12 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/4643/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року (суддя Бондар М.В.)
у справі №160/4643/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови позивачу установити та виплачувати з 01.07.2021 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області установити та виплатити позивачу з 01.07.2021 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», без обмеження максимального розміру.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 у справі №160/26097/21 позивачу проведено перерахунок пенсії, але без встановлення до розміру пенсії щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713. На відповідне звернення до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000 грн на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №713, відповідач повідомив про відсутність правових підстав для встановлення до розміру пенсії щомісячної доплати в сумі 2000 грн, з чим позивач не погоджується.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу з 01.08.2022 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713;
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити з 01.08.2022 щомісячну доплату до пенсії позивачу в розмірі 2000 гривень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що проведений з 01.12.2019 перерахунок пенсії здійснено відповідачем не з підстави винесення постанови уряду щодо проведення перерахунку пенсії чи зміни складових грошового забезпечення, а з підстав відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії. Суд зазначив, що проведений перерахунок пенсії у розумінні Постанови №713 полягає у перерахунку, проведеному не з метою усунення порушення права особи на належний розмір пенсії, а її перерахунок у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Натомість, такий перерахунок пенсії не проводився, а з 01.01.2018 розмір пенсії позивача залишається незмінним, тому доплата згідно Постанови №713 має складати 2000,00 грн.
При цьому, суд першої інстанції зауважив, що збільшення розміру пенсії на підставі рішення суду в контексті спірних правовідносин не може розцінюватись як збільшення розміру пенсії у відповідності до абзацу 3 пункту 1 Постанови №713, оскільки таке збільшення розміру пенсії сталося внаслідок відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії у належному розмірі, а не внаслідок перерахунку відповідно до закону.
В частині позовної вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області установити та виплатити позивачу щомісячну доплату у розмірі 2000 грн у відповідності до Постанови №713, без обмеження максимального розміру, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки щомісячна доплата у розмірі 2000 грн. не є пенсійною виплатою, а є доплатою до пенсії, тому, позовна вимога щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії є необґрунтованою, а порушені права позивача підлягають відновленню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу 2000,00 грн з 01.08.2022 та належним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату доплати до пенсії позивача, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі 2000 гривень з 01.08.2022.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини цього рішення у наступній редакції: «зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити з 01.08.2022 щомісячну доплату до пенсії позивачу в розмірі 2000 гривень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, без обмеження максимального розміру».
Скаржник вказує, що при перерахунку його пенсії, з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, пенсія скаржника перевищить 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вважає, що відмовивши у нарахуванні та виплаті доплати до пенсії без обмеження максимального розміру, суд першої інстанції не здійснив ефективне правосуддя, яке б унеможливило подальше звернення позивача до суду. Звертає увагу, що не зобов'язавши здійснити виплату пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром, суд створив підстави для спору, який матиме місце після здійснення перерахунку.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем в частині незадоволених позовних вимог, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду на предмет його законності та обґрунтованості саме в цій частині.
Рішення суду в частині задоволених позовних вимог не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції в цій частині рішення суду першої інстанції не перевіряється.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено та підтверджено матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 у справі №160/26097/21 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 в розмірі 78% від грошового забезпечення 18061,70 грн, яке зазначено у довідці від 17.09.2021 за №33/24/С-4825, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області».
Після здійснення перерахунку пенсії на підставі судового рішення позивачу з 01.08.2022 припинено виплату щомісячної доплати до пенсії, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України №713, що відповідачем не заперечується.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу установити та виплачувати з 01.07.2021 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Вирішуючи спір між сторонами у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що ключовим питанням у справі є право позивача на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Суд першої інстанції правильно визначив суть спірних правовідносин та зробив висновок, що оскільки перерахунок пенсії проводився не у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії і з 01.01.2018 розмір пенсії позивача залишається незмінним, тому доплата до пенсії позивача згідно Постанови №713 має складати 2000,00 грн. При цьому, враховуючи, що щомісячна доплата у розмірі 2000 грн не є пенсійною виплатою, а є доплатою до пенсії, порушені права позивача підлягають відновленню саме шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу 2000,00 грн з 01.08.2022.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 щодо «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Праву на позов повинно відповідати певне конкретне порушене право чи охоронюваний законом інтерес.
Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01.04.2020 у справі №821/1438/17.
Суд апеляційної інстанції встановив, що спір у справі виник стосовно правомірності відмови відповідача установити та виплачувати позивачу щомісячну доплату у розмірі 2000 грн до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Матеріали справи не містять відомостей, що відповідач обмежив розмір пенсії позивача максимальним розміром.
З цих підстав, суд апеляційної інстанції зазначає, що у спірних правовідносинах право позивача на отримання пенсії без обмеження її максимальним розміром порушено не було, а отже таке право не може бути захищене, оскільки судовому захисту підлягають виключно порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.
Доводи апеляційної інстанції висновків суду першої інстанції не спростовують.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі №160/4643/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко