13 грудня 2024 р. № 400/8536/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 13600,41 грн,
Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до адміністративного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 13 600,41 гривень.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що ОСОБА_1 має податковий борг з податку з податку на доходи фізичних осіб та військового збору в сумі 13600,41 гривень.
На адресу відповідача двічі направлялись повідомлення про розгляд справи у вересні та жовтні 2024.
Поштове повідомлення, направлене відповідачу у вересні 2024, повернулось без вручення адресату з відміткою оператора поштового зв'язку "за закінченням строку зберігання".
Поштове повідомлення, направлене відповідачу у жовтні 2024, було отримане відповідачем 01.11.2024.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 127 КАС України, часом вручення повістки вважається: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі якщо судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то можна вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).
Положення процесуального закону не передбачають прямого обов'язку суду щодо повторного направлення кореспонденції стороні, якій поштове відправлення не було вручене із обставин, які не залежали від суду. Подібні за змістом висновки висловлені також Верховним Судом у постанові від 19.12.2022 у справі №910/1730/22, від 07.03.2023 у справі № 420/9217/21.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема в ухвалах від 21.06.2022 у справі № 215/507/21, від 18.04.2022 у справі № 215/764/21 та постановах від 28.01.2021 у справі №820/1400/17, від 08.07.2021 у справі №400/1885/19, від 29.08.2022 у справі №522/3598/16-а, від 22.03.2023 у справі № 640/14827/19.
Відтак, відповідач, повідомлений належним чином, своїм правом не скористався, відзиву на позов не надав, своєї позиції стосовно позовних вимог не висловив.
Суд розглянув справу 13.12.2024 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання, відповідно до вимог ст. 262 КАС України.
ОСОБА_1 як платник податків та має сплачувати передбачені законодавством податки та збори.
З матеріалів справи слідує, що борг з військового збору у сумі 1,70 грн. виник на підставі нарахованої пені згідно на податкову декларацію про майновий стан і доходи від 26.12.2023 № 9314323908 у сумі 1,70 грн. - строк сплати 29.05.2024 р., за період 26.03.2024-29.05.2024 року.
Податок на доходи фізичних осіб у сумі 13 598,71 грн виник на підставі нарахованої пені на податкової декларації про майновий стан і доходи від 01.02.2022 № 9426659364 у сумі 28,36 грн., строк сплати - 18.07.2023, за період 23.05.2022-18.07.2023 року, згідно з податковою декларацією про майновий стан і доходи від 26.12.2023 № 9314323908 у сумі 908,42 грн., строк сплати - 26.12.2023, за період 2022 року, згідно з податковою декларацією про майновий стан і доходи від 03.02.2024 № 9380223532 у сумі 12 661,93 грн., строк сплати - 10.05.2024, за період 2023 року.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України.
Відповідно до пп.16.1.3, 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України на Боржника, як на платника податків, покладено обов'язки подавати до державних податкових органів декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів; сплачувати податки та збори в розмірах та у встановлені законами строки.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлених цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму грошового зобов'язання.
Фізична особа зобов'язана представити до 1 травня року наступного за звітним, податкову декларацію про майновий стан і доходи (п.п.49.18.4 ст.49 ПК України) і до 1 серпня року, наступного за звітним, самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, вказану в податковій декларації (п. 179.7 ст.179 ПК України).
У відповідності з п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України відповідачу направлялася податкова вимога від 18.06.2024 року №0011139-1302-1429 на суму 13600,41 грн, та було повернуто за закінченням терміну зберігання, про що свідчить поштове повідомлення про вручення .
Згідно з пп. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.
З урахуванням наведеного, у відповідача наявний податковий борг з податку на доходи фізичних осіб та військового збору в розмірі 13600,41 гривень.
Доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем не надано.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005 код ЄДРПОУ 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави податковий борг з податку на доходи фізичних осіб та військового збору у сумі 13600,41 (тринадцять тисяч шістсот гривень сорок одна копійка) гривень.
3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 13.12.24