Єдиний унікальний номер 205/13060/23
1-кп/205/77/24
13 грудня 2024 року Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у об'єднаному кримінальному провадженні № 12023041690001670, № 12023041690001771 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
В провадженні Ленінського районного суду міста Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у об'єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . В обґрунтування свого клопотання прокурор посилався на наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків для даного кримінального провадження. Прокурор зазначив, що в разі зміни запобіжного заходу на більш м'який, обвинувачені матимуть потенційну можливість ухилятися від суду шляхом переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване їм кримінальне правопорушення, здійснити незаконний вплив на потерпілого та свідків у даному провадженні, а також продовжити вчинення кримінальних правопорушень.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення заявленого клопотання прокурора, просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, просила обвинуваченому ОСОБА_3 змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив змінити своєму підзахисному запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Своє клопотання захисник мотивував тим, що ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу зменшилися та доводив, що обвинувачений має постійне місце проживання.
Суд, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думки обвинувачених, їх захисників, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд, за наявності клопотань зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня його застосування.
Враховуючи неможливість до спливу строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов'язаний розглянути та вирішити питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини визначені в зазначеній статті.
Об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом. Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Як вбачається з матеріалів обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, неодружений, дітей на утриманні не має, тобто відсутні міцні соціальні зв'язки, раніше судимий, вчинив дане кримінальне правопорушення протягом визначеного іспитового строку, документи в підтвердження позитивної репутації обвинуваченого останнім не надано.
Як вбачається з матеріалів обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, неодружений, дітей на утриманні не має, тобто відсутні міцні соціальні зв'язки, судимості не має, документи в підтвердження позитивної репутації обвинуваченого останнім не надано.
Постановляючи дане рішення, суд погоджується з посиланням прокурора на наявність і актуальність ризиків для даного кримінального провадження. Зокрема, суд обґрунтовано вважає, що в разі зміни запобіжного заходу на такий, що не пов'язаний із триманням під вартою, обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 матимуть реальну можливість перешкодити судовому розгляду даного кримінального провадження шляхом переховування від суду, побоюючись тяжкості покарання, яке загрожує їм в разі визнання винуватими у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, оскільки вони обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Окрім цього, суд вважає обґрунтованим посилання прокурора на ризик того, що обвинувачені, в разі зміни їм запобіжного заходу на більш м'який, матимуть реальну можливість здійснити незаконний вплив на потерпілого і свідків у даному провадженні.
Також, суд погоджується з посиланням прокурора на можливість обвинувачених продовжувати вчинення кримінальних правопорушень, оскільки обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 офіційно не працюють, та не маючи постійного джерела доходів знов можуть вчинити з корисливих мотивів кримінальне правопорушення.
А тому, суд приходить до переконання, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не може забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинувачених та виконання ними процесуальних рішень суду.
Будь-яких даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, та на переконання суду, буде недостатнім для запобігання зазначених ризиків.
Тому є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , строку тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.
Крім того, суд враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення інкримінованого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вважає недоцільним визначати розмір застави у кримінальному провадження.
Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 369, 371, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 09 лютого 2025 року включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 09 лютого 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1