 01.12.2020;

- зобов'язати відповідача повернути позивачу обладнання, яке було передане згідно з Актами приймання-передачі № 1 від 01.01.2021, № 2 від 01.02.2021, № 3 від 17.05.2021, № 4 від 31.05.2021, № 5 від 10.12.2021, № 6 від 04.02.2022 загальною вартістю 1 191 939 грн. 00 коп., а саме:

1) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE 1ES-2 SB WT EASY FV, 1 шт., інвентарний номер 6398, серійний номер 20886637;

2) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE 1ES-2 SB WT EASY FV, 1 шт., інвентарний номер 6399, серійний номер 20886641;

3) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE 1ES-2 SB WT T7 FV, 1 шт., інвентарний номер 6403, серійний номер 20897825;

4) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE 1ES-2 SB WT T7 FV, 1 шт., інвентарний номер 6404, серійний номер 20897830;

5) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE 1ES-2 SB WT EASY FV, 1 шт., інвентарний номер 6424, серійний номер 20900336;

6) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE 1ES-2 SB WT T7 FV, 1 шт., інвентарний номер 6420, серійний номер 20897815;

7) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE 1ES-2 SB WT T7 FV, 1 шт., інвентарний номер 6422, серійний номер 20897816;

8) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE 1ES-2 SB WT T7 FV, 1 шт., інвентарний номер 6421, серійний номер 20897818;

9) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE 1ES-2 SB MW EASY FV, 1 шт., інвентарний номер 6565, серійний номер 20900042;

10) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE 1ES-2 SB MW T7 FV, 1 шт., інвентарний номер 6606, серійний номер 20900143;

11) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE 1ES-2 SB MW T7 FV, 1 шт., інвентарний номер 6607, серійний номер 20900144;

12) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE 1ES-2 SB MW T7 FV, 1 шт., інвентарний номер 6598, серійний номер 20899828;

13) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE 1ES-2 SB MW T7 FV, 1 шт., інвентарний номер 6599, серійний номер 20899887;

14) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE 1ES-2 SB MW T7 FV, 1 шт., інвентарний номер 6601, серійний номер 20899890;

15) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE 1ES-2 SB MW T7 FV, 1 шт., інвентарний номер 6604, серійний номер 20899900;

16) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE 1ES-2 SB MW T7 FV, 1 шт., інвентарний номер 6605, серійний номер 20899901;

17) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE 1ES-2 SB WT EASY FV б/у, 1 шт., інвентарний номер 5266, серійний номер 17762430;

18) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE 1ES-2 SB WT EASY FV б/у, 1 шт., інвентарний номер 5653, серійний номер 188241135;

19) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE RY 1ES-2 SB WT EASY FV, 1 шт., інвентарний номер 6694, серійний номер 21200187;

20) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE RY 1ES-2 DB WT, 1 шт., інвентарний номер 6857, серійний номер 21202297;

21) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE RY 1ES-2 DB WT, 1 шт., інвентарний номер 6858, серійний номер 21208705;

22) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE RY 1ES-2 DB WT, 1 шт., інвентарний номер 6859, серійний номер 21208706;

23) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE 1ES-2 SB WT T7 FV б/у, 1 шт., інвентарний номер 6540, серійний номер 20897813;

24) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE 1ES-2 SB WT T7 FV б/у, 1 шт., інвентарний номер 6536, серійний номер 20898834;

25) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE RY 1ES-2 SB WT EASY FV, 1 шт., інвентарний номер 6808, серійний номер 21209687;

26) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE RY 1ES-2 SB WT EASY FV, 1 шт., інвентарний номер 6810, серійний номер 21209689;

27) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE RY 1ES-2 SB WT T7 FV, 1 шт., інвентарний номер 6916, серійний номер 21213957;

28) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE RY 1ES-2 SB WT T7 FV, 1 шт., інвентарний номер 6917, серійний номер 21213958;

29) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE RY 1ES-2 SB WT T7 FV, 1 шт., інвентарний номер 6918, серійний номер 21213960;

30) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE RY 1ES-2 SB WT T7 FV, 1 шт., інвентарний номер 6919, серійний номер 21214957;

31) автоматичну машину для гарячих напоїв GALA STYLE RY 1ES-2 SB WT T7 FV, 1 шт., інвентарний номер 6920, серійний номер 21218123.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором №ОП_ГМО_ДО_20/11/2020-62 від 01.12.2020 в частині не придбання товару в об'ємі не меншому, аніж той, який встановлений пунктом 2.3. договору, у зв'язку з чим позивач нарахував та заявив до стягнення штраф на підставі пункту 9.13. договору в сумі 13 622 грн. 00 коп.; в частині не виконання умов договору щодо повернення переданого в оренду обладнання, внаслідок чого позивач нарахував та заявив до стягнення штраф на підставі пункту 9.7.4. договору в сумі 2 383 878 грн. 00 коп.; в частині не надання відповіді на претензію, у зв'язку з чим позивач нарахував та заявив до стягнення штраф на підставі пункту 13.15. договору в сумі 238 387 грн. 80 коп., а також просить суд зобов'язати відповідача повернути вказане обладнання.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.06.2023 позовну заяву було направлено за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 (суддя Бондарєв Е.М.) справу було прийнято до розгляду та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

У подальшому, розпорядженням керівника апарату суду № 443 від 16.09.2024 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи", у зв'язку із тимчасовим відстороненням судді Бондарєва Е.М. від здійснення правосуддя, проведено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи № 913/190/23.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024, справу № 913/190/23 передано для розгляду судді Фещенко Ю.В.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 19.09.2024 справу № 913/190/23 було прийнято до провадження.

Дослідивши матеріали справи № 913/190/23, судом було з'ясовано, що позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2024 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 5-ти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. суду № 44858/24 від 24.09.2024).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 25.09.2024 було продовжено розгляд справи, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засіданні було призначено на 15.10.2024.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (вх. суду № 47052/24 від 09.10.2024), в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням представника відповідача за кордоном.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 47768/24 від 15.10.2024), в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з участю представника позивача в іншому судовому засіданні.

У підготовче засідання 15.10.2024 представники позивача та відповідача не з'явились, при цьому судом враховано наявність клопотань позивача та відповідача про відкладення розгляду справи, які були задоволені судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 15.10.2024 підготовче засідання було відкладено на 05.11.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №49596/24 від 25.10.2024), в якій він просить суд надати можливість представнику позивача прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 04.11.2024 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №50932/24 від 04.11.2024), в якій він просить суд надати можливість представнику відповідача прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 04.11.2024 заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.

У підготовче засідання 05.11.2024 з'явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні представники позивача та відповідача зазначили, що вони підтримують подані ними під час розгляду справи попереднім складом суду відзив на позовну заяву та відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно, та просять суд прийняти до уваги викладені у них доводи під час прийняття рішення; інших доводів та міркувань сторони не мають; також представниками позивача та відповідача було повідомлено, що ними повідомлені суду всі обставини справи, які їм відомі; надані всі докази, на які вони посилаються; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, у зв'язку з чим представники позивача та відповідача підтвердили доцільність закриття підготовчого провадження.

Також, у вказаному засіданні представники позивача та відповідача заявили усні клопотання про надання їм можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, які були задоволені судом.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 05.11.2024 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 05.11.2024 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 26.11.2024.

Від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. суду № 52120/24 від 11.11.2024), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи адвокатський запит від 04.11.2024, відповідь Торгово-промислової палати України на вказаний адвокатський запит, а також Сертифікат про форс-мажорні обставини № 3100-23-4510.

У судове засідання 26.11.2024 з'явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному судовому засіданні судом було розпочато розгляд справи по суті.

Під час розгляду справи по суті виникли питання, які підлягали додатковому з'ясуванню та надання позивачем додаткових пояснень з приводу вказаних питань.

Враховуючи вказане, у судовому засіданні 26.11.2024 протокольно було оголошено перерву до 10.12.2024.

У судове засідання 10.12.2024 з'явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засідання 10.12.2024 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив на позовну заяву та додаткових поясненнях.

У судовому засіданні 10.12.2024 представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Слід відзначити, що від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надходив відзив на позовну заяву (вх. суду № 15642/24 від 29.03.2024), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- з червня 2022 року Фізична особа - підприємець Козлова Ю.М. була вимушена припинити діяльність як фізична особа - підприємець, враховуючи ситуацію в країні та неможливість продовжувати ведення підприємницької діяльності та сплачувати податки. На даний час відповідачка взята на облік внутрішньо-переміщеної особи, що підтверджується довідкою від 11.11.2022 № 1203-5002315584; є матір'ю, що виховує дитину одна. До повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України основним джерелом доходу відповідачки була підприємницька діяльність, яка після початку військових дій повністю припинилась, враховуючи окупацію міста та неможливість користування обладнанням. На даний час м. Кремінна є тимчасово окупованою територією, що підтверджується Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309. Відповідачем понесені значні витрати, що спричинені військовою агресією та вчиненням дій для збереження життя та обладнання, яке при можливості частково було вивезено з окупації після 22.04.2022. Коли військові оголосили в серпні 2022 року про зелений коридор до Кремінної (місто щоденно знаходилось під постійними обстрілами), відповідачка поїхала за власними речами та обладнанням. Все, що змогла вивести з міста - 25 машин; 31-на кавова машина залишилась в Кремінній. Часткове вивезення обладнання з окупованої території свідчить про вжиття заходів відповідачем, які спрямовані на виконання умов договору, враховуючи ризики відносно свого життя. Вивезення відбувалось під обстрілами (при порушенні ворогом режиму евакуації) та всіма обставинами проходження гуманітарного коридору. На даний час повністю відсутній дохід від здійснення підприємницької діяльності і відповідачка позбавлена можливості користуватись майном та здійснювати свою господарську діяльність, що є наслідком військової агресії Російської Федерації на територію України. Відповідачка звертає увагу на те, що місце знаходження обладнання (кавові машинки) є тимчасово окупована територія та зона бойових дій (місце розташування зазначено в актах прийому-передачі обладнання) - місто Кремінна, Луганська область), що підтверджується Переліком територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309. Відповідачем було написано до Чечелівського відділення поліції м. Дніпра заяву № 19030 про те, що внаслідок початку повномасштабної війни та бойових дій на території Луганської області було зруйновано та зламано все майно, яке знаходилось за адресою: Луганська обл. м. Кремінна, пров. Чкалова, будинок 13, саме там, де знаходились кавові машини. На даний час наявний Витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань; номер кримінального провадження 12023041680001268. Крім цього, відповідачка звернулась до Торгово-промислової палати України із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин від 24.10.2023 за договірними зобов'язаннями по договору № ОП_ГМО_ДО_20/11/2020-62 від 01.12.2020, укладеного між позивачем та відповідачем та 21.11.2022 за вихідним № 602/05-4 було видано сертифікат № 3100-23-4510 про форс-мажорні обставини, в якому зазначено, що період дії форс-мажорних обставин настав з 25.02.2022 та триває. Даний сертифікат підтверджує факт неможливості виконання договірних зобов'язань по договору;

- щодо знаходження у володінні відповідачки обладнання у кількості 31 штука на суму 1 191 939 грн. 00 коп., то відповідачка із заявленою сумою не погоджується та зазначає, що загальна вартість отриманого від позивача обладнання відповідно до Актів № 1, 2, 3, 4, 5, 6 становила 2 134 010 грн. коп., а не 2 139 270 грн., як заявлено позивачем: Акт № 1 - 391 125 грн.; Акт № 2 - 391 125 грн.; Акт № 3 - 364 880 грн.; Акт № 4 - 422 630 грн.; Акт № 5 - 347 685 грн.; Акт № 6 - 216 565 грн.; всього - 2 134 010 грн. Відповідно до Актів повернення, № 7, № 8 - вартість повернутого обладнання склала 947 331 грн., а саме: 2 134 010 (загальна вартість) - 947 331 (повернути) = 1 186 679 грн. (залишок). Виходячи із зазначеного, вартість обладнання у кількості 31 одиниця - 1 186 679 грн.;

- відносно доданого документу до позовної заяви, а саме: Комерційної умови № 6 до договору № ОП_ГМО_ДО_20/11/2020-62 від 01.12.2020 від 3.02.2022, відповідачка вважає, що даний документ не може бути взяти до уваги при розгляді справи, оскільки відповідачка не підписувала цей документ, враховуючи навіть порівняння між поставленим підписом на останній сторінці цієї угоди та підписами договору та додатків до договору (неозброєним оком видно розбіжності підпису), тобто наявна підробка документу, яку видно навіть неспеціалісту в цій сфері. Оригінал до суду для ознайомлення не надавався, в додатках написано, що додається завірена копія, але подано навіть не засвідчену копію. Також, відповідачка вважає за необхідне витребувати у позивача оригінал вищезазначеного документу та надати його до суду, а також зазначає, що нею буде подано клопотання про проведення експертизи відносно з'ясування питання існування оригіналу документу та чи виконувався підпис на останній сторінці Комерційної умови № 6 до договору від 03.02.2022 (9 сторінка) власноруч певною особою, а саме - ФОП Козловою Ю.М. На підробку документу вказує також те, що він міг з'явитися раніше 28.02.2023, а саме: до підписання Акту № 7 від 28.02.2023 (Акт повернення обладнання), адже якщо ознайомитися з Актом № 1 приймання-передачі обладнання від 01.01.2021 в оренду, то вартість одиниці обладнання складає наступні суми 36 225 грн. та 42 000 грн. В Акті № 7 від 28.02.2023 повернення товарів за тими же інвентарними номерами, що і були при передачі відповідно до Акту № 1 суми вже змінені на 36 488 грн. та 42 263 грн. В Комерційній умові № 6 від 03.02.2022 зазначено такі ж суми, що й в Акті повернення, а не відповідно до Акту передачі в оренду № 1. Тобто помилка, яка була зроблена саме в лютому 2023 року, була використана для підробленого документу який датований 03.02.2022 Крім цього, загальна сума вартості 56 одиниць обладнання складає 2 139 270 грн., що перевищує вартість переданого товару відповідно до Актів передачі обладнання в оренду, а саме: № 1-6. Відповідач звертає увагу на зміст комерційної угоди: поданий документ, а саме: Комерційні умови № 6 датовано 03.02.2022 (до подання позовної заяви). Відповідно до Комерційних умов, у пункті 2.4.1. зазначається, що товар оплачується на умовах попередньої оплати. Сторона-2 зобов'язана оплатити вартість партії товару протягом 2-х календарних днів з дати виставлення стороною-1 (позивачем) відповідного рахунку стороною-2 в порядку визначеному пунктами договору. До позовної заяви не долучалися рахунки на товар, який нібито відповідач повинен був закуповувати в якійсь конкретній кількості. В свою чергу, відповідач долучає до матеріалів справи рахунки, які були виписані позивачем, та які підтверджують, що лише за усною домовленістю відбувалась поставка товару, і кожного місяця ця кількість була різною. Підтвердженням поставки різного об'єму закупки є виставлені наступні рахунки: рахунок № 5634 від 29.11.2022, рахунок на придбання кави в кількості 216 кг; рахунок № 5106 від 28.10.2022 на загальну кількість товару в об'ємі 115 кг; рахунок № 4451 від 27.09.2022 на об'єм 45 кг.

- відповідач повністю не погоджується з нарахованими штрафними санкціями та посилається на порушення зобов'язань позивачем. Так, позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач, відповідно до пункту 6.9. договору повинна повернути майно, в зв'язку з порушенням будь-яких зобов'язань за договором з оренди шляхом направлення стороні-2 відповідної обґрунтованої вимоги. Сторона-2 зобов'язується повернути відповідне обладнання стороні-1 протягом 2-х робочих днів з дня отримання відповідної вимоги. Однак позивач не зазначає, що саме було порушено відповідачем;

- щодо нарахування позивачем штрафної санкції у розмірі 13 622 грн., то відповідач вказує, що в обґрунтування даного штрафу позивач посилається на пункт 9.13. договору, відповідно до якого сторона-2 взяла на себе зобов'язання щодо придбання у сторони-1 товару в об'ємі не меншому, аніж той, який встановлений пунктом 2.3. договору. Пункт 2.3. договору не визначає об'єму щомісячного резервування товару, в ньому зазначено, що зобов'язання щомісячно резервувати за стороною-2 товару, в об'ємі, що вказаний у відповідному додатку "Комерційні умови" до договору. Комерційні умови між сторонами не підписувалися. Рахунки від позивача, про які зазначалося раніше, підтверджують поставку різного об'єму закупки відповідно до усних домовленостей. Невідомо, на підставі чого зроблено розрахунок, з чого він складається та чому саме така сума;

- щодо нарахованих позивачем штрафних санкцій у розмірі 2 383 878 грн. 00 коп., відповідач зазначає, що штрафні санкції позивач обґрунтовує та посилається на пункт 9.7. договору, згідно з яким якщо сторона-2 не виконує обов'язку щодо повернення обладнання, сторона-1 має право вимагати від сторони-2, а сторона-2 зобов'язана сплатити на користь стороні-1 штраф. Відповідач звертає увагу, що повернення майна відбувається відповідно до пункту 6.9. договору, а саме: сторона-2 повинна повернути майно, в зв'язку з порушенням будь-яких зобов'язань за договором. У позовній заяві не зазначається, що саме порушено відповідачем. Також не зазначено, чому саме штрафні санкції визначаються в розмірі 200%, з якого часу почався перебіг строку повернення обладнання, а саме: 21 день, з якої суми було зроблено розрахунок; не відомо, коли повинно було відбутися повернення обладнання, враховуючи відсутність порушення зобов'язань по договору, враховуючи підстави та предмет позову;

- щодо нарахування штрафних санкцій у розмірі 238 387 грн. 80 коп., відповідач зазначає, що позивач посилається на те, що відповідно пункту 13.15. договору відповідач не надав відповідь на претензію. У пункті 13.15. договору зазначено, що сторони зобов'язуються розглядати всі можливі претензії протягом 20-ти календарних днів з моменту їх отримання, якщо іншого не визначено в договорі. У випадку ненадання відповіді на претензію стороною-2, сторона-2 зобов'язується сплатити стороні-1 штраф в розмірі 20% вартості обладнання за кожний факт ненадання відповіді на претензію. Відповідач припускає, що позивач зробив розрахунок від вартості неповернутого обладнання, так як розрахунок зазначених штрафних санкцій до позову не додано. Однак, в договорі не зазначено, що саме вираховується "200% вартості неповернутого обладнання", в договорі зазначається вартість обладнання, але не зазначається якого саме обладнання. Відповідно до актів прийому-передачі надавалась велика кількість обладнання, з різною вартістю.

Сід також відзначити, що від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надходила відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 18434/24 від 15.04.2024), в якій він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- відповідач у відзиві своєю адресою зазначає - Луганська обл., Сєвєродонецький район, м. Кремінна, пров. Чкалова, 3 та стверджує, що, враховуючи ситуацію в країні, була вимушена припинити ведення господарської діяльності з червня 2022 року. Проте така інформація не відповідає дійсності, оскільки відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних - осіб підприємців та громадських формувань, Козлова Ю.М. 14.11.2022 змінила місце проживання/місцезнаходження фізичної особи - підприємця і лише 27.06.2023 відбулася державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної - особи підприємця за її рішенням. Позовна заява, подана до суду, датована 24.05.2023. Перший судовий документ в рамках даної справи, а саме: ухвала Господарського суду Луганської області про передачу справи за підсудністю, датована 05.06.2023, а припинення діяльності фізичної особи - підприємця, відбулося 27.06.2023. Позивач припускає, що припинення діяльності фізичної особи - підприємця мало посприяти уникненню відповідальності за невиконання нею зобов'язань за договором. Таким чином, відповідач намагається ввести суд в оману, надаючи недостовірну інформацію про місце реєстрації та повідомляє недостовірну інформацію про дату припинення ведення господарської діяльності, що свідчить про недобросовісну поведінку сторони судового провадження. Разом з тим, наступним аргументом відповідача, є те, що місто Кремінна є тимчасово окупованою територією, остання зазначає, що нею були понесені значні витрати. Далі відповідач зазначає, що в серпні змогла вивезти 25 кавових машин з Кремінної. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджених Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.122022 № 309 (із змінами відповідно до Наказу 318 від 21.11.2023) бойові дії на території Кремінської міської територіальної громади велися в період з 24.02.2022 по 18.04.2022. Тобто, в період, коли відповідач залишала місто Кремінну, територія вже була окупована та бойові дії були припинені. В той же час, факт вивезення відповідачем 25-ти кавових машин свідчить про те, що все-таки в останньої була можливість здійснити заходи із вивезення та повернення власнику кавових машин;

- відповідачка заперечує проти позовних вимог, мотивуючи це тим, що на даний час повністю відсутній дохід від здійснення підприємницької діяльності, відповідачка позбавлена можливості користуватись майном та здійснювати свою господарську діяльність, що є наслідком військової агресії Російської Федерації на території України. Проте, відповідно до статті 625 Цивільного процесуального кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, тому доводи відповідача, про відсутність фінансової можливості безпідставні;

- є безпідставним довід з боку відповідача, що всі кавові-машини, які були передані позивачем, знаходились за адресою: Луганська обл., м. Кремінна, пров. Чкалова, 13 (як зазначено в Актах прийому-передачі) та аргументу про наявність Витягу з єдиного державного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 12023041680001268), адже кавові машини GAIA STYLE - це спеціалізоване обладнання, призначене для продажу товарів та надання певного спектру послуг. Такі кавові машини призначені для встановлення в офісах, готелях, ресторанах та АЗС. Відповідач не заперечує, що до повномасштабного вторгнення вона займалась господарською діяльністю. Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, основним видом господарської діяльності ФОП Козлової Ю.М. було КВЕД 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Тобто, вказані кавові машини були взяті в оренду, для подальшого розміщення в місцях ведення господарської діяльності. В той же час, відповідач зазначає, що з 11.11.2022 вона взята на облік як внутрішньо переміщена особа та не має доступу до місця зберігання кавових машин у місті Кремінна. Проте повідомляє, що все майно, що знаходилось за адресою: м. Кремінна, пров. Чкалова, 13 зруйновано та зламано, про що нею було подано заяву до поліції. Проте, відповідач не вказує, що таку заяву вона подала лише 16.11.2023. Тобто, лише після того, як позивач звернувся до суду із вказаною заявою. Таким чином, заява відповідача про знищення майна за адресою: Луганська обл., м. Кремінна, пров. Чкалова, 13 є безпідставною, та не доводить жодних обставин в даній справі;

- позивач зазначає, що заперечення відповідача побудоване на тому, що остання звернулася до Торгово-промислової палати України із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин за договором №ОП_ГМО_ДО_20/11/2020-62 від 01.12.2020. Відповідач зазначає, що 21.11.2022 за вихідним № 602/05-4 було видано сертифіката № 3100-23-4510 про форс-мажорні обставини. Проте, відповідачка звернулася до Торгово-промислової палати 12.12.2023, квитанції про оплату та акти виконаних робіт так само датовані 2023 роком. Зокрема, і в самому сертифікаті, містяться посилання на нормативно правові акти, датовані 2023 роком, що унеможливлює його видачу у 2022 році. Відповідно до пунктів 10.2.,10.3. договору сторона, яка посилається на обставини форс-мажорну, зобов'язана терміново, але не пізніше 48 годин з дати виникнення таких обставин, повідомити іншу сторону про їх виникнення в письмовій формі. Неповідомлення чи несвоєчасне повідомлення іншої сторони про такі обставини, позбавляє сторону права посилатись на обставини форс-мажору, як на підставу, яка звільняє сторону від відповідальності за невиконання зобов'язань, передбачених договором. Таким чином, враховуючи відсутність письмового повідомлення з боку відповідача про настання форс-мажорних обставин, остання не може посилатись на такі обставини, як на підставу невиконання своїх зобов'язань;

- за твердженнями позивача відповідач зазначає, що залишила територію окупації після 22.04.2022, претензія була направлена 16.03.2023. Таким чином, посилання відповідача на обставини форс-мажору, жодним чином не аргументовані та не впливають на її ігнорування обов'язку виконання зобов'язань за договором. Оскільки, відповідно до норм законодавства, обставини форс-мажору не звільняють від відповідальності за виконання зобов'язання за договором (повернення обладнання), термін на виконання решти зобов'язань, наступив після залишення відповідачем території бойових дій. В той же час, договором передбачений обов'язок сторони, повідомити про настання форс-мажорних обставин, за умови не повідомлення іншої сторони, про настання таких обставин, сторона втрачає право посилатись на вказані обставини. Відповідачка не повідомила позивача про настання форс-мажорних обставин ні з настанням таких обставин, ні з виїздом з окупованої території, ні після отримання претензії. А отже, посилання на невиконання зобов'язань через форс-мажорні обставини безпідставні, необґрунтовані та такі, що не можуть братись до уваги судом. Тобто, обставини форс-мажору не звільняють сторони від виконання основного зобов'язання (повернення обладнання), що стосується обов'язку по сплаті штрафних санкцій, варто звернути увагу, що вказані події настали, коли відповідач залишила зону окупації / бойових дій, та не мала жодних обмежень щодо реєстрації податкових накладних, надання відповіді на претензію, повідомлення сторони-1 за договором (наразі позивач) про неможливість виконання зобов'язань за договором та переговорів про мирне врегулювання спору;

- відповідач не погоджується з розрахунком позивача та надає свій розрахунок, яким пропонує від загальної вартості обладнання, що було передано відповідачу, відняти вартість повернутого обладнання. Проте такий розрахунок не може відповідати дійсності, оскільки вартість одного й того ж обладнання різниться. Зокрема в період дії договору, між сторонами укладались Комерційні умови, відповідно до яких фіксувалась актуальна вартість обладнання (вартість обладнання корегується в залежності від курсу валют), об'єм товару, що підлягає бронюванню та викупу та інші умови, що не закріплені умовами договору. Разом з тим, відповідач заявляє, що Комерційні умови № 6 не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки остання їх не підписувала та зазначає про різні підписи. Позивач зазначає, що якщо проаналізувати підписи на всіх документах, зокрема договір (кожна сторінка окремо), Акти приймання-передачі обладнання, приймання-передачі обладнання (повернення обладнання) то всі підписи відповідач різняться один від одного, зокрема підпис в договорі на різних сторінках різний. Так само, якщо проаналізувати підписи на Актах приймання-передачі обладнання (повернення обладнання), укладених між позивачем та відповідачем, а також Актах надання послуг, укладених між відповідачем та Торгово-промисловою палатою України, то можна виявити що підписи так само різняться між собою. Окрім того, на Комерційних умовах № 6, окрім підпису відповідача, так само накладена печатка Фізичної - особи підприємця. Таким чином, позивач вважає доводи відповідача про різні підписи надуманими та необґрунтованими. Разом з тим, позивач зазначає, що за час договірних відносин, сторонами було укладено 6 Комерційних умов, якими погоджувались об'єми бронювання товару, вартість обладнання та сума оренди обладнання. Зокрема: Комерційні умови № 1 від 24.12.2020, Комерційні умови № 2 від 25.01.2021, Комерційні умови № 3 від 07.05.2021, Комерційні умови № 4 від 25.05.2021, Комерційні умови № 5 від 09.12.2021, Комерційні умови № 6 від 03.02.2022. Всі Комерційні умови мають шаблонний характер та ідентичні положення. Зокрема, всі істотні умови - незмінні, змінюються лише розрахункові дані (перелік переданого обладнання, вартість обладнання, сума орендної плати, об'єм зарезервованого товару та його вартість). Зокрема, пункт 1.1. Комерційних умов (у всіх редакціях) визначає, що під обладнанням згідно з Комерційними умовами мається на увазі обладнання, що згідно з договором передане стороною-1 на користь сторони-2, в строкове платне користування (оренду), та надається перелік обладнання, із назначеним найменуванням обладнання, інвентаризаційних та серійних номерів, вартість обладнання, щомісячний розмір орендної плати в гривневому та євровому еквіваленті, а також об'єм зарезервованого товару по відношенню до кожної одиниці обладнання. Відповідач зазначає, що про підробку Комерційних умов № 6 свідчить зміна вартості обладнання, та зазначає, що Комерційні умови № 6 не могли з'явитись раніше 28.02.2023 (дата підписання Акту прийому - передачі (повернення) обладнання, оскільки вартість обладнання у вказаному Акті та Комерційних угодах ідентична. Позивач вважає, що такі дії відповідача направленні на введення суду в оману, оскільки сторонами укладено 6 редакцій Комерційних умов і різний період часу. Комерційні умови №№1-2 містять інформацію про вартість ідентичну тій, що вказана в Актах прийому-передачі обладнання № 1-2. Натомість Комерційні умови № 3, укладені сторонами 07.05.2021, вже містять інформацію про збільшення вартості обладнання. А також всі наступні Акти приймання передачі обладнання №№ 3-6 містять таку ж вартість обладнання, як і в Комерційних угодах №№ 3-6. Тому твердження відповідача про те, що Комерційні умови № 6 були укладені лише після укладання Акту приймання-передачі (повернення) обладнання № 7 безпідставне та надумане. Разом з тим, під час подання позовної заяви, позивачем не надавались копії Комерційних умов №№ 1-5, оскільки, всі актуальні відомості містились саме в Комерційних умовах № 6. Крім того, позивач, не міг припустити, що відповідач буде заперечувати укладання, підписання та скріплення печаткою вказаного документу, тому долучає до матеріалів справи копії Комерційних умов № 1-5. Позивач просить суд визнати поважними причини не подачі копій Комерційних умов №№ 1- 5 разом з позовною заявою та долучити до матеріалів справи вказані документи. Разом з тим, повідомляє, що позивач має оригінали вказаних Комерційних умов та готовий за необхідності надати до суду оригінали вказаних документів для ознайомлення. Таким чином, відповідач навмисно заперечує факт підписання Комерційних умов, та подає некоректний розрахунок вартості обладнання, що підлягає поверненню. Всі викладені обставини, свідчать про небажання відповідача виконувати взяті на себе зобов'язання та протиправні спроби ввести суд в оману, шляхом перекручування відомостей та надання недостовірної інформації;

- відповідно до заперечень відповідача про незавірену копію документу, то відповідно до Рішення Ради суддів № 75 від 20.09.2019 суди мають приймати подані електронні документи як оригінали документів, а електронні копії паперових документів, як завірені копії оригіналів документів, та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки. Таким чином, документи, що подаються через Електронний суд не потребують додаткового завірення, оскільки на них накладається Електронно-цифровий підпис особи, що подає відповідний документ;

- стосовно твердження відповідача про те, що поставка товару відбувалася лише за усною домовленістю та твердження про порядок передоплати товару, позивач вказує, що відповідно до умов договору від 01.12.2020, а саме його пункту 3.1., поставка товару, здійснюється протягом 5-ти робочих днів з дня отримання замовлення на поставку товару - у випадках поставки товару на умовах відстрочки платежу або протягом 5-ти робочих днів з дня отримання грошових коштів у випадку поставки товару на умовах попередньої оплати, якщо інше письмово не погоджено сторонами. Тобто, виставленню рахунку передує факт здійснення замовлення. Окрім того, пунктом 2.3. договору передбачено, що сторона-1 зобов'язана щомісячно резервувати за стороною-2 товар, в об'ємі, що вказаний у відповідному додатку "Комерційні умови" до договору (об'єм товару визначається у кілограмах), а сторона-2 зобов'язана щомісячно здійснювати купівлю зарезервованого товару в об'ємі, у відповідному додатку "Комерційні умови" до договору. Відповідно до пункту 9.13. договору у зв'язку із зазначеним у випадку не придбання стороною-2 товару в об'ємах, що визначаються згідно з пунктами 2.3., 2.3.1. договору, сторона-2 виплачує стороні-1, компенсацію у розмірі 49 гривень за кожен повний кілограм товару, що не був придбаний стороною-2 в межах щомісячних об'ємів, які визначаються згідно з пунктом 2.3., 2.3.1. договору. Сторона-1 може на власний розсуд вимагати від сторони-2 сплати штрафу, вказаного в даному пункті. Тобто, Комерційними угодами передбачений об'єм товару, який відповідачка зобов'язана викупляти щомісяця. Для забезпечення можливості бронювання і викупу товару, сторона-2 повинна зробити замовлення. Сторона-1 має право, але не зобов'язана, виставити рахунок, на сплату штрафних санкцій, за умови не викупу стороною-2 товару в кількості визначеній Комерційними умовами;

- щодо заперечень відповідача стосовно нарахування штрафних санкцій за не придбаний товар, в яких він зазначає, що їй не зрозуміло, які саме умови договору вона порушила, позивач зазначає, що дана інформація була надана та роз'яснена відповідачу відповідно до претензії вих. № LD-43/03-23 від 16.03.2023, зокрема: щомісячно сплачувати орендну плату до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим; пункт 2.4.1 Комерційних умов № 6, яким передбачено обов'язок ФОП Козлової Ю.М. оплачувати вартість партії товару протягом 2-х календарних днів з дати виставлення стороною-1 відповідного рахунку. Відповідно до пункту 2.2. Комерційних умов № 6 від 03.02.2022 під розділом "Об'єм зарезервованого товару (кг)", що зазначений в таблиці пункту 1.1. Комерційних умов сторони мають на увазі зобов'язання сторони-1 щомісячно резервувати за стороною-2 товар, а сторона-2 зобов'язана щомісячно здійснювати купівлю зарезервованого товару в загальній кількості не менше ніж 616 кг (шістсот шістнадцять кілограм). В той же час, пунктом 9.13. договору передбачено, що сторона-1 може, на власний розсуд, вимагати від сторони-2 сплати штрафу, вказаного в даному пункті. У будь-якому разі, у випадку порушення стороною-2 своїх зобов'язань, щодо щомісячного придбання товару в об'ємах, що визначаються згідно з пунктами договору, протягом двох місяців підряд, Сторона-1 отримує право в односторонньому порядку розірвати договір, шляхом направлення відповідного повідомлення стороні-2. Невиконання даних умов, призвело до обов'язку відповідача повернути обладнання;

- відповідачка стверджує, що в позовній заяві не зазначається, що саме вона порушила, однак, по-перше, нею не було придбано зарезервованого товару у відповідності до пункту 2.3. договору та у відповідності до Комерційних умов (№№.1 - 6). По-друге, сторона-2 припинила оплачувати на користь сторони-1 вартість оренди обладнання у відповідності до пункту 1.3. договору. Так, відповідно до пункту 1.3. договору сторона-1 передає, а сторона-2 приймає у строкове платне користування (оренду) обладнання, а сторона-2 зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати на користь сторони-1 вартість оренди (орендну плату). Таким чином, сторона-2 (відповідачка) порушила терміни оплати оренди обладнання (не сплатила орендну плату) та не викупила необхідну кількість товару. Підпунктом 11.3.6. пункту 11.3. договору встановлено, що якщо сторона-2 прострочила сплату орендної плати або вартості товару більше ніж на 5 календарних днів, дія договору припиняється. Відповідно до пункту 11.4. дострокове припинення договору з передбачених вище підстав не потребує додаткового укладання угоди про припинення дії договору. Пункт 11.7. визначає, що в разі припинення дії договору сторона-2 зобов'язана передати обладнання стороні-1 в порядку та строки, передбачені розділом 5 договору та сплатити орендну плату за цим договором та всі додаткові витрати, якщо такі будуть мати місце на час припинення строку дії договору та підписати зі своєї сторони акт приймання-передачі повернення обладнання. Тобто, через наявну заборгованість за оренду обладнання та не викуп товару в передбаченому комерційними умовами об'ємі, договір було припинено автоматично, наслідком чого став обов'язок сторони-2 повернути обладнання. В результаті чого відповідачу було направлено претензію;

- стосовно нерозуміння відповідачем підстав нарахування штрафних санкцій у розмірі 200% позивач зазначає, що відповідно до пункту 8.4.23 договору сторона-2 зобов'язується у випадках, передбачених договором та чинним законодавством, повернути (забезпечити повернення) обладнання за першою вимогою сторони-1 протягом 5-ти календарних днів з дня отримання відповідної вимоги сторони-1 (відповідна вимога може бути направлена в електронному та/або в письмовому вигляді) в порядку, визначеному пунктами 5.6-5.10 договору. Згідно з пунктом 5.6. договору обладнання вважається фактично поверненим стороні-1 з оренди з моменту підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі (повернення) та в момент його фізичного отримання стороною-1. Вимога про необхідність повернення обладнання, була направлена відповідачу 16.03.2023 у вигляді претензії вих. №LD-43/03-23.Очевидним є факт того, що 200% розраховується від вартості обладнання, яке не було повернуто;

- заперечення відповідачки базується на її нерозумінні, на підставі чого розраховувались 200% штрафних санкцій, від вартості якого обладнання. Відповідачка зазначає, що відповідно до актів прийому-передачі обладнання надавалась велика кількість обладнання з різною вартістю. Позивач зазначає, що дійсно, відповідачці надавалась велика кількість обладнання, проте частина з нього була повернута позивачу. Відповідно, договірні відносини стосовно обладнання, яке повернуто, припинились, та не можуть бути джерелом розрахунку штрафних санкцій. Відповідно, штрафні санкції розраховувались з вартості обладнання, яке є предметом договірних відносин, та відповідно до якого було порушення виконання договірних відносин. Що стосується аргументу відповідача про різну вартість обладнання, то актами приймання - передачі обладнання та комерційними умовами визначено назва обладнання, інвентарний номер та вартість, що забезпечує можливість розмежувати обладнання, яке було повернути відповідачем, та яке залишається предметом договірних відносин.

Від позивача засобами електронного зв'язку надійшли пояснення (вх. суду №57247/24 від 10.12.2024), в яких він зазначає, що однією з вимог позивача є вимога про стягнення з відповідача 13 622 грн. 00 коп. у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку щодо придбання у позивача товару в об'ємі не меншому, ніж той, що встановлений договором. У судовому засіданні 26.11.2024 у суду виникло питання щодо підстав нарахування вказаного грошового зобов'язання та щодо кількості товару, яка не була придбана відповідачем. Вимога про стягнення 13 622 грн. 00 коп. обумовлена обов'язком відповідача щомісяця купувати у позивача товар (кавові зерна) в об'ємі, не меншому, аніж той, що встановлений умовами договору. Зокрема, відповідно до пункту 2.3 договору сторони погодили, що сторона-1 (позивач) зобов'язана щомісячно резервувати за стороною-2 (відповідачкою) товар в об'ємі, що вказаний у відповідному додатку "Комерційні умови" до договору (об'єм товару визначається у кілограмах), а сторона-2 зобов'язана щомісячно здійснювати купівлю зарезервованого товару в об'ємі, що вказаний у відповідному додатку "Комерційні умови" до договору. Комерційні умови № 6 у пункті 1.1 містять таблицю з інформацією про найменування "Обладнання", що передано в оренду, щомісячний розмір орендної плати тощо, а також про об'єм зарезервованого товару щодо кожної одиниці обладнання у одиницях виміру кілограми. Наприклад, для обладнання "Автоматична машин для гарячих напоїв GAIA STYLE IES-2 SB WT EASY FV (№ 1 у таблиці) об'єм зарезервованого товару складає 10 кг, а для обладнання "Автоматична машина для гарячих напоїв GAIA STYLE IES-2 SB WT T7 FV (№ 7 у таблиці) - 12 кг. Це узгоджується з пунктом 1.4 договору, де зазначено, що з урахуванням того, що за договором здійснюється поставка товару та оренда обладнання, за допомогою якого товар буде реалізовуватися, сторони погодили, що в додатку "Комерційні умови" до договору для кожної партії обладнання, що передається стороні-2 в оренду, крім іншого, має бути зазначено кількість зарезервованого для використання у відповідному обладнанні товару. У пункті 2.3 Комерційних умов № 6 міститься роз'яснення, що слід розуміти під розділом "Об'єм зарезервованого товару (кг)", що зазначений в таблиці пункту 1.1 Комерційних умов, а саме: під цим розділом сторони мають на увазі зобов'язання сторони-1 щомісячно резервувати за стороною-2 товар та зустрічне зобов'язання сторони-2 щомісячно здійснювати купівлю зарезервованого товару в загальній кількості не менше, ніж 616 кг. У пункті 2.3 Комерційних умов № 6 сторонами погоджено перелік та вартість товару, який може бути поставлений стороною-1 на користь сторони-2 за договором, тобто асортимент товару. Таким чином, з урахування кількості та характеристик переданого стороні-2 в оренду обладнання, сторонами було досягнуто домовленостей щодо обов'язку сторони-2 щомісяця купувати у сторони-1 товар в об'ємі, що не може бути меншим за 616 кг. Цей обов'язок був обумовлений тим, що сторона-1 передала стороні-2 кавове обладнання в оренду на умові, що сторона-2 використовуватиме у цьому обладнанні виключно товар (кавові зерна) сторони-1 (пункт 2.1 Комерційних умов № 6). Відповідач у січні 2023 року порушила зобов'язання щодо гарантованого придбання нею товару в об'ємі, що не може бути меншим за 616 кг. Зокрема, відповідачем у січні 2023 року взагалі не було придбано товару. Відповідно до пункту 9.13 договору сторони встановили, що з огляду на те, що сторона-2 взяла на себе зобов'язання щодо придбання у сторони-1 товару в об'ємі, не меншому, аніж той, який встановлений пунктом 2.3 договору, сторона-1 здійснює планову передчасну закупівлю товару в об'ємі, який необхідний стороні-2 для реалізації її господарських функцій, що потребує залучення стороною-1 додаткових фінансових та інших ресурсів. Враховуючи зазначене, сторони погодили, що не придбання стороною-2 товару в кожному окремому місяці співпраці в об'ємі, що вказаний у пункті 2.3 або пункті 2.3.1 даного договору, завдає стороні-1 збитків у вигляді упущеної вигоди. У зв'язку із зазначеним, сторонами домовлено, що у випадку не придбання стороною-2 товару в об'ємах, що визначаються згідно з пунктами 2.3, 2.3.1 договору, сторона-2 виплачує стороні 1 компенсацію у розмірі 49 грн. за кожен повний кілограм товару, що не був придбаний стороною-2 в межах щомісячних об'ємів, які визначаються згідно з пунктами 2.3, 2.3.1 договору. Попри те, що відповідачем у січні 2023 року не було придбано жодного кілограма товару, позивачем нараховано штрафні лише щодо частини обсягу товару, умови щодо викупу якого було порушено, а саме: щодо 278 кг з 616 кг. Нарахування здійснено за формулою 278 х 49 = 13 622 грн. 00 коп., що відповідає правилам пункту 9.13 договору, тобто з розрахунку 49 грн. за один непридбаний кілограм кави. Рахунок на оплату штрафу було надіслано 09.02.2023 на електронну адресу відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1. Таким чином, нарахування штрафних санкцій у розмірі 13 622 грн. 00 коп. здійснено позивачем на підставі договірних положень та відповідно до законодавчих вимог.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

При цьому, з приводу долучення до матеріалів справи заяв по суті справи та доказів з порушенням строків, визначених нормами Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає таке.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку, звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").

У пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1975 у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства", заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського Суду з прав людини від 17.01.2012 у справі "Станєв проти Болгарії", заява № 36760/06, пункт 230).

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 суддям необхідно виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

На переконання суду, в умовах введення в Україні воєнного стану слід уникати надмірного формалізму та з розумінням ставитись до пропуску процесуальних строків учасниками справи для забезпечення їх права на доступ до правосуддя, оскільки протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України, суворе застосування судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 зазначеної Конвенції, на що також звертає увагу Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22.

Судом також враховано, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Під час розгляду справи суд зобов'язаний забезпечити повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В аспекті зазначеного господарський суд вважає за доцільне звернутись також до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, пункт 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, пункт 33, 08.12.2016). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/10965/17, 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 та ухвалі Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № 911/1974/18.

Таким чином, під час прийняття рішення у даній справі судом було враховано та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи на час прийняття рішення у справі доказам та поясненням.

У судовому засіданні 10.12.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням змішаного договору (поставки та оренди), строк дії договору, умови передачі майна в оренду та повернення майна з оренди, умови поставки товару, наявність прострочення повернення майна з оренди, наявність підстав для стягнення заявлених до стягнення штрафів.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, 01.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Чарівна Скриня" (далі - сторона-1, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Козловою Юлією Миколаївною (далі - сторона-2, відповідач) укладено договір № ОП_ГМО_ДО_20/11/2020-62 (далі - договір, а.с.21-36 у томі 1), яким сторони узгоджують порядок співпраці щодо господарських правовідносин між сторонами щодо поставки товару та передачі обладнання в оренду. За договором сторона-1 зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити стороні-2 товар, а сторона-2 зобов'язується прийняти та оплатити товар у відповідності до умов договору (пункти 1.1. та 1.2. договору).

Згідно з підпунктами 1.2.1., 1.2.2. пункту 1.2. договору поставка товару здійснюється стороною-1 окремими партіями. Конкретні асортимент, найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначається у видаткових накладних, які після підписання сторонами також мають юридичну силу специфікацій в розумінні статті 266 Господарського кодексу України та є невід'ємною частиною договору. Порядок оплати товару, строки та місце поставки товару визначаються шляхом укладення сторонами додатку(ів) "Комерційні умови" до договору.

У пункті 1.3. договору сторони погодили, що за договором сторона-1 передає, а сторона-2 приймає у строкове платне користування (оренду) обладнання, а сторона-2 зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати на користь сторони-1 вартість оренди (орендну плату).

Також, вказаним пунктом договору передбачено наступне:

- найменування, кількість, вартість, місце поставки обладнання, що орендується, зазначається в Акті приймання-передачі, який укладається сторонами при передачі стороною-1 відповідного обладнання в оренду стороні-2 (підпункт 1.3.1. договору);

- строк оренди, розмір орендної плати (щомісячна орендна плата) за обладнання та порядок оплати вартості оренди визначається сторонами шляхом укладення відповідного додатку (-ів) "Комерційні умови" до договору (підпункт 1.3.2. договору);

- обладнання належить стороні-1 на праві приватної власності і підлягає обов'язковому поверненню стороні-1 у випадку припинення дії договору в останній день строку оренди, або в день припинення дії договору за виключенням випадку, що визначений в пунктах 6.14., 6.12.1. договору (підпункт 1.3.3. договору);

- сторона-2 не має права продавати, відчужувати, розпоряджатися чи використовувати не за призначенням передане стороні-2 стороною-1 обладнання (за виключенням випадку, що визначений в пунктах 6.14., 6.14.1. договору) (підпункт 1.3.4. договору);

- відповідно до статті 323 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що сторона-2 несе ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) обладнання з моменту отримання обладнання в оренду і до моменту його повернення стороні-1 (за виключенням випадку, що визначений в пунктах 6.14., 6.14.1. договору) (підпункт 1.3.5. договору);

- сторони погодили, що місце поставки обладнання та фактичне місце розміщення обладнання можуть відрізнятись, про що зазначається в Акті приймання-передачі або в інший спосіб погоджується сторонами. Сторона-2, після поставки стороною-1 обладнання до місяця поставки, зобов'язана своїми силами забезпечити належне встановлення обладнання (підпункт 1.3.6. договору).

У розділі "Визначення" договору сторони погодили, що обладнання - вендингові апарати, кавові машини, кавоварки, кавомолки, а також інше обладнання, які належать стороні-1 на праві власності, та призначені для приготування кави та інших видів кавових напоїв; товар - кава та інгредієнти для приготування кавових та інших розчинних напоїв, запчастини до кавових апаратів та іншого вендингового обладнання, інші супутні товари, реалізацію яких здійснює сторона-1.

Даний договір є змішаним та укладений сторонами відповідно до положень статті 6, глави 54, глави 58 та глави 74 Цивільного кодексу України, а також параграфів 1 та 5 глави 30 Господарського кодексу України (пункт 13.6. договору).

У розділі 2 договору сторонами були визначені умови щодо ціни товару та умов оплати, а саме:

- сторона-2 зобов'язується сплатити стороні-1 повну вартість товару (з урахуванням умов пункту 2.3. договору) в порядку та у спосіб передбачений відповідним додатком "Комерційні умови" до договору (пункт 2.1. договору);

- оплата товару може відбуватися шляхом зарахування грошових коштів на рахунок сторони-1 або у інший спосіб, передбачений та не заборонений чинним законодавством України (пункт 2.2. договору);

- сторони погодили, що сторона-1 зобов'язана щомісячно резервувати за стороною-2 товар, в об'ємі, що вказаний у відповідному додатку "Комерційні умови" до договору (об'єм товару визначається у кілограмах), а сторона-2 зобов'язана щомісячно здійснювати купівлю зарезервованого товару в об'ємі, що вказаний у відповідному додатку "Комерційні умови" до договору (пункт 2.3. договору);

- у випадку, якщо у зв'язку із укладенням договору не в перший календарний день місяця або його розірванням не в останній календарний день місяця, при умові, що поставка товару має здійснюватися протягом неповного місяця, розмір (об'єм) щомісячного резервування товару підлягає зменшенню пропорційно до фактичної кількості днів у відповідному місяці за наступною формулою: Р = (ПР/Кд) х Кдф, де місяць; Р - об'єм зарезервованого товару, розрахований пропорційно до кількості днів за неповний місяць; ПР - об'єм зарезервованого товару, визначений згідно з пунктом 2.3. договору; Кд - загальна кількість днів у відповідному місяці; Кдф - кількість днів від дати складення Акту приймання-передачі і до кінця відповідного місяця або кількість днів від початку місяця і до дати розірвання договору. Фактична кількість днів оренди обладнання визначається на підставі даних Актів приймання-передачі, підписаних уповноваженими представниками обох сторін (підпункт 2.3.1. пункту 2.3. договору).

У пунктах 11.1. та 11.2. договору сторони визначили, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до _________, але в будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про свій намір припинити його дію, договір вважається продовженим строком на 1 один календарний рік від дати закінчення строку його дії, на тих самих умовах. Кількість таких пролонгацій не обмежена.

Доказів визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є змішаним договором, який містить у собі елементи договорів поставки та оренди.

Загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 Цивільного кодексу України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 Цивільного кодексу України, главами 19, 20 Господарського кодексу України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 Цивільного кодексу України, розділом V Господарського кодексу України, загальні положення про поставку - параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України та параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України; правовідносини сторін за договором в частині оренди обладнання підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, параграфу 5 Глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За приписами частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні положення містяться в статті 759 Цивільного кодексу України.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (частина 1 статті 760 Цивільного кодексу України).

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (частина 1 статті 761 Цивільного кодексу України).

За приписами частини 2 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У розділі 3 договору сторонами були визначені умови поставки та прийому-передачі товару, якість товару, зокрема:

- поставка товару здійснюється протягом 5-ти робочих днів з дня отримання замовлення на поставку товару - у випадку поставки товару на умовах відстрочки платежу або протягом 5-ти робочих днів з дня отримання грошових коштів - у випадку поставки товару на умовах попередньої оплати, якщо інше письмово не погоджено сторонами (пункт 3.1. договору);

- товар вважається переданим (поставленим) стороною-1 та переданим у власність сторони-2 з моменту належного підписання видаткових накладних уповноваженими представниками сторін (пункт 3.2. договору);

- ризик випадкового знищенням або пошкодженням товару переходить від сторони-1 до сторони-2 в момент передачі (поставки) товару (пункт 3.3. договору);

- товар повинен бути переданий стороні-2 у тарі та (або) упаковці, що забезпечує схоронність товару (недопущення його псування, забруднення, псування маркування та (або) знищення, яке може відбутися за звичайних умов зберігання, вантажно-розвантажувальних робіт і транспортування). Тара та упаковка повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. Тара та упаковка одноразового використання поверненню стороні-1 не підлягають. Вартість тари та упаковки одноразового використання входить до ціни товару. Сторона-2 зобов'язується забезпечити незмінність/цілісність маркування товару протягом всього часу перебування товару у власності сторони-2 (пункт 3.6. договору).

У розділі 5 договору сторонами були визначені умови щодо передачі обладнання в оренду та повернення з оренди, зокрема:

- передача обладнання в оренду підтверджується Актом приймання-передачі обладнання, який підписується уповноваженими представниками сторін у день фактичної передачі обладнання та скріплюється печатками сторін (при наявності). Акт приймання-передачі обладнання в оренду є невід'ємною частиною договору (пункт 5.1. договору);

- в Акті приймання-передачі обладнання зазначається перелік переданого обладнання, його характеристики: модель, серійний номер (за наявності), інвентарний номер, кількість, наявні/відсутні пошкодження та вартість (пункт 5.2. договору);

- дата підписання Акту приймання-передачі є датою передачі обладнання в оренду та датою початку нарахування орендної плати (пункт 5.3. договору).

У відповідності до вказаних умов, позивачем та відповідачем були складені Акти приймання-передачі обладнання до договору № 1 від 01.01.2021, № 2 від 01.02.2021, № 3 від 17.05.2021, № 4 від 31.05.2021, № 5 від 10.12.2021 та № 6 від 04.02.2022, за якими сторона-1 (позивач) передала стороні-2 (відповідачу) автоматичні машини для гарячих напоїв у загальній кількості 56 одиниць (а.с.37-48 у томі 1).

Відповідно до умов пунктів 5.5., 5.6. та 5.7. договору:

- факт повернення обладнання з оренди підтверджується Актом приймання-передачі (повернення), який підписується уповноваженими представниками сторін у день фактичної передачі обладнання та скріплюється печатками сторін (при наявності). Акт приймання-передачі (повернення) обладнання оренди є невід'ємною частиною договору (пункт 5.5. договору);

- обладнання вважається фактично поверненим стороні-1 з оренди з моменту підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі (повернення) та в момент його фізичного отримання стороною-1 (пункт 5.6. договору);

- сторона-2 зобов'язана повернути обладнання стороні-1 технічно справним, та в тому ж самому стані, в якому отримала його в оренду, з урахуванням природного зносу (пункт 5.7. договору).

Як убачається з матеріалів справи, 28.02.2023 та 01.03.2023 позивачем та відповідачем були складені Акти приймання-передачі обладнання (повернення) до договору № 1 від 28.02.2023 та № 2 від 01.03.2023, згідно з якими стороною-2 (відповідачем) були передані стороні-1 (позивачу) автоматичні машини для гарячих напоїв у загальній кількості 25 одиниць (а.с.49-53 у томі 1).

Отже, матеріалами справи підтверджується лише часткове повернення майна з оренди, а саме: неповернутими є автоматичні машини для гарячих напоїв у загальній кількості 31 одиниця.

Вказаний факт неповернення обладнання у кількості 31 штука під час розгляду справи судом відповідачем не заперечувався.

Враховуючи вказане, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 2 635 887 грн. 80 коп., з якої 13 622 грн. 00 коп. - штрафні санкції згідно з пунктом 9.13. договору; 2 383 878 грн. 00 коп. - штрафні санкції згідно з пунктом 9.7.4. договору; 238 387 грн. 80 коп. - штрафні санкції згідно з пунктом 13.15 договору;