18 грудня 2007 р.
№ 4/334-3/231
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. -головуючого
Волковицької Н.О.
Рогач Л.І.
за участю представників сторін:
позивача
Гераська В.В. дов. від 10.11.2007 року
відповідача
Левіна В.Б. дов. від 05.11.2007 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Бортницький дослідно -механічний завод"
на постанову
від 18.09.2007 року Київського апеляційного господарського суду
у справі
№ 4/334-3/231 господарського суду міста Києва
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Бортницький дослідно -механічний завод"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово -комунальне підприємство "Геолог"
про
стягнення 74862,97 грн.
Відкрите акціонерне товариство "Бортницький дослідно -механічний завод" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово -комунальне підприємство "Геолог" заборгованості в розмірі 69 977,05 грн., пені в розмірі 3706,86 грн. за порушення грошових зобов'язань та 3% річних в розмірі 1179,06 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.09.2007 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2006 року позов було задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово -комунальне підприємство "Геолог" на користь Відкритого акціонерного товариства "Бортницький дослідно -механічний завод" 69977,05 грн. основного боргу, 1179,06 грн. 3% річних та відповідні судові витрати. В частині стягнення пені відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.03.2007 року вказані судові рішення скасовані з передачею справи на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
При новому розгляді, господарський суд міста Києва, рішенням від 19.07.2007 року у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.
За апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Бортницький дослідно -механічний завод" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2007 року залишене без змін з тих самих підстав.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Відкрите акціонерне товариство "Бортницький дослідно -механічний завод" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2007 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2007 року і постановити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово -комунальне підприємство "Геолог" на користь Відкритого акціонерного товариства "Бортницький дослідно -механічний завод" 69977,05 грн. основного боргу, 3706,86 грн. пені за порушення зобов'язання та 1179, 06 грн. 3% річних.
Заявник посилається на те, що судами неповно з'ясовані обставини справи, що мають істотне значення для вирішення справи по суті, не виконані приписи постанови Вищого господарського суду України від 20.03.2007 року та вважає, що висновки судів не відповідають обставинам справи.
Заслухавши суддю -доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи постановою Вищого господарського суду України від 20.03.2007 року прийняті у даній справі рішення скасовані з передачею справи на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Приймаючи рішення та постанову суди зазначили, що відповідно статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час судового розгляду справи та, що для вирішення даного спору необхідно дослідити розподільчий баланс та встановити, чи входять до складу кредиторської заборгованості, що передається відповідачу, заборгованість, яка виникла з договірних зобов'язань за договором від 01.07.1995 року №27 та, виходячи з встановлених обставин, надати оцінку договору від 29.11.2004 року про погашення заборгованості.
При цьому, незважаючи на неодноразові витребування судами розподільчого балансу Відкритого акціонерного товариства "Північукргеологія", з якого б міг вбачатися перехід частини прав та обов'язків структурного підрозділу Виробничо-технічної бази Відкритого акціонерного товариства "Північукргеологія" до відповідача, зазначений доказ відсутній у матеріалах справи, в зв'язку з чим суди дійшли висновку, що вони позбавлені можливості дослідити вищезазначений документ та надати йому належну оцінку щодо правонаступництва відповідача в частині спірних правовідносин, а саме встановити, чи входить до складу кредиторської заборгованості, що передавалася відповідачеві, заборгованість, яка виникла з договірних зобов'язань за договором №27 та, виходячи з встановлених обставин, надати оцінку договору від 29.11.2004 року про погашення заборгованості.
Одночасно судами встановлено, що залучений до матеріалів справи акт приймання-передачі житлового фонду з метою обслуговування на баланс відповідача, а також дебіторської та кредиторської заборгованості по комунальним послугам, що виникла на протязі експлуатації та обслуговування житла Виробничо-технічною базою Відкритого акціонерного товариства"Північукргеологія" та додаток №2 до нього, не можуть бути прийняті судом як належні докази у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зазначені документи, у відповідності до пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, як первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. У акті і додатку № 2 відсутні дати їх складання, що виключає можливість зробити висновок про момент набуття відповідачем прав та обов'язків від Виробничо-технічної бази Відкритого акціонерного товариства "Північукргеологія".
Крім того, судами встановлено, що у додатку № 2, який є невід'ємною частиною акта приймання-передачі житлового фонду з метою обслуговування на відповідача, а також дебіторської та кредиторської заборгованості по комунальним послугам, що виникла на протязі експлуатації та обслуговування житла Виробничо-технічною базою Відкритого акціонерного товариства "Північукргеологія", визначено перелік кредиторської заборгованості по Виробничо-технічній базі Відкритого акціонерного товариства "Північукргеологія" за комунальні послуги станом на 01.03.2004 року, що передавалася відповідачеві, зокрема: зазначена заборгованість перед Київенерго за теплову енергію. Будь-яка заборгованість Виробничо-технічної бази Відкритого акціонерного товариства "Північукргеологія" перед позивачем чи перед Київенерго зі сплати за використану електроенергію, яка передається відповідачу, відсутня.
Суд апеляційної інстанції, також, дослідив надані позивачем Акт звірки взаєморозрахунків між постачальником Відкритим акціонерним товариством "Бортницький дослідно-механічний завод" та споживачем філія Виробничо-технічної бази Відкритого акціонерного товариства "Північукргеологія" від 19.02.2004 року та виписки з особових рахунків, копії яких наявні в матеріалах справи (том 2) та дійшов висновку, що вказані докази не є підставою для задоволення позову в розумінні приписів статті 34 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином суди, з посиланням на матеріали справи та досліджені докази встановили, що спірна заборгованість не входить до складу кредиторської заборгованості відповідача перед позивачем, але, при цьому, вимоги постанови Вищого господарського суду України від 20.03.2007 року щодо оцінки договору від 29.11.2004 року про погашення заборгованості не виконані.
Поза увагою судів залишились приписи статті 11 Цивільного кодексу України, згідно якої підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 204 цього Кодексу встановлена презумпція правомірності правочину, тому надання оцінки договору, на підставі якого пред'явлено позов, є необхідним для вирішення даного спору по суті.
Відповідно частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймаючи рішення має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству. Одночасно, сторони не позбавлені права захищати свої права у спосіб, передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України, шляхом пред'явлення позову про визнання правочину недійсним.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення та постанова господарських судів попередніх інстанцій по даній справі прийняті без з'ясування обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а тому підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2007 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2007 року у справі № 4/334-3/231 господарського суду міста Києва скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Бортницький дослідно -механічний завод" задовольнити частково.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
Л. Рогач