про залишення позовної заяви без руху після відкриття
12 грудня 2024 року м. ДніпроСправа № 380/16223/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
У провадженні суду перебуває справа за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 про стягнення коштів, у якому просять суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача безпідставно набуті кошти в розмірі 157642,36 грн.
Ухвалою суду від 03.12.2024 прийнято до провадження та продовжено розгляд адміністративної справи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Так, суд встановив наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, зважаючи на таке.
За правилами статей 123 та 169 КАС України суд зобов'язаний перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду, які передбачені статтею 122 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Верховним судом у постанові від 22 грудня 2023 року справа №160/19022/22 викладена правова позиція про те, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних із утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №804/285/16 від 12 грудня 2018 року).
Правова оцінка зазначеному питанню надана Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13.02.2019 у справі № 636/93/14-ц, від 05.12.2018 у справі № 11-892апп18 та від 12.12.2018 у справі № 14-481цс18. Зміст висновку суду касаційної інстанції полягає у наступному: "спір за позовом військової частини до військовослужбовця (у тому числі звільненого зі служби) підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби".
Предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в розмірі 157642,36 грн. у вигляді виплаченої згідно наказу від 28.04.2022р. №532-ОС «Про особовий склад» одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Відтак, суд вважає, що заявлений у цій справі спір про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів виник із відносин публічної служби (військової служби) останнього, тому до спірних правовідносин застосуванню підлягає саме місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Визначення законодавцем строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Судом встановлено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.04.2022 №532-ОС «Про особовий склад» звільнено ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу: один із подружжя обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).
Також відповідачу нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 26 повних календарних років служби.
Згідно з розрахункового листа за травень 2022 року таку допомогу нараховано в сумі 160 043 грн, з урахуванням утриманого військового збору 1,5% виплачено у сумі 157 642,36 грн..
Як вбачається з витягу з рекомендацій до аудиторського звіту за результатами внутрішнього аудиту діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України, органів Держприкордонслужби щодо забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей додатковою винагородою на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 (дата витягу 02.09.2022р.), виплату грошової допомоги на загальну суму 988403,86 грн., у т.ч. відповідачу по справі, було здійснено безпідставно.
ІНФОРМАЦІЯ_2 направила на адресу позивача лист від 08.03.2023р. №18/1336-23-вих «Про проведення претензійної роботи», яким було до 12.03.2023р. зобов'язано донести до ІНФОРМАЦІЯ_3 про проведену претензійну роботу, зокрема про направлення листів про повернення безпідставно отриманих коштів та отриману інформацію про готовність добровільного відшкодування.
В матеріалах справи також міститься Висновок службового розслідування за фактом фінансових порушень в ІНФОРМАЦІЯ_1 за результатами внутрішнього аудиту на загальну суму 1 485660,14 грн.» від 03 квітня 2023р., яким було запропоновано до 30.04.2023р. організувати проведення позовної роботи з вимогами про повернення безпідставно набутих коштів, зокрема, відповідачем по справі.
Позивач листом від 21.04.2023р. №14/2893-23-вих звернувся до відповідача з проханням повернути безпідставно отримані кошти в розмірі 157 642,36 грн..
Суд вважає, що в межах спірних правовідносин, строк звернення до суду слід обчислювати з 02.09.2022 моменту отримання витягу з рекомендацій до аудиторського звіту за результатами внутрішнього аудиту діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України, органів Держприкордонслужби щодо забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей додатковою винагородою на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Як встановлено судом, позивач звернувся до суду 03.07.2023, тобто з пропуском встановленого строку.
У зв'язку з викладеним суд констатує, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду у т.ч протягом розумного строку до відповідача, позовна заява не містить.
Згідно частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Таким чином позивачу слід надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку.
Суд звертає увагу позивача на те, що заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Оскільки після відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовну заяву подано з порушенням статті 161 КАС України, суд вважає за необхідне відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України залишити без руху позовну заяву й надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 про стягнення коштів залишити без руху.
Встановити ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) строк для усунення недоліків протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду через підсистему "Електронний суд":
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення з 02.09.2022 до дня звернення до суду.
Роз'яснити, що відповідно до частини п'ятнадцятої статті 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
СуддяЄ.О. Кисельова