про повернення позовної заяви
13 грудня 2024 року м. Київ № 320/26884/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправними та скасування постанов,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в якій просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречух О.Я. від 18.02.2022 року у виконавчому провадженні НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 : на користь Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виконавчого збору у сумі 55843, 84 долл. США та 4145,68 грн.
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречух О.Я. від 22.02.2022 року про відкриття виконавчого №68725687.10 прожитковими мінімумами установленими для осіб, які втратили працездатність.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у справі № 320/26884/24, адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Вищезазначений процесуальний документ направлено засобами поштового зв'язку на адресу позивача, зазначену у позовній заяві, та повернуто до суду з відміткою служби поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Окрім того, вищезазначену ухвалу суду направлено 26 червня 2024 року на електронну адресу представника позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) зазначену в позовній заяві, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.
Відтак, надіслання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 13 червня 2024 року на адресу електронної пошти, про яку представник позивача повідомив у позовній заяві є належним доказом надіслання вище вказаної ухвали.
Встановлене судом щодо використання адреси електронної пошти учасника справи узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Станом на 13 грудня 2024 року, витребуваних судом документів на усунення недоліків позовної заяви, у тому числі клопотань про продовження строку для усунення недоліків адміністративного позову від позивача на адресу суду не надходило.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16 лютого 2017 року (набуло статусу остаточного 16 травня 2017 року) Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).
Отже, суд звертає увагу на тривалу відсутність інтересу з боку позивача про рух позовної заяви, що свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
В контексті викладеного, враховуючи те, що позивачем не виконані вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року про залишення позовної заяви без руху, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Суд зауважує, що відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Разом з тим, судом враховано, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із завдань адміністративного судочинства є своєчасне вирішення судом спорів, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення у справі «Шульга проти України»).
Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах «Скордіно проти Італії», «Сюрмелі проти Німеччини»).
Таким чином, позивач зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Оскільки позивач мав достатньо часу для реалізації процесуальних прав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, щодо виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху у повному обсязі та у встановлений судом строк особою, яка подала позовну заяву, не усунуто недоліку позовної заяви, а тому така підлягає поверненню.
Суд зазначає, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 241-243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправними та скасування постанов - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений та підписаний 13 грудня 2024 року.
Суддя Кочанова П.В.