12 грудня 2024 рокуСправа № 495/9399/24
Номер провадження 3/495/3421/2024
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відпов ідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс),
встановила:
11.10.2024 до суду надійшли вказані адмінматеріали.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ № 307942 від 22.09.2024 ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204-1 Кодексу із таким формулюванням: 22.09.2024 о 14:20 год. в пункті пропуску «Старокозаче» під час здійснення прикордонного контролю на в'їзд в Україну було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетину кордону без відповідних документів, а саме з використанням паспорту громадянина Румунії № НОМЕР_2 , будучи у правових відносинах з Україною, згідно із ст. 2 ЗУ «Про громадянство України». Своїми діями порушив вимоги ст.9, 12 Закону України «Про державний кордон України», за що передбачена відповідальність за ст. 204-1 Кодексу.
У судові засідання 14.10.2024, 14.112024, 12.12.2024 ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений шляхом направлення судових повісток; про поважність причин неявки, відкладення розгляду справи суду не заявив; згідно із розпискою, яка міститься в матеріалах справи, вину визнає, та в разі його відсутності просить справу розглядати без його участі.
Відповідно до статті 277 Кодексу справа про адміністративне правопорушення за статтею 204-1 Кодексу розглядається протягом доби з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого 'їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.
За таких обставин, суддя дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , який сповіщений про час, дату і місце розгляду справи.
Відповідальність за частиною першою статті 204-1 Кодексу настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Вина правопорушника підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 307942 від 22.09.2024; рапортами; копією документів, що посвідчують особу; розпискою.
Перелічені докази не викликають жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку; докази у своїй сукупності доводять факт вчинення поставленого у провину адміністративного правопорушення. У суду немає обґрунтованих сумнівів у доведеності вини особи у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204-1 Кодексу.
Відповідно до санкції частини першої статті 204-1 Кодексу за дане адміністративне правопорушення передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, суд вважає за необхідне застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до статті 40-1 Кодексу, частини п'ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн 60 коп.
Керуючись статтями 27, 33-35, 204-1, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановила:
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн (три тисячі чотириста грн).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Згідно із статтею 3 07 Кодексу штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу.
Згідно із статтею 308 Кодексу у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.
Суддя Ю.Ф. Волкова