13 грудня 2024 року справа № 580/7907/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку загального позовного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
09.08.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи зазначив, що проходив військову службу у відповідача. Під час виконання бойового завдання 12.07.2022 отримав поранення, що підтверджується формою 100. 18.10.2023 звільнений з військової служби за станом здоров'я. З моменту отримання поранення, а саме з 12.07.2022 і до моменту звільнення 18.10.2023 відповідач всупереч вимог законодавства не виплатив йому бойові виплати.
Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі. У зв'язку з цим ухвалою від 14 серпня 2024 року суд залишив її без руху.
Ухвалою від 14 жовтня 2024 року суд прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за його позовом до Військової частини НОМЕР_1 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо не надання йому довідки про обставини травми та зобов'язання відповідача надати йому довідку про обставини травми. У іншій частині позовних вимог позовну заяву повернув.
28.10.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Обґрунтовуючи зазначив, що форма 100, яка була надана позивачу не вважається дійсною так як, довідка форми 100 не має печатки військової частини (закладу), у зв'язку з чим у нього відсутні докази отримання травми позивачем, що унеможливлює видачу довідки про обставини травмування. Згідно з копією довідки Форми 100 від 12.07.2022 та копії свідоцтва про хворобу №11294, долучених до матеріалів справи, не можливо встановити повний діагноз, відповідно до якого був госпіталізований позивач. Водночас згідно зі свідоцтвом про хворобу позивач 11.07.2024 (до госпіталізації) був проконсультований невропатологом КП «Селидівської міської лікарні Селидівської міської ради», встановлено Діагноз: наслідки контузії головного мозгу невідомої давнини. Наслідки травми шийного відділу хребта невідомої давнини з больовим та м'язово - тонічним синдромом. Додатково повідомив, що позивач за період проходження служби у нього дійсно приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, але згідно з журналами бойових дій та бойових донесень поранень не отримував. Тому вважає, що жодними своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю не порушив прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а його позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Усі подані сторонами документи суд долучив до матеріалів адміністративної справи.
Оцінивши заявлені доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.
Згідно з військовим квитком НОМЕР_4 позивач прийняв військову присягу 08.04.2022 у відповідача. 05.10.2023 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Довідкою відповідача від 02.02.2023 №435 підтверджується, що позивач у період з 27.06.2022 до 15.07.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в м.Красногорівка, с.Рівнопіль, с.Михайлівка, с.Новомихайлівка.
Згідно з витягом із наказу відповідача від 18.10.2023 №298 позивач звільнений наказом відповідача від 15.10.2023 №155-РС у відставку за підп. «б» за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та з 18.10.2023 виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, з котлового забезпечення з сніданку знятий 19.10.2023.
Лікар ОСОБА_2 оформив 12.07.2022 позивачу первинну медичну карту №145 Форми-100, в якій зазначив діагноз.
05.10.2023 гарнізонна військова-лікарська комісія Військової частини НОМЕР_5 за направленням відповідача провела медичний огляд позивача з метою визначення ступеню придатності до військової служби, про що склала свідоцтво про хворобу №11294. У ньому зазначила, що 11.07.2022 позивач проконсультований невропатологом КП «Селидівської міської лікарні Селидівської міської ради», який встановив діагноз: наслідки контузії головного мозгу невідомої давнини з пірамідною недостатністю, вазомоторною цефалгією, лікворо-судинною дисфункцією. Наслідки травми шийного відділу хребта невідомої давнини з больовим та м'язово - тонічним синдромом. Евакуйований в ЛСБ Селідове та призначено амбулаторне лікування.
Із листа відповідача від 15.06.2024 №03/677 суд установив, що представник позивача звертався до нього адвокатським запитом від 17.05.2024 щодо надання довідки про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) позивачем. Зазначеним листом відповідач повідомив, що форма 100, яка надана позивачу не вважається дійсною, оскільки відривний корінець не використовувався, довідка форми 100 не пройшла реєстрацію у відповідному журналі обліку та не має печатки військової частини (закладу), у зв'язку з чим у відповідача відсутні докази отримання травми позивачем, що унеможливлює видачу довідки про обставини травмування.
Не отримавши довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), позивач звернувся до суду позовною заявою.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд врахував ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - ЗУ №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з ч.3 ст.1 ЗУ №2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Відповідно до абз. 4 ч.9 ст.1 ЗУ №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Оскільки спірні обставини виникли у зв'язку з зафіксованого в лікарських документах травмування позивача, суд урахував, що ці події виникли під час несення ним служби у відповідача.
Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини) визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена Наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року № 332 (далі - Інструкція №332).
Відповідно до п.3 розділу І Інструкції №332 вона поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил.
Згідно з п.1 розділу ІІ Інструкції №332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Відповідно до п.п.2, 3 розділу ІІ Інструкції №332 про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.
У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов'язаний:
терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров'я;
негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини;
зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.
Нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.
Встановлені обставини спору свідчать, що вказаних вимог щодо позивача не дотримано за відсутності виявлення причин, що тому сприяли, що, усвою чергу, стало мотивом призначення та проведення службового розслідування, посилаючись на ст.85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції №332 визначено, що командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов'язаний:
негайно через засоби зв'язку повідомити про нещасний випадок (зникнення, смерть) старшого командира (начальника) та протягом доби надати йому письмове повідомлення за формою НВ-1 наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції (далі - повідомлення за формою НВ-1);
у разі зникнення або смерті військовослужбовця внаслідок нещасного випадку протягом доби повідомити його батьків або близьких родичів;
залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо),- протягом доби надіслати повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках, - повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері;
якщо потерпілий військовослужбовець був відряджений з іншої військової частини,- повідомити протягом доби через засоби зв'язку його командира та надіслати повідомлення за формою НВ-1;
протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів - командира роти, батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок, - фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо). До складу комісії не може входити безпосередній командир (начальник) потерпілого військовослужбовця;
забезпечити належні умови для роботи комісії (надати приміщення, засоби зв'язку, оргтехніку, автотранспорт, канцелярське приладдя тощо), а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку.
Відповідно до п.8 розділу ІІ Інструкції №332 комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п'яти робочих днів з дня її утворення.
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана:
обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;
з'ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції;
скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід'ємну частину.
До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).
Згідно з п.9, 10 розділу ІІ Інструкції №332 якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, на затвердження командиру військової частини надається тільки акт за формою НВ-2, який зберігається у діловодстві військової частини.
Належні, достовірні та допустимі докази створення відповідачем комісії з приводу розслідування травмування позивача та проведення розслідування нещасного випадку відсутні. Отже, відповідач не виконав вказаних вище передбачених нормами обов'язків, що підтверджує порушення відповідача, оскільки отримання потерпілим військовослужбовцем травми або інших ушкоджень унаслідок погіршення стану його здоров'я, яке сталося під впливом небезпечного фактору чи середовища у процесі виконання ним обов'язків військової служби, що підтверджено медичним висновком, згідно з абз.11 п.10 розділу ІІ Інструкції №332 є обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3. Такого акта відносно позивача не складено.
Пунктом розділу І Інструкції №332 визначені обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби.
Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яку просить позивач зобов'язати відповідача видати, складається на підставі наказу командира військової частини у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення про військово-лікарську експертизу).
Суд установив, що відповідач не дотримався вказаних вище вимог законодавства та не провів вказаного вище розслідування нещасного випадку. Відсутні належні, достовірні та допустимі докази виконання посадовими особами відповідача, а саме безпосереднім командиром позивача та командиром відповідача вказаних вище зобов'язальних дій, у т.ч. щодо складення відповідною комісією вказаних вище актів за формою НВ-2 чи НВ-3 та видача командиром військової частини наказу, на підставі якого складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Відповідач допустив порушення процедури розслідування, тобто усунувся від оцінки обставин отримання травми позивачем. Відповідач фактично допустив бездіяльність щодо розслідування обставин отримання 12.07.2022 позивачем травми. Тому позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не надання довідки про обставини травми та зобов'язання відповідача надати вказану довідку заявлено передчасно та задоволенню не підлягають.
Оскільки предмет спору стосується отримання позивачем травми, яку, як він вказує, отримав під час проходження військової служби у відповідача та відмови відповідача у видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) суд також урахував.
Процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу визначає Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення №402).
У додатку 5 до Положення №402 міститься довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), в якій зазначені такі реквізити: Кутовий штамп військової частини (закладу), (військове звання, прізвище, ім'я, по батькові), (рік народження), вид, характер і локалізацію поранення, травми, контузії, каліцтва), обставини (докладно вказати, за яких обставин, під час виконання робіт, на службі чи ні, у відпустці, в стані алкогольного сп'яніння чи ні тощо), Підстава: наказ командира (начальника) військової частини __ від "__" _____ 20__ року №, видана для пред'явлення (назва закладу, організації, куди надається довідка), Командир (начальник) військової частини (військове звання, підпис, прізвище, ініціали), ОСОБА_3 .
Відповідно до п.6.1. Положення №402 направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.
Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.
Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначених Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153, та Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за № 438/16454.
Керівники органів управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, за потреби, направляють на медичний огляд ВЛК військовослужбовців, які за вироком суду засуджені до тримання в дисциплінарному батальйоні або до кримінального покарання у вигляді арешту.
Згідно з п.п.6.2. 6.3 Положення №402 на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються відповідні документи, 3окрема, на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва);
на військовослужбовців - учасників бойових дій, миротворчих місій, ліквідації наслідків аварії на ядерних об'єктах, розмінування об'єктів народного господарства - відповідні посвідчення, витяги із особових справ, інші довідкові матеріали (допускається надання ксерокопій указаних документів, завірених відповідними посадовими особами та гербовою печаткою військової частини (закладу)).
Оригінали або копії направлення на медичний огляд ВЛК та інші документи, необхідні для прийняття постанов ВЛК, надсилаються (надаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров'я (установи) в електронній або паперовій формі в установленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 21.7 Положення №402 постанова ВЛК про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров'я в електронній або паперовій формі.
На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється не менше ніж у 2 примірниках. Один із примірників довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) подається у ВЛК з метою встановлення причинного зв'язку травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою. Примірник довідки обов'язково зберігається в особовій справі військовослужбовця.
Довідка (копія довідки) про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) зберігається в матеріалах ВЛК, яка прийняла відповідну постанову про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва).
Отже, обов'язок щодо складання та направлення довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва) законодавством покладено на відповідача.
Стаття 85 ДИСЦИПЛІНАРНОГО СТАТУТУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV(далі - Дисциплінарний статут), на яку відповідач посилався у Спірному рішенні та Акті, визначає, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Службове розслідування щодо випадків, пов'язаних з дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушеннями проти статевої свободи та статевої недоторканості, проводиться комісією, до складу якої призначаються представники обох статей, а також психолог органу військового управління для вивчення психологічних аспектів та організації психологічної допомоги потерпілим.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Відповідно до п.2 Розділу І Порядку службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Згідно з п.1 Розділу V Порядку за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
Відповідно до п.6 Розділу V Порядку після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Згідно з п.1 розділу VI Порядку за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Отже, вказане вище законодавство регулює правовідносини проведення службового розслідування про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. У заявлених спірних правовідносинах таке розслідування мало би встановити причини, умови та осіб, дій чи бездіяльність яких сприяла тому, що про отримання травми позивачем 12.07.2022 жоден військовослужбовець не повідомив командира або іншу посадову особу про цей факт. При цьому первинною медичною картою №145 Форми-100, яка визначена додатком 4 наказу Генерального штабу ЗСУ від 09.07.2018 « 258 «Про затвердження Керівництва з медичної евакуації в Збройних Силах України»), та яку заповнює медик після надання першої домедичної (екстреної медичної) допомоги, підтверджено факт отримання травми позивачем вказаної дати і доказів підробки цих документів відповідачем не надано. Тому його доводи про те, що довідка форми 100 не пройшла реєстрацію у відповідному журналі обліку та не має печатки військової частини (закладу) не враховану судом. Фактично відповідачем заперечується факт, підтверджений документами уповноважених, а саме медичних установ.
Отже, порушення прав позивача допущене бездіяльністю відповідача щодо розслідування обставин отримання ним 12.07.2022 травми відповідно до вказаних вимог Інструкції №332 та Положення №402. Для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України щодо ефективного способу повного захисту порушеного права, суд дійшов висновку визнати вказану бездіяльність протиправною та зобов'язати відповідача провести у встановленому законом порядку, спосіб, межах та строки розслідування щодо обставин отримання 12.07.2022 позивачем травми, застосувавши Інструкцію № 332, та Положення 402, та за результатом винести рішення з урахуванням висновків суду в цьому рішенні.
Позовні вимоги обґрунтованими у вказаних вище частинах та підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Понесені позивачем судові витрати, підтверджені квитанцією від 07.08.2024 в сумі 2422,40 грн про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позову - половина суми.
Керуючись ст.ст. 2-20, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо розслідування обставин отримання 12.07.2022 ОСОБА_1 травми.
Зобов'язати командування Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) провести у встановленому законом порядку, спосіб, межах та строки розслідування щодо обставин отримання 12.07.2022 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) травми, застосувавши Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджену наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року № 332, та Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, та за результатом винести рішення з урахуванням висновків суду в цьому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору за звернення позовною заявою до адміністративного суд в сумі 1211,20грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 13.12.2024.