Іменем України
13 грудня 2024 рокум. ДніпроСправа № 460/9506/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління ДПС в Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Рівненській області звернулось (далі - позивач, ГУ ДПС у Рівненській області) до Рівненського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з ОСОБА_1 до бюджету податковий борг в загальній сумі 42785,31 грн, в т.ч. по орендній платі з фізичних осіб.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 адміністративну справу № 460/9506/24 за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу передано до Луганського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що станом на 20.02.2024 за відповідачем обліковується заборгованість в загальній сумі 42785,31 грн, а саме по орендній платі з фізичних осіб (18010900). Дана заборгованість виникла за результатами самостійно визначених контролюючим органом та несплачених боржником в добровільному порядку податкових зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення № 7547-2410-1712-UA560603 10000066585 від 19.03.2024, з доказом про направлення.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій 3a їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За змістом пунктів 59.1, 59.5 статті 59 ПКУ, У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У зв'язку із несплатою узгодженої суми податкових зобов'язань в добровільному порядку протягом строків, встановлених пунктом 57.3 статті 57 ПКУ вказана заборгованість набула статусу податкового боргу.
В зв'язку із несплатою узгодженої суми податкових зобов'язань в добровільному порядку протягом строків, встановлених пунктом 57.3 статті 57 ПКУ року вказана заборгованість набула статусу податкового боргу.
Відповідно до статті 59.1 ПКУ позивачем на адресу відповідача направлено корінець податкової вимоги № 0004420-1306-1700 від 07 червня 2024 року, з доказом про направлення.
Станом на день подання позову податкова заборгованість не сплачена.
Ухвалою суду від 03.10.2024 позовну заяву залишено без руху, запропоновано Головному управлінню ДПС у Рівненській області протягом семи календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду уточненої позовної заяви із зазначенням інформаційних даних відповідача, передбачених пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 160 КАС України.
Ухвалою суду від 14.10.2024 відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 14.10.2024 витребувано від Міністерства соціальної політики України, інформацію про перебування/неперебування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на обліку в органах соціального захисту населення України як внутрішньо переміщеної особи (у разі перебування ОСОБА_1 на обліку у якості внутрішньо переміщеної особи, надати інформацію про адресу реєстрацію місця перебування).
Ухвалою суду від 13.11.2024 продовжено ОСОБА_1 строк для надання відзиву та всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду) - до 27 листопада 2024 року.
Судом вживалися наступні заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи:
направлені копії ухвал про відкриття провадження у справі та про продовження строку на надання відзиву на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, та надану Міністерством соціальної політики України, проте поштові повідомлення повернуті на адресу суду із позначками «за закінченням терміну зберігання» та «відсутній номер будинку»;
14 жовтня 2024 року та 15 листопада 2024 року на сайті Луганського окружного адміністративного суду розміщувались повідомлення про постановлення ухвал у справі;
здійснювалась спроба повідомлення відповідача за номером телефону, наданим Міністерством соціальної політики України, однак номер виявився недійсним.
Станом на день розгляду справи відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований 25.10.2005 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю від 23.08.2024 № 753001 з Єдиного державного демографічного реєстру.
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця 22.03.2002 за № 26080170000007392, 04.09.2013 внесено запис по припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця № 26080360008007392, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 30.09.2024 № 33757521.
Міністерством соціальної політики України на виконання вимог ухвали суду від 14.10.2024 листом від 23.10.2024 вих. № 24366/0/2-24/3 надано інформацію, що станом на 15 жовтня 2024 року в ЄІБД ВПО міститься така інформація щодо запитуваної особи: ОСОБА_1 (громадянин України, чоловік); РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце народження: м. Луганськ, дата: 22.06.1971; особа була зареєстрована та фактично проживала: АДРЕСА_2 ; адреса листування та фактичного проживання: АДРЕСА_3 з 08.05.2016; телефон: НОМЕР_2 .
Відповідно до інформаційних даних ГУ ДПС у Рівненській області, відповідач перебував на обліку в ГУ ДПС в Рівненській області, знято з обліку 05.09.2013.
Розрахунком податкової заборгованості по нарахованих (донарахованих) сумах згідно карток особових рахунків відповідач має податковий борг з орендної плати з фізичних осіб (18010900) у сумі 42 785,31 грн. Заборгованість виникла за результатами самостійно визначених контролюючим органом та несплачених боржником в добровільному порядку податкових зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення № 7547-2410-1712-UA560603 10000066585 від 19.03.2024.
Вищезазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалось.
Відповідно до статті 59.1 ПКУ позивачем на адресу відповідача направлено корінець податкової вимоги № 0004420-1306-1700 від 07.06.2024, з доказом про направлення.
За період з 31.05.2024 по теперішній час ОСОБА_1 не сплатив податковий борг у повному обсязі.
Наявність податкового боргу відповідача у розмірі 42785,31 грн підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з пунктом 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
Відповідно до пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу першого пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 70.5 статті 70 Податкового кодексу України фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.
Облікова картка фізичної особи - платника податків може бути подана в електронній формі засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, електронного документообігу, надання публічних (електронних публічних) послуг.
Для заповнення облікової картки фізичної особи - платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.
Фізична особа несе відповідальність згідно із законом за достовірність інформації, що подається для реєстрації у Державному реєстрі.
Фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 70.7 статті 70 Податкового кодексу України).
Згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з пп. а) пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Підпунктом 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України передбачено, що платниками податку є землекористувачі.
Пунктами 288.1, 288.2, 288.4 статті 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Згідно з пунктом 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
З метою погашення податкового боргу податковим органом на адресу відповідача в установленому законом порядку було направлено податкову вимогу форми «Ф» від 07 червня 2024 року № 0004420-1306-1700 станом на 06 червня 2024 року на суму 42785,31 грн. Зазначена вимога не отримана відповідачем, та повернута на адресу позивача.
Прийняті заходи податковим органом не призвели до погашення податкового боргу.
Доказів оскарження податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку до суду не надано.
Не подано до суду також і доказів добровільної сплати наявних у відповідача грошових зобов'язань.
Таким чином, зазначене податкове зобов'язання є узгодженим.
Суд зауважує, що в даній справі вимогами заявленого контролюючим органом позову є саме стягнення податкового боргу, тобто предметом доказування є обставини, що свідчать про наявність чи відсутність правових підстав з якими закон пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, у той час як питання правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, як і питання правильності визначення у них суми відповідного податкового зобов'язання не є предметом даного спору.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.02.2019 року справа № 824/399/17-а (провадження №К/9901/53274/18).
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно із п. 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.
Зважаючи на викладене вище та враховуючи те, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 42785,31 грн, суд вважає за необхідне стягнути його, відповідно позовні вимоги ГУ ДПС у Рівненській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У даній справі підстави для розподілу судових витрат, передбачені статтею 139 КАС України, відсутні.
Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Головного управління ДПС в Рівненській області (місцезнаходження: 33023, м. Рівне, вул. Відінська, 12, код ЄДРПОУ ВП 44070166) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , податкова адреса: АДРЕСА_5 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 до бюджету податковий борг по орендній платі з фізичних осіб (18010900) в загальній сумі 42 785,31 грн (сорок дві тисячі сімсот вісімдесят п'ять грн 31 коп.).
Рішення суду звернути до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Г. Секірська