Справа № 320/47867/23 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.
03 грудня 2024 року
м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Заїки М. М., Ключковича В.Ю.
за участю секретаря: Рожок В. В.
представника позивача Болдіна В. В., представника відповідача Норця В. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 21.06.2024) по справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якому просило суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 05.09.2023 № 1925/Ж10/31-00-04-01-01-31 та № 1926/Ж10/31-00-04-01-01-31.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.
Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу. Позивачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено. Зазначено, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи, акціонерне товариство «Укртрансгаз» (код ЄДРПОУ 30019801) зареєстровано 28.08.1998, перебуває на податковому обліку в Центральному міжрегіональну управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.
На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, в порядку, визначеному п. 76.2 ст.76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами перевірки складено акт від 31.07.2023 №1787/Ж5/31-00-04-01-01-26/30019801, яким встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
16.08.2023 АТ «Укртрансгаз» подані заперечення на акт камеральної перевірки.
29.08.2023 Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків направило позивачу лист №695/Ж12/31-00-04-01-01-33 про те, що висновки акту перевірки відповідають вимогам законодавства.
На підставі висновків проведеної перевірки та результатів розгляду заперечень Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.09.2023:
- №1925/Ж10/31-00-04-01-01-31 про застосування до АТ «Укртрансгаз» суми штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за період фінансово-господарської діяльності платника податків листопад 2019 року - лютий 2023 року на суму 13 472,15 грн;
- №1926/Ж10/31-00-04-01-01-31 про застосування до АТ «Укртрансгаз» суми штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за період фінансово-господарської діяльності платника податків серпень 2019 року - січень 2020 року на суму 79 921 693,78 грн.
За результатом розгляду скарги АТ «Укртрансгаз» ДПС України прийнято рішення від 17.11.2023 №34318/6/99-00-06-03-01-06, яким податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скаргу залишено без задоволення.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив у першу чергу з того, що камеральна перевірка, на підставі якої винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, проведено за межами строків встановлених ст. 102 ПК України
Судом першої інстанції зроблено висновки, що оскільки граничний термін реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 05.08.2019 №131 - 31.08.2019, відповідно, термін протягом якого відповідачем можуть бути застосовані штрафні санкції сплив 31.08.2022. При цьому, камеральну перевірку проведено лише 31.07.2023 року.
Такі висновки суд першої інстанції обґрунтовує тим, що діючим законодавством не встановлено мораторій на проведення камеральних перевірок, починаючи з 18.03.2020, як на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID - 19), так і на час військового стану, відповідач мав можливість провести у визначені ПК України терміни камеральну перевірку, а не виконавши свій обов'язок, в порядку і у строки передбачені ПК України, відповідно втратив право застосовувати штрафні санкції.
Оскільки мораторій на проведення камеральних перевірок не запроваджувався, перебіг строків давності встановлених п. 102.1. ст.102 ПК України не зупинявся.
Отже, судом першої інстанції встановлено порушення строку проведення камеральної перевірки, оформленої актом від 31.07.2023 №1787/Ж5/31-00-04-01-01-26/30019801, щодо своєчасності реєстрації податкових накладних, виписаних в серпні 2019 року.
Поряд із цим, такі висновки суду першої інстанції не гуртуються на нормах чинного законодавства.
Приписами п.61.1 ст. 61 ПК України встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно пп.62.1.3 п.62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно абз.1 п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові; позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно п.76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Абзацом 4 пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України установлено, що тимчасово, до 01 серпня 2023 року, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті зупиняються, крім камеральних перевірок.
Отож відповідач наділений повноваженнями щодо здійснення податкового контролю шляхом проведення камеральних перевірок всієї податкової звітності суцільним порядком, у тому числі, у період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим від 24 лютого 2022 року №2102-IX.
Відповідно п.76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу.
Згідно абз.3 п.102.1 ст. 102 ПК України у разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
Таким чином, предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов'язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, а тому, з урахуванням положень ст. 102 ПК України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2021 року у справі №240/2549/19.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до ПК України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року №2120-ІХ, який набрав чинності 17 березня 2022 року, внесено зміни до ст. 102 ПК України шляхом доповнення її п.102.9 за на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно зі ст. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 №2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України продовжено до цих пір".
Пунктом 1 розділу І Законом України "Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану", який набрав чинності 01 серпня 2023 року, п.102.9 ст. 102 ПК України виключено.
У постанові Верховного Суду від 18.10.2022 у справі № 904/10083/15 викладено правовий висновок про те, що з системного аналізу пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" та пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу України вбачається, що зупинення перебігу зазначених строків розпочалося з 18.03.2020 та не припинилося у зв'язку із прийняттям Закону України № 2120-IX від 15.03.2022, з огляду на доповнення цим Законом статті 102 Податкового кодексу України пунктом 102.9, а тому не переривався і перебіг строку такого зупинення.
Вказана правова позицію щодо перебігу строку давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу України, підтримана Верховним Судом у постановах від 21.97.2023 у справі №922/5231/21, від 25.07.2023 у справі №922/5230/21.
З огляду на викладене, та враховуючи, що граничний термін, встановлений п. 102.1 ст. 102 ПК України припав на 31.08.2022, тобто на період, коли перебіг строків встановлених вказаю нормою вже було зупинено.
Як наслідок, контролюючий мав право здійснити 31.07.2023 року камеральну перевірку дотримання позивачем порядку реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Стосовно правомірності винесення податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п.112.1 ст. 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (п.112.2 ст. 112 ПК України).
Підпунктом 112.8.9 п.112.8 ст. 112 ПК України встановлено, що обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
За приписами п.201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними п.198.5 ст. 198 та п.199.1 ст. 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Обов'язок зареєструвати податкову накладну для платника податків полягає у надісланні на реєстрацію податкової накладної в установлені податковим законодавством строки та з дотриманням визначеної процедури.
Згідно п.12 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі Порядок №1246), прийняття та перевірка податкової накладної (розрахунку коригування) здійснюється в автоматизованому режимі, після чого формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної.
Положеннями п.2 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557, операційний день визначений як частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг.
При цьому, конкретні часові межі операційного дня цим Порядком не визначені. Водночас п.3 Порядку №1246 встановлено, що операційний день в робочі дні триває з 08 до 20-ї години.
Так, Верховний Суд у постановах від 23 липня 2019 року у справі №620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі №815/2745/17, від 02 липня 2019 року у справі №2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі №1640/3125/18 дійшов висновку, що вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов'язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.
Згідно п.120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст.ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Таким чином, абз.абз.1-6 п.1201.1 ст. 1201 ПК України передбачено санкції за податкові правопорушення, об'єктивна сторона складу яких визначена, зокрема, абз.1 п.201.10 ст. 201 ПК України.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.09.2023 року № 1926/Ж10/31-00-04-01-01-31, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, вказаним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосвано штрафні санкції в розмірі 79 921 693,78грн за несвоєчасну реєстрацію 23 податкових накладних (т.1 а.с. 48-49).
Відповідно до змісту рішення, суду першої інстанції прийшов до переконання, що на підставі п.50.1 ст. 50 ПК України до контролюючого органу були подані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за:
- серпень 2019 року (реєстраційний номер №9122682742);
- вересень 2019 року (реєстраційний номер №9122683182);
- грудень 2019 року (реєстраційний номер №9122683334);
- січень 2019 року (реєстраційний номер №9122683980).
Одночасно з поданням уточнюючих розрахунків позивачем були нараховані та сплачені штрафні санкції: за серпень 2019 року у сумі 867 797,89 грн, вересень 2019 - 1 127 093,43 грн, грудень 2019 року - 5 134 968,20 грн та січень 2020 року - 398 804,32 грн, про що докладно зазначено в Інформації по податковим накладним, зареєстрованим 29.05.2020, яка долучена позивачем до позовної заяви.
З викладеного судом першої інстанції встановлено, що АТ "Укртрансгаз" зареєструвало в ЄРПН зазначені в позиціях 1-12 та 14-24 Переліку податкові накладні та дотрималось вимог норм п.50.1 ст.50 ПК України щодо виправлення помилок шляхом відображення відповідних уточнених показників у складі уточнюючих розрахунків податкових зобов?язань з ПДВ у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Суми податкових зобов?язань разом із відповідними штрафними санкціями були сплачені до державного бюджету в повному обсязі, що не заперечується сторонами.
При цьому, пунктом 120.2 ст.120 ПК України встановлено, що при самостійному донарахуванні суми податкових зобов?язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.
Перше на чому слід акцентувати увагу, це хибність висновків суду першої інстанції щодо можливості ототожнення правової природи податкових зобов'язань, що самостійно формуються платником податків у податкових деклараціях та відповідальність суб'єкта господарювання за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.
Відповідно до змісту п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, це розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Приписи статті 50 ПК України встановлюють алгоритм дій платника податків у видку, якщо ним виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації.
Тобто визначають, що у випадку коли платником податків допущено помилку при самостійному визначенні податкових зобов'язань, такий платник може самостійно виправити допущену помилку, самостійно сплатити суму недоплаченого податкового зобов'язання, самостійно нарахувати та сплатити суму штрафу, що нараховується на суму заниженого податкового зобов'язання.
Відмінністю між самостійним виправленням допущеної помилки у звітності та здійсненням такого виправлення податковим органом за результатом проведення перевірки, є менший розмір штрафних санкцій.
Поряд із цим, як приписи ст. 50 так і пункту 120.2 ст.120 ПК України не мають жодного відношення до правовідносин в рамках даної справи, оскільки стосуються допущення помилок у податковій звітності, заниження податкових зобов'язань.
У даному випадку, спірним податковим повідомленням-рішенням штраф до позивача застосовано за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, що є самостійною підставою для накладення штрафних санкцій та жодним чином не залежить від корегування платником податків своїх податкових зобов'язань за попередні звітні періоди.
Відтак, обставини встановлені судом першої інстанції жодним чином не зачіпають правовідносини щодо дотримання позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.09.2023 року № 1925/Ж10/31-00-04-01-01-31, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи слідує, що вказаним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 13 472,15 грн за несвоєчасну реєстрацію 23 податкових накладних (т.1 а.с. 43-46).
Обґрунтовуючи висновки щодо протиправності такого податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції вказує, що податкові накладні від 25.07.2022 №2696, від 29.07.2022 №2703, №2699, №2701, від 06.12.2022 №2333, від 24.02.2023 №1834 ; розрахунків коригування: від 25.07.2022 №2697, від 29.07.2022 №2702, №2700, №2698 подані товариством повторно, з метою виправлення помилок, що було допущено в інших податкових накладних.
Як зазначає позивач, та з чим погодився суд першої інстанції, позивачем були виписані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 25.07.2022 №19159151459048, від 29.07.2022 №18269151455965, від 29.07.2022 №19759151451094, від 29.07.2022 №17459151445851. Дата реєстрації 08.08.2022.
Вказані податкові накладні були складені на неплатника - "100000000000".
Належним контрагентом за операціями, вказаними у наведених податкових накладних був ТОВ "Грейт Енерджи Юкрейн".
31.08.2022 позивачем зареєстровані податкові накладні від 25.07.2022 №26969171646315, від 29.07.2022 №27039171686067, від 29.07.2022 №26999171686469, від 29.07.2022 №2701917169351 із зазначенням належного контрагента.
Одночасно з виписування вірних податкових накладних позивачем були складені розрахунки коригування від 25.07.2022 №26979171643336, від 29.07.2022 №27029171684061, від 29.07.2022 №26989171684850, від 29.07.2022 №27009171680336. Дата реєстрації 31.08.2022.
Як вірно зауважено апелянтом та не спростовано позивачем, вказані податкові накладні не містять відомостей, що подані на виправлення помилок.
При цьому, слід врахувати, що відповідно до положень Порядку 31.12.2015 № 1307 виправлення помилки, допущеної в заголовній частині податкової накладної в індивідуальному податковому номері (далі - ІПН) отримувача (покупця), здійснюється таким чином: Постачальник (продавець) повинен скласти розрахунок коригування з урахуванням таких особливостей: у полі "Дата складання" зазначається дата, на яку було виявлено помилку в ІПН покупця; у заголовній частині розрахунки коригування зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилковим ІПН; у розділі Б зазначаються зі знаком (виводяться в "0") відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).
Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, якому належить ІПН, що помилково був зазначений у полі "ІПН покупця" податкової накладної.
Одночасно постачальник (продавець) повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН нову податкову накладну з урахуванням таких особливостей: 1) реквізити заголовної частини податкової накладної зазначаються без помилок, тобто у полі "ІПН покупця" має бути вказаний правильний ІПН отримувача. (покупця); 2) у полі "Дата складання" зазначається дата виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), тобто дата складання податкової накладної з "помилковим" ІПН; 3) такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної з "помилковим" ІПН отримувача (покупця); 4) у розділі Б такої податкової накладної зазначається обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були вказані в податковій накладній з "помилковим" ІПН.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, податкові накладені, визначені судом першої інстанції як такі, що подані для виправлення помилок, не містять таких ознак, а зареєстровані товариством як вперше подані.
Щодо решти податкових накладних несвоєчасність реєстрації яких встановлено камеральною перевіркою ні позивачем ні судом першої інстанції не наведено.
Враховуючи, що позивачем не наводиться жодних аргументів в підтвердження існування незалежних від нього обставин, що спричинили порушення строків реєстрації податкових накладних, колегія суддів приходить до переконання, що спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення , в тому числі є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року по справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року скасувати та прийняти нову постанову якою позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя М. М. Заїка
(Повний текст постанови складено 12.12.2024)