Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/4455/2024
м. Київ Справа № 373/1565/19
25 листопада 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Левенця Б.Б.
- Рейнарт І.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кожуховського Олега Вікторовича на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2021 року, ухвалене під головуванням судді Опанасюка І.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності,-
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Позовні вимоги обгрунтовував тим, що він є власником 2/3 частин домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 10.05.2018 року ННЕ № 186510, зареєстрованого в реєстрі за №431, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.05.2019 року, індексний номер 166128481.
Окрім того, йому на праві власності належить також 2/3 частки земельної ділянки, на якій розміщено дане домоволодіння. Право власності на неї у позивача виникло на підставі свідоцтва про право на спадщину від 10.05.2018 року ННЕ №186512, зареєстрованого в реєстрі за №433, що підтверджується також Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.05.2019, індексний номер 166128480. Зазначена земельна ділянка має кадастровий номер 3211000000:01:028:0027 та площу 0,1000 га.
Власником іншої частки вказаного домоволодіння та земельної ділянки 3211000000:01:028:0027 є відповідач- ОСОБА_2 , якій належить 1/3 частина вказаного нерухомого майна.
Спірний житловий будинок на даний час є одноквартирним та відповідно до технічного паспорта, виготовленого станом на 03.04.2013 року, домоволодіння АДРЕСА_1 складається з: А- житловий будинок, а2 - прибудова, а1 - ганок, 1 - огорожа, 2 - ворота, к - колодязь. У свою чергу житловий будинок складається із 7 приміщень, зокрема: 1- веранда площею 6,5 кв.м, 2- коридор площею 8,5 кв.м, 3 - кухня площею 10,4 кв.м, 4 - санвузол площею 10.4 кв.м, 5 - житлова кімната площею 9,8 кв.м, 6 - житлова кімната площею 22,6 кв.м, 7 - житлова кімната площею 23,4 кв.м. Загальна площа житлового будинку становить 91,6 кв.м, житла - 55,8 кв.м.
Позивач зазначав, що спільне користування домоволодінням співвласниками є неможливим і сторони в позасудовому порядку не досягли згоди про поділ спільного майна.
Для встановлення технічної можливості поділу спільного будинку (переобладнання з одноквартирного у двоквартирний) та можливих варіантів поділу будинку та земельної ділянки він замовив виконання будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.
Відповідно до висновку експерта від 20.07.2019 року №8-19/1 розділити (виділити частку в натурі) житловий будинок з відповідними надвірними будівлями та спорудами технічно можливо з окремими відхиленнями від вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва щодо площі та складу приміщень ізольованих квартир будинку, а також з відступами від ідеальних часток співласників. Поділ земельної ділянки із урахуванням запропонованих варіантів поділу житлового будинку, господарських будівель та споруд, технічно можливий.
З урахуванням наведених обставин, позивач ОСОБА_1 просив суд:
виділити в натурі позивачу ОСОБА_1 належні йому 2/3 частки домоволодіння АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на квартиру, яка складається з приміщень житлового будинку ( з урахуванням відповідної площі горища над виділеними приміщеннями), та господарських будівель і споруд : 1-1 - веранда площею 6, 5 кв.м., 1-2- коридор площею 8, 5 кв.м., 1-3- кухня площею 10,4 кв.м., 1-4- санвузол площею 10,4 кв.м., 1-7- житлова кімната площею 23,4 кв.м. (усього 59,3 кв.м.) за адресою АДРЕСА_1 ;
виділити в натурі позивачу ОСОБА_1 належні йому 2/3 частки земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на земельну ділянку відповідно до схеми №2 висновку експертного дослідження від 20.07.2019 № 8-19/1 з точки 13, що знаходиться на передній межі ділянки/червоній лінії/ відстані 7,95 м. від правого кута /точка 12/ прямо на відстані 4,73 м. до точки 14; з точки 14 по лінії поділу житлового будинку, літ. А до точки 15; з точки 15 вліво паралельно правій межі ділянки на 9,88 м. до точки 16; з точки 16 на 58,38 м. до точки 17, що знаходиться на задній межі, на відстані 1,9 м. від правого заднього кута - точки 4; з точки 17 вліво по задній, лівій, передній межах через точки 3, 2, 1 до вихідної точки 13.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кожуховськой Олег Вікторович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального рава.
Апеляційна скарга мотивована тим, що визнання судом першої інстанції висновку експерта Бойка М.В. за результатами проведення будівельно- технічного за земельно- технічного дослідження від 20.07.2019 року № 8-19/1 неналежним, недопустимим та недостовірним доказом є помилковим, оскільки визначений експертом варіант поділу будинку та земельної ділянки є близьким до ідеалу, а ринкова вартість домоволодіння під час проведення дослідження експертом все ж визначалася (10-11 арк.), хоча і не була відображена у розділі «Висновки».
Посилання суду першої інстанції навідсутність у висновку експерта розрахунку житлової та нежитлової площі будинку не відповідає дійсності, оскільки варіантом поділу запропонований поділ не лише житлової площі будинку, а й нежитлової та усіх інших об'єктів домоволодіння, наприклад, горища, огорожі, колодязя, тощо.
Запропонований експертом варіант поділу домоволодіння та земельної ділянки між співвласниками передбачає виділ кожному співвласнику в натурі часток домоволодіння та земельної ділянки, які близькі до їх ідеальних часток.
Сторона позивача також непогоджуєтьсяіз твердженням суду першої інстанції про те, що експерт оглядав об'єкти дослідження у відсутність відповідачки та її представника, що позбавило їх можливості прийняти участь в огляді та висловити свою точку зору, оскільки присутність сторін при проведенні експертом огляду об'єкту дослідження взагалі не потрібна та замовником вказаного дослідження був позивач.
Крім того, судом першої інстанції не враховано, що за запропонованим експертом варіантом виділу в натурі майна відступ від ідеальних часток співвласників є незначним. У власності позивача після поділу залишається 65% домоволодіння, а у відповідачки - 35%. Тобто, зменшується частка саме позивача, приблизно на 2% загальної площі домоволодіння. Таким чином, у випадку присудження компенсації вартості зазначених 2%, вона стягується із відповідача на користь позивача, однак позивачем така вимога незаявлялась тайоговлаштовує запропонований експертом варіант поділу і без стягнення на його користь компенсації вартості 2% домоволодіння, а відтак, суд першої інстанції необґрунтовано вийшов за межі позовних вимог.
Посилання суду першої інстанції на постанову Верховного суду України від 03.04.2013 року у справі № 6-12цс13 та від 23.01.2019 року у справі №757/24164/17-ц сторона позивача вважає безпідставним, оскільки правовідносини, що були предметом розгляду судів у вказаних справах, не є аналогічними правовідносинам сторін у даній справі.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 червня 2021 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кожуховського Олега Вікторовича про призначення у даній справі повторної судової будівельно- технічної та земельно- технічної експертизи.
Призначено у справі № 373/1565/19 повторну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
03 жовтня 2024 року з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи разом з висновком експерта № 20220/21-42 від 27 вересня 2024 року за результатами проведення повторної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кожуховського Олега Вікторовича на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2021 року, ухвалене під головуванням судді Опанасюка І.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності поновлено. Справу призначено до судового розгляду.
В судове засідання, призначене судом апеляційної інстанції учасники справи не з'явились.
Колегією суддів встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач (апелянт) у справі ОСОБА_1 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Переяславським відділом деравної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Київ).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року в задоволенні заяви адвоката Кожуховського Олега Вікторовича, який діє в інтересах заявника ОСОБА_3 , про залучення до участі у справі ОСОБА_3 в якості правонаступника позивача ОСОБА_1 , відмовлено.
Відповідач ОСОБА_2 а в судове засідання не з?явилась. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлялась у встановленому законом порядку.
У відповідності до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності відповідача ОСОБА_2 .
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 а ОСОБА_5 а прийняли спадщинуза законом, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок смерті ОСОБА_6 (а.с. 77 том 1).
По лінії споріднення позивач ОСОБА_4 доводиться батьком ОСОБА_6 , ОСОБА_8 - матір?ю, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 78). Відповідач ОСОБА_2 , згідно з свідоцтвом про шлюб, є дружиною ОСОБА_6 (а.с. 65 том 1).
До складу спадщини увійшло, у тому числі, нерухоме майно:
житловий будинок з відповідними надвірними господарськими будівлями і спорудами під номером АДРЕСА_1 , що належала померлому, ОСОБА_6 , на підставі Договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницькога міського нотаріального округу Київської області, Кучеренко Н.М., 13 грудня 2013 року реєстр №2105, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 218587732110, номер запису про право власності 3840864;
земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер 3211000000:01:028:0027, згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3214933102019 від 08.04.2019 року відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051, не зареєстровані, експлікація земельних угідь капітальна - 0,0109 га, прибудинкова територія - 0,0891 га), наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться в АДРЕСА_2 , що належала померлому, ОСОБА_6 , на підставі Договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького міського нотаріального округу Київської області, Кучеренко Н.М., 13 грудня 2013 року, реєстр №2106, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 218646932110, номер запису про право власності 3841544.
ОСОБА_1 у (позивач у справі) 10 травня 2018 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 2/3 частини спадкового майна (нерухомого майна), у тому числі, з урахуванням 1/3 (однієї третьої) частки, від якої відмовилась мати померлого, ОСОБА_8 (а.с. 13, 14 том 1).
Відповідачу ОСОБА_2 і 21 листопада 2019 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину спадкового майна - житлового будинку з відповідними надвірними господарськими будівлями і спорудами під номером АДРЕСА_1 ,та земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер 3211000000:01:028:0027 (а.с. 144 том 1).
Право власності на 2/3 частки нерухомого майна: житлового будинку з відповідними надвірними господарськими будівлями і спорудами під номером АДРЕСА_1 ,та земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер 3211000000:01:028:0027 зареєстровано 10 травня 2019 року за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно(а.с. 19-22 том 1).
30 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила рішення перейменувати місто Переяслав-Хмельницький Київської області на Переяслав (постанова Верховної Ради України «Про перейменування міста Переяслав-Хмельницький Київської області» від 30 жовтня 2019 року№ 251-IX).
Звертаючись до суду з позовом про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, - домоволодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 3211000000:01:028:0027 по АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1000 га, позивач ОСОБА_4 обгрунтовував свої вимоги тим, що спільне користування домоволодінням з іншим співласником нерухомого майна ОСОБА_2 (відповідач у справі) є неможливим і сторони в позасудовому порядку не досягли згоди про поділ спільного майна.
Позивачем до позову додано висновок за результатами проведення будівельно - технічного та земельно - технічного дослідження №8-19/1 від 20 липня 2019 року, яким запропонований варіант поділу земельної ділянки та будинку для виділення в натурі.
На розгляд експертом Бойко М.В. запропоновано 1 (один) можливий варіант розподілу житлового будинку по АДРЕСА_1 в частках, близьких до ідеальних. В запропонованому можливому варіанті поділу житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 визначенні арифметичні частки та зазначений перелік переобладнань, які необхідно виконати.
Також експертом запропоновано 1 (один) можливий варіант поділу земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 3211000000:01:028:0027, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с. 23-33том 1).
Відповідачка та її представник, не погоджуються з варіантом виділення майна в натурі, запропонованому в експертному висновку з підстав невірного, на їх думку, проведення дослідження.
Експерт Бойко М.В. в суді пояснив, що 15 червня 2019 року до нього звернувся позивач ОСОБА_4 з питанням проведення експертного дослідження визначення варіантів поділу нерухомого майна. Для дослідження надав документи, що підтверджують право власності на майно. Реквізити документів, які були надані йому для дослідження експерт не пам'ятає. Зазначив, що все вказано у висновку. На запитання адвоката Миколаєнко Є.В. експерт повідомив, що в експертному дослідженні можливі описки та неточності. Бойко М.В. пояснив, що оціночна - будівельна експертиза ним не проводилась. Питання визначення ринкової вартості майна замовником не ставилось. В експертному висновку №8-19/1 від 20.07.2019 року термін «ринкова вартість» слід вважати опискою. Правильним в даному випадку просить вважати «залишкова вартість», яка ним не вираховувалась, а була взята з документації наданої для дослідження, з урахуванням відповідного коефіцієнту.
Судом першої інстанції роз'яснено учасникам справи зміст положень ч. 5 ст. 12 та ч. 5 ст. 102 ЦПК України, з урахуванням статті 4 Закону України «Про судову експертизу», пп. 11, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» однією із гарантій правильності експертного висновку є можливість призначення судом повторної експертизи, яка призначається, коли є сумніви в правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, враховуючи, що висновок експерта не є обов'язковим і повинен оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами.
Питання призначення експертизи в ході судового розгляду сторонами та їх представниками не ініціювалось.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, вказаних в позові.
Проте, колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.
Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз змісту яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.
За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном.
Володіння та розпорядження об'єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.
Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб'єктів на один об'єкт.
Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно з частинами першою, другою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частці в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
У постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19) зроблено висновок, що поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки із майна, що є у спільній частковій власності, правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце не виділ, а поділ спільного майна. Тобто поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають право власності на майно пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен виділити його співвласнику таку частину, яка відповідає розміру та вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди.
У тих випадках, коли в результаті виділу співвласнику передається частина майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно.
Згідно з висновком експерта від 27 вересня 2024року № 20220/21-42, зробленимза результатами проведення повторної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи поділити житловий будинок АДРЕСА_1 між співвласниками з виділом одному співвласнику 2/3 часток, а іншому залишити в користуванні 1/3, технічно можливо з відступом від рівності часток співвласників та при умові проведення одночасно з поділом будівельних робіт з реконструкції будинку для приведення частини будинку, що залишається в користуванні співвласника 1/3 частини, у відповідність до вимог пунктів 5.18, 5.19, 5.20, 5.21, 5.22, 5.23, 7.1 ДБН В.2.2-15-2019 «Житлові будинки. Основні положення».
Можливий варіант поділу домоволодіння (будинку з господарськими будівлями і спорудами) розрахований, описаний в дослідницькій частині та зображений на схемі в додатку 2, сторінка 1.
При даному варіанті поділу домоволодіння розмір компенсації другому співвласнику (1/3 частина у праві власності) за виділені об'єкти нерухомого майна меншої вартості, ніж розмір належної йому частки, становить 148 грн. 50 коп. (сто сорок вісім гривень 50 копійок).
Поділити земельну ділянку кадастровий номер 3211000000:01:028:0027, площею 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з дотриманням розміру часток 2/3 та 1/3 між співвласниками, з урахуванням розташування приміщень, які виділяються співвласникам у власність, можливо (а.с. 36-60 том 2).
На розгляд суду експерт запропонував 1 варіант поділу домоволодіння, який фактично відповідає поділу в ідеальних частках, з виділом співвласнику 2/3 частин в будинку: веранду 1, площею 6,5 кв.м.; коридор 2, площею 8,5 кв.м.; кухню 3, площею 10,4 кв.м.; санвузол 4, площею 10,4 кв.м.; житлову кімнату 7, площею 23,4 кв.м.; ганок а1; господарські споруди: огорожа (1/2 частина) № 1; ворота № 2, колодязь питний К, залишивши у користуванні другого співвласника 1/3 частки будинку ОСОБА_2 - житловї кімнати 5, площею 9,8 кв.м.; житлової кімнати 6, площею 22,6 кв.м.; господарські споруди: огорожуу (1/2 частина) № 1.
Відповідно до варіанту поділу будівель і споруд на ділянці експертом запропоновано 1 варіант поділу земельної ділянки, кадастровий номер 3211000000:01:028:0027 площею 0,10 га, з виділом співвласнику на 2/3 частки ( ОСОБА_1 )666,67 кв.м., співвласнику 1/3 частки ( ОСОБА_2 ) - 333,33 кв.м., з прокладенням лінії розподілу таким чином: від точки А, яка розташована на межі з боку АДРЕСА_1 , на відстані 8,30 м, від точки 1, 4,88 м в точку Б, розташовану на фасаді будинку на відстані 4,58 м від правого рогу;від точки Б по лінії розділу будинку в точку В, розташовану на стіні будинку на відстані 3,55 м від лівого рогу; від точки В перпендикулярно стіні будинку 2,29 м в точку Г; від точки Г паралельно стіні будинку 2,19 м в точку Д; від точки Д 12,85 м, як зображено на схемі в точку Ж; від точки Ж, 3,33 м в точку К; від точки К 34,85 м в точку Л; від точки Л, 5,13 м в точку М, розташовану на боковій межі домоволодіння на відстані 15,18 м від тильної межі.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частин другої і третьої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог ОСОБА_1 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до висновку експерта №8-19/1 від 20 липня 2019 року, що підготовлений на замовлення позивача ОСОБА_1 за результатами проведення будівельно - технічного та земельно - технічного дослідження, що узгоджується з висновоком експерта від 27 вересня 2024 року № 20220/21-42, зробленимза результатами проведення повторної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи, технічно можливо поділити житловий будинок АДРЕСА_1 між співвласниками з виділом одному співвласнику 2/3 часток, а іншому залишити в користуванні 1/3, а також земельну ділянку кадастровий номер 3211000000:01:028:0027 площею 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з дотриманням розміру часток 2/3 та 1/3 між співвласниками, з урахуванням розташування приміщень, які виділяються співвласникам у власність.
Правовий аналіз наведених норм законодавства та встановлених судом фактичних обставини у своїй сукупності дозволяють колегії суддів апеляційного суду зробити висновок про те, щоспіввласник майна ОСОБА_1 мав право вимагати усунення йому перешкод у користуванні власністю у обраний ним спосіб шляхом виділити в натурі позивачу ОСОБА_1 належні йому 2/3 частки домоволодіння АДРЕСА_1 та 2/3 частки земельної ділянки, кадастровий номер 3211000000:01:028:0027, за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішуючи спір у справі, яка переглядається, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам, якими обґрунтовувалися вимоги, іншим фактичним даним, які випливають із встановлених обставин, а тому висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, без оцінки вказаних обставин у сукупності не може вважатись обґрунтованим і таким, що відповідає положенням статей 76, 81, 89 ЦПК України.
Неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права у справі, яка переглядається, призвело до неправильного вирішення справи, а це є підставою для скасування судового рішення, ухваленого у цій справі.
Разом з тим, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що на стадії судового розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 30 червня 2023 року подарував своєму онуку ОСОБА_3 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, включаючи 2/3 частини земельної ділянки, кадастровий номер 3211000000:01:028:0027, на якій розташовані ці об?єкти (нерухоме майно), за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Кучеренко Н.М. і зареєстрований за номером 1564.
Право власності на 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, а також на 2/3 частини земельної ділянки, кадастровий номер 3211000000:01:028:0027, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 30 червня 2023 року за новим власником у праві спільної часткової власності - ОСОБА_3, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
28 лютого 2024 року позивач (апелянт) у справі ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року в задоволенні заяви адвоката Кожуховського Олега Вікторовича, який діє в інтересах заявника ОСОБА_3 , про залучення до участі у справі правонаступника позивача відмовлено з тих підстав, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
При цьому, ОСОБА_3 не позбавлений права звернутись до суду з окремим позовом до відповідача за захистом свого порушеного права щодо усунення йому перешкод у користуванні власністю, оскількивін є новим власником вказаного нерухомого майна, а не правонаступником прав та обов'язків колишнього власника вказаного майна ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 під час розгляду спрви судом апеляційної інстанції.
За правилами частини першої статті 377 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного,оскаржуване судове рішення підлягаєскасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 7 частини першої статті 255 ЦПК України (настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва), та відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції у порядку статті 377 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 255, 367, 368, 374, 377, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кожуховського Олега Вікторовича задовольнити частково.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2021 рокускасувати, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, закрити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий: Судді: