справа№380/30334/23
13 грудня 2024 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/30334/23 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просив:
- Визнати протиправним та скасувати Наказ №1372-о Львівської митниці від 27.11.2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- Поновити ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Краковець» Львівської митниці;
- Стягнути з Львівської митниці в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день ухвалення судового рішення та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, у період дії воєнного стану без конкурсу був призначений на посаду державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Краковець» Львівської митниці за спеціальною процедурою на підставі заява; особової картки встановленого зразка; документи, що підтверджують наявність громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами, встановленими щодо відповідних посад.
Додатково на прохання відповідача підписав контракт про проходження державної служби від 31.05.2023, який для прийняття на посаду в період воєнного стану жодного правового значення не мав.
Наказом №1372-о Львівської митниці від 27.11.2023 року припинено державну службу і звільнено позивача із займаної посади з 30.11.2023 у зв'язку із закінчення строку на який укладено контракт та строку призначення на посаду відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 85 Закону України «Про державну службу».
Позивач вважає звільнення безпідставним, незаконним та таким, що суперечить спеціальним нормам, діючими на час військового стану у спірних правовідносинах, всупереч незавершені процедури проходження і оформлення контракту, визначення істотної умови контракту щодо його строку у встановленому порядку на час воєнного стану, а Наказ - протиправними та такими, що порушує право на працю, гарантоване ст. 43 Конституції України.
Так, Позивача звільнено з посади через закінчення строку контракту на підставі:
- Пункту 1 та 4 частини дванадцятої статті 31-1, пункту 2 частини першої статті 83, статті 85 Закону України «Про державну службу», пункту 25 Порядку укладення контрактів про проходження державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 494,
- абзац другий та п'ятий пункту 21, пункт 25 укладеного у 2023 році контракту про проходження державної служби (закінчення строку, на який укладено цей контракт).
Особливості проходження публічної служби у період дії воєнного стану. Відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням і припиненням державної служби, регулюються Законом України «Про державну службу» (Закон № 889-VIII), якщо інше не передбачено цим Законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих Законом «Про державну службу» (ч. 3 ст. 5 Закону № 889-VIII).
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).
У період дії воєнного стану набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (Закон № 2136-ІХ), до якого було внесено зміни Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ (далі - Закон № 2352-ІХ).
Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» став визначати особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування; особливості трудових відносин державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відтак Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» є частиною законодавства про працю у період дії воєнного стану та поширюється на вступ, проходження та припинення державної служби.
Водночас набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» від 12.05.2022 № 2259-IX (Закон 2259-IX), яким у період дії воєнного стану скасовано конкурси для призначення на посади:
- державної служби;
- в органах місцевого самоврядування;
- керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій.
Підставами для призначення є:
- заява;
- заповнена особова картка встановленого зразка;
- документи, що підтверджують наявність громадянства України;
- освіти та досвіду роботи згідно з вимогами, встановленими щодо відповідних посад.
Особи не подають електронну декларацію та документ про підтвердження рівня володіння державною мовою. Спеціальна перевірка, передбачена Законом «Про запобігання корупції» не проводяться.
Після припинення чи скасування воєнного стану, але не пізніше 3 місяців з дня його припинення чи скасування, на такі посади оголошуються конкурси. Граничний строк перебування призначеної без конкурсу особи на посаді - 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.
Законодавча невизначеність строку публічної служби у період дії воєнного стану як істотної умови контракту та відкладення моменту її визначення після закінчення воєнного стану.
На думку позивача, лише після оголошення конкурсу по закінченні воєнного стану буде опублікована та визначена одна із істотних умов контракту - строк дії контракту.
До цього моменту особа перебуває у статусі прийнятої на державну службу та очікує завершення оформлення усіх процедур, пов'язаних з прийняттям і проходженням публічної служби, оприлюднення конкурсу і встановлення строку контракту.
Визначення строку контракту можливе лише через оприлюдненим в оголошенні про проведення конкурсу, що в свою чергу відтерміновано на певний час - не пізніше шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, а до цього моменту звільнення позивача передчасне (без встановлення по встановленій процедурі закінчення строку контракту неможливе, а от прийняття на державну службу - так, бо серед підстав і умов для прийняття у період воєнного стану укладення контракту не вимагається).
Підставою є лише визначені документи у спеціальному законі (ст.10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» від 12.05.2022).
Позивач очікував на завершення таких процедур (конкурс, визначення строку тощо) після завершення воєнного сану, який на момент прийняття на посаду по спрощеній процедурі Указом Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023 був продовжений з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, тобто до 16 листопада 2023 року.
У відповідь на запит Львівська митниця надала довідку про розмір середньоденної заробітної плати, заяву на переведення та повідомила наступне:
- на момент призначення ОСОБА_1 у Львівську митницю, 01.07.2021 року, чисельність посад державної служби у Львівській митниці, на які було здійснено строкове призначення, становила - 602 посади.
- на момент призначення ОСОБА_1 у Львівську митницю штатна чисельність посад державної митниці, 01.07.2021 року, загальна служба у Львівській митниці становила - 988 посад.
Викладене додатково підтверджує те, що на момент прийняття позивача на посаду контракт правового значення не мав і укладення такого суперечило закону, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України «Про державну службу» чисельність посад державної служби в державному органі, на які здійснюється строкове призначення, не може перевищувати 7 відсотків загальної штатної чисельності посад державної служби в державному органі.
У спірних правовідносинах на момент призначення позивача у Львівську митницю на посаду, чисельність посад державної служби, на які здійснюється строкове призначення вже перевищувала не те що 7 відсотків загальної штатної чисельності, а 60 відсотків (602х100%:988=60%)
Позивач зазначає, що при оцінці спірного наказу Львівської митниці про звільнення слід враховувати таке.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Обов'язок доведення правомірності спірних рішень, в силу вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, покладено на відповідача.
Викладені доводи підтверджують, що оскаржуваний Наказ про звільнення позивача не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому Наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що наказом Львівської митниці від 31.05.2023 року № 447-о «Про переведення працівників», державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 переведено з 01.06.2023 на посаду державного інспектора ВМО № 2 митного поста «Краковець» Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України з укладенням із ним контракту про проходження державної служби № 130/2023 від 31.05.2023 з посадовим окладом згідно з штатним розписом митниці в розмірі 9150,00 грн. Цим же ж наказом (п. 2.14) розірвано контракт про проходження державної служби № 96 від 29.06.2021.
Пунктом 26 контракту про проходження державної служби № 130/2023 від 31.05.2023 визначено, що строк дії цього контракту з 01.06.2023 по 30.11.2023.
Наказом Львівської митниці від 27.11.2023 № 1372-о державного інспектора ВМО № 2 митного поста «Краковець» Львівської митниці ОСОБА_1 звільнено 30.11.2023 року із займаної посади відповідно до абзацу другого частини першої статті 85 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року, в зв'язку із закінченням строку, на який укладено контракт про проходження державної служби від 31.05.2023 року №130/2023 та строку призначення на посаду державної служби.
У позовній заяві представник позивача покликаючись на положення ч. 3 ст. 34 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої чисельність посад державної служби в державному органі, на які здійснюється строкове призначення, не може перевищувати 7 відсотків загальної штатної чисельності посад державної служби в державному органі, робить висновок про те, що: на момент прийняття позивача на посаду контракт правового значення не мав і укладення такого суперечило ч. 3 ст. 34 Закону України «Про державну службу». Зазначає про те, що «у спірних правовідносинах на момент призначення позивача у Львівську митницю на посаду, чисельність посад державної служби, на які здійснюється строкове призначення вже перевищувала не те що 7 відсотків загальної штатної чисельності, а й усі 60 відсотків». Однак такі аргументи представника позивача не заслуговують уваги з огляду на наступне.
По-перше, представником позивача не враховано положення ч. 1 ст. 34 Закону України «Про державну службу», згідно з якою призначення на посаду державного службовця здійснюється безстроково, крім випадків, визначених цим та іншими законами.
По-друге, представником позивача не враховано положення частини 5 статті 570 МК України, яка визначає особливості призначення на посади державної служби до митних органів.
Зокрема, абзацом 4 ч. 5 ст. 570 МК України передбачено, що чисельність посад державної служби в митному органі, на які здійснюється призначення з укладанням контракту про проходження державної служби, не обмежується.
Митним кодексом України чисельність посад державної служби в митному органі, на які здійснюється призначення з укладенням контракту про проходження державної служби не обмежена, відтак, з урахуванням ч. 1 ст. 34 Закону України «Про державну службу», кількісне обмеження посад строкового призначення (7% від загальної штатної чисельності в державному органі), передбачене ч. 3 ст. 34 цього Закону, на посади державної митної служби у митних органах не поширюється.
Львівська митниця не обмежена в кількості посад від загальної штатної чисельності, на яку може бути укладено контракти.
Додатково позивач зазначив, що підписуючи контракт про проходження державної служби від 31.05.2023 № 132/2023, позивач погодився з умовами контракту і розраховував, що в частині строку служби питання буде вирішено у встановленому законом порядку та відповідній процедурі після закінчення воєнного стану, саме тому у заяві від 19.05.2023 про переведення на посаду державного інспектора ВМО № 2 митного поста «Краковець» Львівської митниці зазначено лише про його переведення з укладенням контракту без вказівки строку.
Із позивачем не укладався контракт про проходження державної служби на період воєнного стану, а звичайний строковий контракт, тобто на загальних підставах.
Як саме міг бути укладений строковий контракт, враховуючи спеціальні імперативні норми в частині встановлення його строку за спеціальною процедурою після закінчення воєнного стану, відповідач не обґрунтував так як і те, чому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню окремі положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» від 12.05.2022 №2259-ІХ в частині спрощення процедури вступу на державну службу.
Посилання представника Львівської митниці на те, що позивач був призначений на посаду в порядку переведення, а не призначений згідно норм Закону України «Про правовий режим воєнного стану», не спростовує факту того, що попередній контракт був закінчений, а новий укладений в період воєнного стану, іншими словами ОСОБА_2 після закінчення строку контракту і не продовжуючи його, був призначений на посаду державної служби з укладенням нового контракту.
Відповідач не погоджується із позицією позивача про те, що укладення контракту про проходження державної служби суперечить Закону, оскільки сам позивач у заяві від 19.05.2023 року про переведення його на посаду державного інспектора ВМО № 2 митного поста «Краковець» Львівської митниці зазначає про його переведення з укладенням контракту.
При цьому підписуючи контракт про проходження державної служби від 31.05.2023 року № 130/2023, позивач добровільно погодився з умовами контракту, в тому числі і зі строком дії контракту. Проставлені підписи на контракті свідчать про погодження сторонами всіх істотних умов.
Твердження позивача про те, що на прохання відповідача, позивач підписав контракт про проходження державної служби від 31.05.2023 року, який для прийняття на посаду в період воєнного стану жодного правового значення не мав, не відповідає дійсності та обставинам справи.
Позивач стверджує, що з ним було укладено строковий контракт на період дії воєнного стану. У розділах І та ІІ позовної заяви представник позивача зазначає про особливості проходження публічної служби в період дії воєнного стану; законодавчу невизначеність строку публічної служби в період дії воєнного стану як істотної умови контракту та відкладення моменту її визначення після закінчення воєнного стану.
В цій частині відповідач зазначає, що із позивачем не укладався контракт про проходження державної служби на період воєнного стану, а звичайний строковий контракт, тобто на загальних підставах.
В наказі Львівської митниці від 31.05.2023 №447-о зазначено про його видання на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу». Відповідно до цієї норми, державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов'язкового проведення конкурсу: на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб'єкта призначення.
В своїй заяві від 19.05.2023 ОСОБА_1 просив «перевести мене на посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Краковець» Львівської митниці з укладенням контракту про проходження державної служби».
Таким чином, позивач був призначений на посаду в порядку переведення, а не призначений згідно норм Закону України «Про правовий режим воєнного стану», як помилково зазначає його представник в позовній заяві.
Покликання представника позивача на окремі положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» від 12.05.2022 №2259-ІХ, зокрема в частині спрощення процедури вступу на державну службу без проведення конкурсів не поширюється на дані правовідносини та не підлягають застосуванню.
Контрактом № 130/2023 від 31.05.2023 передбачено, що лише сплив строку дії контракту є обов'язковою підставою для припинення трудового договору (за умови, що сторони не використовують процедури пролонгації). Цьому положенню відповідає п. 25 контракту № 130/2023, згідно з яким особа звільняється із займаної посади державної служби в останній день строку дії цього контракту.
Відповідач зазначає про висновки, Верховного Суду у постанові від 23.02.2022 у справі № 171/1808/19:
«Оскільки контракт, як особлива форма трудового договору, за погодженням сторін врегульовує умови трудової діяльності працівника, при вирішенні зазначених питань підлягають урахуванню положення контракту, позаяк саме на таких умовах працівник погодився вступити у трудові правовідносини.
З огляду на особливості зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівник з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов'язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.
Укладаючи контракт позивач погодився з його умовами, у тому числі з підвищеною відповідальністю за порушення його умов. Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання.
Таку позицію підтримав і Конституційний Суд України, який у своєму рішенні від 09 липня 1998 року справі щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 КЗпП України зазначив, що, незважаючи на ці та інші застереження, які містяться в Кодексі законів про працю та інших актах трудового законодавства і спрямовані на захист прав громадян під час укладання ними трудових договорів у формі контрактів, сторонами в контракті можуть передбачатися невигідні для працівника умови: як правило, це тимчасовий характер трудових відносин, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави розірвання договору тощо».
Верховний Суд у постанові від 06.07.2023 у справі № 275/404/21 зауважував, що «строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами».
Верховний Суд у постанові від 21 липня 2022 року у справі № 487/1448/20 висловив позицію, відповідно до якої «чинне законодавство не передбачає можливості поновлення працівника на роботі після закінчення строку дії контракту в судовому порядку». Верховний Суд у цьому ж рішенні вказав: «Закінчення строку трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна із сторін трудового договору - працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкоджати припиненню трудових відносин.
Оскільки власник не висловив бажання продовжити трудові відносини із працівником після закінчення строку дії контракту, то звільнення ОСОБА_1 проведено з додержанням вимог чинного законодавства у зв'язку з закінченням строку дії контракту».
На думку відповідача у даній справі необхідно врахувати також релевантну позицію Верховного Суду, котра викладена в постанові від 13.03.2023 року по справі №545/996/21, в якій зокрема зазначено: «Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов'язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за п. 2 ч.1 ст. 36 КЗпП України».
Відповідач вважає, що наказом Львівської митниці від 27.11.2023 р. № 1372-о «Про звільнення ОСОБА_1 », у зв'язку із закінчення строку, на який укладено контракт від 31.05.2023 №130/2023, позивача з 30 листопада 2023 року правомірно звільнено із займаної посади.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Судом встановлені наступні обставини:
27.11.2023 відповідачем прийнято наказ №1372-о «Про звільнення ОСОБА_1 », в якому зазначено:
«Відповідно до пункту 1 та 4 частини дванадцятої статті 31/1, пункту 2 частини першої статті 83, статті 85 Закону України «Про державну службу», пункту 25 Порядку укладення контрактів про проходження державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 494,
1. ПРИПИНИТИ державну службу та ЗВІЛЬНИТИ 30 листопада 2023 року ОСОБА_3 , державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Краковець» Львівської митниці, із займаної посади, відповідно до абзацу другого частини першої статті 85 Закону України «Про державну службу», у зв'язку із закінченням строку, на який укладено контракт про проходження державної служби від 31.05.2023 № 130/2023 та строку призначення на посаду державної служби.
Підстава: абзац другий та п'ятий пункту 21, пункт 25 контракту про проходження державної служби від 31.05.2023 № 130/2023.
2. Управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Львівської митниці (Олена Модна) провести повний розрахунок з ОСОБА_4 відповідно до чинного законодавства України з урахуванням відпрацьованого часу.
Невикористані частини щорічної основної відпустки за періоди роботи з 01.07.2022 по 30.06.2023 та з 01.07.2023 по 30.11.2023 становлять 11 та 12 календарних днів відповідно.
Невикористані частини щорічної додаткової відпустки за періоди роботи з 10.07.2022 по 09.07.2023 та з 10.07.2023 по 09.07.2024 становлять 3 та 7 календарних днів відповідно.
3. ОСОБА_5 , державному інспектору відділу митного оформлення № 2 митного поста «Краковець» Львівської митниці здати в управління по роботі з персоналом Львівської митниці службове посвідчення НОМЕР_1 та представницьку картку LV-2237.
4. Начальнику відділу митного оформлення № 2 митного поста «Краковець» Львівської митниці ОСОБА_6 під особисту відповідальність забезпечити прийом-передачу матеріальних цінностей, документів (у тому числі суворої звітності), закріплених за ОСОБА_4 .
5. Начальнику управління по роботі з персоналом Львівської митниці Олегу Лозинському ознайомити ОСОБА_1 з цим наказом під підпис».
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірне звільнення протиправним та таким, що не відповідає вимогам закону.
Судом не враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірного наказу з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:
Згідно із ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно із ст. 31/1 Закону України «Про державну службу» (в редакції на час спірних правовідносин), контракт про проходження державної служби з особою, яка призначається на посаду державної служби
1. З особою, яка призначається на посаду державної служби, може бути укладено контракт про проходження державної служби відповідно до пункту 3 частини другої статті 34 цього Закону в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
2. Порядок призначення на посади державної служби з укладанням контракту про проходження державної служби, зокрема, визначає:
1) умови, за яких призначення на посаду державної служби може здійснюватися на умовах, передбачених контрактом;
2) обчислення строку проходження державної служби за контрактом та порядок набрання контрактом чинності;
3) види і порядок узгодження додаткових умов контракту;
4) порядок укладання контрактів;
5) відповідальність сторін та порядок вирішення спорів;
6) порядок продовження строку, зміни умов, припинення дії та розірвання контракту;
7) особливості укладання окремих контрактів.
3. Рішення про віднесення посади державної служби до посад, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, приймається суб'єктом призначення або керівником державної служби до проведення конкурсу.
4. В оголошенні про проведення конкурсу на посади державної служби, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, обов'язково наводиться інформація про істотні умови контракту.
5. До істотних умов контракту належать:
1) місце роботи і посада державної служби;
2) спеціальні вимоги до осіб, які претендують на посаду державної служби;
3) дата набрання чинності та строк дії контракту;
4) права та обов'язки сторін;
5) завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості їх виконання, строки їх виконання;
6) режим праці та відпочинку;
7) умови оплати праці;
8) відповідальність сторін та вирішення спорів;
9) підстави зміни умов, припинення дії та розірвання контракту.
За взаємною домовленістю сторони можуть визначити додаткові умови контракту про проходження державної служби.
При укладанні контракту про проходження державної служби не допускається звуження обсягу прав державного службовця, визначених цим Законом.
6. Умови контракту про проходження державної служби можуть передбачати виконання державним службовцем роботи дистанційно (поза приміщенням державного органу), у тому числі з можливістю віддаленого доступу за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.
7. При укладанні контракту про проходження державної служби з особою, яка призначається на посаду державної служби, державному органу заборонено змінювати істотні умови контракту, оприлюднені в оголошенні про проведення конкурсу.
8. Контракт про проходження державної служби укладається на строк до трьох років.
9. Контракт про проходження державної служби підписується державним службовцем та суб'єктом призначення або керівником державної служби і є невід'ємною частиною акта про призначення на посаду.
10. Контракт про проходження державної служби набирає чинності з дати, визначеної в акті про призначення на посаду як дата початку виконання посадових обов'язків.
11. Контракт про проходження державної служби укладається в письмовій формі у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу. Один примірник контракту про проходження державної служби передається державному службовцю разом із копією акта про призначення на посаду, другий зберігається в особовій справі державного службовця.
12. Дія контракту про проходження державної служби припиняється:
1) у разі закінчення строку, на який укладено контракт;
2) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін;
3) за ініціативою суб'єкта призначення або керівника державної служби - у разі невиконання або неналежного виконання державним службовцем умов контракту;
4) у разі припинення державної служби з підстав, визначених частиною першою статті 83 цього Закону.
13. Дія контракту про проходження державної служби, за умови належного його виконання державним службовцем, може бути один раз продовжена за угодою сторін на той самий строк шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту.
14. Типові контракти про проходження державної служби затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Згідно зі ст. 83 цього ж Закону, підстави для припинення державної служби.
1. Державна служба припиняється:
1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону);
2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону);
3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону);
4) за ініціативою суб'єкта призначення (стаття 87 цього Закону);
5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону);
6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв'язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону);
7) у разі виходу державного службовця на пенсію або досягнення ним 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом;
8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України «Про очищення влади»;
9) з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (стаття 88-1 цього Закону).
2. Зміна керівників або складу державних органів, керівників державної служби в державних органах та безпосередніх керівників не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників.
3. У разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 6 і 7 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати. Вихідна допомога державному службовцю, який звільняється на підставі пункту 7 частини першої цієї статті, виплачується одноразово за його бажанням у разі виходу на пенсію або досягнення 65-річного віку.
4. У зв'язку з потребами служби державний службовець за рішенням суб'єкта призначення може бути залишений на державній службі після досягнення 65-річного віку за його згодою. Рішення про продовження строку перебування на державній службі приймається суб'єктом призначення щороку, але не більш як до досягнення державним службовцем 70-річного віку.
Згідно із ст. 85 цього ж Закону, припинення державної служби у зв'язку із закінченням строку призначення на посаду державної служби.
1. У разі призначення на посаду державної служби на певний строк державний службовець звільняється з посади в останній день цього строку.
У разі призначення на посаду державної служби з укладанням контракту про проходження державної служби державний службовець звільняється з посади в останній день строку дії контракту.
2. Державний службовець, призначений на посаду державної служби на період заміщення тимчасово відсутнього державного службовця, за яким зберігалася посада державної служби, звільняється з посади в останній робочий день перед днем виходу на службу тимчасово відсутнього державного службовця. У такому разі тимчасово відсутній державний службовець зобов'язаний письмово повідомити керівника державної служби не пізніш як за 14 календарних днів про свій вихід на службу.
Згідно із п. 15 Порядку укладення контрактів про проходження державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 за № 494 (в редакції на час спірних правовідносин), істотними умовами контракту є:
місце роботи і посада державної служби;
спеціальні вимоги до осіб, які претендують на посаду державної служби, за якою укладається контракт;
дата набрання чинності та строк дії контракту;
права та обов'язки сторін;
завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості їх виконання, строки їх виконання;
режим праці та відпочинку;
умови оплати праці;
відповідальність сторін та вирішення спорів;
підстави зміни умов, припинення дії та розірвання контракту.
Згідно із п. 22 цього ж Порядку, контракт укладається до прийняття рішення про призначення на посаду відповідної особи шляхом його підписання сторонами.
Згідно із п. 23 цього ж Порядку, контракт укладається у письмовій формі у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких передається особі разом з копією акта про призначення на посаду, а другий зберігається в особовій справі державного службовця.
Згідно із п. 24 цього ж Порядку, зміни до контракту вносяться в порядку, передбаченому для укладення контракту, шляхом підписання його сторонами відповідних додаткових угод.
Згідно із п. 25 цього ж Порядку, дія контракту припиняється з підстав, передбачених законом.
Суб'єкт призначення або керівник державної служби до прийняття наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу на зайняття відповідної посади або до її заміщення шляхом переведення може визначити додаткові, крім встановлених законодавством, підстави розірвання контракту, а також строки та порядок повідомлення про це сторонам.
Згідно із п. 26 цього ж Порядку, припинення дії або розірвання контракту передбачає припинення особою державної служби на відповідній посаді.
Надаючи правову оцінку спірному наказу суд зазначає наступне:
Згідно із ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього ж Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
В матеріалах справи наявна копія контракту про проходження державної служби від 31.05.2023 № 130/2023.
Згідно із п. 21 цього ж Контракту, дія цього контракту припиняється:
у разі закінчення строку, на який укладено це контракт.
Згідно із п. 25 цього ж Контракту, особа звільняється із займаної посади державної служби в останній день строку дії цього контракту.
Згідно із п. 26 цього ж Контракту, строк дії цього контракту з 01.06.2023 по 30.11.2023.
Відтак в цій частині позовних вимог спірний Наказ №1372-о Львівської митниці від 27.11.2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 », не є протиправним та не підлягає скасуванню, оскільки згідно із текстом контракту про проходження державної служби від 31.05.2023 № 130/2023, такий припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено, строк дії цього ж контракту з 01.06.2023 по 30.11.2023. Відповідно до п. 25 цього ж Контракту, особа звільняється із займаної посади державної служби в останній день строку дії цього контракту.
Також в цій частині позовних вимог судом враховуються аргументи відповідача про те, що підписуючи контракт про проходження державної служби від 31.05.2023 № 132/2023, позивач погодився із всіма його умовами, в тому числі і зі строком його дії.
Суд не надає оцінки аргументам сторін пов'язаних із укладенням, підписанням сторонами згаданого контракту про проходження державної служби, оскільки такі обставини виходять за межі предмету спору по даній справі
Оскільки судом не встановлено протиправності Наказу №1372-о Львівської митниці від 27.11.2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 », відповідно відсутні і правові підстави для поновлення позивача на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Краковець» Львівської митниці та стягнення в його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
З цих же по суті підстав, судом враховуються заперечення відповідача.
Відповідно позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню повністю.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, буд. 1) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення цього Кодексу.
Рішення складено в повному обсязі 13.12.2024 року.
Суддя Гавдик З.В.