печерський районний суд міста києва
Справа № 757/55372/24-к
пр. 1-кс-47030/24
03 грудня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі ОСОБА_3 , процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотання у кримінальному провадженні № 62024000000000796 від 09.09.2024,
19.11.2024 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 , яка 25.11.2024 передана слідчому судді ОСОБА_1 , на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотання від 14.11.2024, поданого в межах кримінального провадження № 62024000000000796 від 09.09.2024.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав та просив задовольнити з викладених в ній підстав.
Процесуальний керівник у кримінальному провадженні - прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала.
Разом з тим, до суду надійшли письмові заперечення прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 .
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України здійснювалась фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею.
Вивчивши скаргу, заслухавши позицію учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, дізнавача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, зокрема такий строк визначений ст. 220 КПК України.
За матеріалами скарги слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000796 від 09.09.2024.
14.11.2024 ОСОБА_3 звернувся Офісу Генерального прокурора із клопотанням від 14.11.2024 у межах кримінального провадження № 62024000000000796 від 09.09.2024.
В подальшому, листом за підписом першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 від 19.11.2024 заявнику надано відповідь, однак постанова не винесена.
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволені клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Так, ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор, дізнавач та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Під час підготовки до розгляду скарги та вирішення заявлених вимог, сторона обвинувачення не надала належних допустимих і достовірних доказів (постанови слідчого) про вирішення особою, якій доручено проведення досудового розслідування, заявленого заявником клопотання від 14.11.2024.
Сукупність вказаного переконує в бездіяльності заявленого суб'єкта оскарження, що пов'язано з несвоєчасним розглядом поданого стороною провадження клопотання, в зв'язку з чим існують законні підстави зобов'язати прокурора чи іншу уповноважену особу у кримінальному провадженні № 62024000000000796 від 09.09.2024, розглянути клопотання ОСОБА_3 від 14.11.2024, у відповідності до вимог статті 220 Кримінального процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 24, 42, 36, 40, 46, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Скаргу задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, розглянути відповідно до чинного законодавства клопотання ОСОБА_3 від 14.11.2024, у межах кримінального провадженні № 62024000000000796 від 09.09.2024, про що повідомити заявника у відповідності до вимог статті 220 Кримінального процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1