Справа № 420/27556/24
13 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ст. 262 ч. 5 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 передбаченої Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати недоплачених сум грошової компенсації на транспортне обслуговування за друге півріччя 2023 року у розмірі 3 338,33 грн. та за перше півріччя 2024 року у розмірі 3 765,79 грн.;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 передбачену Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати недоплачених сум грошової компенсації на транспортне обслуговування за друге півріччя 2023 року у розмірі 3 338,33 грн. та за перше півріччя 2024 року у розмірі 3 765,79 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку осіб з інвалідністю з правом на позачергове безоплатне забезпечення легковим автомобілем згідно Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року №999.
30.07.2024 року Управлінням соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради йому було виплачено недоплачені суми грошової компенсації на транспортне обслуговування за друге півріччя 2023 року у розмірі 3 338,33 грн. та за перше півріччя 2024 року у розмірі 3 765,79 грн.
У той же час відповідачем, в порушення ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», не було виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Враховуючи вищевказане, позивач звернувся до Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради із заявою про необхідність нарахування та виплати компенсації втрати частини грошової компенсації.
Водночас, листом Управління від 28.08.2024 року було повідомлено про відсутність підстав для нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати з огляду на своєчасність виплати недоплачених сум грошової компенсації на транспортне обслуговування за друге півріччя 2023 року та за перше півріччя 2024 року, які виплачені на виконання судових рішень у справах №420/32043/23 та № 420/11306/24.
Не погоджуючись із зазначеною бездіяльністю відповідача щодо виплати компенсації втрати частини доходу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду по справі №420/27556/24 за позовом ОСОБА_1 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України. Також вказаною ухвалою суду залучено в якості співвідповідача по справі №420/27556/24 Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради. Відповідачам запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
Під час розгляду справи від Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надійшов відзив по справі, в якому зазначено, що відповідач позов не визнає та зазначає, що посилання позивача на ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ та твердження про те, що відповідні виплати були проведені з порушенням строків, є помилковим, оскільки у ст. 1 Закону №2050 зазначено щодо втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати. Разом з тим, відповідні виплати позивачу на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/32043/23 та у справі №420/11306/24 були проведені не з порушенням строків виплати, а з моменту набрання чинності відповідних судових рішень, на виконання вимог ст.370 КАС України. Тобто, за твердженням відповідача, виплату грошової компенсації на транспортне обслуговування за ІІ півріччя 2023 року та за І півріччя 2024 року Департаментом здійснено у повному обсязі без порушення строків виплати, що відповідає вимогам закону.
Згідно частини 2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд у справі встановив наступне.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю І групи «А» згідно п. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується дублікатом посвідченням серії НОМЕР_1 .
Позивач перебуває на обліку осіб з інвалідністю з правом на позачергове безоплатне забезпечення легковим автомобілем згідно Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року №999, що підтверджується листом Департаменту праці та соціальної політики Одеської обласної військової адміністрації від 09.04.2024 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 року по справі №420/11306/24 визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації на транспортне обслуговування за перше півріччя 2024 року, виходячи з розміру, встановленого пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та транспортне обслуговування», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2013 року № 536 «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 228», а саме 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність у розрахунку на місяць.
Зобов'язано Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 грошову компенсацію на транспортне обслуговування за перше півріччя 2024 року, виходячи з розміру, встановленого пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та транспортне обслуговування», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2013 року № 536 «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 228», а саме 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність у розрахунку на місяць, з урахуванням здійснених виплат.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 року по справі №420/32043/23 було визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації на транспортне обслуговування за друге півріччя 2023 року, виходячи з розміру, встановленого пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та транспортне обслуговування», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2013 року №536 «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 228», а саме 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність у розрахунку на місяць;
Зобов'язано Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію на транспортне обслуговування за друге півріччя 2023 року, виходячи з розміру, встановленого пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та транспортне обслуговування», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2013 року №536 «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. №228», а саме 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність у розрахунку на місяць, з урахуванням виплачених сум.
30.07.2024 року на виконання вищевказаних рішень Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 року по справі №420/11306/24 та від 29.02.2024 року по справі №420/32043/23 Управлінням соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради позивачу було виплачено недоплачені суми грошової компенсації на транспортне обслуговування за друге півріччя 2023 року у розмірі 3338,33 грн. та за перше півріччя 2024 року у розмірі 3765,79 грн.
У той же час відповідачем, в порушення ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», не було виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Враховуючи вищевказане, позивач 13.08.2024 року звернувся до Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради із заявою про необхідність нарахування та виплати компенсації втрати частини грошової компенсації.
Водночас, листом Управління від 28.08.2024 року було повідомлено про відсутність підстав для нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати з огляду на своєчасність виплати недоплачених сум грошової компенсації на транспортне обслуговування за друге півріччя 2023 року та за перше півріччя 2024 року, які виплачені на виконання судових рішень у справах №420/32043/23 та № 420/11306/24.
Не погоджуючись із вищезазначеною бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом для захисту власних прав та інтересів в межах даної справи.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши адміністративний позов, відзив та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-III від 19.10.2000 року (далі - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За ст.2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, соціальні виплати.
Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 (далі - Порядок №159).
Відповідно до п.3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, але не виключно, соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо).
У той же час, основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 року № 2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю» (далі - Закон № 2961-IV).
Виплата грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування регламентована положеннями статті 28 Закону №2961-IV.
Грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля та на транспортне обслуговування виплачуються особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю, які відповідно до законодавства мають право на забезпечення автомобілем.
Грошова компенсація на транспортне обслуговування виплачується особам з інвалідністю, законним представникам недієздатних осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, які перебувають на обліку для одержання автомобілів, а також які мають право на забезпечення автомобілями і за власним бажанням відмовилися від їх одержання і бажають отримувати грошову компенсацію чи які не одержали автомобілі у зв'язку з протипоказаннями для їх керування.
Порядок виплати і розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року №228 (далі - Порядок №228).
За п.5 Порядку компенсації виплачуються рівними частинами двічі на рік -
у березні за перше та у вересні за друге півріччя поточного року з
дня їх призначення.
Тобто, враховуючи вищевказане, компенсація на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування не є разовою грошовою виплатою, оскільки виплачується рівними частинами двічі на рік -
у березні за перше та у вересні за друге півріччя поточного року з
дня їх призначення, а тому, на думку суду, відноситься до соціальних виплат, які, згідно ст.2 Закону №2050-III, є грошовими доходами громадян.
Згідно ст.3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Тобто, основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та нарахування доходів (в тому числі, за рішенням суду). При цьому виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися в день виплати основної суми доходу.
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст.4 Закону №2050-III).
Використане у ст.ст. 3, 4 Закону №2050-ІІІ формулювання доводить, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, та означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Суд з цього приводу зазначає, що згідно норм чинного законодавства, компенсація частини втраченого доходу виплачується не з моменту постановлення судового рішення, на підставі якого такий дохід фактично виплачено, а саме з часу, коли у особи виникло право на отримання такого доходу.
При цьому, виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.02.2020 року по справі №826/8319/16 та від 18.07.2023 року по справі №200/10663/21.
За ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Вищезазначена правова позиція викладена також П'ятим апеляційним адміністративним судом у постанові від 10.04.2024 року по справі №420/30322/23.
Аналізуючи вищезазначене, оскільки несвоєчасне нарахування та виплата позивачу недоплачених сум грошової компенсації на транспортне обслуговування відбулось у зв'язку з протиправними діями відповідача, тобто з вини органу, що нараховує і виплачує грошове забезпечення, що встановлено судовим рішенням, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини індексації грошового забезпечення у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Як було встановлено судом, нарахування та виплата позивачу недоплачених сум грошової компенсації на транспортне обслуговування за друге півріччя 2023 року та за перше півріччя 2024 року у належному розмірі відбулась лише 30.07.2024 року на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 року по справі №420/11306/24 та від 29.02.2024 року по справі №420/32043/23.
З цього приводу суд відхиляє посилання представника відповідача щодо того, що відповідні виплати позивачу були проведені не з порушенням строків виплати, а з моменту набрання чинності рішень Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/32043/23 та у справі № 420/11306/24, оскільки підставою для звернення позивача до суду в межах вищевказаних справ було ненарахування та невиплата грошової компенсації на транспортне обслуговування за друге півріччя 2023 року та за перше півріччя 2024 року, недоплачена сума якої була перерахована позивачу лише 30.07.2024 року на виконання відповідних рішень суду. Тобто, сам факт здійснення виплати грошової компенсації на транспортне обслуговування за спірний період не у повному обсязі, свідчить про порушення строків виплати грошового доходу, оскільки позивач не отримав одразу грошової компенсації на транспортне обслуговування за друге півріччя 2023 року та за перше півріччя 2024 року грошову компенсацію у належному розмірі, а був змушений у подальшому звертатися до суду задля захисту своїх порушених прав в часті недоотримання частини грошової компенсації.
Тобто, несвоєчасне нарахування та виплата грошової компенсації на транспортне обслуговування відбулись у зв'язку з протиправними діями Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, тобто з вини органу, що нараховував і виплачував таке грошове забезпечення позивачу під час проходження ним військової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищенаведені обставини суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати компенсації на транспортне обслуговування за друге півріччя 2023 року та за перше півріччя 2024 року, виплаченої 30.07.2024 року на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 року по справі №420/11306/24 та від 29.02.2024 року по справі №420/32043/23.
Також суд вважає за необхідне зобов?язати Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати компенсації на транспортне обслуговування за друге півріччя 2023 року та за перше півріччя 2024 року, виплаченої 30.07.2024 року на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 року по справі №420/11306/24 та від 29.02.2024 року по справі №420/32043/23.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує розподіл судових витрат у справі №420/27556/24 не здійснювати.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 293-295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (65058, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 7), Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати компенсації на транспортне обслуговування за друге півріччя 2023 року та за перше півріччя 2024 року, виплаченої 30.07.2024 року на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 року по справі №420/11306/24 та від 29.02.2024 року по справі №420/32043/23.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати компенсації на транспортне обслуговування за друге півріччя 2023 року та за перше півріччя 2024 року, виплаченої 30.07.2024 року на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 року по справі №420/11306/24 та від 29.02.2024 року по справі №420/32043/23.
Розподіл судових витрат не провадити.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький