13 грудня 2024 року Справа № 580/10600/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 01 липня 2021 року щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1- р(Л) /2021 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06 червня 1996 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 01 липня 2021 року відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р (II) відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06 червня 1996 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 01 липня 2021 року відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1- р(І1)/2021 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та виплачувати ОСОБА_1 основну пенсію у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою від 04.11.2024 визнано неповажними підстави, зазначені ОСОБА_1 у позовній заяві для поновлення строку звернення до суду, позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою, у якій зазначити інші поважні причини пропуску такого строку та надати докази поважності причин пропуску такого строку.
У встановлений судом строк від позивача надійшла заява, в якій останній зазначив, що в питанні строків звернення до адміністративного суду необхідно крім всього звертатися до норм ЦК України, зокрема, що стосується вимог, на які позовна давність не поширюється (у даному випадку застосуванню підлягає норма п.3 ч.1 ст.268 ЦК України щодо вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю). Крім того, вказує, що давність не поширюється на вимоги про усунення посягань на будь-які права особи, якщо порушення мають триваючий характер. У таких випадках постійно відсувається початковий момент перебігу строку звернення до суду з кожним новим порушенням будь-якого суб'єктивного права особи. У межах даної справи порушення права позивача на належний розмір пенсії розпочалося з 01 липня 2021 року, що вбачається з контексту рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(1І)/2021, та триває до цього часу. Тому доволі має бути зрозумілим чому Постановою Верховного Суду від 17 квітня 2024 року зобов'язано відповідача по справі №460/20412/23 здійснити перерахунок основної пенсії позивача за період з 01 липня 2021 року відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(І1)/2021. Також, вказує, що на його переконання питання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, апріорі не може ставитися з огляду на зазначені ним обставини.
Вирішуючи вищевказану заяву та питання відкриття провадження у справі, суд зазначає таке.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позовні вимоги стосуються перерахунку пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлює спеціального строку звернення до суду за захистом порушеного права на отримання певного виду пенсії чи додаткової виплати за цим Законом, відтак застосуванню підлягає строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України.
В постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 сформовано висновок щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Предметом спору у даній справі є нарахування та виплата пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з 01.07.2021, однак із заявою про її перерахунок позивач звернувся до відповідача лише у вересні 2024 року, а з позовом до суду 28.10.2024.
Тобто, лише з вересні 2024 року позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання належних йому сум пенсії.
При цьому, суд зазначає, що отримумуючи щомісячно пенсію позивач не міг з 01.07.2021 бути необізнаним про те, що пенсія йому виплачується у розмірі меншому ніж вісім мінімальних пенсій за віком.
Тобто, звернувшись 28.10.2024 до суду із позовом про здійснення перерахунку пенсії з 01.07.2021 позивач пропустив передбачений частиною 2 статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Щодо посилань позивача на норми Цивільного кодексу України в частині строків давності, то суд вважає їх необгрунтованими, оскільки, відповідно до ч.1 ст.1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Тоді, як позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства, яке здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, яким встановлений шестимісячний строк для звернення до суду, що обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Разом з тим, причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона одночасно відповідає таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними та допустимими доказами.
Звертаючись до суду із заявою про поновлення строку звернення до суду позивач не навів причин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом. Належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивач також не надав.
Водночас, на переконання суду, наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду, не можна визнати поважними.
Згідно із частиною 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку повернути позивачу позовну заяву в частині позовних вимог, заявлених поза 6-місячним строком звернення до суду, тобто за період з 01.07.2021 до 27.04.2024.
Разом з тим, позовні вимоги з 28.04.2024 заявлені в межах шестимісячного строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст.2-20, 122, 123, 160-161, 169, 237, 241-246, 256, 295 КАС України, суддя,
Повернути ОСОБА_1 позовну заяву в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р (II) відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06 червня 1996 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум за період з 01.07.2021 до 27.04.2024.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення недоліків.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ