12 грудня 2024 р. Справа № 520/30005/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Жигилія С.П. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Держмитслужби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2024, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, по справі № 520/30005/23
за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля"
до Харківської митниці Держмитслужби України
про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,
Приватне підприємство "Торговий дім "Золота миля" (далі- позивач, ПП "Торговий дім "Золота миля") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці Держмитслужби (далі- відповідач), в якому просив суд:
-визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000315/2 від 16.06.2023р. та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000330.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 по справі №520/30005/23 адміністративний позов Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" (просп. Героїв Харкова, буд. 135А, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61001, код ЄДРПОУ 34470937) до Харківської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000315/2 від 16.06.2023р. та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000330.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" (просп. Героїв Харкова, буд. 135А, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61001, код ЄДРПОУ 34470937) судовий збір у сумі 4292 (чотири тисячі двісті дев'яносто чотири) грн 40 коп.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 по справі №520/30005/23 та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги Хмельницької митниці задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 15.06.2023 до митного поста «Барабашово» Харківської митниці ТОВ ПП «Торговий дім «Золота миля» подано до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація (далі - ЕМД): №UA807200/2023/007244 (23UA807200007244U0) від 15.06.2023, на товар «Товар гідрогенізований пальмоядровий стеарин рафінований. Не в первинній упаковці. Без вмісту жирів тваринного походження. Дата виробництва -квітень 2023р. Кінцевий термін використання -жовтень2024р. Виробник: "Moi Foods Malaysia Sdn. Bhd",Малайзія.Країна виробництва: MY. Торговельна марка: немає даних. Код товару 1516209813, що надійшли на адресу ПП «Торговий дім «Золота миля» за зовнішньоекономічним контрактом з NGO CHEW HONG EDIBLE OIL PTE.LTD.231 PANDAN LOOP.SINGAPORE 128418.
У графі 44 вказаної ЕМД декларантом зазначені документи: за кодом « 0003» - сертифікат якості №2006/23 від 29.04.2023; за кодом « 0271» - пакувальний лист б/н від 01.05.2023; за кодом « 0325» - рахунок-проформа №1200009366 від 06.03.2023; за кодом « 0380» - інвойс №5100069825 від 01.05.2023; за кодом « 0705» - коносамент №226565011 від 03.05.2023; за кодом « 0730» - автотранспортна накладна №б/н від 12.06.2023; за кодом « 0821» - супровідний документ Т1 №MRN23PL322080NS5YER93 від 12.06.2023; за кодом « 0861» - сертифікат про походження товару №01459 від 08.05.2023; за кодом « 3001» - банківський платіжний документ №353 від 17.03.2023; за кодом « 3001» - банківський платіжний документ №410 від 24.05.2023; за кодом « 3004» - рахунок про надання транспортних послуг №104 від 07.06.2023; за кодом « 3004» - рахунок про надання транспортних послуг №12-06 від 12.06.2023; за кодом « 3004» - рахунок про надання транспортних послуг №5653228727 від 05.06.2023; за кодом « 3001» - банківський платіжний документ (оплата трансп.) №422 від 08.06.2023; за кодом « 3007» - Довідка трансп.витрат №б/н від 15.06.2023; за кодом « 3014» - прейскурант №б.н від 06.03.2023; за кодом « 3021» - розрахунок ціни (калькуляція) №б.н від 06.03.2023; за кодом « 4100» - зовнішньоекономічний договір (контракт) №BO-199-210920 від21.09.2020; за кодом « 4103» - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 07.10.2021; за кодом « 4103» доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту)№16 від 06.03.2023; за кодом « 4103» - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту)№2 від 06.01.2023; за кодом « 4103» - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 27.03.2023; за кодом « 4301» - договір (контракт) про перевезення №28/04Д від 28.04.2023; за кодом « 4301» - договір (контракт) про перевезення №TO1808 від 18.08.2022; за кодом « 4301» - договір (контракт) про перевезення №UA00069121 від 20.09.2021; за кодом « 5141» - Ветеринарний сертифікат б/н від 01.05.2023; за кодом « 5509» - інформація про позитвні види державного контролю № 10049522 від 15.06.2023; за кодом « 9000» - інший некласифікований документ «Лист б/н» від 02.01.2023; за кодом « 9000» - інший некласифікований документ «Серт. аналізу 2006А/23» від 29.04.2023; за кодом « 9000» - інший некласифікований документ «Сертифікат виробника б/н» від 01.05.2023; за кодом « 9610» - копія експортної митної декларації №B18204024300 від 01.05.2023.
Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UA807200/2023/007244, спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема за кодом 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості).
15.06.2023 митницею направлено запит (Повідомлення) до МД №23UA807200007244U0 декларанту, в якому зазначено, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та додатково запитані документи: рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписка з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза).
16.06.2023 (вих. № 23/12/134) ПП «Торговий Дім «Золота Миля» надані митному органу пояснення в яких зазначено, що відповідно до наданих декларантом документів можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди, а декларантом надано вичерпний перелік документів згідно норм митного Кодексу України щодо підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення та ці документи не містять розбіжностей щодо ціни поставленого товару.
Митниця зазначає, що за результатом аналізу та співставлення вказаних документів встановлено, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше. У результаті порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості подібного/аналогічного товару по ціні угоди, було встановлено, що рівень митної вартості товару згідно ЄАІС - 1,90 дол. США/кг., задекларований рівень митної вартості - 1,80 дол. США/кг. (джерело: ЕМД № UA100130/2023/702953 від 12.06.2023). Зазначені при митному оформленні документи містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: декларантом не надано інформації щодо вартісних характеристик товару від виробника товару (прайс-лист), згідно з ЕМД виробником товару є суб'єкт господарювання "Moi Foods Malaysia Sdn. Bhd", Малайзія, а декларантом зазначений прайс-лист за кодом « 3021» «прейскурант №б.н від 06.03.2022», який виданий суб'єктом господарювання «Ngo Chew Hong Edible Oil Pte.Ltd», який не є виробником товару, і що суперечить ч.3 ст.53 МКУ. Також у наданому прайс-листі відсутній термін дії. Декларантом до митного оформлення надано наступні банківські документи swift на підтвердження митної вартості: платіжні інструкції №353 від 17.03.2023, №410 від 24.05.2023, №422 від 08.06.2023, однак надані платіжні документи з порушенням вимог Постанови Правління НБУ від 28.07.2008 №216 «Про затвердження Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах» (в редакції Постанови НБУ від 26.08.2022) а саме: відсутній підпис платника (п.13 ч.14 Положення) , і тому не можуть бути достатнім доказом вартості товару. Декларантом не надано Акт виконаних робіт, щодо транспортних послуг, наявність якого передбачено п.6.2. Договору транспортних послуг № 28/04 Д від 28.04.2023, а отже подання данного документа є обов'язковим. Тобто можливе недодання всіх складових до розрахунку митної вартості. У наданому декларантом Рахунку щодо транспортних послуг № 12-06 від 12.06.2023 відсутня інформація щодо вартості експедиційних послуг за межами митної території України, що свідчить про можливе недодання всіх складових до розрахунку митної вартості.
16.06.2023 Харківською митницею Державної митної служби України відмовлено у оформленні (випуску) товарів, складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000330 та прийнято рішення про коригування митної вартості № UA807000/2023/000315/2 від 16.06.2023 Цінової інформації (ціни договорів) щодо вартості ідентичних товарів в розумінні ст.59 та з урахуванням ст.61 МКУ у максимально найближчий до дати експорту оцінюваного товару в Україні термін у митниці не виявлено (згідно даних ПІК «Інспектор»). У зв'язку з чим митну вартість товарів визначено згідно ст.60 МКУ за методом визначення митної вартості за ціною ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом з обґрунтуванням, вказаним вище.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів було прийнято протиправно.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.
Відповідно до частини першої статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Частиною 1 статті 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до частин першої, другої статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.6 ст.257 МК України).
Крім цього, частиною третьою статті 318 МК України встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).
Стаття 51 МК України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Згідно з частиною першою цієї статті, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статі 51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ст.52 МК України).
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч.4 ст.58 МК України).
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. До переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьої статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи (ч.4 ст.53 МК України).
Отже, орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Крім цього, відповідно до частини п'ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 03 травня 2023 року у справі № 140/6689/20.
Згідно ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Приписами ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).
Так з матеріалів справи встановлено, що позивачем до митного оформлення митної декларації №23UA807200007244U04 були подані наступні документи: за кодом « 0003» - сертифікат якості №2006/23 від 29.04.2023; за кодом « 0271» - пакувальний лист б/н від 01.05.2023; за кодом « 0325» - рахунок-проформа №1200009366 від 06.03.2023; за кодом « 0380» - інвойс №5100069825 від 01.05.2023; за кодом « 0705» - коносамент №226565011 від 03.05.2023; за кодом « 0730» - автотранспортна накладна №б/н від 12.06.2023; за кодом « 0821» - супровідний документ Т1 №MRN23PL322080NS5YER93 від 12.06.2023; за кодом « 0861» - сертифікат про походження товару №01459 від 08.05.2023; за кодом « 3001» - банківський платіжний документ №353 від 17.03.2023; за кодом « 3001» - банківський платіжний документ №410 від 24.05.2023; за кодом « 3004» - рахунок про надання транспортних послуг №104 від 07.06.2023; за кодом « 3004» - рахунок про надання транспортних послуг №12-06 від 12.06.2023; за кодом « 3004» - рахунок про надання транспортних послуг №5653228727 від 05.06.2023; за кодом « 3001» - банківський платіжний документ (оплата трансп.) №422 від 08.06.2023; за кодом « 3007» - Довідка трансп.витрат №б/н від 15.06.2023; за кодом « 3014» - прейскурант №б.н від 06.03.2023; за кодом « 3021» - розрахунок ціни (калькуляція) №б.н від 06.03.2023; за кодом « 4100» - зовнішньоекономічний договір (контракт) №BO-199-210920 від21.09.2020; за кодом « 4103» - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 07.10.2021; за кодом « 4103» доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту)№16 від 06.03.2023; за кодом « 4103» - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту)№2 від 06.01.2023; за кодом « 4103» - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 27.03.2023; за кодом « 4301» - договір (контракт) про перевезення №28/04Д від 28.04.2023; за кодом « 4301» - договір (контракт) про перевезення №TO1808 від 18.08.2022; за кодом « 4301» - договір (контракт) про перевезення №UA00069121 від 20.09.2021; за кодом « 5141» - Ветеринарний сертифікат б/н від 01.05.2023; за кодом « 5509» - інформація про позитивні види державного контролю № 10049522 від 15.06.2023; за кодом « 9000» - інший некласифікований документ «Лист б/н» від 02.01.2023; за кодом « 9000» - інший некласифікований документ «Сертифікат аналізу 2006А/23» від 29.04.2023; за кодом « 9000» - інший некласифікований документ «Сертифікат виробника б/н» від 01.05.2023; за кодом « 9610» - копія експортної митної декларації №B18204024300 від 01.05.2023.
При визначені митної вартості товару, декларантом позивача було обрано 1 метод (графа 42).
Після перевірки митної декларації посадовими особами митного органу складено повідомлення декларанту від 15.06.2023, в якому зазначено про необхідність подання, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України для підтвердження митної вартості:
1) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням
2) умов договору (угоди, контракту);
виписка з бухгалтерської документації;
3) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
4) каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
5)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза).
В подальшому, 16.06.2023 (вих. № 23/12/134) ПП «Торговий Дім «Золота Миля» надані митному органу пояснення в яких зазначено, що відповідно до наданих декларантом документів можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди, а декларантом надано вичерпний перелік документів згідно норм митного Кодексу України щодо підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення та ці документи не містять розбіжностей щодо ціни поставленого товару.
16.06.2023 року Харківською митницею Держмитслужби було прийнято рішення №UA807000/2023/000315/2 про коригування митної вартості товару та зазначено, що в зв?язку з тим, що документи подані містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,зокрема:
декларантом не надано документів, щодо вартістних характеристик від виробника товару (прайс-листи, калькуляція );
в наданому прайс-листі від відправника відсутня інформація, щодо терміну дії;
до митного оформлення надано банківський документ ( платіжні інструкції №353 від 17.03.2023, №410 від 24.05.2023, №422 від 08.06.2023. ) не може бути достатнім доказом оплати тому що надані з порушенням вимог постанови Правління НБУ №163 від 29.07.2022;
в наданому декларантом рахунку і щодо транспортних послуг №12-06 від 12.06.2023 відсутня інформація щодо вартості експедиційних послуг за межами митної території України, що свідчить про можливо не додання всіх складових до розрахунку митної вартості;
декларантом не надано акт виконаних робіт, щодо оплати транспортних послуг, наявність якого передбачено п.6.2. договору транспортних послуг №28/04 Д від 28.04.2023;
2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари.
Джерелом інформації для даного Рішення є наявна в митному органі цінова інформація про митні оформлення подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін за фактами митних оформлень що наявні у ЄАІС та АСМО Інспектор: №UA100130/2023/702953 від 12.06.2023. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476.
Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) у відповідності до статті 60,61 МК України. Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 1,90 $/кг. Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом наведено у електронному повідомленні декларанту.
Надаючи оцінку зазначеним у спірному рішенні підставам для коригування митної вартості товарів, щодо розбіжностей в поданих документах, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Щодо тверджень відповідача, що декларантом не надано документів, щодо вартісних характеристик від виробника товару (прайс-листи, калькуляція ), колегія суддів зазначає наступне.
Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено. Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а отже у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 27.01.2022 у справі № 810/3667/15.
При цьому, частиною 2 статті 53 МК України до переліку обов'язкових документів для підтвердження заявленої митної вартості не віднесено прайс-лист та калькуляцію. Ненадання цих документів автоматично не призводить до корегування митної вартості товарів. Необхідною умовою вимагати документи, щодо вартісних характеристик товару є наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів у документах, що передбачені ч.2 ст. 53 МК України.
При цьому, разом з митною декларацією ПП «ТД «Золота миля» наданий прайс - лист б/н від 06.03.2023р. та калькуляція б/н від 06.03.2023, в яких зазначене найменування товару, сорт, ціна товару.
Твердження митного органу, що в наданому прайс-листі від відправника відсутня інформація, щодо терміну дії, колегія суддів вважає безпідставним, виходячи з наступного.
Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.Прайс-листє документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд.
Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо строку дії, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 28 лютого 2024 року у справі № 815/1460/18.
Щодо доводів відповідача про те, що до митного оформлення надано банківський документ (платіжні інструкції №353 від 17.03.2023, №410 від 24.05.2023, №422 від 08.06.2023) не може бути достатнім доказом оплати у зв'язку з тим, що банківські документи надані з порушенням вимог постанови Правління НБУ №163 від 29.07.2022, а саме відсутній підпис платника, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки платіжна інструкція формувалась в електронній формі, а при електронній ідентифікації клієнта банком, за допомогою кваліфікованого електронного підпису, його підпис на платіжних документах не вимагається.
Щодо тверджень митного органу, що в наданому декларантом рахунку і щодо транспортних послуг №12-06 від 12.06.2023 відсутня інформація щодо вартості експедиційних послуг за межами митної території України, що свідчить про можливо не додання всіх складових до розрахунку митної вартості, колегія суддів зазначає наступне.
В рахунку - фактурі №12-06 від 12.06.2023, який складений перевізником ФОП ОСОБА_1 , зазначено вартість транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом за маршрутом: м. Гданськ, Польща - м/п Ягодин (Україна).
При цьому, позивачем разом з митною декларацією було подано довідку про загальні транспортні витрати №б/н від 15.06.2023 відповідно до якого загальні витрати за вантаж який постачається згідно інвойсу 5100069825 від 01.05.2023, контракту ВО-199-210920 від 21.09.2020.
З вказаної довідки вбачається, що вартість перевезення, яка входить до митної вартості товару за маршрутом Порт Кланг, Малайзія - Гданськ, Польща - м/п Ягодин (Україна) складає суму 173 332,35 гривень, в тому числі:
??рахунок №5653228727 від 05.06.2023р., на суму 1 163,79 доларів США (що складає 42 558,17гривень за курсом 36,5686грн.), який наданий компанією Maersk; ?
рахунок №104 від 07.06.2023р. на суму 1 900,00 євро (що складає 75 063,11грн. за курсом 39,5069грн.), який наданий компанією Arkanar;
?рахунок №12-06 від 12.05.2023р., який наданий ФОП ОСОБА_1 на суму 55 701,07 грн.
Законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 травня 2019 у справі № 804/16553/14, від 07 травня 2020 року у справі №400/2922/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 810/4441/16, від 07 липня 2023 року у справі № 803/718/17.
Враховуючи вказане, довідка про загальні транспортні витрати від 15.06.2023 підтверджує понесені позивачем транспортні витрати.
При цьому, посилання митного органу, що декларантом не надано акт виконаних робіт щодо оплати транспортних послуг, наявність якого передбачено п.6.2. договору транспортних послуг №28/04 Д від 28.04.2023, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки позивачем було надано довідку про загальні транспортні витрати від 15.06.2023, а в запиті митного органу від 15.06.2023 не було зазначено вказаний документ у зв'язку з чим позивач не міг бути обізнаний про необхідність надання вказаного документу.
Щодо посилання митного органу на наявність фактів митних оформлень за ідентичними та подібними товарами колегія суддів зазначає, що наявність в базі даних ЄАІС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.
Аналогічних Висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 у справі № 814/2659/16, у постанові від 21.08.2018 у справі № 804/7845/17, у постанові від 07.12.2018 у справі №809/4367/15, від 19.03.2021 по справі № 820/5525/16, які колегія суддів, враховуючи вимоги ч.5 ст. 242 КАС України, застосовує до спірних правовідносин.
Доводи апелянта, що товар позивача було оформлено та випущено у вільний обіг за новою електронною митною декларацією (далі - ЕМД) №UA807200/2023/007299 (23UA807200007299U8) від 16.06.2023 і на теперішній час саме ці декларації мають юридичну силу, а тому що оскаржувана картка відмови вичерпала свою дію фактом їх виконання позивачем шляхом здійснення декларування товарів за новою електронною митною декларацією, колегія суддів вважає безпідставними виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним. Національним законодавства не передбачено чіткої та передбачуваної норми закону, за якою декларант позбавляється права на захист його прав (щодо можливості скасування рішення про коригування митної вартості постановленого з порушенням закону) у випадку, якщо про обставини щодо порушеного права декларант дізнався за наслідками правового аналізу оскаржуваного рішення, дій (бездіяльності), який здійснено після випуску товарів у вільний обіг, шляхом подання «нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості».
На алогічний спосіб застосування наведених норм вказує і низка судових рішень Верховного Суду, зокрема: від 24 січня 2019 року у справі №821/1697/17, від 22 квітня 2019 року у справі №815/6242/17, 09 квітня 2019 року у справі №825/1990/17, у яких надано правову оцінку рішенню про коригування митної вартості після випуску товару у вільний обіг незалежно від застосованого методу випуску у вільний обіг - «під гарантію» або шляхом подання «нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості» та зазначено, що встановивши обставини щодо прийняття рішення в порушення закону, суд приймає рішення стосовно задоволення вимог декларанта шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення і тим самим визнає право декларанта на захист його порушеного права у вигляді визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості незалежно від застосованого декларантом способу випуску товару у вільний обіг «під гарантію» чи «за новою декларацією».
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що норми національного законодавства не містять чіткої норми, яка позбавляє декларанта права на оскарження рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації після правового аналізу винесеного митним органом рішення.
З урахуванням наведеного, оформлення товару позивача та випущення його у вільний обіг за новою митною декларацією не позбавляє права позивача на захист його порушеного права в даній справі незалежно від застосованого ним способу випуску товару у вільний обіг.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 18 травня 2022 року у справі № 520/3246/2020.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, про обсяги партій, про умови поставок, про зміст письмово відображених комерційних домовленостей між резидентом України та іноземним постачальником, про невідповідність цінових показників товару предмету - імпорту відомостям прайс-листів чи будь-яких аналогічних документів виробника товару тощо.
Так, згідно до пункту 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Верховний Суд у постановах від 9 вересня 2020 року (справа №400/3133/18), від 8 лютого 2019 року (справа № 825/648/17) вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Враховуючи викладене, спірне рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для їх прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачений Митним кодексом України.
При цьому, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України.
Враховуючи, що відповідачем не доведено існування обґрунтованих сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, не доведено наявність недоліків в документах поданих до митного оформлення , то у відповідача відсутні підстави вимагати у декларанта документи передбачені у ч.3 ст.53 МКУ.
Відтак, відповідачем необґрунтовано прийняті рішення про коригування митної вартості товарів та безпідставно оформлені картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що документи, що були надані позивачем містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На підставі вищезазначеного, рішення Харківської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000315/2 від 16.06.2023р. не відповідає приписам ч.2 ст.55 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, що зумовлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Враховуючи, що картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного № UA807200/2023/000330 від 16.06.2023р. відповідачем заповнено у зв'язку з прийнятим оспорюваним рішенням про коригування митної вартості товарів, яке є незаконним, а тому вказана картка відмови є протиправною та підлягає скасуванню.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Харківської митниці Держмитслужби України - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 по справі № 520/30005/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді С.П. Жигилій Л.В. Любчич