12 грудня 2024 рокусправа №380/15391/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ 43968090) в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Львівській області від 21.05.2024 року № 26-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;
- стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок) судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 21.05.2024 року № 26-дс ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за здійснення перегляду інформації в ІКС «Податковий блок» в режимі перегляду інформації стосовно близької особи, сина - ОСОБА_2 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.
Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх. №15530 від 28.02.2024 року) в якому просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. Згідно норм ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VI (далі - Закон № 1700-VI):
потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;
приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VI, особи, зазначені у п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до ч. 2. ст. 28 Закону № 1700-VI, особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.
У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз'ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону (ч. 5. ст. 28 Закону № 1700-VI).
Загальні вимоги до поведінки осіб, зазначених у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, якими вони зобов'язані керуватися під час виконання своїх службових чи представницьких повноважень, підстави та порядок притягнення до відповідальності за порушення цих вимог встановлюються цим Законом, який є правовою основою для кодексів чи стандартів професійної етики ( ст. 37 Закону № 1700-VI).
За приписами ст. 64 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону № 889-VIII, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Наказом ДПС України від 02.09.2019 № 52 затверджено Правила етичної поведінки в органах Державної податкової служби (далі - Правила № 52).
Згідно п. 3.5. Правил № 52, працівники зобов'язані вживати заходів щодо запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням, запобігати та врегульовувати конфлікт інтересів, дотримуватися вимог фінансового контролю.
Працівники зобов'язані виконувати свої посадові обов'язки якнайкраще, чесно і неупереджено, незважаючи на особисті ідеологічні, релігійні або інші погляди, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних чи юридичних осіб, громадських, політичних, релігійних організацій, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та відповідальності за свої дії (бездіяльність) та рішення ( п.4.1. Правил № 52).
Працівники зобов'язані діяти доброчесно, а саме, не використовувати службове становище в приватних інтересах чи в неправомірних приватних інтересах інших осіб, у тому числі не використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб ( п.4.2. Правил № 52).
Працівники повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України ( п.5.1. Правил № 52).
У ст. 38 Закону № 1700-VI зазначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов'язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.
Загальні вимоги до поведінки осіб, зазначених у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, якими вони зобов'язані керуватися під час виконання своїх службових чи представницьких повноважень, підстави та порядок притягнення до відповідальності за порушення цих вимог встановлюються цим Законом, який є правовою основою для кодексів чи стандартів професійної етики (ст. 37 Закону № 1700-VI).
У п. 1 розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування затверджених наказом Національного агенства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, визначено, що державний службовець та посадова особа місцевого самоврядування повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 7.2. Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС України від 15.05.2020 № 216, користувач зобов'язаний використовувати інформацію виключно в цілях, передбачених посадовою інструкцією або іншим організаційно-розпорядчим документом ДПС.
Відповідно до ст. 65 Закону № 889-VIII, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарними проступками є, зокрема, порушення правил етичної поведінки державних службовців; невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (ст. 66 Закону № 889-VIII).
Згідно п. 2, 7, 8, 9 ч. 1 ст. 8 Закону № 889-VIII, державний службовець зобов'язаний: дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
При цьому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 Закону № 889-VIII, державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені ст. 8 цього Закону, зокрема, не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця.
При здійсненні 19.02.2024 моніторингу інформації в ІКС «Податковий блок», стосовно сина ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) позивач про наявність у неї конфлікту інтересів не повідомляла.
Працівники зобов'язані діяти доброчесно, а саме, не використовувати службове становище в приватних інтересах чи в неправомірних приватних інтересах інших осіб, у тому числі не використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб ( п.4.2. Правил № 52).
Працівники повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України ( п.5.1. Правил № 52).
Відповідно до п. 7.2. Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС України від 15.05.2020 № 216, користувач зобов'язаний використовувати інформацію виключно в цілях, передбачених посадовою інструкцією або іншим організаційно-розпорядчим документом ДПС.
Враховуючи вищевказане, Головним управлінням ДПС у Львівській області наказом від 21.05.2024 № 26-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 оголошено догану за здійснення 19.02.2024 перегляду в підсистемах ІКС «Податковий блок» відомостей стосовно ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), та всупереч пункту 2 наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 12.04.2021 № 699 «Про врегулювання конфлікту інтересів», письмово не повідомила безпосереднього керівника про вчинення таких дій, чим порушила вимоги:
Розділів 2,3 посадової інструкції головного державного інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Львівській області;
Підпунктів 2.2.24 розділу 2 Положення про відділ організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом ДПС у Львівській області;
Пункту 5.1. Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби затверджених наказом ДПС України від 02.09.2019 № 52;
Пункту 1 розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування затверджених наказом Національного агенства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158;
Частини 1 ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VI;
Пункту 7.2. Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС України від 15.05.2020 № 216;
Пункту 2 наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 12.04.2021 № 699 «Про врегулювання конфлікту інтересів», Пунктів 1,2,7,8 ч. 1 ст. 8, п. 1 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.
Відтак, твердження позивача про те, що у наказі Головного управління ДПС у Львівській області від 21.05.2024 № 26-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» не зазначено та не враховано всіх елементів складу дисциплінарного проступку об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також не враховано інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника - не відповідають фактичним обставинам справи.
При цьому, в оскаржуваному наказі зазначено подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Львівській області від 13.05.2024 № 1005/13-01-14-11 в якому викладено обставини дисциплінарної справи.
Відповідно до ст. 77 Закону №889-VIII, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі.
Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Відтак, наказ Головного управління ДПС у Львівській області від 21.05.2024 № 26-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» є вмотивованим, детальним, відображає усі суттєві обставини, що мають значення для його прийняття. Повторне зазначення у наказі мотивів застосування норм права при обранні виду дисциплінарного стягнення, які зазначені у поданні Дисциплінарної комісії, нормами ст. 77 Закону №889-VIII не передбачено.
Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
ОСОБА_1 працює на посаді головного державного інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Львівській області з 21.10.2021 року.
Згідно з наказом Головного управління ДПС у Львівській області (надалі - відповідач) від 16.04.2024 №58-дп. було порушено дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 з метою визначення наявності, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарного проступку - використовуючи наданий їй доступ до інформаційних, комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем ДПС, здійснювала 19.02.2024 перегляд інформації в ІКС «Податковий блок» стосовно сина - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та на порушення вимог п.2 наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 12.04.2021 №699, письмово не повідомила безпосереднього керівника про вчинення таких дій.
Підставою для порушення дисциплінарного провадження стали результати перевірки, проведеної відповідно до наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 14.03.2024 № 129, з питань викладених у листі Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України від 08.03.2024 № 6535/7/99-00-14-02-07 ( доповідна записка від 05.04.2024).
13.05.2024 Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Львівській області за результатами розгляду дисциплінарної справи головного державного інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 винесено подання, яким прийнято рішення про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку.
У поданні зазначено, що листом №6535 направлено до Головного управління ДПС у Львівській області інформацію з Журналів реєстрації подій в ІКС ДПС (моніторинг дій користувачів Головного управління ДПС у Львівській області під час перегляду інформації в підсистемах ІКС «Податковий блок» за період з 03.10.2023 по 29.02.2024 включно), згідно якої ОСОБА_1 19.02.2024 здійснювала моніторинг інформації в ІКС «Податковий блок», в режимі перегляду інформації стосовно ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
За повідомленням ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.28,29,30 Закону України «Про запобігання корупції», наказом ГУ ДПС у Л/о від 12.04.2021 №699 застосовано захід зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів у вигляді - усунення від виконання завдань, вчинених дій, прийняття рішення чи участь у його прийнятті, що стосуватиметься ОСОБА_2 .
Дисциплінарною комісією встановлено факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку , визначеного п.2 та 5 частини 2 ст.65 Закону України «Про державну службу», а саме нею порушено вимоги посадової інструкції :
« 2. Мета посади: Забезпечення проведення комплексу робіт з виконання встановлених завдань із погашення податкового боргу з податків, зборів, заборгованості з інших платежів…»
3.Основні посадові обов'язки.
« 1. Визначає очікувані надходження платежів до бюджету та інших доходів державних фондів за рахунок погашення податкового боргу платників податків.
2. Проводить аналіз динаміки та структури податкового боргу платників податків у розрізі податків і зборів, термінів виникнення, видів економічної діяльності, тощо».
Положення про відділ організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Львівській області , затвердженого во начальника ГУ ДПС у Львівській області 10.01.2024, яким керувалась у своїй роботі ОСОБА_1 :
« 2.2.24 використання інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно- телекомунікаційних систем ДПС для отримання інформації, необхідної для виконання функціональних обов'язків відділом (56.2.5)»
« 2.2.31 Функція: супроводження механізму сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску з використанням єдиного рахунку (96.2).
« 2.2.40. Функція: погашення податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску та заборгованості з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи ( 126.2)».
пункту 5.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 №52, працівники повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;
пункту 1 розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, державний службовець та посадова особа місцевого самоврядування повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;
частини першої статті 38 Закону 1700- VII, посадові особи під час виконання своїх службових повноважень зобов'язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизначених етичних норм поведінки;
пункту 7.2. Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС України від 15.05.2020 № 216, користувач зобов'язаний використовувати інформацію виключно в цілях, передбачених посадовою інструкцією або іншим організаційно-розпорядчим документом ДПС;
пункту 2 наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 12.04.2021 №699, оскільки ОСОБА_1 письмово не повідомила безпосереднього керівника чи керівництво ГУ ДПС у Львівській області про вчинення дій - здійснення перегляду інформації в ІКС «Податковий блок» стосовно близької особи ОСОБА_2 ( 3200103131).
За результатами дисциплінарного провадження, враховуючи подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Львівській області від 13.05.2024 №1005/13-01-14-11, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 21.05.2024 №26-дс та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 21.05.2024 №26-дс позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за здійснення 19.02.2024 перегляду в підсистемах ІКС «Податковий блок» відомостей стосовно близької особи: сина - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та всупереч пункту п.2 наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 12.04.2021 №699, письмово не повідомила безпосереднього керівника про вчинення таких дій, чим порушила вимоги:
розділів 2, 3 посадової інструкції головного державного інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 , затвердженої в.о. начальника ГУ ДПС у Львівській області 03.07.2023;
підпункту 2.2.24 розділу 2 положення про відділ організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Львівській області, затвердженого в.о. начальника ГУ ДПС у Львівській області 10.04.2024;
пункту 5.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 №52;
пункту 1 розділу ІV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158, із змінами;
частини першої статті 38 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-VІІ «Про запобігання корупції»;
пункту 7.2 Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС України від 15.05.2020 №216;
пункту 2 наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 12.04.2021 №699 «Про врегулювання конфлікту інтересів»
пунктів 1, 2, 7, 8 частини першої статті 8, пункту 1 частини першої статті Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ «Про державну службу».
Позивач не погоджується з наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 21.05.2024 №26-дс, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Відповідно до ч.1 ст. 64 Закону № 889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч.1 ст. 65 Закону № 889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з ч. 2 цієї ж статті дисциплінарними проступками, зокрема є: 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Відповідно до ч.1 ст. 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
За змістом ст. 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Згідно з ч.1 ст 71 Закону №889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
Частиною 1 ст. 73 Закону №889-VIII передбачено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Частиною 2 ст. 73 Закону №889-VIII визначено, що дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Приписами ст. 74 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 (далі - Порядок №1039).
Згідно із пунктом 2 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Вказана процедура є обов'язковою, а вказаний у ній перелік є обов'язковим та не підлягає розширеному тлумаченню.
Пунктом 13 Порядку №1093 передбачено, що дисциплінарна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання здійснення дисциплінарних проваджень, і цим Порядком.
Згідно із пунктом 24 Порядку №1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1039 дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Пунктом 33 Порядку №1039 визначено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Відтак, враховуючи вище викладене, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами спеціального законодавства про працю, які регламентовані зокрема Законом №889-VII, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця, уповноваженої ним адміністрації.
Подібні за своїм змістом правові висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 16 березня 2021 року у справі №140/2819/19, від 26 січня 2021 року у справі №420/2949/19, від 04 вересня 2020 року у справі №826/6165/17 тощо.
Водночас у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі №140/2819/19, суд дійшов висновку, що для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом №889-VIII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Спірні правовідносини у цій справі стосуються правомірності висновків відповідача щодо вчинення позивачкою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами.
Суд встановив, що у спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення у вигляді догани до позивачки було застосовано за порушення нею наступних вимог:
розділів 2, 3 посадової інструкції головного державного інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 , затвердженої в.о. начальника ГУ ДПС у Львівській області 03.07.2023;
підпункту 2.2.24 розділу 2 положення про відділ організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Львівській області, затвердженого в.о. начальника ГУ ДПС у Львівській області 10.04.2024;
пункту 5.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 №52;
пункту 1 розділу ІV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158, із змінами;
частини першої статті 38 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-VІІ «Про запобігання корупції»;
пункту 7.2 Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС України від 15.05.2020 №216;
пункту 2 наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 12.04.2021 №699 «Про врегулювання конфлікту інтересів»
пунктів 1, 2, 7, 8 частини першої статті 8, пункту 1 частини першої статті Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ «Про державну службу».
В обов'язки позивача, серед іншого, входило використання інформації, отриманої під час виконання своїх посадових обов'язків виключно в цілях, передбачених посадовою інструкцією або іншими організаційно-розпорядчим документом ДПС, використання інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС для отримання інформації, необхідної для виконання функціональних обов'язків відділом у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України (…).
Відповідно до пояснень позивача, у своїй професійній службовій діяльності, позивач підключена до інформаційного ресурсу ДПС України і є користувачем підсистеми АІС «Податковий блок». Опрацьовуючи платників податків в ІКС «Податковий блок», нею було здійснено перегляд ІКП платників 19.02.2024, серед яких був код ПП 3200103131, що належить її сину - ОСОБА_2 . Перегляд ІКП ОСОБА_2 було здійснено не усвідомлено, в межах здійснення службових обов'язків, інформацію не було скопійовано або поширено в інший спосіб.
Як вбачається з оскаржуваного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, то в ньому не зазначено наслідків дій позивача, пов'язаних із здійсненням перегляду інформації в ІКС «Податковий блок» стосовно близької особи - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суд звертає увагу, що відповідачем встановлено порушення розділів 2, 3 посадової інструкції головного державного інспектора відділу організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом та підпункту 2.2.24 розділу 2 положення про відділ організації стягнення боргу та роботи з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Львівській області.
Судом досліджено посадову інструкцію позивача та встановлено, що розділ 2 « Мета посади» та розділ 3 « Основні посадові обов'язки», однак відповідачем ні у поданні, ні у наказі, ні у відзиві на позов не зазначено, як позивач порушила мету посади та свої посадові обов'язки.
Як встановлено судом позивачем надано пояснення про те, що опрацьовуючи платників податків (боржників) нею був здійснений перегляд ІКП платників, серед яких був код 3200103131, що належить її синові. Перегляд ІКП свого сина провела несвідомо, в межах виконання службових обов'язків, виключно в режимі перегляду, без вчинення будь-яких дій. При винесені подання про притягнення до відповідальності та оскаржуваного наказу відповідачем не досліджено дані обставини, не надано оцінки.
Суд звертає увагу, що перегляд позивачем інформації стосовно ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який є її сином, не спричинив жодних негативних наслідків. Самим же відповідачем у поданні дисциплінарної комісії не зазначено, що виявлені недоліки та порушення призвели до тяжких наслідків.
Відповідно до Закону України «Про запобігання корукції»:
потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідач, вважаючи, що позивач порушила низку норм нормативно-правових актів, які встановлюють обов'язки позивачки як посадової особи, зазначив лише, що позивач «переглядала» інформацію стосовно ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який є її сином, однак про «використання» відповідної інформації, що власне і становило би недотримання передбачених посадових обов'язків і в результаті могло б спричинити негативні наслідки, як це визначено означеними вище нормами, - відповідач висновків не зробив. Зазначене зумовлює висновок суду про необґрунтованість висновків відповідача при складенні оскаржуваного наказу.
З урахуванням викладеного, суд висновує, що матеріалами дисциплінарної справи щодо позивача не підтверджено наявність у її діях усіх складових дисциплінарного проступку: протиправних дій (бездіяльності) позивача у зв'язку з неналежним виконанням покладених на неї посадових обов'язків; вини позивача. Не враховано ступінь тяжкості, наявність шкоди, заподіяною позивачем. Недоведеність цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку, а відтак і підстави для дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління ДПС у Львівській області від 21.05.2024 року № 26-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відтак, позов підлягає задоволенню повністю.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 968,96 грн.
Отже, відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 968,96 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Львівській області від 21.05.2024 року № 26-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області сплачений судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач1 - Головне управління ДПС України у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ: 43968090).
СуддяКухар Наталія Андріївна