Апеляційне провадження
№22-ц/824/14408/2024
10 грудня 2024року місто Київ
справа № 753/4554/24
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 квітня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Заставенко М.О., повний текст рішення складено 25 квітня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересовані особи: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 , -
У лютому 2024 року заявник ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва із заявою, в якій просив:
встановити факт родинних відносин, а саме, що він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним сином - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В мотивування вимог посилався на те, що 26 листопада 1963 року було зареєстровано шлюб між його батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Вказував, що від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народився він, однак під час реєстрації факту його народження, працівниками Дарницького ВДРАЦС в запису акта про його народження помилково його прізвище було записано як « ОСОБА_1 » замість « ОСОБА_1 ».
Зазначав, що в документах, які підтверджують родинні зв'язки заявника з матір'ю, є розходження у прізвищах, а саме: в свідоцтві про його народження, його анкетні дані зазначені російською мовою як « ОСОБА_1 », та анкетні дані матері зазначено як « ОСОБА_2 »; у паспорті заявника його прізвище українською мовою зазначене як « ОСОБА_1 », в той час як у паспорті матері її прізвище записане як « ОСОБА_1 ».
Заявник посилався на те, що встановлення факту родинних відносин необхідно для реалізації права на спадкування (складання заповіту матір'ю на його ім'я та інше).
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 24 квітня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням, заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким його заяву задовольнити.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що суд першої інстанції в рішенні, помилково встановив що, ним належними та допустимим доказами не доведено, що встановлення факту родинних відносин між ним та його матір'ю неможливо в позасудовому порядку, зокрема шляхом внесення відповідних виправлень до документів, які посвідчують їх родинні стосунки чи особистих документів.
Вказував, що суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року постановленою, не виходячи до нарадчої кімнати, яка занесена до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_2 .
Заявник усудовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги, просив їх задовольнити.
Заінтересовані особи: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надійшла заява, в якій останній просив розглядати справу у відсутність його представника.
Колегія суддів вважає заможливерозглядати справу у відсутність заінтересованих осібна підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявника, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 7 ст.19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
На підставі п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до ст.318 ЦПК Україниу заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв'язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв'язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо.
Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зі змінами вбачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно роз'яснень, які викладені у пункті 7 вказаної постанови, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника тощо.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов а саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно з ст.81 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , прізвище, ім'я, по батькові заявника зазначено як: ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві.
Згідно свідоцтва про народження позивача, яке заповнене російською мовою, прізвище заявника зазначено як: « ОСОБА_5 », батьком зазначено « ОСОБА_5 », матір'ю « ОСОБА_2 ».
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що батьком зазначено: « ОСОБА_5 », матір'ю « ОСОБА_2 ».
У трудовій книжці заявника, прізвище останнього вказано як « ОСОБА_5 » та викладено російською мовою.
Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу, 26 листопада 1963 року батьки заявника уклали шлюб. Прізвище батька заявника у свідоцтві зазначено російською мовою « ОСОБА_5 », прізвище матері після укладення шлюбу зазначено як « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_2.
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища вбачається, що 26 листопада 1963 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 уклали шлюб. Прізвище ОСОБА_2 після укладення шлюбу - ОСОБА_1 .
У свідоцтві про народження батька заявника, прізвище зазначено як « ОСОБА_5 ».
Згідно свідоцтва про смерть від 04 липня 1995 року, прізвище батька заявника зазначено як « ОСОБА_5 ».
У паспорті громадянина України, прізвище матері заявника зазначено як: « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З копії будинкової книги за адресою: АДРЕСА_1 (після переіменування АДРЕСА_2 ) вбачається, що заявник зареєстрований за вказаною адресою з 10 грудня 1988 року. Мати заявника - ОСОБА_2 також зареєстрована за даною адресою з 17 лютого 1961 року.
У 1982 році мати заявника зверталася до Дарницького ЗАГС із заявою, в якій просила внести зміни у актовий запис про народження її сина ОСОБА_1 №34 від 05 січня 1966 року, а саме: змінити прізвище дитини та батьків з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».
Однак, висновком Дарницького ЗАГС від 21 травня 1982 року було відмовлено у внесенні виправлень у актовий запис про народження дитини.
Таким чином, вищевказані документи підтверджують спорідненість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Разом з тим, з вищевказаних документіввбачається розходження у написанні прізвищ заявника та його метері, а саме: в свідоцтві про народження заявника, його анкетні дані зазначені російською мовою як « ОСОБА_1 », а анкетні дані матері зазначено як « ОСОБА_2 »; у паспорті заявника його прізвище українською мовою зазначене як « ОСОБА_1 », в той час як у паспорті матері її прізвище записане як « ОСОБА_1 ».
Звертаючись до суду з даною заявою, ОСОБА_1 посилався на те, що встановлення юридичного факту йому необхідно для усунення розбіжностей у його прізвищі та у прізвищі матері для подальшої реалізації права на спадкування (складання заповіту на його ім'я та інше), надання належного догляду за матір'ю, встановлення права бути сином своєї матері.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що заявник у інший спосіб не може довести факт родинних відносин між ним та його матір'ю, зазначений факт має для заявника юридичне значення, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що заява є обґрунтованою.
Обставини, викладені в заяві, знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду, в зв'язку з чим заява підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, а відтак рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 квітня 2024 рокупідлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення заяви ОСОБА_1 .
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 квітня 2024 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересовані особи: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Києва, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 є рідним сином - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 13 грудня 2024 року.
Головуючий:
Судді: